Міністерство економіки, охорони довкілля та аграрного сектору займається вирішенням питань, пов'язаних із кредитуванням підприємств, досліджуючи можливості впровадження механізмів гарантування або забезпечення позик.
Міністерство економіки також займається розробкою технологічного інструменту, спрямованого на детінізацію економічної сфери, повідомив керівник відомства Олексій Соболєв, згідно з інформацією від Інтерфакс-Україна.
"Ми усвідомлюємо існуючу проблему кредитування, -- зазначив Соболєв під час свого виступу на форумі 'Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека', що проходить за сприяння Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) у Києві. -- Ми шукаємо способи вирішення питань, пов'язаних із кредитуванням. Зокрема, важливо, щоб хтось надав заставу або гарантію для неї."
Він підкреслив, що державної гарантії недостатньо, оскільки вона має обмеження, пов'язані з умовами програми МВФ, і використовується, зокрема, для придбання газу.
Одночасно міністр зазначив: "Ми маємо європейські запевнення. І зараз ми працюємо над тим, щоб заповнити ці прогалини за допомогою механізмів, які забезпечать підтримку підприємствам, що зазнали руйнувань".
За його словами, створено робочу групу з Національним банком України, яка ухвалювала рішення, що допомагають насамперед прифронтовим територіям, де ризики для банків значно вищі. Соболєв вважає, що успішне розв'язання проблеми кредитування для прифронтових регіонів працюватиме автоматично на не прифронтових територіях.
В контексті забезпечення рівних умов гри та детінізації, Соболєв підкреслив, що уряд активно працює над технологічним рішенням, яке не призведе до збільшення адміністративного навантаження і буде реалістичним для впровадження, щоб гарантувати справедливу конкуренцію.
Одним із пріоритетних напрямів діяльності є повернення українського капіталу, що знаходиться в "сірій зоні", а також відшкодування капітальних витрат через податкові механізми, які міністр охарактеризував як найефективнішу ініціативу. За словами Соболєва, легалізація активів дозволить бізнесу використовувати їх у якості застави.
Зі свого боку голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підкреслив, що питання детінізації тісно пов'язане з євроінтеграцією.
"З таким ступенем "тіні" про євроінтеграцію можна забути. Однак, детінізація, рівні умови та правила гри – це те, що нам потрібно налагодити. І, звичайно, необхідна дерегуляція," – підкреслює він.
Очільник міністерства наголосив, що успішне впровадження цих кроків зі створення рівних умов є необхідними для залучення масштабної фінансової допомоги, зокрема -- програми МВФ.
"Програма Міжнародного валютного фонду не обмежується лише $8 мільярдами, адже мова йде про $200 мільярдів у вигляді репараційного кредиту. Нам необхідно демонструвати реальні політичні дії, які свідчать про нашу готовність створювати рівні умови для всіх. Однак питання є набагато більш комплексним, ніж просто обсяг програми МВФ, оскільки цей репараційний кредит має величезне значення," — підкреслив міністр.
Він також нагадав, що з початку 2026 року почне діяти програма компенсації ставок за страховими ризиками для всієї країни, водночас для страхування воєнних ризиків на прифронтових територіях через Експортно-кредитне агентство (ЕКА) передбачено окрему програму з пільговою ставкою 0,5% і максимальним покриттям 10 млн грн на одного заявника. На цю програму в бюджеті виділено 1 млрд грн, з можливістю розширення в разі успіху. Крім того, для аграріїв на прифронтових територіях змінено умови грантів для садівників і тепличних господарств: якщо для решти України бізнес має покривати 50% вартості об'єкта або обладнання, то для прифронтових територій цю частку знижено до 20%, а решту покриватиме держава.
Як було зазначено раніше, мер Харкова Ігор Терехов виділив кілька важливих аспектів та інструментів, які необхідно розглянути для підтримки бізнесу в регіонах, що знаходяться в зоні конфлікту. Окрім доступного кредитування та низьких процентних ставок, він також звернув увагу на діяльність Національної установи розвитку (НУР) з метою страхування від військових ризиків, створення Фонду підтримки прифронтових територій, забезпечення доступу до державних програм, а також інвестиції в логістику та кадрову політику.
Раніше NV повідомляв про ситуацію з кредитуванням підприємств у контексті військових дій.
У листопаді 2025 року Міністерство фінансів поділилося інформацією про те, яку суму боргів мають малі підприємства перед банківськими установами.
#Податок #Економіка #Природний газ #Київ #Сільське господарство #Данило Галицький #Фірма #Природне середовище #Ризик #Логістика #Інтерфакс-Україна #Національний банк України #Банк #Міжнародний валютний фонд #Європейське космічне агентство #Харків #Застава #Страхування #Європейська інтеграція #Кредит (роз'яснення) #Міський голова #Грант (гроші) #Дерегуляція #Капітал (економіка) #Бізнес #Літературний реалізм
