Старший ядерний спеціаліст "Грінпіс Україна" Шон Берні розповів УНІАН про ризики, які створюють росіяни на Запорізькій АЕС, небезпеку поточної політики США, а також чому МАГАТЕ та західна спільнота не спроможні дати відсіч агресору.
Росія використовує українські атомні електростанції як засіб шантажу України та усього західного світу - наче мавпа з гранатою, загрожучи новими ядерними катастрофами, що здатні сколихнути увесь континент. Особливу загрозу наразі становить Запорізька АЕС, що вже понад 4 роки окупована росіянами.
Буквально 14 квітня, у день публікації цього інтерв'ю, росіяни вже 13-й раз від початку повномасштабної війни на кілька годин залишили ЗАЕС без зовнішнього живлення. При цьому МАГАТЕ, яке повідомило про інцидент, в черговий раз проігнорувало той факт, що винні у цій ситуації - виключно окупанти, повідомивши, ніби інцидент стався сам по собі.
"Ядерна галузь не хоче прямо вказувати пальцем на Росію", - зазначив старший ядерний спеціаліст "Гранпіс Україна" Шон Берні у першій частині нашого великого ексклюзивного інтерв'ю.
У другій половині розмови фахівець розповів УНІАН про те, які головні ризики та загрози Росія створює для безпеки Запорізької атомної електростанції. В інтерв'ю він пояснює, як окупанти готувалися до можливого перезапуску реакторів, навіщо будують нові лінії електропередач на окупованих територіях та чому кожна втрата зовнішнього живлення станції наближає Європу до потенційної катастрофи. Інша велика тема - чому МАГАТЕ та Європа продовжують в'яло реагувати на російські злочини, чи вдасться світу покарати "Росатом", і як цьому може посприяти зміна влади в Угорщині.
Шон Берні має більше 40 років досвіду в сфері ядерної енергетики. З 2022 року він активно аналізує ситуацію на Запорізькій атомній електростанції та регулярно бере участь у міжнародних місіях, що відвідують Чорнобильську АЕС.
Перша частина бесіди з фахівцем, що стосується прихованих загроз на Чорнобильській АЕС через підступний напад Росії, тепер доступна за цим посиланням.
У першій частині нашого інтерв'ю ми обговорили ситуацію з Новим безпечним конфайнментом на Чорнобильській АЕС після атаки російського безпілотника. Тепер звернемо увагу на іншу важливу станцію в Україні — Запорізьку АЕС. Які основні загрози наразі існують для ЗАЕС?
Це, безумовно, надзвичайна подія в контексті військових конфліктів та ядерної енергетики, адже дві атомні електростанції виявилися в епіцентрі бойових дій. Мова йде про Чорнобиль, але особливо актуальною є ситуація із Запорізькою АЕС, де розташовано шість ядерних реакторів.
На Запорізькій атомній електростанції присутні щонайменше 12 джерел високоактивного радіоактивного матеріалу. Кожен з реакторів оснащений тисковим корпусом, в якому міститься близько 100 тонн ядерного пального. Крім того, всередині реактора розташований басейн для витримки відпрацьованого пального, що також містить сотні тонн ядерних матеріалів.
Для підтримки належної температури їм необхідне безперервне охолодження. Вони знаходяться під водою, яка повинна бути не лише охолодженою, але й активно циркулювати. Для цього використовуються потужні насоси, що перекачують воду. Однак існує щонайменше дві суттєві проблеми. Найголовніша з них - забезпечення електроенергією для функціонування насосів і системи охолодження. Минулого року ми стали свідками ситуації, коли станція понад 30 днів залишалася без зовнішнього живлення. У цій критичній обставині російські оператори з "Росатому" змушені були вдаватися до дизельних генераторів для забезпечення роботи насосів.
Це проблема, тому що дизельні генератори розраховані на роботу приблизно на 7-10 днів. У них закінчується дизельне пальне, насоси зупиняються, вода починає нагріватися. Про ЗАЕС майже немає жодних позитивних новин.
