Дослідницька компанія "Соціополіс" провела всеукраїнське опитування громадської думки з метою з'ясування ставлення населення України до актуальних соціально-політичних питань. Зокрема, в ході опитування респонденти висловлювали свою думку щодо електоральних уподобань на виборах Президента України та Верховної Ради України, питань, пов'язаних із війною та переговорним процесом, а також ситуації з корупцією в Україні та проведенням виборів.
Польовий етап опитування проходитиме з 16 до 21 вересня 2026 року.
Метод збору даних - телефонне інтерв'ю за допомогою CATI (комп'ютерно-асистовані телефонні інтерв'ю), яке реалізується на основі випадкової вибірки мобільних номерів телефонів (з використанням випадкової генерації номіналів).
Цільова група дослідження складається з мешканців України віком від 18 років, за винятком осіб, що проживають в Автономній Республіці Крим, місті Севастополі, а також в окремих районах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які є тимчасово окупованими. У період проведення опитування на цих територіях не було доступу до мобільного зв'язку українських операторів. Крім того, особи, які на момент опитування перебували за кордоном, також не враховувалися у загальну вибірку дослідження.
Кількість учасників опитування склала 1002 особи.
РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТУВАННЯ
1. Більше половини опитаних жителів України (53,6%) вважають, що у разі реального припинення бойових дій та призначення виборів президентські та парламентські вибори мають відбутися одночасно. 22,2% респондентів вважають, що першими мають відбутися вибори Президента України, 19,0% - що першими мають відбутися вибори депутатів Верховної Ради України.
Згідно з даними опитування, проведеного напередодні можливих виборів до Верховної Ради України в другій половині вересня 2026 року, найбільшу підтримку могла б отримати група з чотирьох політичних партій, які мають досить схожі показники. Серед них – умовна Партія Валерія Залужного, умовна Партія Володимира Зеленського, "Європейська Солідарність" під керівництвом Петра Порошенка та потенційна партія Андрія Білецького "Третя Штурмова". За умовну Партію Валерія Залужного висловили б свою підтримку 13,2% респондентів, а серед тих, хто планує голосувати і вже визначився, цей показник зростає до 16,0%. Умовна Партія Володимира Зеленського отримала б 11,4% і 13,9% відповідно; "Європейська Солідарність" - 11,1% і 13,5%; а "Третя Штурмова" - 10,8% і 13,1%.
У подальшому електоральному рейтингу партій на першому місці розмістилась потенційна Партія Кирила Буданова, за яку готові проголосувати 7,5% всіх опитаних, а серед тих, хто планує голосувати і вже визначився, цей показник становить 9,1%. На другій позиції перебуває партія Дмитра Разумкова "Розумна політика", за яку висловили підтримку 6,5% респондентів, а серед активних виборців — 7,9%.
Потенційні Партія Ігоря Терехова та Партія Михайла Федорова мають однакові показники підтримки - по 4,9% від усіх опитаних та по 6,0% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором. Партію Сергія Притули "24 СЕРПНЯ" підтримали б 3,3% від усіх опитаних та 4,0% серед тих, хто визначився зі своїм вибором; потенційну Партію Олександра Усика - відповідно 3,0% і 3,6%; партію ВО "Батьківщина" - відповідно 2,5% і 3,0%.
Одночасно 9,5% респондентів не змогли визначити, яку політичну партію підтримали б, 6,6% - відмовилися б від участі у виборах, а 1,6% опитаних - навмисно зіпсували б свій бюлетень.
3. Згідно з результатами опитування, якби вибори Президента України відбувалися у другій половині вересня 2026 року, найбільшу кількість голосів виборців отримали б Володимир Зеленський та Валерій Залужний. За Володимира Зеленського проголосували б 19,1% від усіх опитаних або 23,0% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором; за Валерія Залужного - відповідно 19,0% і 22,9%. Далі в президентському рейтингу йдуть Петро Порошенко (8,9% від усіх опитаних та 10,7% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором), Кирило Буданов (відповідно 7,9% і 9,5%), Андрій Білецький (7,2% і 8,7%), Михайло Федоров (6,3% і 7,6%) та Дмитро Разумков (5,7% і 6,9%). Олександра Усика підтримали б 2,7% від усіх опитаних та 3,2% серед тих, хто взяв би участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором, Юлію Тимошенко - відповідно 2,5% і 3,0%. Водночас 8,5% опитаних не змогли визначитися, за кого вони проголосували б, 7,2% - не брали б участі у голосуванні, а 1,2% - зіпсували б виборчий бюлетень.
4. Результати симуляцій другого туру президентських виборів в Україні вказують на значні варіації у рівні підтримки кандидатів, які залежать від складу можливих пар.
У парі Валерій Залужний - Володимир Зеленський, 46,1% респондентів висловили підтримку Валерію Залужному, тоді як Володимиру Зеленському віддали голоси 28,0%. Якщо говорити про тих, хто планує взяти участь у виборах і вже визначився зі своїм вибором, то їхні показники становлять 62,2% на користь Залужного і 37,8% - на користь Зеленського. Серед опитаних 16,4% не мають наміру голосувати, 4,8% зіпсують бюлетень, а 4,7% не можуть ухвалити рішення.
