Війна впливає на демографічну ситуацію в Україну. Так деякі люди виїжджають за кордон через бойові дії, проте міграція не зупиниться навіть після закінчення активної фази. Фокус розповідає, яким буде населення України після перемоги, та чи варто чекати катастрофи.
В Україні щорічно фіксується спад чисельності населення. Як зазначив Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, в інтерв'ю для Фокусу, чисельність населення буде в значній мірі визначатися завершенням військових дій та демографічною політикою, яку реалізуватиме уряд.
Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, значна кількість людей залишила Україну, тоді як інші, зокрема військовозобов'язані, залишаються в країні через запровадження воєнного стану. Але що чекає на українців після його скасування та відновлення відкритих кордонів? Фокус дослідив, хто з громадян планує повернутися додому, а хто, навпаки, вирушить до країн Європейського Союзу.
Віцепрезидент Українського Червоного Хреста, колишній народний депутат і міністр соціальної політики Павло Розенко поділився з Фокусом тривожними новинами про критичну ситуацію. Він зазначив, що після відкриття кордонів приблизно 30% українського населення можуть вирушити за межі країни, в той час як орієнтовно стільки ж осіб можуть повернутися назад.
"При аналізі демографічних даних про тих, хто прагне залишити країну та тих, хто має намір залишитися, ситуація видається, на мою думку, справді критичною. Зокрема, серед молоді у віці від 18 до 23 років близько 50% висловлюють бажання виїхати", — зауважив Павло Розенко.
Він підкреслив, що в Україні залишиться до 90% представників старшого покоління, тобто людей віком понад 50 років. Політика європейських країн орієнтована на підтримку тих, хто активно працює, студентів і сімей з дітьми, в той час як повертати назад тих, хто отримує соціальну допомогу, та осіб похилого віку не є їх пріоритетом.
"Фактично, Україна може стати країною, в якій переважатимуть пенсіонери, а працездатне населення майже відсутнє. Тому мені дуже сумно, що влада не приділяє цій проблемі належної уваги," - зазначив він.
За його словами, демографічна стратегія, яку уряд представив півроку тому, "не виходить за межі паперових документів". Він вважає, що від цієї стратегії немає жодної користі, оскільки це всього лише "набір лозунгів", створених за рахунок донорських коштів. Таким чином, він не помічає жодних державних ініціатив, які б вказували, як діяти в існуючих умовах та після відкриття кордонів.
Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник зазначив у розмові з Фокусом, що повернення чи виїзд українців після відкриття кордонів залежатиме від того, коли закінчаться воєнні дії. Також важливі моменти в тому, чи почнеться стрімке відновлення української економіки, та яка буде ситуація в українців за кордоном. Так, вони порівнюватимуть життя в іншій країні з тим, що отримували в Україні, та вирішуватимуть повертатися чи ні.
"Я вважаю, що близько 70% людей не повернуться в Україну. На жаль, я належу до скептиків і не вірю, що в нашій країні відбудуться швидкі економічні зрушення. У разі, якщо це справді не відбудеться, зрозуміло, що люди обиратимуть залишитися за кордоном. Чоловіки, чиї родини залишилися за межами країни, прагнутимуть приєднатися до них. А ті, хто проживає в малих містах, якщо не зможуть заробити достатньо грошей для підтримки своїх родин, також братимуться за роботу за кордоном", -- зазначив Василь Воскобойник.
На його думку, найбільші питання, які постануть перед державою, -- це повернення українців, скорочення обсягів трудової міграції з України, залучення талановитих іноземців, які могли б працювати в Україні. Для того, аби відповісти на ці питання Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування за підтримки міжнародного фонду "Відродження" реалізує проєкт "Візія-2033": збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя".
Він вважає, що після відкриття кордонів більшість людей залишиться в Україні, але виїзд активних і працьовитих особистостей, здатних творити та розвивати, завдасть "досить істотного удару по майбутньому країни".