Проте слід зазначити, що у вересні 2022 року оператори зупинили роботу реакторів. Це призвело до значного охолодження ядерного пального, зокрема в активних зонах реакторів. Отже, у випадку відключення електроенергії, температура води починає підвищуватися. Однак, оскільки паливо вже не таке гаряче, для досягнення точки кипіння води знадобиться більше часу.
Коли рівень води падає нижче рівня ядерного пального, починається вивільнення радіоактивних речовин у межах реактора. Це може призвести до значних обсягів радіації, що мають потенціал потрапити в навколишнє середовище. Для пального, яке розміщується в активних зонах реакторів, існує ймовірність, що вода залишиться охолоджуючою ще кілька тижнів. Проте для пального в басейнах витримки цей час може бути значно коротшим. Це створює вкрай серйозний ризик і становить надзвичайно високу загрозу.
Ситуація була б значно складнішою, якби ці реактори дійсно генерували електрику, адже паливо в активній зоні нагрілося б до небезпечних температур. У випадку втрати зовнішнього живлення, у вас є лише кілька секунд для реагування та кілька хвилин, щоб активувати насоси. Якщо ви не впораєтеся вчасно, катастрофічна аварія може статися всього за кілька годин. Отже, втрата електричної енергії є серйозною загрозою.
Чому на Запорізькій станції постійно трапляються перебої з електропостачанням? Головна причина полягає в атаках Росії на українську енергетичну інфраструктуру. Ворог націлюється на лінії електропередач, яких раніше було десять, а зараз залишилося лише дві.
Часом - всього-навсього одна...
Так, а іноді жодної. І важливо також розуміти, що відбувається при втраті цих ліній електропередач.
Знову ж таки, повертаємось до російських маніпуляцій та брехні. Минулого року у вересні росіяни повідомили, що через атаку українських Збройних сил остання лінія була втрачена. Це була лінія 750 кВ, яка йде від Запорізької АЕС на північ через Дніпро в район Нікополя.
Ми не мали й не маємо жодної впевненості – немає жодних підтверджень того, що Україна хоча б раз здійснювала атаки на ці позиції. Ми співпрацювали з військовими експертами з McKenzie Intelligence та отримали супутникові зображення з високою роздільною здатністю.
Не було жодних підтверджень українського нападу. Це була операція під виглядом іншої сторони. Ми проінформували про це та передали дані до Міжнародного агентства з атомної енергії, надіславши їх генеральному директору Гроссі, закликаючи зупинити розповсюдження російської дезінформації. Чому ви представляєте це так, ніби винні не росіяни? На жаль, МАГАТЕ все ще уникає прямо вказувати на винуватця, що викликає велике обурення.
Ми регулярно стикаємося з інформацією про те, що, незважаючи на численні атаки і можливу деградацію важливого обладнання, Росія прагне інтегрувати Запорізьку атомну електростанцію у свою енергетичну мережу. Які загрози це може викликати?
Ми вперше зрозуміли, що Росія має план перезапуску станції у грудні 2023 року. Ми аналізували документи "Росатому", я читав заяви людей, які, на мою думку, є ключовими злочинцями в Росії. Ліхачов, як керівник "Росатому", несе особливу відповідальність. Кирієнко, один із головних радників Путіна, неодноразово відвідував Запорізьку АЕС. І під час одного з візитів вони говорили про "повернення Запоріжжя до його колишньої слави", включно з відновленням роботи станції.
Протягом найближчих тижнів та на початку 2024 року ми почали все ясніше усвідомлювати, що насправді існує план відновлення роботи одного або кількох реакторів Запорізької атомної електростанції. У наступні місяці ми активно спілкувалися з генеральним директором Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаелем Гроссі, закликаючи уряди вимагати від нього чітко звернутися до Москви, до президента Путіна і Ліхачова з однозначним повідомленням: "Цього не станеться. Це категорично заборонено. У вас немає жодних юридичних підстав для діяльності на ЗАЕС. Це українська атомна станція, і ви повинні залишити її. Ніяких планів щодо перезапуску".
