Як телемарафон відображав важливі для уряду події 7 липня.

Як телемарафон висвітлював заборону "Слідству.інфо" на публікацію розслідування щодо нерухомості директора Державного бюро розслідувань, указ президента Зеленського про санкції РНБО щодо колишнього народного депутата Берези, а також обшуки, проведені ДБР у компанії-виробнику дронів "Vyriy Industries" та її директора, який є співвласником видання "Бабель".

Протягом 7 липня в сфері внутрішньої політики відбулися три значні події, які прямо або опосередковано стосувалися наступу влади на свободу слова:

Печерський райсуд заборонив виданню "Слідство.інфо" публікувати розслідування про 143 квартири та іншу нерухомість брата директора ДБР;

Президент Зеленський видав указ, який встановлює санкції Ради національної безпеки та оборони щодо колишнього народного депутата Берези.

ДБР провело обшуки у виробника дронів "Vyriy Industries" і його директора, співвласника видання "Бабель".

З огляду на інформування глядачів про важливі суспільні події, варто звернути увагу на діяльність одного з найбільших телевізійних мовників у сучасних умовах. Це телемарафон, який отримує фінансування з державного бюджету та з моменту свого заснування прагне зайняти унікальну позицію "одиноки" інформатора для українського суспільства.

Для порівняння я також згадаю, як ці ж питання були представлені в телевізійній програмі Суспільного мовника.

7 липня ефір телемарафону ділили два телеканали: "Ми -- Україна" й "1+1". Про судову заборону публікації розслідування журналістів "Слідства.інфо" щодо нерухомості брата директора Державного бюро розслідувань Сухачова цілком передбачувано, як на мене, інформаційні редакції обох телеканалів просто не повідомляли. Хоча зрозуміло, і там, і там працюють настільки досвідчені редактори і журналісти, що мені важко запідозрити їх у профнепридатності. Маю припущення, що всі вони прекрасно розуміли і суспільну значущість цієї події, і безпрецедентність такого рішення суду, і навпаки його прецедентне значення для наступних подібних заборон і обмежень роботи журналістів (і не тільки розслідувачів), і навіть розуміли так улюблену журналістами цих каналів (особливо ж одного з них) "скандальність" події.

Нічого не допомогло, і глядачі телемарафону так і не отримали інформації про подію, яка грубо і безпідставно обмежує їхнє право на знання про те, що відбувається в країні. Також не можу ігнорувати відсутність корпоративної солідарності серед журналістів. Однак, здається, що про таку професійну єдність уже марно говорити, адже замість того, щоб підтримати колег хоча б повідомленням про їхню ситуацію, краще згодом, якщо зміниться влада, вибачитися за своє мовчання. Це вже траплялося раніше.

У той же день Перший канал Суспільного, звичайно, висвітлював це судове рішення, обговорюючи його в ефірі з журналістом "Слідства.інфо" та співавтором розслідування Максимом Савчуком. Крім того, вони звернулися за коментарем до Державного бюро розслідувань, де отримали відповідь, що Бюро не є учасником судового процесу і, оскільки мова не йде про їхнього співробітника, вони не можуть надати коментар. Окрім цього, редакція Суспільного також намагалася отримати коментар від Печерського районного суду в Києві, проте відповіді не отримали.

Інша тема — санкції РНБО проти колишнього народного депутата Берези — залишилася поза увагою телеканалу "Ми — Україна", який транслював телемарафон з 7:00 до 16:00 (при цьому указ президента про санкції та відповідне повідомлення були опубліковані на сайті глави держави вже о 11:00). Натомість телеканал "1+1", який продовжив ефір телемарафону після 16:00, двічі висвітлив цю тему — спочатку в випуску новин о 17:00, а потім повторив те ж саме у 22:00. Мені здається дивним, що це важливе питання повністю "випало" з прайм-тайму, зокрема в підсумковому випуску новин, який, за задумом, має на меті сформувати у глядачів цілісну картину дня, охоплюючи найзначніші новини для суспільства.

