Великий відкладальник. Чому Зеленський затягує з підвищенням податкових ставок?

Президент вдає, що не помічає дефіциту державного бюджету. Для його покриття потрібно підвищувати податки. Якщо цього не зробити, то країна ризикує скоротити частину оборонних видатків.

Більше 40 днів законопроєкт про підвищення податків для більшості українців перебуває на розгляді президента Володимира Зеленського. Цей документ був затверджений парламентом у другому читанні 10 жовтня. Очікування підвищення податків в Україні стало очевидним ще з кінця 2023 року, але влада тримала ухвалення цього рішення у невизначеності до останнього моменту.

Тільки влітку Міністерство фінансів представило ініціативу щодо запровадження підвищеного військового збору з доходів населення та кілька інших додаткових зборів. Однак депутати відкинули цю початкову пропозицію уряду, натомість запропонувавши підвищити податок на заробітну плату та повторно оподаткувати прибутки банків за ставкою 50% з врахуванням попередніх періодів.

За даними співрозмовників ЕП серед урядовців, відповідальних за економічні питання, ці зміни погоджував Зеленський. Проте навіть це не вберегло законопроєкт про історичне підвищення податків від історичного затягування з підписанням. Чому президент відкладає підписання податкового закону і чи підпише він його взагалі?

Процес ухвалення змін до Податкового кодексу розпочався влітку 2024 року, коли Міністерство фінансів представило перший проект нововведень. У цьому документі було запропоновано ряд ініціатив: від додаткового оподаткування операторів мобільного зв'язку до введення військового збору на ювелірні вироби; від запровадження 1% податку на оборот бізнесу до збільшення ставок податків на міжнародні посилки та придбання автомобілів.

Ці пропозиції не знайшли підтримки серед підприємців, парламентаріїв та представників Офісу президента. Тож не дивно, що голосування за законопроєкт у парламенті зазнало невдачі, і уряд змушений був оперативно доопрацювати його разом із депутатами.

Остаточний пакет податкових реформ, за який Верховна Рада віддала свої голоси 10 жовтня, виявився значно менш амбітним. Серед його складових знайшли місце такі ініціативи.

Нові податкові норми мали вступити в силу з 1 жовтня, з метою залучення 30 млрд грн до бюджету до кінця 2024 року для підтримки військових зусиль. У зв'язку з цим представники уряду наполегливо виступали за прискорення процесу розгляду проєкту та його термінове підписання. Навіть факт, що закон, ухвалений 10 жовтня, міг ввести податкові зміни серед місяця, що могло викликати плутанину серед громадян і роботодавців, їх не зупиняв.

Існує можливість, що бізнес отримує додаткові труднощі, якщо президент ухвалить закон у листопаді. У такому випадку різні компоненти зарплат, які громадяни отримали протягом місяця, можуть підпадати під різні податкові ставки.

Якщо працедавець надав працівникові аванс 1 листопада, а повну зарплату виплатить 30 числа, то з авансової суми він сплачує податок у розмірі 19,5% (18% ПДФО та 1,5% військового збору), тоді як з основної зарплати податок становитиме 23% (18% ПДФО і 5% військового збору).

"Ретроспективний перерахунок податків не проводитиметься. Всі доходи, які були отримані після ухвалення закону, підлягатимуть оподаткуванню за новими ставками", - зазначив Данило Гетманцев, голова податкового комітету Верховної Ради.

Перед голосуванням проєкту в другому читанні Головне юридичне управління Верховної Ради зазначило, що певні положення документа суперечать Конституції. Зокрема, йдеться про ініціативу запровадження податків "заднім числом", що стосується, перш за все, банків та фізичних осіб-підприємців.

Іронічно, але затримка з підписанням законопроєкту президентом також є порушенням закону. Відповідно до статті 94 Конституції, президент зобов'язаний підписати законопроєкт чи накласти на нього вето протягом 15 днів, після чого документ має бути повернутий до парламенту для доопрацювання.

Відповідно до Конституції, якщо президент України не поверне закон на повторне обговорення в межах визначеного терміну, цей закон вважається ухваленим президентом і повинен бути підписаний та офіційно оприлюднений.

Під час розробки податкових реформ президент активно дистанціювався від цієї теми. Він не обмовлявся про дане рішення ані в своїх промовах, ані під час інтерв’ю з журналістами. Більше того, він висловився на користь альтернативних дій. Замість підвищення податкових зборів, президент запропонував виплатити кожному громадянину по 1 тисячі гривень.