Врешті-решт, Гроссі та Ліхачов з Путіним, як стверджують джерела, досягли певного консенсусу, і фактично подали сигнал про те, що перезапуск не відбудеться "в умовах, що склалися" — саме так вони висловили свою думку.
Це був період травня-червня 2024 року, однак ми, звичайно, не особливо довіряємо заявам росіян. Вони не відмовилися від своїх намірів. Наприкінці 2025 року - а насправді вже наприкінці 2024-го - стало очевидно, що в Москві та на станції тривають активні дискусії про можливе перезапускання реакторів.
Ми усвідомили, що планується реалізація проекту з установки насосної системи для забезпечення водою охолоджувальних установок. Це стало наслідком руйнування Каховського водосховища російськими військами в червні 2023 року, що призвело до відсутності подачі води з цього водосховища. Хоча на той момент у ставку-охолоджувачі ще залишалося достатньо води, її рівень швидко знижувався. Тому виникла необхідність знайти вихід із ситуації: побудувати насосну станцію для перекачування води з річки Конка в охолоджувальну систему Запорізької атомної електростанції. Це свідчить про їхні наміри.
Також важливо усвідомлювати питання підключення до електромережі. Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України залишилися лише дві діючі лінії на південь – в тимчасово окуповані райони Запорізької області, а також до Херсонщини, Криму, Донецька та Маріуполя. Хоча інші лінії наявні, їх недостатньо для забезпечення потреб. З весни 2025 року ми спостерігали за процесом будівництва нових електропередач.
З космічної висоти ми спостерігали, як з'являлася лінія — спершу на відстані 10 км, потім на 50 км, а згодом і понад 100 км. Вони прагнуть створити більше таких ліній, і вже видно, що рухаються в цьому напрямку.
Минулого року, коли залишалося дві лінії, 330-кіловольтну лінію "Феросплавна-1" було перерізано російськими військовими під час атак на Нікопольський район, залишилася лише 750-кіловольтна лінія. І у вересні вона була навмисно виведена з ладу, ймовірно, російськими злочинцями з ФСБ.
Для підключення Запорізької АЕС до енергомережі, що тимчасово контролюється Росією, необхідно було спершу відключити її від українських електроліній. Таким чином, перерізавши 750-кіловольтну лінію — яка перебувала під їх контролем на окупованій території неподалік станції — вони змогли б згодом приєднати її до мереж, розташованих на південь від Запоріжжя.
Ми чули, що це навіть мало стати "подарунком на день народження Путіна". Але українські Збройні сили забезпечили, щоб це не спрацювало. Тобто він не отримав свій "подарунок".
Яка стратегія у Росії і які їхні основні цілі?
Запорізька атомна електростанція є не лише винятковим явищем в контексті війни, а й виступає як засіб тиску на Україну та міжнародну спільноту, з метою зменшення їхньої підтримки.
Це ключовий аспект військової стратегії Росії. Вони вірять, що можуть здобути перемогу у війні, погрожуючи ядерною катастрофою на Запорізькій АЕС, намагаючись налякати європейських партнерів України та перекласти відповідальність на саму Україну. Це створює серйозну проблему, оскільки міжнародні ЗМІ, які працюють у цьому регіоні, не є спеціалістами у ядерній сфері. Вони спостерігають: Росія стверджує, що винна Україна, а Україна — що відповідальність несе Росія, і виникає питання, кому можна довіряти. Отже, це є частиною дезінформаційної кампанії з чіткою метою - заплутати журналістів.
Росія активно працює над тим, щоб її інформаційні наративи з'являлися у німецьких та французьких медіа, особливо в країнах Глобального Півдня. У результаті, часто саме московська інтерпретація подій отримує широке розповсюдження. Це дійсно є серйозною системною проблемою.
В даний момент аналізуються різні можливості майбутнього ЗАЕС, серед яких є і варіант спільного управління станцією. Розглядаються різні моделі співпраці, включаючи участь представників Росії та США. Як ви вважаєте, чи можливо знайти безпечний вихід у цій ситуації?