Форма цього матеріалу нагадувала усне інформаційне повідомлення, яке зазвичай незграбно "підкріплювали" скриншотами (які все ж важко розглянути на екрані телевізора) і архівними зображеннями (які традиційно суперечили тексту, що звучав). Щодо змісту, він був викладений досить незвично з погляду класичних новинних повідомлень і виявився настільки вибірковим у поданні фактів, що справив на мене враження маніпуляції.

Все почалося з того, що президент Зеленський підписав указ про нові санкції, які стосуються російських компаній та громадян. Це рішення стало результатом засідання Ради національної безпеки і оборони України. Цікаво, що в списку санкцій поряд із російськими пропагандистами згадується і ім'я українця — Борислава Берези.

Після цього було роз’яснено причини: "щодо всіх цих осіб формулювання таке: "підтримують агресивну політику Росії стосовно України, поширюють кремлівську пропаганду, спотворюють факти"". Це насправді є прямою цитатою з повідомлення про указ на веб-сайті президента, оскільки в самому указі та в рішенні РНБО не було жодних мотиваційних пояснень (санкції були введені, але причина їх накладення залишилася незрозумілою). Однак, ведуча ТСН не навела цю цитату в повному обсязі, адже після "спотворюють факти" йшло ще "і незаконно здійснюють діяльність на тимчасово окупованих територіях України".

У подальшій частині повідомлення йшлося про певний баланс думок, де зазначалося, що Береза "вже відреагував у соцмережах, запитуючи, чи бачать його в Україні, і пов'язуючи накладені на нього санкції з критикою української влади". Далі йшла інформація, в якій з багатьох фактів було обрано лише один: "Борислав Береза, ймовірно, проживає в одній з європейських країн та раніше коментував міжнародний скандал, пов'язаний із затриманням українських інкасаторів "Ощадбанку" угорськими правоохоронцями. Представники банку стверджували, що це було легальне перевезення коштів і цінностей, тоді як Береза вважав, що це була схема вивезення капіталів за допомогою інкасаторського автомобіля. Суд у Відні зобов'язав його припинити публікації та поширення заяв стосовно цієї справи. Після зміни влади в Угорщині Будапешт повернув Україні затримані активи "Ощадбанку". На думку, ймовірно, неприхованого глядача, така інформація могла сприйматись як достатнє "пояснення" або навіть "підтвердження" обґрунтованості санкцій проти колишнього депутата.

Звісно, можна по-різному ставитися до пана Берези та до різних його дописів, але слід мати на увазі, що тема затримання українських інкасаторів в Угорщині, -- далеко не єдина з усіх тих, за якими Береза різко критикує чинну владу та персонально президента. За такою логікою нібито виходить, що лише одна ця справді конспірологічна тема в дописах екснардепа була достатньою підставою для санкцій, які, крім позбавлення нагород, блокування активів тощо, ще й передбачають обмеження доступу з України до пов'язаних із Березою інтернет-ресурсів у телеграмі, ютубі та фейсбуці. А це вже питання свободи слова в його класичному розумінні. Власне, на такому вибірковому бекграунді канал "1+1" 7 липня поставив у повідомленні крапку. І, зрозуміло, не став розвивати тему зверненнями до політиків та експертів.

Натомість, на Першому каналі Суспільного, ситуація виглядала інакше. У студії для обговорення (формат, який у телемарафоні рідко зустрічається, особливо з огляду на те, що представників опозиції туди запрошують нечасто) представники народу розглядали актуальну тему. Владу представляв Руслан Горбенко з фракції "Слуга народу", а опозицію – Софія Федина з "Європейської солідарності". Завдяки їхньому аргументованому обговоренню, яке вдало модерувала ведуча, глядачі Суспільного мовника отримали значно більше концептуальної та важливої бекграундової інформації, ніж їхні колеги, які дивилися телемарафон.

По-перше, Федина звернула увагу аудиторії каналу на те, що відповідно до чинного законодавства, санкційний механізм був запроваджений для тиску на іноземців та компанії, які становлять загрозу для національної безпеки та суверенітету України. Для українських громадян, яких підозрюють у злочинах, існує чітко визначена процедура кримінального переслідування та судового процесу. По-друге, вона також підкреслила, що санкції, накладені Зеленським на його попередника Порошенка, є незаконними і останній вже півтора року намагається їх оскаржити в судах. Федина завершила свою думку тим, що це викликає підозри про спробу розправи з політичними противниками.