Водночас Зеленський знав і про необхідність акумулювати внутрішні ресурси для фінансування армії, і про запропонований урядовцями спосіб збору цих коштів. Зрештою, саме президент схвалив підвищення військового збору та остаточні податкові зміни. Попри це, він не поспішає підписувати ухвалений законопроєкт.

"Президент до останнього відкладав підписання. На зустрічах з Мінфіном та депутатами він кілька разів питав, чи потрібно підвищувати ці податки, адже є кошти від заморожених російських активів", - розповідає ЕП один з учасників такої зустрічі.

Співрозмовники ЕП в економічному блоці уряду та парламенту називають кілька причин затримки. Серед них - невдоволення тим, як уряд комунікував підвищення податків. На думку президента, українці мали чітко зрозуміти, що влада йде на такий крок, бо відчуває брак ресурсів для фінансування бойових дій.

Попри цю вимогу уряд та депутати, які працювали над фінальним варіантом податкових змін, заклали в проєкт низку інших пропозицій. Наприклад - вищі податки для АЗС і вищу ренту на видобуток ресурсів, що дратувало Зеленського.

Розмовляючи з ЕП, джерела зазначили, що представники німецького уряду висловили занепокоєння в Офісі Президента стосовно зростання орендної плати за каолін — унікальну глину, що застосовується в керамічному виробництві. В Україні цей матеріал видобуває одна з німецьких компаній.

"Президент оцінив введення цієї норми як відступ від угод з урядом та парламентом", - зазначив співрозмовник ЕП у Кабінеті Міністрів.

Насамкінець затягування підписання закону співрозмовники ЕП пояснюють небажанням ухвалювати непопулярні рішення. "Люди часто прокрастинують, коли треба робити те, чого вони не хочуть. Президент теж людина", - додає джерело.

ЕП звернулася до Офісу президента із запитом, чому Зеленський не підписав закон і чи планує його підписувати. На момент публікації матеріалу відповіді не було.

Під час обговорення змін до бюджету на 2024 рік спостерігалося зниження прогнозованих надходжень. Спочатку Міністерство фінансів пропонувало додаткові 141 мільярд гривень, але з часом ця цифра зменшилася до 57 мільярдів, а в остаточному варіанті сума склала лише 30 мільярдів гривень. Проте навіть ці кошти держава могла б зібрати лише якщо закон набуде чинності 1 жовтня.

Міністерство фінансів могло б компенсувати недоотримані доходи від підвищення податків за рахунок внутрішніх запозичень. Щотижня відомство розміщує облігації внутрішньої державної позики на суму 20-25 млрд грн. Однак можливості внутрішнього боргового ринку не є безмежними. У вересні міністр фінансів Сергій Марченко визнав, що уряд наближається до своїх максимальних можливостей залучення фінансування на внутрішньому ринку.

Імовірно, виконати план продажу ОВДП 2024 року Мінфіну не вдасться, повідомляють співрозмовники ЕП в економічному блоці влади. Разом з недоотриманими коштами від підвищення податків це означає лише одне: менші обсяги оборонних видатків. Адже саме на оборону витрачаються всі кошти, зібрані всередині країни у формі податків і внутрішніх запозичень.

Непідписання цього закону може спричинити Україні серйозні труднощі у 2025 році. Адже, згідно з прогнозами, впровадження цього документа має принести додаткові 141 млрд грн. Ці кошти вже враховані в затвердженому бюджеті на 2025 рік.

Передбачувані додаткові доходи були б достатніми для покриття витрат на війну протягом місяця, тому ігнорувати цю суму або замінити її внутрішніми запозиченнями не вдасться.

Більше того, реалізація податкових реформ є важливою не тільки для забезпечення фінансування війни, але й для залучення коштів від міжнародних союзників, які використовуються на потреби цивільного населення. Прийняття цього закону становить одну з умов Міжнародного валютного фонду перед голосуванням його ради директорів щодо надання наступного траншу в розмірі 1,1 мільярда доларів.

Від підписання податкового закону Зеленського не врятують навіть 50 млрд дол., які країни G7 погодилися виділити під заставу доходів від заморожених російських активів. Як кажуть співрозмовники ЕП в уряді, знайомі із структурою цього фінансування, на воєнні цілі Україна зможе використати менше половини зазначеної суми. Аби отримати ці кошти, владі доведеться виконувати вимоги кредиторів, зокрема МВФ, який наполягає на збалансованості бюджету.