Уніфікований метод визначення критеріїв гарантує справедливий розподіл ресурсів, запобігаючи ситуаціям, коли великі корпорації отримують вигоди, призначені для малих підприємств.
Законодавчі норми України та Європейського Союзу повинні бути узгодженими, щоб забезпечити єдині стандарти та визначення. Це важливо, адже так українські компанії зможуть діяти на тих же засадах, що й підприємства держав-членів ЄС, а також отримувати можливість виходу на їхні ринки.
Проте досі існують різні підходи до визначення малих і середніх підприємств (МСП) — ключового поняття, від якого залежить державна підтримка бізнес-сектору.
Єдиний підхід щодо визначень забезпечує справедливість розподілу допомоги, запобігаючи тому, щоб великі компанії користувалися пільгами, призначеними для малого бізнесу.
Улітку 2025 року Україна ініціювала створення законопроєкту, метою якого є узгодження визначення суб'єктів малих і середніх підприємств (МСП) з нормами законодавства Європейського Союзу. На даний момент документ обговорюється серед експертів.
У контексті проведення експертної оцінки Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) розробив аналітичний звіт під назвою "Узгодження визначення МСП в Україні з ЄС". У цьому звіті детально розглядається, чому важливо узгодити ці визначення та яким чином це слід здійснити.
У 2012 році в Україні було переглянуто класифікацію суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема великих, середніх, малих та мікропідприємств, шляхом внесення змін до Господарського кодексу.
Незважаючи на те, що Кодекс втратить свою силу 28 серпня 2025 року, це визначення наразі залишається в силі завдяки окремому законодавчому акту.
Після оновлення українське визначення стало лише частково схожим на європейське.
Хоча критерії для класифікації малих підприємств в значній мірі відповідають стандартам Європейського Союзу, визначення середніх підприємств виявилось надто загальним. Цей аспект неодноразово акцентувався в попередніх дослідженнях Інституту економічного розвитку.
Як наслідок, лише 400-500 найбільш потужних компаній в Україні класифікувалися як великі.
У свою чергу, всі інші підприємства, що підпадають під категорію малих і середніх, мають можливість отримувати підтримку в рамках державних програм.
Сьогодні вже невідомо, чому саме така модифікація визначення МСП, яка занижує кількість великих підприємств, була запроваджена в українське законодавство більше десятиліття тому.
Проте наслідки очевидні - частина компаній, які в ЄС належали б до великих, в Україні класифікуються як середні. До того ж купівельна спроможність євро в Україні вища, ніж в ЄС.
А це своєю чергою означає, що доволі чималі українські підприємства з річним оборотом у 2 млрд грн у 2024 році та 300 працівниками можуть вважатися середніми як за правилами ЄС, так і українським визначенням.
До середини 1990-х років в Європейському Союзі існувало безліч різних трактувань понять малих і середніх підприємств (МСП). Кожна країна-учасниця та європейські фінансові установи, такі як Європейський інвестиційний банк і Європейський інвестиційний фонд, мали свої власні визначення цього терміна.
У 1992 році в рамках Європейського економічного співтовариства налічувалося 11 різних визначень, які використовувалися для статистичних спостережень, державної підтримки, кредитування, звітності та інших аспектів.
Це викликало безладдя.
Одна й та ж компанія може відповідати різним критеріям і одночасно бути класифікованою як мале чи середнє підприємство, а також як великий бізнес.
Для розв'язання проблеми Європейська комісія розпочала роботу над уніфікацією визначень. Це було потрібно для врегулювання розподілу державної допомоги й захисту конкуренції на спільному ринку.
У 1996 році Європейська Комісія затвердила перші рекомендації для класифікації малих і середніх бізнесів (96/280/ЄС).
На їхній основі було розроблено і схвалено Рекомендації № 2003/361/ЄС, що діють і сьогодні (чинні з 1 січня 2005 року).
Відповідно до діючих рекомендацій Європейського Союзу:
Рекомендації не є юридично обов'язковими, проте вони фактично утворили стандарт, який вже знайшов своє відображення як у законодавстві Європейського Союзу, так і в національних законах окремих держав-членів. Наприклад, Регламент №651/2014, що стосується державної допомоги, безпосередньо посилається на визначення малих та середніх підприємств, викладене в цих рекомендаціях.
Рекомендації 2003 року дають країнам-членам, а також європейським фінансовим інституціям певну гнучкість щодо фінансових порогів.
Зокрема, можливо визначати менші порогові рівні, що не завдасть шкоди конкуренції в загальному контексті спільного ринку.
Країни Центральної та Східної Європи, які стали членами ЄС у період з 2004 до 2013 років, пережили етап, схожий на той, що зараз проходить Україна. Однією з ключових умов для вступу до Європейського Союзу була гармонізація визначення малих і середніх підприємств (МСП), що стало одним із пріоритетів у розвитку підприємницької сфери.
Держави, які стали членами Європейського Союзу 1 січня 2005 року, завершили свій вступ у той час, коли нова Рекомендація № 2003/361/ЄС лише починала впроваджуватись. Внаслідок цього, деякі з цих країн встигли раніше реалізувати навіть рекомендації Європейської комісії, видані у 1996 році.
