Правила для українських фізичних осіб-підприємців зазнають змін. Вони порівнюють це з Майданом та відчувають, що отримали смертний вирок.

Як перетворити систему: рекомендації від фахівців

Міністерство фінансів представило новий законопроєкт, здатний суттєво трансформувати умови діяльності для багатьох українських бізнесменів.

Згідно з документом, з 1 січня 2027 року ФОПи, чий річний оборот перевищить мільйон гривень, зобов'язані реєструватися платниками податку на додану вартість. На перший погляд це звучить як технічна зміна в податковому законодавстві, але експерти б'ють на сполох.

Чому бізнесмени вважають цю ініціативу фатальним ударом для спрощеної системи оподаткування та які наслідки чекають на ФОП усіх категорій, розбиралися журналісти "Телеграфу".

Законопроєкт передбачає зміни до Податкового кодексу, які встановлюють чіткий поріг. Якщо ФОП за останні 12 місяців заробив понад мільйон гривень обороту (без урахування ПДВ), він автоматично стає платником податку на додану вартість. Звучить солідно, але прості математичні розрахунки показують інше.

Мільйон гривень на рік становить близько 2700 гривень доходу щодня. Для роздрібного магазину це може бути лише кілька покупок. У перукарні – одна або дві процедури. А для інтернет-магазину з невеликою маржею – всього кілька годин роботи. Цей фінансовий показник стосується практично всіх, хто займається бізнесом серйозніше, ніж у форматі хобі.

Згідно з оцінками народної депутатки Ніни Южаніної, під цю ініціативу потраплять близько 628 тисяч фізичних осіб-підприємців. Міністерство фінансів прогнозує, що це рішення забезпечить бюджету додаткові 40 мільярдів гривень. У розрахунку на одного бізнесмена, це означає понад 60 тисяч гривень додаткових податкових зобов'язань. Однак експерти вважають, що реальні показники можуть бути ще більш тривожними.

Ніна Южаніна у своєму дописі у соцмережах пояснює, що розрахунки Мінфіну маніпулятивно занижені. ПДВ становить 20% з обороту. Якщо ФОП не має вхідного ПДВ - тобто зареєстрованих податкових накладних від постачальників - він змушений сплачувати повну суму податку з обороту, а не з прибутку.

"У такому випадку фактичне податкове навантаження на одного ФОП коливатиметься від 220 тисяч до 740 тисяч гривень на рік (20% від середньорічного обороту). Це не є 'детінізацією'. Це призводить до знищення малого бізнесу", - зазначає Южаніна.

Підприємці, які працюють у сфері послуг та торгівлі з обмеженими маржами, а також ФОПи без значних постачальників, що сплачують ПДВ, стають особливо вразливими. Для них кожна гривня доходу перетворюється на важкий тягар, адже відсутній вхідний податковий кредит, а 20% податку необхідно сплачувати з усієї суми.

За це все заплатять звичайні українці, які купують товари та послуги. "За оцінками аналітичних центрів, прийняття такого рішення призведе до втрати суспільного добробуту у розмірі 150-180 млрд грн, або біля 1.5-2% ВВП. При цьому сукупні втрати бюджету від зловживань із спрощеною системою оподаткування оцінюються експертами на рівні 10-13 млрд грн на рік", -- пояснює виданню NV депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Галина Васильченко.

Олександр Зарайський, податковий консультант, пояснює абсурдність ситуації. В Євросоюзі річний ліміт, після якого підприємець стає платником ПДВ, становить 85 тисяч євро.

"Нам це все подають як приведення українського законодавства до європейського. Насправді в європейському законодавстві ліміт по ПДВ річний - 85,000 євро. Національне законодавство може встановити будь-який ліміт, але не більше 85,000 євро. Можна взагалі встановити нуль, можна як у нас мільйон, а можна до 85,000 євро", - розповідає Зарайський "Телеграфу".

Ліміт в один мільйон гривень в Україні встановлений ще у 2011 році. Протягом 14 років інфляція значно зменшила реальну вартість цієї суми, в той час як курси долара та євро зросли, але сама цифра залишилася без змін. Бізнес-середовище вже давно виступає за підвищення цього порогу, однак натомість з'явився законопроект, який не підвищує ліміт, а лише розширює його застосування на всі категорії фізичних осіб-підприємців.