Перші відомості про це з'явилися в Китаї минулого року, коли Путін і Ліхачов обговорювали можливості "розподілу" електроенергії з Запорізької АЕС. Це сталося наприкінці серпня, коли вони згадували про потенційну угоду зі Сполученими Штатами та Трампом. Існувала навіть ймовірність постачання електроенергії в Україну.
Проте це може призвести до серйозних наслідків. Це атомна електростанція в Україні, яка належить державі і має лише українську ліцензію. Тільки громадяни України можуть бути допущені до роботи на цій станції.
Концепція спільного управління атомною електростанцією в умовах війни, або навіть у зоні потенційного припинення вогню на лінії розмежування, є абсолютно неприпустимою. Єдиним прийнятним варіантом для Запорізької АЕС у майбутньому є виведення всіх російських військових та "Росатому", що дозволить повернути станцію під українське управління.
На жаль, ця ситуація знову стане елементом російської військової стратегії – тиснути на Сполучені Штати для досягнення певної "угоди". Неприпустимо, щоб Запорізька АЕС залишалася під спільним контролем Росії разом із західними компаніями, такими як американська Westinghouse. Це абсолютно абсурдно. Я вважаю, що Росія продовжить просувати цю ідею. Не виключено, що США можуть її підтримати.
Саме тому так важливо, щоб союзники України в Європі чітко це артикулювали, і особливо - щоб це було донесено до МАГАТЕ: це не варіант. Не може бути так, що Росія через свою злочинну, незаконну агресію проти України і окупацію Запорізької АЕС, безпрецедентну в історії, досягає успіху у своїх воєнних злочинах.
Як вважаєте, чи є достатньо доказів щодо участі "Росатому" в окупації українських атомних електростанцій, щоб це стало підставою для міжнародного трибуналу?
Одна з основних напрямків нашої діяльності полягає в фіксації дій Росії та "Росатому" на атомних електростанціях, що включає в себе розслідування екологічних злочинів, скоєних під час війни. Крім того, ми співпрацюємо з правозахисною організацією Truth Hounds, яка займається збором та аналізом документів. Їх команда проводила інтерв'ю з працівниками та їхніми родинами в таких містах, як Енергодар, Запоріжжя та Чорнобиль.
Вкрай важливо продовжувати збір цієї інформації та робити її доступною для українських прокурорів і міжнародних слідчих установ. Наразі не існує міжнародних заходів проти "Росатому" або окремих осіб, хоча деякі з них включені до санкційних списків. Але що це насправді означає? Вони все ще можуть подорожувати, і навіть мати зустрічі з генеральним директором МАГАТЕ Гроссі, як це сталося в Угорщині всього два місяці тому. Тому, безумовно, необхідно продовжувати розслідування та виявлення злочинів, пов'язаних з "Росатомом".
У певний момент має відбутися притягнення до відповідальності керівництва "Росатому" та тих, хто це уможливлює.
Які заходи слід вжити, щоб санкції проти "Росатому" справді нанесли удар? І чому світова спільнота досі не здатна примусити їх відповісти за скоєні злочини?
"Росатом" нагадує мережу, сплетену хворим павуком, що жадає влади та контролю. Це ключовий елемент стратегії російського уряду, використаний для реалізації його зовнішньополітичних цілей в різних регіонах світу.
Історична роль торгівлі з Росією, з Радянським Союзом - наприклад, у Франції, - сягає понад 50 років. Це глибокі комерційні зв'язки, які зберігалися десятиліттями, навіть у розпал Холодної війни, а також особисті відносини між французькою та російською ядерними галузями. Тому розірвати це - коли йдеться про французьку державу або, наприклад, Угорщину - надзвичайно складно.
Чому ж це так? Справа в тому, що йдеться про мільярди євро. Ядерна індустрія, зокрема в межах Європейського Союзу, прагне налагодити співпрацю з "Росатомом", адже це одна з провідних ядерних компаній у глобальному масштабі. У світі не зводять сотні нових реакторів, але серед тих, що наразі будуються, чимало є російського виробництва.