Розенко наголосив, що для цього потрібне бачення на державному рівні комплексної стратегії, яка враховуватиме багато пунктів -- від того, кого Україна хоче повернути та залучити в економіку, в яких напрямках розвиватиметься економіка, які підприємства створюватимуться, інвестиції залучатиметься, яких фахівців навчають сьогодні. Проте цього зараз немає.
Він зазначив, що молодь у віці від 17 до 20 років, яка або вступає до університету, або вже його закінчує, часто не має чіткого уявлення про своє майбутнє. Люди бачать, що в Україні немає перспектив, тому багато хто прагне виїхати за кордон, де вищі зарплати і кращі умови життя. У той час як в Україні ситуація виглядає безнадійно, як зазначив Павло Розенко. Проте, існують численні труднощі з виїздом, такі як внутрішні обмеження, невизначеність щодо мобілізації, що призводить до загальної "нестабільності, непередбачуваності та нерозуміння".
Згідно з висловлюваннями Розенка, державі слід зосередитися на підготовці фахівців, щоб відразу було зрозуміло, в яких сферах вони зможуть реалізувати свої навички. Ця довгострокова ініціатива є лише одним із складових частин державної демографічної політики. Крім того, Україні необхідно буде залучити іноземних спеціалістів для стимулювання економічного зростання. Однак наразі залишається нез'ясованим, які саме професії будуть затребувані, а також в яких економічних секторах знадобляться ці експерти.
"Ми багато слухаємо про чарівні промови наших політиків і високопосадовців, які стверджують, що після закінчення війни в Україну хлинуть інвестиції і почнеться економічний підйом," – зазначив він, підкресливши, що це не відповідає дійсності.
Кожен інвестор на початку своєї діяльності цікавиться умовами ведення бізнесу, рівнем бюрократії, судовими практиками тощо, а потім переходить до питання, хто саме буде працювати в його компанії. Іншими словами, інвестиції — це не лише фінансові ресурси, а перш за все, людський потенціал і трудовий капітал.
"Якщо інвестор не побачить тут людей, які будуть працювати у нього на підприємстві, які будуть реалізовувати його інвестиції, то ніхто сюди не прийде. І тому треба сьогодні починати працювати з потенційними інвесторами, треба вчити персонал для тих підприємств, які будуть можливо створюватися після війни. Але цим ніхто не займається", -- підсумував експерт.
Воскобойник вірить, що досягнення перемоги є надзвичайно важливим. Завершення конфлікту стане ключовим чинником, який гарантуватиме безпеку населення в Україні, відкриваючи шлях для повернення громадян.
Крім того, рішення людей про повернення на батьківщину або залишення за кордоном буде зумовлене кількома чинниками, такими як наявність житла, можливості працевлаштування з високою оплатою, а також розвиток інфраструктури, що сприятиме комфортному проживанню.
"Люди почнуть зіставляти свої нинішні умови життя в Польщі, Чехії або Німеччині з можливостями, які їх очікують після повернення на рідну землю," – зазначив він.
Нагадуємо, що згідно з оцінками Інституту демографії та проблем якості життя НАН, чисельність населення України може зменшитися до 25,2 мільйона осіб. У зв'язку з цим Кабінет Міністрів затвердив Стратегію демографічного розвитку на період до 2040 року.
У січні в ЗМІ повідомили, що деякі країни Європи можуть зіткнутися з економічними проблемами через повернення українських мігрантів на Батьківщину.
#Інвестиції #Україна #Європейський Союз #Європа #Президент України #Мобілізація #Українці #Народний депутат України #Чеська Республіка #Демографія #Інвестор #Німеччина #Економіка #Студент #Уряд України #Бойові дії #Стратегія #Економіка України #Друга Польська Республіка #Підприємницька діяльність #Воєнний стан #Фокус (український журнал) #Міграція населення #Національна академія наук України #Вищий навчальний заклад #Павло Розенко #Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця #Трудова міграція #Міжнародний фонд "Відродження