Народний депутат від партії "Слуга народу" Горбенко у своїй відповіді зазначив, що Береза поширює "угорські наративи, які підтримують російські ідеї". Це знову ж таки свідчить про те, що причини санкцій проти Берези зводяться до однієї теми його публікацій, про що згадувалося і під час телемарафону на каналі "1+1". При цьому Горбенко не вбачає загроз для свободи слова, адже Береза має можливість давати інтерв'ю, тому "не бачу жодних обмежень".

До студії каналу запросили також експертку -- адвокатку, колишню директорку департаменту Мін'юсту й голову Громадської ради з питань люстрації при Мін'юсті Тетяну Козаченко. За її поясненнями, "цей закон не може взагалі використовуватися проти громадян України. Крапка". За словами ж депутатки Федини, санкції на громадянина України можуть накладатися лише за тероризм (у чому Березу навряд чи можна запідозрити). Скоріше за все, пані Федина мала на увазі розмите формулювання 1 статті закону, де дослівно в пункті 2 сказано таке: "Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, до іноземців, осіб без громадянства, суден, повітряних суден, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність" (тут останні "суб'єкти", ймовірно, можуть бути не лише іноземцями, особами без громадянства чи там, наприклад, суднами). Експертка ж Козаченко принагідно додала в розмові й ще один важливий бекграунд -- згадала про те, що першим порушив цей закон і застосував санкції проти громадян України не Зеленський, а його попередник на посаді Порошенко.

Я навмисно детально виклав усі ці факти та міркування, щоб продемонструвати, наскільки ширшою, складнішою, а водночас і правдивішою є картина, яку можна отримати з розмовних студій за участю політиків (особливо з різних таборів) і експертів. Це значно контрастує з короткими повідомленнями в новинах, де підбір актуальних та фонових фактів може виявитися настільки неповним, що серйозно спотворює уявлення про неоднозначні внутрішньополітичні події.

Ось ще один погляд на цю ситуацію. В ефірі каналу "1+1" коментар Берези був представлений у стислій формі, тоді як на Суспільному мовнику прозвучала більш детальна цитата: "Отже, я виявив Вову, який не бажає розповідати, хто той 'Вова', для якого зводять будинок у 'Династії'. Чотириразовий ухилянт Зеленський запровадив санкції проти ветерана Берези. А взагалі-то, мати одночасні санкції від Путіна і Зеленського -- це справжнє везіння. Цікаво, як вони це пояснять? Бо за викриття корупції та критику влади -- це буде прямий удар в ціль". Варто зазначити, що така детальна цитата краще висвітлює суть справи, ніж коротке зведення на кшталт "пов'язав санкції від себе з критикою української влади".

Третя внутрішньополітична тема 7 липня -- обшуки ДБР у виробника дронів "Vyriy Industries" і його директора Олексія Бабенка -- широко обговорювалася того дня насамперед через те, що Бабенко є співвласником видання "Бабель". Воно перед тим опублікувало журналістське розслідування про масові небойові смерті мобілізованих у полку "Скеля". Зрозуміло, прямих підтверджень причинно-наслідкового зв'язку між публікацією і обшуками нема і не було, але у випадковий збіг цих двох подій повірити теж важко. Зокрема голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин того ж дня публічно назвав обшуки ДБР у співзасновника видання тиском на медіа.

У телемарафоні канал "Ми -- Україна" зовсім не торкнувся цієї теми, що, на мою думку, виглядало досить дивно. Навіть якщо б директор "Vyriy Industries" не мав відношення до заснування медіа, сама подія — обшуки у одного з провідних постачальників дронів для фронту — безсумнівно заслуговувала на увагу. Маю припущення, що якби не це співзасновництво, канал все ж таки висвітлив би ці обшуки. Виглядає так, ніби вирішили уникнути цієї теми, щоб не вплутуватися в незручності. Від гріха подалі, як кажуть...

