В Україні функціонує 130 центрів кваліфікації. Яка їхня роль і як вони пов'язані з бізнесом?
Ідея написання цієї колонки з'явилася ще на початку запуску системи визнання результатів інформального та неформального навчання. Однак тоді ще не було успішних прикладів, на яких можна було б показати різні бізнес-моделі роботи кваліфікаційних центрів. Також не вистачало відгуків роботодавців, наскільки затребуваним є визнання самоосвіти. Чи готовий бізнес інвестувати у кваліфікаційні центри, і чи готові люди платити за присвоєння професійних кваліфікацій?
Коротко про нормативну базу (без неї ніяк)
У жовтні 2021 року уряд України затвердив важливу нормативну основу, що поклала початок процесу визнання самоосвіти в країні.
Процедура акредитації та вимоги до кваліфікаційного центру регулюються Постановами Кабінету Міністрів України, зокрема "Деякі питання акредитації кваліфікаційних центрів", "Про затвердження Порядку визнання професійних кваліфікацій, отриманих за межами України", "Про затвердження Порядку присвоєння та підтвердження професійних кваліфікацій кваліфікаційними центрами", а також Наказом Міністерства освіти і науки "Про затвердження Типового положення про кваліфікаційний центр" та двома постановами, що стосуються Реєстру кваліфікацій і професійних стандартів.
Основним органом, що займається визнанням самоосвіти, є Національне агентство кваліфікацій. Це агентство не лише створило нормативну базу, але й відповідає за акредитацію кваліфікаційних центрів.
#Бізнес #Уряд України #Працевлаштування #Акредитація #Міністерство освіти і науки України