"Якщо ми говоримо про адаптацію нашого законодавства до норм ЄС, чому б не підвищити ліміт до трьох-чотирьох мільйонів? І, зрештою, варто встановити єдині умови для всіх, як це вимагає Європейський Союз," - висловлює своє обурення експерт.

Зарайський вважає, що ініціатива Міністерства фінансів має на меті боротьбу з контрабандою. Значна частина контрабандних товарів реалізується через фізичних осіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Держава керується простим принципом: якщо ФОП буде змушений стати платником ПДВ, він зобов'язаний буде оформлювати покупки офіційно, з документами, а також сплачувати ПДВ на митниці.

Однак експерт характеризує цей підхід як "лікування зубів через одне місце". Головна проблема не в фізичних особах-підприємцях, а в тому, що оптові постачальники реалізують товари без відповідної документації. Коли ФОП звертається до оптовика, той відповідає: "Документи я тобі не надам. Хочеш – купуй, не хочеш – йди. У мене таких клієнтів, як ти, доволі". В цих умовах вимагати від ФОП сплати ПДВ – це лише усувати симптоми, а не вирішувати основну проблему.

Олександр Зарайський покладає надії саме на комітет Гетманцева. "В мене велика надія, що в пана Гетьманцева вистачить політичної волі і здорового глузду зарубати те, що зараз викотив Мінфін і винести інший законопроект від комітету", - каже він.

Експерт зазначає, що комітет неодноразово зупиняв необґрунтовані ініціативи Міністерства фінансів і вносив правки, які краще враховували потреби бізнесу. Голова Комітету Верховної Ради з фінансових, податкових та митних питань Данило Гетманцев відмовився коментувати законопроєкт для видання. На момент публікації матеріалу інші члени комітету також не висловили свої думки.

Якщо цей законопроєкт отримає схвалення, існує ймовірність виникнення нового Податкового майдану, подібно до масових протестів в Україні, що мали місце у 2010 році проти ухвалення Верховною Радою нового Податкового кодексу.

Оксана Продан, очільниця Всеукраїнського об'єднання підприємців "Фортеця" та радниця голови Асоціації міст України, підтверджує, що бізнесмени вже сформували єдність. "Лідери підприємницьких об'єднань, які ініціювали Податковий майдан у 2010-му, відновили свої зв'язки з різних регіонів України", - зазначає вона в інтерв'ю "Телеграфу".

Оксана Продан аналізує можливі наслідки для бізнесу в разі прийняття законопроекту в його нинішньому вигляді. Варіанти розвитку ситуації обмежені, і всі вони матимуть негативний вплив на економіку.

"Дехто вирішить виїхати за кордон і залишитися там, інші залишаться в чужій країні й не повернуться в безпечні умови після перемоги України. Хтось обере працювати на умовах найму, інші перейдуть на загальний режим оподаткування, а частина людей реєструватиме всіх членів родини по черзі", - зазначає експертка.

Останній варіант особливо цікавий. Якщо оборот обмежений мільйоном гривень на рік, багато підприємців почнуть дробити бізнес. Замість одного ФОПа з'являться два, три, чотири - на себе, на дружину, на дітей, на батьків. Адмініструвати таку кількість суб'єктів складно, але інакші варіанти виглядають ще гіршими.

"Розподілитися на шість фізичних осіб-підприємців - це означає займатися їх адмініструванням і зведенням всіх справ до купи. Це досить складно. А уявіть, якщо мати два, три чи навіть чотири десятки ФОПів на управлінні - це вже зовсім інші виклики," - підкреслює Олександр Зарайський.

Альтернативний варіант – це масове закриття підприємств. Люди можуть вирішити залишити власний бізнес і перейти на роботу в наймані. Дехто спробує працювати в тіньовій економіці, але Зарайський скептично ставиться до цього варіанту, оскільки держава вже запровадила суворий контроль. Онлайн-платформи надають інформацію податковим органам, а платіжні системи звітують про всі фінансові транзакції. Працювати без належних документів стає практично неможливо.