Натомість, телеканал "1+1" цього разу, можна зазначити, дещо виправдався. Він повідомляв як про обшуки, так і про офіційну позицію правоохоронних органів — "підозра в штучному завищенні вартості безпілотників за державними угодами на мільярди гривень". При цьому в контексті зазначили, що "Бабенко також є акціонером видання 'Бабель', яке нещодавно опублікувало розслідування про штурмовий полк 'Скеля', де були виявлені факти катувань військових та небойових втрат". Додатково, було процитовано коментар головної редакторки "Бабель" Катерини Коберник, котра "вказала, що після публікації і перед сьогоднішніми обшуками в анонімних телеграм-каналах розпочалася медіакампанія по дискредитації як самої редакції, так і бізнесмена. Навіть, за словами журналістки, перед фактом обшуків з'явилось фейкове відео 'обшуки у Бабенка', яке було створено за допомогою штучного інтелекту. У редакції підкреслюють: це класичний випадок спроби перешкоджання діяльності журналістів-розслідувачів шляхом блокування бізнесу, який їх підтримує".

У постпраймових новинах до повідомлення додали синхрон Бабенка з пресконференції: "Це розслідування "Бабеля", яке мало місце, не підпадало під наш вплив. Про його вихід я дізнався від "Скелі" лише за день до публікації. Щодо тиску та впливу, чесно кажучи, я не бачу підстав підозрювати "Скелю" у таких діях. Проте в ЗМІ вже давно намагалися втягнути мене в цей конфлікт, використовуючи мене як спосіб тиску на "Бабель". Подібні спроби мали місце. Можу з упевненістю сказати, що ми не воюємо з кимось, окрім росіян".

Дійсно, пан Бабенко лише заперечив можливість впливу полку "Скеля" на діяльність ДБР. Проте питання про потенційний вплив інших, більш значущих учасників на дії ДБР залишилося невирішеним. Саму подію та версію журналістського матеріалу, що стала причиною обшуків, у студії каналу не обговорювали з жодним з гостей.

І навпаки, Перший канал Суспільного у той день представив тему з критично неповною інформацією, зосередившись виключно на "кримінально-процесуальному" аспекті. Вони висвітлювали обшуки, цитували позицію Офісу генпрокурора та Державного бюро розслідувань, виконували пряме включення за підсумками пресконференції Бабенка та наводили його коментарі про причини обшуків (оскільки жодних підозр від правоохоронців не було) і результати цих обшуків, які сам Бабенко вважав незначними. Проте версія про зв'язок обшуків із публікацією "Бабеля" залишилася без уваги, як і той факт, що Бабенко є одним із співзасновників цього видання. Такі недоліки, хоч і досить рідко, все ж трапляються в ефірі Суспільного мовника.

7 липня виявився досить показовим днем, коли відбулося зосередження численних внутрішньополітичних подій. Це дало змогу продемонструвати, яким чином у телемарафонах висвітлюються соціально важливі події та теми, які можуть бути делікатними або навіть незручними для влади. Зазвичай такі ситуації залишаються поза увагою ведучих марафонів, що, в свою чергу, призводить до їх невідомості серед глядачів. Наприклад, можна навести лише кілька вибраних тем, що виникали протягом останніх трьох місяців:

Суд продовжив термін утримання під вартою колишнього міністра Галущенка ще на два місяці, рішення було ухвалено 15 квітня.

Парламентська Тимчасова слідча комісія запрошує Умєрова та Шефіра після появи матеріалів "плівок Міндіча" (29 квітня).

Громадська рада при Міністерстві оборони звернулася з вимогою усунути Умєрова з посади секретаря Ради національної безпеки і оборони (29 квітня).

Парламентська Тимчасова слідча комісія обговорила ситуацію, пов'язану з "Сенс Банком", який згадується у "плівках Міндіча". Секретар Ради національної безпеки і оборони Умєров не зміг з'явитися на виклик комісії через службову поїздку, що відбулася 5 травня.

У водія Єрмака слідчі виявили документи з планами кадрових змін у СБУ (12 травня).

На засіданні парламентської тимчасової слідчої комісії співвласник Fire Point поділився інформацією про намагання Міндіча отримати значну частку в компанії (13 травня).

