Експерт зазначає, що влада прагне максимально використати можливості ФОПів, опираючись на "вимоги МВФ".

Кредитор завжди залишає за країною свободу у виборі конкретних податкових інструментів, які вона використовує для поповнення свого бюджету.

Багато ініціатив, які в медіа представляються як "вимоги Міжнародного валютного фонду", насправді є пропозиціями Міністерства фінансів України, а не офіційною позицією Фонду.

Цю інформацію в коментарі для УНІАН надав перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран.

"Один із нових кроків української влади, спираючись на "поради Міжнародного валютного фонду", планує запровадити непопулярні зміни в оподаткуванні для фізичних осіб-підприємців другої та третьої групи. Цей метод давно став звичним у політичному житті України, однак теперішні обставини вказують на нові виклики", - підкреслює Непран.

На відміну від минулих десятиліть, експерт зазначає, що місія Міжнародного валютного фонду та його представництво в Києві активно співпрацюють з бізнес-асоціаціями. Вони організовують консультації, збирають інформацію та аналізують перешкоди й виклики. Таким чином, підприємці мають уявлення про те, де закінчуються вимоги міжнародних партнерів і починаються забаганки урядовців.

За його словами, роль МВФ полягає у визначенні фіскальних ризиків - дефіциту бюджету, нестачі доходів, неефективності адміністрування, але Фонд ніколи не визначає конкретних податкових інструментів, якими уряд має закривати ці ризики.

"Який метод обрати для збалансування бюджету - це питання, яке вирішує українська влада. Тому звинувачення МВФ у впровадженні непопулярних заходів, як-от підвищення податків для фізичних осіб-підприємців, є невірним трактуванням. Міжнародний валютний фонд вказує на існуючі проблеми, тоді як спосіб їх вирішення визначає уряд. І часто обраний варіант є найпростішим", - зазначив заступник голови ТПП.

Таким чином, "умови МВФ" часто є ініціативами українських урядовців, зауважує Непран.

Він зазначив, що фізичні особи-підприємці продовжують бути найпоширенішою формою ведення бізнесу в Україні.

Непран виділяє чотири основні ролі, які підприємці виконують у повсякденному житті українців сьогодні:

Спрощена система оподаткування не є досконалою і може мати певні вразливості для зловживань, зазначає Непран. До таких схем можна віднести використання зарплатних фізичних осіб-підприємців, розділення компаній на численні ФОПи, а також застосування спрощеної системи для масштабних фінансових операцій.

У цьому контексті можна помітити, що існує дисбаланс у податковому тягарі між різними формами підприємницької діяльності, зокрема між фізичними особами-підприємцями та товариствами з обмеженою відповідальністю. Це призводить до того, що вибір організаційної структури часто визначається не стільки бізнес-логікою, скільки відмінностями в податкових зобов'язаннях.

Заступник голови ТПП підкреслює, що контролюючі органи не здійснюють цілеспрямованого нагляду за спрощеною системою оподаткування. Замість того, щоб зосередитися на проблемних випадках, вживаються загальні заходи, що є неефективними.

Непран акцентує увагу на тому, що багатьом ініціативам посадовців не вистачає детальної аналітики та прогнозування. У Україні податкові рішення зазвичай приймаються без попередньої оцінки їх впливу на ринок праці, рівень тіньової економіки, поведінку платників податків та ключові макроекономічні показники.

Низка народних депутатів публічно заявила про недоцільність різких змін оподаткування ФОПів у воєнний час, в тому числі під час прийняття бюджету на 2026 рік. Навіть голова Комітету з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев свого часу обіцяв, що до завершення воєнного стану система оподаткування ФОПів змінюватися не буде.

Від українського бізнесу, зокрема від Української Ради Бізнесу, надійшов заклик до Міжнародного валютного фонду переглянути свою стратегію. Основна увага повинна бути зосереджена на вдосконаленні адміністрування, зміцненні аналітичних можливостей та цілеспрямованій боротьбі зі схемами.

Останній пункт цілком збігається з рекомендаціями Нацбанку та податкової щодо зарплатних ФОПів. Вони прямо кажуть, що ФОП, який виконує ті самі функції, що й штатний працівник, - це прихована зайнятість. Цю норму потрібно перевести у площину обов'язкового виконання, впевнений Непран.

Заступник голови Торгово-промислової палати зазначає, що фізичні особи-підприємці є не лише фіскальним елементом, а й важливим соціальним та економічним підкріпленням, особливо в умовах війни. Дані за останні п'ять років свідчать про здатність мікробізнесу швидко реагувати на зміни та адаптуватися до нових умов.

"Головна проблема полягає не в самій моделі ФОП, а у зловживаннях, які можуть бути вирішені державою конкретними заходами. Загальні зміни, що стосуються всіх ФОП, можуть призвести до ризиків тінізації та переміщення бізнесу", - зазначає Непран.

Фахівець впевнений, що фокус з боку держави має зміститися з "масових рішень" до адресної роботи контролюючих органів, з використанням рекомендацій НБУ, ДПС та сучасних аналітичних інструментів. При цьому Непран не вірить, що українських підприємців вже зовсім скоро залишать без грошей.

"Він впевнений, що найближчим часом варто очікувати на малоймовірні політичні та економічні радикальні зміни в системі оподаткування фізичних осіб-підприємців."

Аналітичні центри України оприлюднили спільну заяву, в якій зазначили, що скорочення податкових пільг для самозайнятих підприємців, що, за інформацією, вимагає Міжнародний валютний фонд, може спричинити втрату для державного бюджету в розмірі приблизно 1,5-2% від ВВП, що еквівалентно 150-180 мільярдам гривень.

Економіст Олег Пендзин впевнений, що нова програма МВФ не залишить українських ФОПів без грошей в найближчому майбутньому. Він нагадує про звичну практику затягування виконання умов кредитора з боку влади, тож спрощена система оподаткування протримається ще певний час.