Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев висловив звинувачення на адресу співзасновниць банку "Конкорд", стверджуючи, що вони вчинили шахрайство, незважаючи на відсутність проти них будь-яких справ. При цьому суди визнали рішення Національного банку України про ліквідацію цього банку незаконним.
Голова Комітету Верховної Ради з фінансових, податкових та митних питань Данило Гетманцев звинуватив засновниць банку "Конкорд" у шахрайстві, стверджуючи, що кримінальні справи проти них були закриті неправомірно. Однак ці звинувачення є явними маніпуляціями, оскільки проти Олени та Юлії Сосєдок не існувало і не існує жодних справ. Крім того, суди першої та апеляційної інстанції визнали рішення Національного банку України про ліквідацію банку незаконним. Чому політики наважуються на відверту дезінформацію та маніпуляції? Як це впливає на довіру до державних установ і чому важливо протидіяти ручному управлінню державними органами — ці питання розглянув УНН.
Маніпуляції та хибні твердження
Після публікації відео співзасновниці банку "Конкорд" Олени Сосєдки, в якому вона висвітлює факти переслідування та знищення фінансової установи, а також згадує про причетність депутата Данила Гетманцева, останній стверджував, що кримінальна справа проти акціонерок банку була закрита незаконно. Проте, ця інформація виявилась не лише маніпуляцією, а й цілковитою неправдою, адже жодних кримінальних проваджень щодо Олени та Юлії Сосєдок ніколи не відкривалися.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій визнали дії Національного банку України щодо анулювання ліцензії та ліквідації "Конкорду" незаконними. Це також ставить під сумнів звинувачення, що висуваються проти акціонерів банку, і свідчить про упередженість Гетманцева.
Він сам відкрито визнав, що ліквідація "Конкорду" має для нього особисте значення.
"Очевидно, Гетманцеву стало відомо, що Офіс Генпрокурора розглядає нашу заяву через його незаконні дії щодо банку "Конкорд". Ця справа давно на часі, адже його порушення - це не просто атака на наш банк, а плювок в обличчя всій українській правовій системі. Але замість того, щоб відповісти за свої дії, Гетманцев вирішив діяти на упередження. Він зібрав підписи депутатів, щоб вірогідно змусити Офіс Генпрокурора відкрити кримінальну справу проти нас, власниць "Конкорду", попри те, що немає ніяких законних підстав. Таким чином він намагається відвернути увагу від власних злочинів і дискредитувати тих, хто посмів виступити проти нього. Це безпрецедентно. Людина, яка зізналася, що "Конкорд" для нього - особиста справа, тепер хоче втягнути в свою незаконну діяльність не лише депутатів, але й Офіс Генпрокурора, який, за логікою, мав би бути гарантом закону, а не інструментом для зведення рахунків. Гетманцев, як і завжди, намагається перекласти свою відповідальність на інших, але ми не дозволимо цьому свавіллю пройти непоміченим", - заявила Олена Сосєдка.
Експерти, з якими спілкувалася УНН, також вказують на упередженість голови податкового комітету, що, на їхню думку, свідчить про його зацікавленість у ліквідації "Конкорду". Зокрема, президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський пропонує в таких випадках звертатися до суду проти Гетманцева.
"Слід подавати дифамаційний позов про захист честі, гідності і ділової репутації. Відповідно до рішення ЄСПЛ "Санчес проти Франції": автори дописів у соцмережах, зокрема, публічні особи, несуть відповідальність за зміст коментарів, які залишають інші користувачі під їхніми публікаціями", - зазначив в ексклюзивному коментарі УНН Невʼядомський.
За його словами, доля такого позову залежатиме від формулювань, використаних відповідачем, та наданих позивачем доказів.
"Унікальність цих позовів полягає в тому, що позивачу необхідно лише підтвердити факт поширення неправдивої інформації, тоді як відповідач повинен довести, що ці висловлювання або оцінки є істинними," — зазначив Невʼядомський.