"Слідство.інфо": Тілоохоронці, що забирали Єрмака з СІЗО, раніше охороняли президента Зеленського (19 травня).

Зеленський зустрівся з лідерами опозиційних парламентських груп, зокрема з Порошенком, 26 травня.

Суд не задовольнив прохання прокурорів щодо застосування запобіжного заходу до голови Центру протидії корупції Шабуніна (9 червня).

Кличко звинуватив владу в недостатній підтримці Києва у підготовці до зимового сезону і закликав до скликання Ради національної безпеки і оборони (6 липня).

ВАКС ухвалив рішення про зняття електронного браслета з колишнього віцепрем'єра Чернишова (7 липня).

Досить рідко трапляються ситуації, коли чутливі внутрішньополітичні питання обговорюються у телемарафоні, і зазвичай це роблять лише окремі канали. У таких випадках інформація подається або просто у формі констатації (без залучення ньюзмейкерів чи експертів для обговорення), або ж факти представляються вибірково.

Наприклад, 29 квітня "Українська правда" оприлюднила частину записів розмов Міндіча з Шефіром, Умєровим і "будівельницею Наталією", зафіксованих НАБУ. Проте в ефірі каналу "1+1" ця тема не отримала жодного згадування, хоча програма транслювалася з 6:00 до 15:00, а "УП" випустила новину вже о 9:00. ICTV та СТБ також проігнорували цю інформацію у своїх новинних випусках, не спромігшись висловити жодної думки з цього приводу. Лише в рамках гостьової студії було коротко згадано про публікацію, зокрема в обговоренні з Юрієм Гудименком, головою громадської Антикорупційної ради при Міністерстві оборони, але акцентували тільки на зв'язках Міндіча з компанією Fire Point. Інші важливі аспекти, такі як будівництво "Династії", залишилися без уваги.

Або ж 26 травня президент Зеленський проводив розмову з депутатами фракції "Слуга народу" щодо можливостей завершення війни. Проте в ефірах каналів "Інтер" та "Ми -- Україна" це питання не обговорювалося. Натомість на каналі "1+1" була представлена лише коротка довідка на основі архівного матеріалу.

Учасники телемарафону мають можливість повідомляти про певні події, проте це повинно відбуватися лише у формі коротких усних повідомлень, які зазвичай супроводжуються архівними відеоматеріалами. Наприклад, 18 травня канали "Інтер", "Ми -- Україна", а також ICTV із СТБ інформували про звільнення Андрія Єрмака з СІЗО під заставу.

Часом окремі важливі теми вибірково ігнорують більшість учасників телемарафону, а подає хтось один, найчастіше канал "1+1" (як це було і 7 липня). Так, 4 травня нардепи Железняк і Гончаренко оприлюднили нові фрагменти "плівок Міндіча". У телемарафоні того дня тему замовчали всі -- "Інтер", ICTV з СТБ та "Ми -- Україна". А от в один із наступних днів тема обговорювалася в авторській програмі ведучої "1+1" Наталії Мосейчук із лояльними до влади експертами.

Або ж 23 червня вийшла стаття "Бабеля", в якій йдеться про 26 випадків небойових смертей серед новобранців полку "Скеля". Цю інформацію не озвучили в ефірі каналу "Ми — Україна". Натомість, на телеканалі "1+1" вона була висвітлена, зокрема, прозвучав коментар авторки "Бабеля" Катерини Лихогляд, а також процитували реакцію на допис, опублікований на фейсбук-сторінці полку.

Очевидно, що більшість вказаних тем була детально і якісно розглянута Суспільним мовником. Отже, можна зробити висновок: ті, хто отримує новини з телемарафону, особливо в рамках внутрішньої політики, в результаті мають, як мінімум, значно обмежений, а іноді й спотворений вигляд на реальність. Натомість глядачі Суспільного мовника в більшості випадків мають набагато повніше уявлення про ці питання.

Ілюстрація згенерована з допомогою штучного інтелекту Gemini

Цей матеріал був підготовлений за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та профінансований Норвезьким агентством з розвитку співробітництва (NORAD).