Валерій Безус:

Хто ж насправді встановлює правила гри в українському енергетичному секторі? Яка роль НКРЕКП, і чому її незалежність є вкрай важливою для стабільного розвитку галузі, залучення інвестицій та забезпечення справедливих тарифів? Віцепрезидент Energy Club та колишній голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Валерій Безус у спеціальному матеріалі для ForUA розкриває, як має функціонувати справжній регулятор, чому він вирішив взяти участь у конкурсі до НКРЕКП, а також вказує на те, чого не вистачає сучасному складу Комісії.

У дискусіях про енергетичний сектор все частіше можна почути термін "Регулятор". Проте не всі мають чітке уявлення про те, що він означає. Це стосується Національної комісії, яка відповідає за державне регулювання в галузі енергетики та комунальних послуг — скорочено НКРЕКП, або просто "Комісія". На сьогоднішній день ця організація є колегіальним центральним органом виконавчої влади з особливим статусом, що має на меті визначення правил функціонування енергетичних ринків в Україні: встановлення тарифів, видача ліцензій, контроль за дотриманням законодавства, моніторинг якості послуг та захист прав споживачів.

-- Що таке НКРЕКП і яку роль вона відіграє в енергетичній системі України?

- НКРЕКП -- це більше, ніж просто державний адміністратор. Особливо в умовах війни, руйнувань енергетичної інфраструктури, складної економічної ситуації та курсу на євроінтеграцію. Важливо розуміти, що в реаліях реформ енергетичних ринків Європейського Союзу, саме незалежний енергетичний регулятор є наріжним каменем публічного управління в енергетичнійсфері. На відміну від міністерств та інших "звичайних" центральних органів виконавчої влади, енергетичний регулятор не має підпадати під управлінський вплив Уряду, як не має залежати і від політичної конʼюнктури.

Надзвичайно важливо щоб Регулятор був незалежним у своїй політиці як щодо внутрішнього тіньового впливу учасників ринку, так і щодо зовнішнього

політичного та економічного впливу. Саме така незалежність, поряд з беззаперечною професійністю, має забезпечити максимальну ефективність

національних енергетичних ринків, що, в свою чергу, сприятиме покращенню та зниженню вартості енергетичних ресурсів для економіки нашої країни.

Забезпечення високого рівня професійності енергетичного регулятора неможливе без його незалежності. Кадрова політика цього органу повинна базуватися виключно на професійних та етичних характеристиках, знаннях і досвіді кандидатів, а не на їхній лояльності чи інших якостях, що можуть поставити під сумнів якість та обґрунтованість прийнятих рішень. Ця інституція повинна виступати як інтелектуальний осередок, спроможний формувати стратегічну візію для розвитку енергетичного сектору, визначати пріоритети та створювати сприятливі умови для залучення інвестицій, а не діяти в інтересах певних груп впливу.

Довіра до Регуляторного органу повинна бути на такому рівні, щоб споживачі вважали ринкову ситуацію справедливою, а інвестори могли впевнено розробляти стратегії розвитку своїх енергетичних підприємств.

Як функціонує Регулятор? Які особливості притаманні його повноваженням, організації та механізму прийняття рішень?

Згідно з теоретичними уявленнями, існує необхідність у створенні органу, відповідального за регулювання енергетичних ринків на державному рівні. Його рішення повинні забезпечувати умови для прозорих і вільних ринкових відносин, а також захищати права споживачів. Ці два аспекти мають взаємно підкріплювати один одного. Адже чесний і вільний ринок, з активною конкуренцією, може стати каталізатором для інвестицій, підвищення якості послуг та зниження цін. Водночас, специфіка природних монополій вимагає особливої уваги до питань захисту споживачів. У цьому контексті НКРЕКП наділена всім необхідним для забезпечення балансу між інтересами бізнесу та правами споживачів.

Регулятор є колегіальним органом, його рішення приймаються відкрито - голосуванням членів, загальна чисельність яких - 7 осіб. Є вимоги й щодо процедури підготовки рішень центральним апаратом. Більшість рішень Регулятора мають прийматися відкритою процедурою, а ті, що мають ознаки регуляторних актів - після обовʼязкової попередньої публікації, але зрозуміло, що найбільший вплив на якість рішень Комісії мають особисті професійні та морально-етичні якості її членів.

На жаль, сьогодні не можна сказати, що в Україніє дієвий механізм правової та етичної відповідальності членів колегіальних органів з наслідками їх рішень, не виключенням є і Регулятор.

Окрім розуміння питань енергетики та комунальних послуг, член НКРЕКП має мати високий рівень управлінських здібності, які неможливі без реального управлінського досвіду, адже комісія має штат понад 500 працівників. Знову ж, в теорії це мають бути професіонали найвищого рівня, бо середня зарплатня по центральному апарату перевищує 100 тис грн. Напевно, немає ані державного органу, ані бізнесу, де б працювали 500 людей з такою середньою зарплатнею. Фінансується діяльність Регулятора коштом внесків енергетичних компаній, тобто, фактично, коштом споживачів енергії та комунальних послуг.