Польща уважно підійшла до виконання вимог, що призвело до внесення нового визначення малих і середніх підприємств (МСП) до закону про економічну діяльність, прийнятого в 2000 році, що стало відповіддю на отримане "домашнє завдання". Проте, після 2003 року Європейська комісія вже акцентувала увагу Польщі на потребі реалізації нових рекомендацій.
На відміну від цього, інші держави-кандидати в рамках цієї хвилі розширення Європейського Союзу спочатку демонстрували обмежений розвиток і, здавалося, не мали наміру поспішати.
Угорщина спочатку узгодила лише вимогу щодо кількості працівників, проте фінансові параметри вона враховувала інакше. Станом на 2002 рік Естонія ще не офіційно впровадила рекомендації ЄС у своє національне законодавство, проте фактично використовувала їх на практиці. У Латвії та Литві реалізація рекомендацій планувалася шляхом внесення змін до законодавства, що регулює державну допомогу.
Хорватія узгодила своє визначення МСП уже після того, як уніфіковані критерії були запроваджені та випробувані на рівні ЄС. Ще у 2006 році національне визначення МСП уже було певною мірою близьким до європейського, однак процес повної імплементації Рекомендації №2003/361/ЄС тривав до 2012 року.
Отже, Хорватія встигла закінчити всі необхідні процедури перед тим, як приєднатися до Європейського Союзу 1 липня 2013 року.
В підсумку, за даними Єврокомісії, всі країни ЄС запровадили універсальне визначення МСП з рекомендацій 2003 року, хоча в окремих країнах присутні незначні відмінності.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів оцінку змін у структурі бізнесу внаслідок імплементації гармонізованого з Європейським Союзом визначення малих і середніх підприємств (МСП). Дослідження також включало аналіз впливу різниці в купівельній спроможності євро в Україні та країнах ЄС на масштаби підприємств.
Розрахунки проведено на основі фінансової звітності компаній за 2024 рік, в рамках двох різних сценаріїв:
1. Визначення МСП за правилами ЄС, як запропоновано у законопроєкті Мінекономіки. Відповідно, суми в євро перераховані в гривні за середнім офіційним курсом євро за 2024 рік - 43,45 грн за євро;
2. Альтернативне визначення малих і середніх підприємств (МСП), яке відповідає стандартам Європейського Союзу, передбачає перерахунок сум з євро в гривні за паритетом купівельної спроможності (ПКС), встановленим Міжнародним валютним фондом на рівні 17,39 грн за євро. Цей показник враховує цінові відмінності між Україною та країнами ЄС. У даному контексті мова йде не лише про споживчі товари, але й про різноманітні послуги, сировину, а також інвестиційні та проміжні товари.
Результати проведених розрахунків вказують на те, що після ухвалення законопроєкту та впровадження узгодженого з Європейським Союзом визначення...
Кількість великих компаній збільшиться з 560 до 2475, що перевищує чотириразове зростання.
Це усуває нерівності, коли компанії з 250 і більше співробітниками офіційно класифікувалися як "середні", і покращить цілеспрямованість державних програм.
Використання визначення МСП, яке враховує різницю у купівельній спроможності євро між ЄС та Україною, має помірний вплив: лише близько 277 підприємств із середніх переходять до категорії великих, а частка МСП у загальному обсязі продажів знижується до 41% з майже 47%. На нашу думку, використання такого визначення дещо краще відображатиме економічні реалії України, але різниця є доволі стриманою. Оскільки після вступу до ЄС нам однаково доведеться використовувати стандартний підхід ЄС, то простіше його одразу використовувати та не ускладнювати роботу МСП та державним органам.
Sure! Here’s a unique version of your text: ✦ ✦ ✦ ✦ ✦
Гармонізація визначення МСП з нормами ЄС - це не просто технічна зміна, а важливий крок для інтеграції України у спільний ринок.
Вона надає політиці підтримки більш цілеспрямований характер і сприяє збільшенню прозорості економічної системи.
Це підтверджується також досвідом інших країн, які вступали до ЄС. Тому прийняття відповідного законопроєкту, який може повністю імплементувати рекомендації ЄС щодо визначення МСП, має бути одним з пріоритетів.
Євген Ангел, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
Віталій Кравчук, ключовий науковий спеціаліст Інституту економічних досліджень та політичного консалтингу.
Результати, викладені в цій статті, ґрунтуються на аналітичному звіті під назвою "Гармонізація визначення МСП в Україні відповідно до стандартів ЄС".
#Бізнес #Польща #Україна #Європейський Союз #Європа #Угорщина #Товари #Українська гривня #Європейська комісія #Євро #Законодавство #Малий бізнес #Підприємницька діяльність #Закон України #Міжнародний валютний фонд #Литва #Латвія #Хорватія #Естонія #Кредит #Центральна Європа #Конкуренція (економіка) #Європейський інвестиційний банк #Господарство #Паритет купівельної спроможності #Помірний клімат #Купівельна спроможність #Європейське економічне співтовариство #Розширення Європейського Союзу #Єдиний європейський ринок #Економічна система