Чому так сталося? Причина в тому, що МАГАТЕ активно підтримувало та стимулювало цей процес, а також через те, що російська влада інвестує значні суми в будівництво цих реакторів — йдеться про мільярди євро. Адміністрація Байдена наклала санкції, які заважали фінансовим переказам з Москви до Угорщини. Але з приходом Трампа ці обмеження були скасовані.
Отже, необхідно, щоб ядерний сектор Європейського Союзу завершив співпрацю з Москвою. Це вимагатиме політичного рішення з боку Франції та інших урядів ЄС, які повинні зайняти рішучу позицію. Існують кілька урядів, які насправді протистоять і перешкоджають введенню санкцій. Обрання Петера Мадяра на пост прем'єр-міністра Угорщини може суттєво змінити цю ситуацію.
Але очевидно, що потрібно подолати залежність Європи від російської ядерної індустрії. "Росатом" потрібно обкладати санкціями і карати.
При цьому ми чуємо, наприклад, що Франція не зупиняє співпрацю з Росією у галузі ядерної енергетики, активно закуповуючи російський уран, та навіть в Угорщині "Росатом" будує атомну станцію "Пакш ІІ"...
Я проводив дослідження в галузі приладобудування та систем управління. Мова йде про те, як компанії Siemens з Німеччини та Framatome з Франції постачають важливі системи контролю та вимірювання — зокрема, комп'ютерну техніку та програмне забезпечення — для атомних електростанцій у Росії. Ця співпраця триває ще з 1990-х років.
Коли ми випустили цей звіт у 2023 році, одним із запитань, яке постало перед нами, було: чи мають вони сервісні угоди, в рамках яких технічні спеціалісти та інженери з Франції щорічно відправляються до Росії для роботи на російських атомних електростанціях, щоб забезпечити їх підтримку та підвищити їхню ефективність.
Ми звернулися до Framatome з питанням: "Як це можливо? Ви все ще відвідуєте Росію?". На жаль, відповідь так і не була отримана. Siemens, у свою чергу, спростував інформацію про поїздки німецьких інженерів до Росії, однак підтвердив, що не може розірвати угоду з "Росатомом" і що технології Siemens продовжують постачатися до цієї компанії.
А потім, у червні 2025 року, було оголошено - і ми частково працювали з німецьким урядом над тим, щоб заблокувати передачу цієї технології, - що Міністерство економіки Німеччини не видало експортну ліцензію. Це технології подвійного призначення: їх можна використовувати як у цивільних, так і у військових цілях. І Siemens тоді заявив: "Нам важливо виконувати наші контракти, інакше ми опинимося в суді й будемо змушені сплатити сотні мільйонів компенсацій".
Згодом компанія Siemens оголосила про намір обійти експортні обмеження шляхом зведення нового заводу в Угорщині, фактично перемістивши виробництво з Німеччини. Це дозволило б уникнути дотримання чинних правил. Проте, зрештою, Siemens не змогла реалізувати проект заводу, і в грудні їх фактично усунули з цього сектора. Як наслідок, компанія більше не матиме доступу до технологій на "Пакші", що залишає французьку сторону єдиною учасницею. Я відчуваю, що в найближчі тижні та місяці, після виборів в Угорщині, може виникнути можливість витіснити і французів.
Побачимо, що буде з новим урядом Угорщини. Я думаю, що є реальна можливість витіснити росіян із нового проєкту "Пакш". Я вважаю, це цілком досяжно.
Ви регулярно контактуєте з міжнародними ЗМІ. Які, на вашу думку, аспекти військових злочинів Росії у ядерній сфері залишаються незрозумілими для західної спільноти?
З 2022 року ми особливо акцентували на тому, що однією з основних цілей Росії стало захоплення Південноукраїнської АЕС. Ця тема не отримує достатньо уваги в медіа.
