Як подати заяву на репарації від РФ за втрату близької людини через "Дію" - рекомендації юриста.

Цю інформацію кореспонденту Укрінформу надала юристка Світлана Медвєдєва, яка сприяла у подачі першої заявки до реєстру. Вона є працівницею Громадської організації "Місто сили", діяльність якої підтримується проєктом "Посилення потенціалу спільнот на півдні та сході України через місцеві ініціативи (EMPOWER)".

Хоча на платформі "Дія" зазначено, що виконання процедури займає близько 20 хвилин, у випадках, з якими працювала Медвєдєва, цей процес тривав більше двох годин.

Окрім того, існує проблема, що подати заяву можливо лише через даний онлайн-сервіс. Не всі громадяни мають достатній рівень цифрових навичок, пристрій з необхідними функціями та стабільний зв'язок, підкреслює експертка. Існує інформація про те, що планується ввести можливість подачі заяв у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП), але конкретні строки та способи реалізації цієї послуги поки що залишаються невідомими.

Юрисконсультка поділилася порадами щодо важливих аспектів, на які варто зважати тим, хто звертається до Реєстру.

"Коли подаєш заявку, перед очима мають бути всі необхідні документи або їхні копії: паспорт загиблого родича, ідентифікаційний код, свідоцтво про смерть. Свідоцтво має бути українське, бо воно підтягається автоматично через реєстр ДРАЦС (Державний реєстр актів цивільного стану громадян. - ред.) За наявності вкажіть також номер кримінального провадження, відкритого за фактом цієї смерті", - зазначила Медвєдєва.

За її словами, сама процедура є доволі простою, і інтерфейс функціонує. Найбільше часу займає формулювання опису: як відбулася смерть, чи була особа, яка подає заяву, присутня під час цього, а також які були їхні стосунки із померлим (померлою).

Є особливості, які слід врахувати при долученні необхідних документів.

"Документи, які у вас є, треба заздалегідь відсканувати, завантажити на пристрій, з якого ви подаєте заяву, і переконатися, що файли не перевищують встановленого розміру", - радить юристконсультка.

Вона зазначає, що найбільше часу витрачається на процес накладення електронного підпису, особливо в умовах ненадійного з'єднання.

"Хочу ще раз підкреслити, що процедура є досить простою і чітко описаною. Важливо лише підготуватися заздалегідь, зібравши всі потрібні документи та запастись терпінням. Не слід намагатися прискорити реєстрацію: натискаючи кнопку 'Обрати область', дайте системі час для обробки вашого запиту", - зазначає експертка.

Після завершення процесу в "віконечку" з’являється повідомлення про те, що ваша заява була надіслана до Реєстру. Статус цієї поданої заявки можна відстежити в електронному кабінеті "Дія". Перш ніж перейти до наступних етапів, її перевіряють на відповідність вимогам: чи заповнені всі необхідні поля, а також чи підтверджується факт смерті особи внаслідок російської агресії. Вже цього року, за словами експертів, планується створення комісії Міжнародного реєстру збитків, яка займеться розглядом саме таких заяв. На відміну від звернень щодо зруйнованого майна, у цьому випадку сума збитків не вказується, адже її визначить комісія, що буде створена в майбутньому.

"Міжнародний Реєстр збитків створений для того, щоб українці перед міжнародною спільнотою могли заявити про злочини, які коїть Росія. Зараз вони можуть повідомити про дві категорії: перша - пошкоджене або знищене майно, друга - душевні страждання у зв'язку зі смертю близької людини. Далі відкриється ще багато видів заяв: про вимушене переміщення, втрату бізнесу, втрату іншого майна, крім нерухомого... Я дуже рекомендую подавати туди заяви, бо це - голос українців, крик про те, що Росія вчиняє на нашій території, це важливі свідчення", - зауважує юристка.

Вже у січні Світлана Медвєдєва і ГО "Місто сили" допомогли подати до Міжнародного Реєстру першу заяву про втрату близької людини. Стосувалася вона справи вбивства волонтера "Міста сили" Антона Кушніра. Росіяни вбили чоловіка 16 травня 2022 року на правобережжі Херсонщини, яке на той час було в окупації. Автівку 48-річного волонтера російські військові розстріляли під час евакуації ним людей з Херсона. У Антона залишилася велика родина, зокрема неповнолітні діти. Репарацій від Російської Федерації за непоправну втрату вимагає дружина вбитого Людмила Кушнір.

Відтоді Світлана ініціювала подачу ще однієї заявки.

"Я надавала підтримку в онлайн-форматі ще одному волонтеру з Херсона, - його син загинув на його очах під час обстрілу. Лікарі працювали кілька годин, намагаючись врятувати його, але, на жаль, не змогли", - поділилася юристка.

Проект "Зміцнення потенціалу громад на півдні та сході України через місцеві ініціативи (EMPOWER)" отримує фінансування від Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) у партнерстві з Генеральним Директоратом Європейської Комісії, який займається питаннями цивільного захисту та гуманітарної допомоги. Виконання проекту покладено на Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) GmbH.