Півтрильйона доларів — це астрономічна сума, яку Росія завдала Україні внаслідок своїх дій. У відповідному міністерстві визнають, що для відновлення після таких масштабних руйнувань країні катастрофічно не вистачає власних коштів. Особливо в умовах, коли війна все ще триває у активній фазі.
Після російського вторгнення у 2022 році було знищено майже 300 тисяч об'єктів. Внаслідок цього зруйновано 10% житлового фонду країни. Збитки в промисловій сфері оцінюються в 13 мільярдів доларів, тоді як сільське господарство зазнало втрат на рівні 10 мільярдів доларів. Найбільше постраждали інфраструктура, для відновлення якої необхідно приблизно 40 мільярдів доларів, а також житлово-комунальний сектор, де витрати на відновлення оцінюються в близько 60 мільярдів доларів.
Знищені населені пункти, а також елементи критичної і соціальної інфраструктури — відновлення України потребуватиме тривалого часу та великих фінансових інвестицій.
Ці ресурси дійсно існують. Фонди Європейського Союзу можуть стати для нас доступними ще до того, як ми станемо повноправними членами ЄС. Після вступу ж обсяги фінансування суттєво зростуть. Найважливіше — навчитися ефективно використовувати ці кошти. У цьому нам можуть допомогти поляки, які є нашими найкращими наставниками в цій сфері.
Під час свого вступу до Євросоюзу Польща активно захищала свої інтереси, можливо, досягнувши найбільших успіхів серед усіх країн, які виходили з-під комуністичного режиму. Польський народ володіє значним досвідом та інституційною пам'яттю, і вони готові ділитися цими знаннями.
У листопаді в Києві пройшов значний українсько-польський форум Via Carpatia, де зібралися провідні політики з Варшави.
Вони відверто закликали наших чиновників: "Використовуйте нас, беріть наш досвід".
Польські політики, що взяли участь у дискусії, підкреслили свою готовність підтримати Україну не лише в залученні фінансування з європейських фондів, але й у сприянні прямим інвестиціям, які є критично важливими для нашої країни. Вони вважають, що лише грантів і безвідсоткових кредитів недостатньо для ефективного відновлення України.
"Ми сподіваємося на подальше зміцнення економічної співпраці та активну участь Польщі у відновленні України. Польща має значний досвід у таких сферах, як енергетика, логістика, відновлення дорожньої інфраструктури та інших, оскільки за останні двадцять років ми здійснили інвестиційний прогрес завдяки щедрій підтримці з боку Європи. Європейські фінансові ресурси вже починають надходити до вашої країни, і їхня кількість значно зросте після вашого вступу до ЄС, що може статися ще до кінця цього десятиліття. Ми знаємо, як ефективно використовувати ці інвестиційні кошти," - зазначив Марцін Босацкі, посол Сейму Республіки Польща.
Наразі ми маємо явний дисбаланс в українсько-польській економічній співпраці.
У Польщі нараховується 26 тисяч підприємств, в яких є або українські фізичні особи, або компанії. Це лише одна сторона медалі. З іншого боку, дві тисячі польських фірм вже висловили бажання долучитися до відновлення України та брати участь у різних проектах. Це не дивно, адже майже мільйон українців знайшли притулок у Польщі, втікаючи від російської агресії. Протягом трьох років війни багато з них успішно інтегрувалися у польське суспільство: мовний бар'єр виявився незначним, а культурна схожість – очевидною.
Ці фактори також повинні працювати в інший бік: польські компанії здатні і повинні виступити каталізатором для залучення іноземних інвестицій в Україну, оскільки вони мають глибше розуміння місцевих умов і є більш адаптивними.
Зараз поляки займають лише десяте місце серед інвесторів в нашій державі, але якщо виключити офшорні юрисдикції, які демонструють найбільші обсяги вкладень, польський бізнес уже зараз показує непогані результати.
Незважаючи на війну, у 2023 році Україна залучила понад 4 мільярди доларів іноземних інвестицій. За прогнозами, до кінця 2024 року ця цифра може зрости на 20%. Загальний обсяг польських інвестицій в Україні з початку співпраці становить 780 мільйонів доларів. В даний час в Україні функціонує 600 польських компаній, а ще 1200 мають намір розпочати свою діяльність після завершення активних бойових дій.
Отже, в Україні нині існують певні ризики для старту бізнесу, проте ті, хто наважиться на це раніше за інших, зможуть здобути значні переваги. Я часто обговорюю цю тему з нашими партнерами з Польщі під час міжнародних зустрічей та в особистих бесідах.
Для того щоб ми могли краще розуміти один одного та знаходити спільні можливості в нашій співпраці, ми вирішили провести українсько-польську зустріч у рамках вже відомого форуму Via Carpatia. Мені важливо, щоб Україна і Польща співпрацювали не лише у відповідь на спільні виклики, але й через реалізацію бізнесових ініціатив. Це стосується майбутнього, яке об'єднує нас, а не минулого, що часто стає джерелом розбіжностей.
Історично поляки та німці пережили не менш заплутані взаємини, проте саме економічні інтереси стали підґрунтям для стратегічної співпраці між ними.
дев'яностих була Польща для німецьких підприємців.
Польська газета Rzeczpospolita вже пише, що Україна може стати для польського бізнесу "золотим місцем". До речі, польські журналісти відзначають, що їхні компанії не злякалися російських ракет і бомб та залишилися працювати в Україні. І така позиція - надихає.
У 2023 році польська фірма Fakro зазнала фінансових втрат у розмірі 30 мільйонів злотих внаслідок атаки російського безпілотника на її завод у Львові. Незважаючи на ці труднощі, компанія не припинила свою діяльність і активно розвивається, зокрема, реалізуючи проекти зі створення нових виробничих ліній.
Компанія Cersanit під час війни інвестувала в Україну 20 мільйонів євро та збільшила виробництво на 20%. Польська компанія одягу LPP, яка на початок вторгнення мала в Україні 100 магазинів, до кінця 2024 року планувала подвоїти їхню кількість.
Згідно з останніми звітами Польського агентства з інвестицій та торгівлі, 3022 компанії виявили зацікавленість у участі в процесі відновлення України після війни.
Найбільший інтерес польські компанії проявляють до будівництва, харчової та медичної сфер, машинобудування й IT-сектору.
Не всі готові дочекатися завершення війни. Цьогоріч восени Експортно-кредитна агенція Польщі вперше надала страховий поліс польській компанії в Україні на суму 45 мільйонів доларів.
Це дуже важливо, адже страхування охоплює і ризики, пов'язані з наслідками бойових дій. Таку практику треба обов'язково масштабувати.
Путін не зможе повернути Україну в доісторичні часи, незалежно від кількості ракет, які він запустить у наш бік. У нас є потужна підтримка з боку всієї Європи. Польща, яка є нашим основним логістичним центром, також повинна стати важливим партнером у сфері інвестицій. Завдання політиків як з України, так і з Польщі полягає в тому, щоб у наших відносинах майбутнє завжди переважало над минулим.
Джерело може бути описане як витік, початок або місце, де виникає щось нове.
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
#Бізнес #Володимир Путін #Інвестиції #Росія #Польща #Україна #Європейський Союз #Європа #Українці #Народний депутат України #Задній (військовий) #Енергетична галузь #Київ #Українська мова #Сільське господарство #Інфраструктура #Львів #Бойові дії #Ракета. #Росіяни #Роздрібний магазин #Варшава #Логістика #Офшорний фінансовий центр #Польський народ #Агресивна війна #Фізична особа #Російська імперія #Сейм #Вторгнення до Польщі #Rzeczpospolita (газета)