"Росатом" здійснив свій візит до Чорнобиля 3-4 березня. Вони провели атаку та захопили Запорізьку атомну електростанцію. А вже 15 березня, здавалося, російські війська просувалися безпосередньо в напрямку Миколаєва. Однак їхній наступ зупинило місцеве ополчення, ймовірно, українські морські піхотинці. На той час вони перебували приблизно в 31-32 кілометрах від Південноукраїнської атомної електростанції. Російські сили мали чітко визначену мету.
Таким чином, ми могли б вже бачити три атомні електростанції, якби не відвага українських військових. Я відвідав Южноукраїнськ, де зустрічався з місцевими родинами та людьми, які постали на захист своєї землі від російської агресії. Коли усвідомлюєш всю цю реальність, стає важко повірити, що таке взагалі могло статися. І це справді викликає відразу та обурення, що в Європі продовжують вести бізнес з цими злочинцями.
Чому МАГАТЕ залишається безмовним? І яким чином можна спонукати їх до діалогу?
"Грінпіс" активно протистоїть Міжнародному агентству з атомної енергії з 1970-х років. Важливо усвідомлювати, що історія МАГАТЕ починається ще раніше.
Ще до мого народження, а я вже досить старий, МАГАТЕ має завдання просувати атомну енергетику. І водночас - запобігати або виявляти використання ядерних матеріалів у військових цілях, тобто для ядерної зброї. Росія, як одна з найбільших у світі країн, що просувають і будують атомну енергетику, має величезний вплив. Тому це історія, яка триває понад 60 років.
МАГАТЕ фактично складається з держав-членів. Саме вони повинні визначати його позицію. І, звісно, Україна має велику підтримку європейських країн усередині МАГАТЕ. Важливо також сказати, що працівники МАГАТЕ, які перебувають на Запорізькій АЕС і на Чорнобилі, виконують важливу і дуже складну роботу, і ми поважаємо їхню працю.
Проблема криється в керівництві секретаріату МАГАТЕ. Рафаель Гроссі, який має досвід роботи дипломата, проявляє велику амбіційність. Він прагне зайняти посаду генерального секретаря ООН. Одне з його перших публічних схвалень, яке я помітив минулого року, надійшло від Володимира Путіна. У звичайних обставинах це могло б розглядатися як політичний крах, але для Гроссі така підтримка стала знаком визнання. Він отримав підтримку з боку Путіна, і, ймовірно, в майбутньому спробує заручитися аналогічною підтримкою з боку Трампа.
Я не довіряю розумінню ядерних загроз Рафаелем Гроссі. Очевидно, він не готовий жорстко протистояти Росії. Але це його робота - запобігати ядерним аваріям і робити атомну енергетику безпечнішою. Я не думаю, що він виконує її добре.
Ми висловлюємо наш протест проти бездіяльності МАГАТЕ у прямому викритті злочинів, скоєних Росією. Це їхній обов'язок. Члени МАГАТЕ повинні активніше тиснути на Гроссі, щоб він взяв на себе відповідальність.
На жаль, він досяг такого етапу, коли я практично не вірю, що він змінить свою думку. Можливо, він незабаром відвідає Україну. Вважаю, йому варто ставити складні запитання.
Ви зазначаєте, що країни-учасниці МАГАТЕ, зокрема наші західні партнери, повинні більш рішуче засуджувати дії Росії та підтримувати Україну. Однак ми усвідомлюємо, що це простіше говорити, ніж реалізувати. Ви самі відзначили, що бізнес-відносини Росії з Францією та Угорщиною є дуже складними для розриву. Тому, на жаль, виглядає так, що наразі немає легкого рішення цієї проблеми...
Україна, її народ та військові - ви не зупинитеся, поки не здобудете перемогу. Це серйозний виклик, але боротьба повинна тривати. І ми будемо продовжувати. Ми здобудемо перемогу. Особисто вважаю, що пан Гроссі не має достатніх навичок для ефективної боротьби.
Отже, я дійсно переконаний, що ми зможемо це зупинити. Ми завдамо шкоди і врешті-решт ліквідуємо "Росатом".
На завершення. Після катастроф у Фукусімі та Чорнобилі, а також війни в Україні, чи зробив світ кроки до безпечнішої ядерної ери, чи навпаки, віддалився від неї?
