Нещодавно Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), схвалила проєкт підвищення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії для бізнесу. Згідно з документом регулятора, тариф на передачу електроенергії 2026 року може зрости до 786,74 грн/МВт·год, що на 14,6% вище від чинного 2025 року. Звісно, бізнес занепокоєний, адже зростання тарифу треба буде закласти у собівартість, а значить, або підвищити ціни, або знизити рентабельність. Міжнародна торгово-промислова палата ICC Ukraine виступила із заявою про необґрунтованість нового тарифу. Об'єднання підприємств "Укрметалургпром" звернулося до НКРЕКП із листом з проханням про тарифний перегляд. Та чи дійсно дієві такі методи впливу на регулятора і чи немає конструктивніших способів комунікації з ним? Ми вас здивуємо.
Завдяки активній участі в робочих групах та публічних консультаціях з НКРЕКП, а також шляхом надання обґрунтованих пропозицій, бізнес має змогу значно ефективніше впливати на майбутні регуляторні зміни, ніж це можливо через звичайні канали комунікації.
Акт регуляторного впливу (АРВ) представляє собою офіційний аналітичний документ, що розробляється НКРЕКП паралельно з проектом нормативного акта. Його метою є чітке окреслення проблеми на ринку та аргументація потреби у державному втручанні.
Методи підготовки актів регуляторної влади не є довільними, тобто це не та область, де регулятор може вільно вибирати серед можливих рішень. Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" визначає обов'язок публікувати проєкт разом з оцінкою його впливу та організовувати громадські консультації.
Іншими словами, при підготовці АРВ важливіше дотримуватися не принципу "як виглядає краще", а "як це передбачено регламентом". Це забезпечує передбачуваність рішень для бізнесу та знижує ризик можливих зловживань з боку регуляторних органів.
У такій рамці АРВ перетворює процес нормотворення на послідовну та підтверджену процедуру з прозорими критеріями результатів, а для учасників ринку -- на інституційне право брати участь у формуванні правил ринку та законного впливу. Такий механізм дає можливість бізнесу вчасно реагувати на дії регулятора шляхом подання альтернативних розрахунків та аргументів, що своєю чергою формує зміст двосторонньої дискусії та впливає на кінцеву регуляторну архітектуру ринку.
Залучення бізнес-середовища до процесу формування АРВ стартує з моменту публікації проєкту регуляторного акту та відповідного аналізу на веб-порталі НКРЕКП. Від цієї дати починається відлік 15 робочих днів, протягом яких можна подавати свої коментарі та пропозиції.
Письмові пропозиції подаються на офіційну адресу, наведену в оголошенні, із зазначенням теми, реквізитів суб'єкта та переліку додатків, що забезпечує належну реєстрацію матеріалів і подальшу відстежуваність їхнього розгляду. Водночас ефективність участі значно підвищується, якщо комунікація з профільними департаментами починається ще до формального запуску консультацій, а саме -- через брифінги, робочі зустрічі та участь у відкритих групах. Такий підхід допомагає узгодити позиції зацікавлених суб'єктів, джерела даних і методики, які потім можуть бути покладені в основу самого АРВ.
Зміст поданих пропозицій має бути структурованим і містити докази, які підтверджують обрахунки. Коректно окреслена проблема має спиратися на перевірені ринкові дані, а не на опис симптомів. Доречно наводити кількісні показники, що фіксують причинно-наслідковий зв'язок між діями регулятора та реакцією ринку.
На практиці це виглядає так: об'єднання або консорціум компаній формулює конкретне питання, яке підлягає регулюванню, збирає перевірені дані за визначений період (ціни на РДН/ВДР/БР, обсяги, небаланси, показники якості постачання) та замовляє незалежний експертний або науковий аналіз, що досліджує конкретні економічні моделі.
Після цього готує порівнювані альтернативні моделі з розрахунками аналізу витрат і вигід (Cost-Benefit Analysis, CBA), а також сценаріями "мінімальний / базовий / максимальний", визначає KPI результативності та строки їхнього досягнення. Після чого об'єднання або група компаній подає пакет пропозицій до НКРЕКП у межах строку громадських слухань й публічно консолідує підтримку через інші зацікавлені асоціації та об'єднання.
Після цього бізнес уважно спостерігає за тим, як регулятор враховує надані пропозиції (це відомо як матриця врахування). Після прийняття рішення організація порівнює фактичні результати з затвердженими KPI і, за необхідності, ініціює перегляд норм у відповідному порядку.