-- Чому Ви вирішили подати свою кандидатуру на конкурс до НКРЕКП?

Я висунув свою кандидатуру на пост члена НКРЕКП, оскільки впевнений, що Україні необхідний потужний, автономний та кваліфікований регулятор. Він повинен бути здатним ефективно захищати інтереси держави, суспільства, громадян і бізнесу, забезпечувати прозорість і довіру, сприяти інвестиційним процесам, а також стати рушійною силою модернізації та трансформації національного енергетичного сектору.

Мій досвід охоплює три десятиліття, що включає як публічний, так і приватний сектори. Це дозволяє мені отримати глибоке уявлення про функціонування енергетичної галузі з перспективи основних груп споживачів та зсередини.

Протягом своєї кар'єри я здебільшого займався управлінською діяльністю на високих посадах, відомих як "C-level". Після цього я обіймав посаду заступника голови обласної ради, відповідаючи за виконавчий апарат, і...

Займався питаннями забезпечення життєздатності однієї з найбільших областей України; очолював центральний орган виконавчої влади - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження (Держенергоефективності), де працював над формуванням національних політик у сферах енергоефективності та відновлювальної енергетики, а також декарбонізації економіки; виступав радником віцепрем'єр-міністра з питань відновлення, займаючись розвитком розподіленої генерації та підвищенням енергетичної стійкості громад.

Шановний пане Валерію, чи могли б ви поділитися своїм професійним досвідом у галузі енергетики та публічного управління? І чому ви вважаєте, що цього досвіду достатньо для виконання обов'язків у НКРЕКП?

- Я маю реальний досвід роботи в міській інфраструктурі, займався розробкою комплексних програм модернізації систем теплозабезпечення, водозабезпечення та водовідведення міст України, й маю глибоке розуміння, що

саме ефективна енергетика та енергетична інфраструктура є ключем до виводу з кризи як комунального господарства, так і місцевої економіки українських громад.

Енергетична ефективність грає ключову роль у визначенні конкурентоспроможності українських компаній та рівня енергетичної бідності населення.

Яким чином Ви бачите сучасні кваліфікаційні вимоги до кандидатів на посаду члена Регулятора? Чи вважаєте Ви, що вони адекватно відповідають актуальним викликам?

Мій професійний шлях значно перевищує базові вимоги, встановлені Законом України "Про НКРЕКП", для членів цього органу. На жаль, цей закон передбачає дуже низький рівень кваліфікації та досвіду: достатньо мати всього три роки загального трудового стажу в галузі енергетики або комунальних послуг, а також два роки управлінського досвіду. Це абсолютно недостатньо для вирішення складних завдань, що постають перед Регулятором. Більше того, цей мінімальний досвід можна легко імітувати за допомогою записів у трудовій книжці, без реального підтвердження кваліфікації. Я впевнений, що члени Регулятора повинні пройти серйозний професійний шлях і мати дійсно вагомий управлінський досвід, перш ніж брати на себе відповідальність за майбутнє енергетичного сектору країни.

Яка ваша думка щодо загальної ситуації в державній службі та кадровій політиці?

Гарантування в НКРЕКП?

Внаслідок систематичного нехтування значення практичного професійного та управлінського досвіду, ми стаємо свідками суттєвого занепаду якості публічного управління в різних сферах, включаючи енергетичний сектор.

Чому спеціалісти в області енергетики не бажають займатися роботою в державному секторі?

Висококваліфіковані фахівці, які мають за спиною не лише участь у конференціях і семінарах, але й десятиліття практичного досвіду, є справжньою рідкістю.

Сфера публічного управління потребує специфічних знань та досвіду, що суттєво обмежує кількість кваліфікованих фахівців. Багато висококласних спеціалістів у енергетичній галузі, з зрозумілих причин, не вважають за необхідне працювати в державній службі. Це, у свою чергу, ускладнює вже й так непросту ситуацію.

Які, на вашу думку, необхідні зміни для поліпшення кадрової ситуації в сфері енергетичного регулювання?

Проблема кадрів є серйозним викликом для державного управління. Загальний спад якості державної служби зумовлений, насамперед, відсутністю реальних реформ і скасуванням конкурсів, які мали місце під час пандемії. Сьогодні призначення на державні посади здійснюється на основі суб'єктивних факторів, а не об'єктивної оцінки професійних здібностей. Серед цих суб'єктивних критеріїв ключовими є, безсумнівно, особиста лояльність та відданість керівництву.

В питаннях державного регулювання енергетики частіше важлива професійна полеміка, висловлювання різних поглядів на проблеми та шляхи їх розвʼязання. Важко очікувати готовності до змістовної полеміки людей, які оцінюються виключно за здатністю без міркувань виконувати доручення, без огляду на реальні знання та практичний досвід.

У другій частині інтерв'ю ми зануримося у головні проблеми енергетичного сектору, розкриваючи таємниці, які Валерій Безус ніколи раніше не відкривав.