Оксана Продан висловила думку, що запропоновані зміни можуть призвести до загибелі спрощеної системи оподаткування. "Запровадження ПДВ для тих, хто сплачує єдиний податок — незалежно від обсягу доходу — є прямим ударом по спрощеній системі. Адже адміністрування ПДВ ускладнює саму ідею спрощеної системи", — зазначила вона.

ПДВ в Україні дуже складний в адмініструванні. Потрібно реєструвати податкові накладні, вести облік вхідного та вихідного податку, подавати звітність, стежити за змінами в законодавстві. Це вимагає часу, знань, часто послуг бухгалтера. Спрощена система створювалася саме для того, щоб малий бізнес не витрачав ресурси на складний облік.

"Податкове навантаження на третій групі єдиного податку в рази вище, ніж на загальній системі оподаткування, - розрахунки ми робили ще при Азарові, у 2011 році, після Податкового майдану", - нагадує Продан.

Вона також звертає увагу на те, що напрацьована 15 років тому редакція спрощеної системи оподаткування діє досі. Її створювали після масових протестів, коли уряд був змушений відступити від спроби знищити єдиний податок. Тепер історія повторюється.

Оксана Продан підкреслює конкретні наслідки прийняття законопроекту. Це не просто збільшення доходів бюджету, а цілий ряд негативних впливів на економіку та суспільство в цілому.

"Зменшення в Україні людей - активних, продуктивних, які створюють додаткову вартість. Звуження сфери послуг. Падіння надходжень до місцевих бюджетів. Збільшення незахищених людей, яким перестануть допомагати підприємці й не зможуть допомагати без надходжень муніципалітети. Спотворення статистики й державних даних. Збільшення корупційного тиску в усіх сферах суспільного життя", - пише експертка.

Вона зазначає, що вже є один вагомий плюс: принаймні чотири міські ради висловили підтримку підприємництву. Продан впевнена, що незабаром також з'являться рішення від сільських і селищних рад, оскільки підприємці є важливими contributors до їхніх бюджетів. Це може надати Державній регуляторній службі підстави відмовити Міністерству фінансів у затвердженні законопроекту.

Олександр Зарайський висловлює свою альтернативну думку. Якщо запровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців є неминучим, то варто знайти спосіб зробити це справедливим. По-перше, необхідно підвищити поріг до 85 тисяч євро, як це прописано в законодавстві Європейського Союзу. По-друге, слід переглянути всю систему єдиного податку, щоб вона функціонувала логічно і зрозуміло.

Він також звертає увагу на головну проблему: ініціатива не виведе з тіні контрабанду. "Якби вони спочатку вивели із тіні контрабанду, коли ФОП може купити із ПДВ у платника ПДВ товар оптом і потім продавати в розріб - окей, нема питань. ФОП стає платником ПДВ, отримує вхідний податковий кредит, додає ПДВ, сплачує податок на додану вартість з різниці. Це було б чудово", - пояснює Зарайський.

Але в умовах, коли оптовики продають без документів, а митниця не працює належним чином, введення ПДВ для ФОПів - це не рішення проблеми, а її посилення.

Слід усвідомити, що наразі законопроект Міністерства фінансів є лише первинною версією документа. Наступним кроком є його розгляд у Комітеті Верховної Ради, що займається фінансовими питаннями, податковою та митною політикою, а потім він має пройти два читання у парламенті. На кожному з цих етапів текст може зазнати суттєвих змін.

Чи вистачить у влади розуму та політичної волі врахувати уроки Податкового майдану 2010 року - покаже час. Поки що експерти одностайні: в поточній редакції законопроект загрожує знищити спрощену систему оподаткування та виштовхнути сотні тисяч підприємців з легального поля.

Нагадуємо, що видання "Телеграф" повідомляло про плани зобов'язати інтернет-продавців товарів, які не зареєстровані як підприємці, сплачувати податки. Для реалізації цього заходу цифрові платформи можуть отримати статус податкового агента.