Ключем до професійного діалогу з регулятором є зіставлення щонайменше двох обґрунтованих альтернатив із кількісною оцінкою витрат і вигід, сценарним аналізом та перевіркою припущень і гіпотез. Саме такі матеріали дають змогу регулятору приймати рішення на підставі порівнюваних варіантів, а не загальних міркувань та оціночних суджень.
Нарешті, пропозиції повинні містити чітку логіку впровадження, яка може охоплювати етапи переходу, пілотні проекти, терміни для перегляду, а також вимоги до відкритих даних, щоб забезпечити інтеграцію моніторингу ефективності безпосередньо в рішення.
Згідно з процедурними нормами, НКРЕКП не зобов'язана враховувати кожну індивідуальну пропозицію, проте вона повинна надати публічне обґрунтування щодо рішення про прийняття чи відхилення цих пропозицій, що відображається у супутніх документах до фінального акту. Для підприємств важливо стежити за появою так званої "матриці врахування", перевіряти правильність викладення аргументів, а в разі необхідності ініціювати додаткові консультації або звертатися для уточнення причин, що вплинули на рішення регулятора. Крім того, доцільно об'єднувати зусилля через галузеві асоціації, оскільки узгоджені пропозиції спрощують процес ухвалення поетапних рішень для регулятора та зменшують регуляторну невизначеність для всього сектора.
Після ухвалення закону процес участі не завершується. Компаніям необхідно активно долучатися до моніторингу ефективності, порівнювати реальні показники з запланованими та вносити пропозиції на основі результатів регулярних оцінок. Цей цикл "пропозиція — рішення — моніторинг — корекція" створює прозору систему нормотворення, в якій своєчасно надані дані, професійно прораховані варіанти та чітка логіка впровадження справді впливають на регуляторну політику ринку, роблячи її більш передбачуваною та знижуючи бізнес-ризики.
Для ефективної взаємодії з НКРЕКП важливо, перш за все, систематично стежити за публікаціями на офіційному сайті регулятора. Це дозволить створити щоденний список важливих новин, а також короткі аналітичні огляди, що сприятиме своєчасному реагуванню в межах встановлених термінів для обговорення актів. Таким чином, ви зможете чітко окреслити проблеми та визначити метрики їхнього вирішення в контексті АРВ. Адже той, хто визначає проблему, фактично задає і рамки для її розв'язання.
По-друге, важливо підготувати високоякісні письмові пропозиції, що містять зрозумілі розрахунки та чітке обґрунтування. Регулятор розглядає економічно обґрунтовані альтернативи, а не просто припущення, викладені на папері. Тому рекомендується подавати аналіз витрат та вигод (Cost-Benefit Analysis), який детально досліджує всі витрати і переваги від запропонованого регулятором рішення, включаючи вплив на компанії, регулятора, споживачів та бюджет. Вигоди та витрати слід представити в грошовому еквіваленті або, якщо це неможливо, у вимірюваних показниках із чіткими обґрунтуваннями.
Третій аспект, який варто врахувати — це розробка сценаріїв "мінімальний/базовий/максимальний" та створення карт ризиків із механізмами хеджування. Для підвищення переконливості ваших аргументів, рекомендуйте індивідуалізовані методи оцінки ризиків для ринку та пропонуйте власні рішення іншим гравцям ринку, формуючи коаліційну позицію через відповідні асоціації.
По-четверте, важливо підтримувати постійний професійний діалог протягом всього процесу комунікації з регуляторними органами, починаючи з консультацій і технічних брифінгів з відповідними департаментами після публікації проєкту рішення. При цьому бажано дотримуватися принципів та етики співпраці — мова йде про факти і методи, залучення відповідних спікерів, а також протоколювання зобов'язань і термінів.
Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.
Конфлікт значно ускладнив ситуацію для енергетичного сектору України, перетворивши відкритий та активний діалог з НКРЕКП на необхідність, без якої не обійтися. Розробка акту регуляторного впливу виступає не лише як ще одна процедура чи проміжний документ, а як потужний інструмент, що надає компаніям можливість впливати на формування правил, які регулюють їхню діяльність на ринку.
Глибоке розуміння механізмів підготовки АРВ і процесів взаємодії з регулятором дозволить бізнесу переходити від пасивного слідування до проактивного формування правил ринку та розвитку індустрії, стійкої до викликів війни і ринкової нестабільності.
#Україна #Споживач #Комунікація #Електрична енергія #Робити #Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг #Енергетична галузь #Бюджет #Господарська діяльність #Ризик #Зв'язок #Моніторинг #Логіка #Діалог #Архітектура #Механізм (інженерія) #Норма прибутку #Гіпотеза #Вирок #Бізнес #Предмет (філософія)