Я є оптимістом, проте не сліпим. Вважаю, що майбутнє глобальної енергетики належить не ядерній енергії, а відновлювальним джерелам. Відновлювана енергетика здобуде перевагу над атомною в плані фінансів та економіки.
Один з ключових аспектів діяльності Greenpeace - це, без сумніву, боротьба з катастрофічними змінами клімату. Нам необхідно зменшити викиди вуглецю на планеті.
Як швидко вирішити цю проблему? Перш за все, через економічні фактори. Саме з цієї причини відновлювані джерела енергії розвиваються у світі набагато швидше, ніж атомна енергетика. Якщо порівнювати темпи зростання атомної генерації та ВДЕ (відновлювальних джерел енергії), то це вже не просто змагання — для атомної енергетики, як стабільного довгострокового джерела енергії, ці змагання вже завершилися. Хоча, звісно, цю інформацію ви не знайдете в багатьох джерелах. Те, що ми спостерігаємо, є лише пропагандою. Російська дезінформація фактично відображає кампанію, що ведеться і самою ядерною індустрією.
Мене засмучує, що засоби масової інформації продовжують стверджувати, що незабаром з'являться сотні малих модульних реакторів. Вони навіть вживають невірні граматичні конструкції, заявляючи, що вже "ведеться їх будівництво". Насправді це не відповідає дійсності. В Росії існує лише два, а в Китаї — один або два таких реактори. А ті, що в Росії, м'яко кажучи, не є найкращими зразками.
Отже, якщо згадувати про енергетику майбутнього, то основну роль відіграватимуть альтернативні, відновлювані джерела енергії.
Однак це відбувається занадто повільно, і саме тому викликає занепокоєння та небезпеку, коли ядерна індустрія намагається подати себе як панацею. Багато людей вважають, що атомна енергія зможе забезпечити світ електрикою. Проте насправді вона становить менше ніж 10% від загального обсягу виробництва електроенергії у світі та менше ніж 4% від глобального споживання енергії. Це досить обмежена частка. На сьогоднішній день її внесок у світову енергетику є незначним, і в майбутньому її роль у забезпеченні електрикою, ймовірно, суттєво зменшиться.
На даний момент ми не проводимо кампанію, спрямовану на зупинку української атомної програми. Атомні реактори є життєво важливими для забезпечення електроенергії в Україні. Основне завдання Greenpeace - це виведення російських військ з території Запорізької АЕС, притягнення їх до відповідальності та вжиття всіх можливих заходів покарання. У майбутньому ми матимемо можливість обговорити питання нової моделі енергопостачання.
Ясно, що один з ключових уроків, який стосується не лише України, а й усього світу, полягає в необхідності децентралізувати енергетичну інфраструктуру. Наявність атомних електростанцій, які можна використати як зброю або загрозу ядерної катастрофи, створює величезний ризик. Ще серйознішою проблемою є атаки на енергомережу: централізована система з численними атомними електростанціями має значні вразливості. І так, у Європі лише починають усвідомлювати всі можливі наслідки цієї ситуації.
#Китай (регіон) #Володимир Путін #Дональд Трамп #Росія #Україна #Європейський Союз #Європа #Москва #Угорщина #Крим #Донецьк #Німеччина #Електрична енергія #Українська мова #Запоріжжя #Українське незалежне інформаційне агентство #Росіяни #Дніпро #Атомна електростанція #Запорізька область #Нікополь, Україна #Електричний генератор #Ядерне паливо #Ядерний реактор #Франція #Атомна енергетика #Херсонська область #тонна #Чорнобиль #Чорнобильська атомна електростанція #Дизельний двигун #Передача електроенергії #Маріуполь #Федеральна служба безпеки #Міжнародне агентство з атомної енергії #Нікопольський район #Siemens #Запорізька атомна електростанція #Басейн річки #Енергодар #Військовий злочин #Енергетична галузь #Товстий #Насос #«Росатом» #Радіоактивний розпад #«Вестінгхаус Електрик Корпорейшн»