В парі Кирило Буданов - Володимир Зеленський результати опитування показали, що 35,6% респондентів підтримали б Буданова, тоді як Зеленського вибрали б 26,9%. Серед тих, хто планує взяти участь у голосуванні та визначився зі своїм кандидатом, за Буданова проголосувало б 57,0%, а за Зеленського - 43,0%. 24,8% опитаних не мають наміру голосувати, 7,2% зіпсують бюлетень, а 5,5% не можуть ухвалити рішення.
У парі кандидатів Кирило Буданов і Михайло Федоров, 36,0% усіх опитаних підтримали б Кирила Буданова, тоді як 26,2% обрали б Михайла Федорова. Серед тих, хто планує взяти участь у голосуванні та вже визначився зі своїм вибором, їхні показники становлять 57,9% на користь Буданова та 42,1% на користь Федорова. 23,9% респондентів не мають наміру голосувати, 6,2% зіпсують бюлетені, а 7,7% не можуть визначитися з вибором.
У парі кандидатів Кирило Буданов та Валерій Залужний результати голосування показують, що 29,4% опитаних підтримали б Кирила Буданова, тоді як Валерія Залужного вибрали б 43,6%. Серед тих, хто планує голосувати і вже визначився з вибором, за Буданова проголосували б 40,3%, а за Залужного - 59,7%. 17,1% респондентів не планують брати участь у голосуванні, 4,6% зіпсували б бюлетень, а 5,3% не змогли визначитися зі своїм вибором.
У парі Володимир Зеленський та Михайло Федоров підтримку Володимира Зеленського висловили 31,7% опитаних, тоді як Михайла Федорова підтримали 33,6%. Серед тих, хто планує взяти участь у голосуванні і вже визначився зі своїм вибором, ці показники складають 48,5% на користь Зеленського і 51,5% за Федорова. Водночас, 23,1% респондентів не планують голосувати, 7,0% зіпсують бюлетені, а 4,6% не змогли визначитися з кандидатом.
У парі кандидатів Валерій Залужний та Михайло Федоров, за Валерія Залужного висловили підтримку 45,4% опитаних, тоді як Михайла Федорова підтримали 24,4%. Серед тих, хто планує взяти участь у виборах і вже визначився зі своїм вибором, ці показники становлять 65,0% за Залужного та 35,0% за Федорова. При цьому 18,7% респондентів не мають наміру голосувати, 4,8% зіпсують бюлетень, а 6,8% не змогли визначити свій вибір.
5. Відносна більшість опитаних жителів України (46,4%) вважає, що найважливішою метою України у війні має бути збереження незалежності та суверенітету, навіть за умови територіальних втрат. Відновлення контролю над окупованими територіями як найважливішу мету України вважають 25,8% респондентів, а досягнення військової поразки або військового послаблення Росії - 14,7% респондентів.
6. Більшість опитаних (59,5%) вважають, що Україна може досягти перемоги у війні шляхом поєднання військових дій та дипломатії. Виключно військовий шлях до перемоги вважають можливим для України 15,2% респондентів, а виключно дипломатичний шлях - 14,9% респондентів. 5,9% респондентів вважають, що Україна не зможе досягти перемоги у війні жодним із шляхів, а 4,5% респондентів - не змогли визначитися з відповіддю на вказане запитання.
7. Негативні оцінки проведення двосторонніх переговорів між делегаціями США і Росії та між делегаціями США і України переважають над позитивними. Повністю або скоріше негативно оцінюють факт проведення таких переговорів 50,7% респондентів, тоді як повністю або скоріше позитивно - 40,1% респондентів. Ще 9,3% респондентів не змогли визначитися зі своєю оцінкою згаданих переговорів.
8. Більшість респондентів з України (75,2%) висловили думку, що під час повномасштабного вторгнення корупція в країні зросла. Лише 16,1% опитаних вважають, що рівень корупції залишився незмінним, тоді як всього 3,5% вважають, що він зменшився. Ще 5,2% респондентів не змогли визначити свою позицію з цього питання.
9. В Україні високий рівень корупції респонденти найчастіше асоціюють із Президентом та його командою (Офісом Президента), Верховною Радою України, а також правоохоронними і судовими структурами. Зокрема, 59,0% опитуваних вважають, що корупційні прояви найбільше пов'язані з Президентом та його оточенням, 54,7% - з Верховною Радою та народними депутатами, тоді як 48,2% вказують на правоохоронні та судові органи. Трохи менше респондентів пов'язують корупцію з Кабінетом Міністрів (38,9%), олігархами та великим бізнесом (37,0%), а також з окремими міністерствами, такими як оборони та енергетики (34,4%). Місцева влада і органи місцевого самоврядування також отримують певну частку звинувачень (34,3%).
10. У середовищі українських громадян немає єдиного підходу щодо впливу постійного або зростаючого рівня корупції на рішення про проведення виборів. Згідно з опитуванням, 40,0% респондентів вважають, що вибори слід організувати лише після завершення війни. У той же час, 31,8% вважають, що вибори можуть відбутися навіть за умов подальшого зростання корупційних проявів. На думку 24,4% опитаних, рівень корупції взагалі не повинен впливати на ухвалення рішення про проведення виборів.
#