Управління державними органами в ручному режимі
Одним із найяскравіших моментів, що були продемонстровані у відео, опублікованому Оленою Сосєдкою, є ймовірна спроба Гетманцева вплинути на роботу податкової служби. Зокрема, існують підозри, що депутат намагався примусити податкову службу нарахувати ПДВ на банківські послуги, які, відповідно до законодавства, не підлягають оподаткуванню. Такі дії не лише суперечать закону, але й свідчать про явну спробу контролювати державні органи в ручному режимі.
Невʼядомський підкреслює, що це може становити кримінальне правопорушення.
"Необхідно усвідомлювати, яким чином цей вплив проявлявся і як він реалізовувався. У разі перевищення службових повноважень або їх зловживання передбачено кримінальну відповідальність за статтею 364 Кримінального кодексу України," - підкреслив він.
Варто зазначити, що раніше ЗМІ неодноразово вказували на те, що Гетманцев впливає на рішення ДПС через свого колишнього помічника Євгенія Сокура, який зараз виконує обовʼязки заступника голови Державної податкової служби України.
На думку Сергія Доротича, лідера ініціативи #SaveФОП, така поведінка народного депутата свідчить про те, що представники влади в Україні відчувають себе безкарними.
"Коли потрапляєш у світ влади, і я говорю це з власного досвіду, адже раніше займав посаду державного службовця другого рангу, стає зрозумілим, що таке 'тепла ванна' для чиновника. Коли всі питання можна вирішити одним телефонним дзвінком, це створює величезну спокусу. І чим вища посада, тим більша ця спокуса. Тепер щодо можливостей, які має Данило Гетманцев... Він може почуватися абсолютно впевнено, оскільки усвідомлює свою силу і те, що за свої дії не понесеться відповідальності. Він знає, що може знищити бізнес, захопити його, відібрати, віджати," - зазначив Доротич в ексклюзивному інтерв'ю для УНН.
За його словами, все це призводить до того, що Гетманцев активно маніпулює, поширює неправду та знищує підприємства, які йому не до вподоби.
Варто зазначити, що маніпуляції Гетманцева ставлять під сумнів незалежність державних органів та створюють небезпечний прецедент. Якщо народний депутат може публічно звинувачувати громадян у неіснуючих злочинах і впливати на рішення податкової, вказувати судам, які рішення ухвалювати, це підриває довіру до державної влади.
Юристи та громадські активісти зазначають, що подібні випадки, як із Гетманцевим та банком "Конкорд", повинні розглядатися правоохоронними органами. Крім того, важливим кроком є створення механізмів контролю за висловлюваннями публічних осіб та притягнення їх до відповідальності за маніпуляції та спотворення фактів.
Звинувачення, висунуті Гетманцевим на адресу "Конкорду", піднімають важливі питання: чи мають право політики застосовувати своє становище для тиску на підприємства і громадян? У демократичному суспільстві це не повинно стати звичною практикою. Проте його дії, зокрема втручання в роботу податкової служби, свідчать про інше.
Слід нагадати
Раніше стало відомо, що акціонери "Конкорду" оскаржили в суді рішення Національного банку України про виведення банку з ринку. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали протиправним та скасували рішення НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку "Конкорд". Проте українське законодавство виписане таким чином, що процес виведення банківської установи з ринку, якщо він запущений, є безповоротним.
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи - йдеться про банк "Конкорд". Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
#Бізнес #Президент (державна посада) #Державна податкова служба України #Ліцензія #Соціальна мережа #Українські національні новини #Кримінальне судочинство #Конкорд #Національний банк України #Банк #Злочин #Правова система #Логіка #Ймовірна причина #Акціонер #Франція #Апеляція #Державна влада #Суд #Відповідач #Ділова репутація #Вибухова речовина. #Європейський суд з прав людини #Позов до суду