Після стрімкого зростання в 2023-2024 роках економіка Росії зазнала значного уповільнення. Влада РФ прогнозує лише 0,6% зростання до кінця 2026 року, у той час як в першому кварталі спостерігалося економічне скорочення, а в другому - лише незначне відновлення.
Одночасно з цим спостерігається погіршення настроїв серед населення. Індекс споживчих настроїв, що його визначає Центр Левади, влітку знизився до 94 пунктів, порівняно з 116 у весняно-літньому періоді 2025 року. Значення нижче 100 свідчить про те, що негативні оцінки переважають над позитивними.
Для громадян Росії стають все більш очевидними зростання цін на паливо, проблеми з постачаннями товарів та наслідки атак на нафтопереробні підприємства. Водночас економіст Кріс Віфер характеризує цю ситуацію як "стабільність, що піддається терпимості": за його словами, економіка знаходиться під тиском, проте поки що не досягла стадії рецесії.
Reuters окремо висвітлював труднощі, з якими стикаються російські споживачі: через інфляційні процеси та підвищені процентні ставки як бізнес, так і домогосподарства змушені зменшувати свої витрати. Проте, наразі державне фінансування все ще забезпечує значну частину економічної активності.
Дефіцит бюджету стрімко зростає
Одним із головних сигналів проблем для Кремля став стан державних фінансів. Наприкінці липня дефіцит бюджету Росії досяг 2,8% ВВП -- майже вдвічі більше за початковий річний план у 1,6%.
Запаси доступних державних резервів також скорочуються, а через високі витрати Москва дедалі більше залежить від внутрішніх запозичень. Водночас ставки за російськими облігаціями сягали 17%, що робить обслуговування боргів дорожчим.
Підвищена ключова ставка є необхідним кроком для російського Центрального банку з метою контролю за інфляцією, викликаною великими військовими витратами. Однак це створює для цивільного бізнесу умови зростання вартості кредитів, у той час як компанії оборонної галузі отримують значно легший доступ до державних фінансових ресурсів.
Кремль намагається знаходити додаткові гроші через підвищення податків, зборів і навантаження на малий бізнес. Водночас частина фінансування оборонних підприємств проходить через приватні кредити від лояльних державі банків і не відображається безпосередньо в бюджетному дефіциті.
Нафта наразі продовжує підтримувати Путіна.
Основним джерелом фінансування для Росії є доходи від експорту енергоносіїв. В умовах підвищених світових цін на нафту, викликаних конфліктом між Ізраїлем та Іраном, надходження від продажу російської нафти помітно зросли після значного падіння нижче $10 млрд на місяць, яке сталося перед початком війни.
У червні вони становили $15,8 млрд, а в липні -- $13,8 млрд. Саме ці гроші дають Кремлю додатковий простір для фінансування війни навіть тоді, коли інші частини економіки демонструють слабкість.
Економіст Торбйорн Беккер вважає, що фінансові обмеження Росії можуть суттєво послабитися, поки ціни на енергоресурси залишаються високими. Проте він підкреслює, що актуальна модель економічного розвитку є вразливою, і спрогнозувати точний момент можливого кризи неможливо.
Війна може зміцнити окремі регіони, але водночас відбирає життя людей.
Величезні державні витрати на оборонну промисловість водночас підтримують економіку бідніших російських регіонів. Підприємства отримують великі замовлення, а виплати за підписання контрактів із армією забезпечують додаткові доходи для населення.
Наприклад, компанія Уралвагонзавод, розташована в Нижньому Тагілі, збільшила свій штат з приблизно 20 тисяч до понад 38 тисяч співробітників після впровадження цілодобового режиму роботи. А завод "Купол", що спеціалізується на виробництві безпілотників та систем протиповітряної оборони, у 2025 році більш ніж удвічі підвищив обсяги виробництва.
Але ця модель має і зворотний бік -- гострий дефіцит робочої сили. Безробіття в Росії становить близько 2,2%, а брак кваліфікованих працівників уже стримує як оборонні підприємства, так і цивільну економіку.
Санкції створюють довгострокову проблему
Західні санкції поступово зменшують можливості Росії в отриманні інвестицій та технологій, які необхідні для підвищення ефективності економіки. У цій ситуації країна також стикається з високими державними витратами, низьким темпом економічного зростання, збільшенням витрат на запозичення та зростанням боргових зобов'язань.
У Кремлі стверджують, що макроекономічна ситуація залишається стабільною. Проте головний економіст російського державного банку "ВЕБ.РФ" Андрій Клепач зауважив, що через санкції та економічну ізоляцію країна відстає у технологічному та економічному змаганні. Після цього висловлювання він був звільнений.
Нагадаємо, що Путін передав російські активи компаній Nestlé та Auchan під тимчасове управління з боку зовнішніх керуючих. У Кремлі вже надали роз'яснення щодо причин, чому західні підприємства опинилися під контролем російської влади.
#
