Наші зусилля зосереджені на тому, щоб переконати міжнародні корпорації припинити будь-яку співпрацю з країною-агресором та зупинити фінансування військових дій.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, європейські країни зіткнулися з найбільшим потоком біженців з часів Другої світової війни. За даними УВКБ ООН, станом на січень 2025 року у світі налічується приблизно 6,9 мільйона українських біженців, з яких понад 6,3 мільйона перебувають у Європі. Майже 4,3 мільйона українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС, найбільше -- у Німеччині (1,17 млн), Польщі (993 тис.) та Чехії (395 тис.).
Ці дані вражають не лише своїми обсягами, а й глибиною впливу на соціальні, економічні та політичні системи країн Європи. Але чи є українські біженці лише проблемою? Можливо, це також ресурс, потенціал якого Європа поки що не змогла повноцінно оцінити?
У перші місяці війни головним пріоритетом було забезпечення безпеки, житла та базової підтримки. Запроваджений режим тимчасового захисту надав українцям право легального проживання, працевлаштування та доступу до соціальних послуг. Проте згодом стало зрозуміло: короткострокова допомога -- лише початок. Справжній виклик -- це довгострокова інтеграція.
Європейські інституції опинилися перед викликами, пов'язаними з перевантаженням: відчутною нестачею житла та обмеженими ресурсами в сферах освіти і медицини. Цю ситуацію ускладнює той факт, що приблизно 45% біженців складають жінки, 32% - діти, а лише 23% - чоловіки. Це викликає необхідність у розробці спеціалізованих програм для адаптації, навчання та підтримки цих груп.
Однією з основних перешкод є мовний бар'єр. Незважаючи на велику мотивацію, українцям стає складно реалізувати свої професійні здібності без володіння місцевою мовою.
Незважаючи на численні труднощі, українці сформували важливий кадровий резерв для європейського ринку праці, який вже давно відчуває дефіцит робочих рук у таких галузях, як догляд, охорона здоров'я, логістика, виробництво та обслуговування.
В Україні, рівень зайнятості серед українських громадян у Польщі досягає 65%. Найпопулярнішими галузями для працевлаштування є логістика, харчова промисловість та сфера обслуговування.
У Чехії 51% біженців знайшли роботу, здебільшого в галузях будівництва, обслуговування та виробництва.
В Австрії українці можуть знайти багато можливостей для сезонної роботи, зокрема в готелях та на курортах. Крім того, існують програми Au-pair, а уряд значно полегшив процес легалізації та відкриття доступу до ринку праці.
На кінець 2024 року в Німеччині зафіксовано понад 296 тисяч українських громадян, які знайшли офіційне працевлаштування. З цієї кількості 213 тисяч працюють за контрактами, що передбачають соціальне страхування, а ще 53 тисячі зайняті на умовах міні-робіт. Однак, загальний рівень зайнятості залишається відносно низьким, приблизно 18%. Це пов'язано з мовними труднощами та тривалим процесом адаптації.
Українці не тільки трудяться, а й суттєво впливають на фінансові ресурси країн, в яких проживають.
У країнах Європейського Союзу громадяни сплачують податки та соціальні внески відповідно до загальних правил. Наприклад, у Німеччині встановлений неоподатковуваний мінімум у розмірі 10 347 євро, після якого починають діяти прогресивні податкові ставки. У Польщі ж рівень податкового та соціального навантаження на офіційну зарплату в середньому коливається в межах 30-40%.
Згідно з інформацією, наданою Єврокомісією, більше ніж 1,87 мільйона українців оформили трудові угоди в 17 країнах Європейського Союзу. У 2022 році витрати українців за межами країни досягли приблизно 20 мільярдів доларів, що стало значним внеском у економіки європейських держав.
У більшості ситуацій заробіток від трудової діяльності перевищує розміри соціальної допомоги, яка, до того ж, часто зменшується або зовсім скасовується після отримання роботи. Отже, українці не є тягарем для системи, а, навпаки, є її активними спонсорами.
Десятки тисяч українців не просто прагнуть знайти роботу, а й започатковують власні підприємства в таких сферах, як інформаційні технології, освіта, послуги та догляд. У багатьох країнах Європейського Союзу діють спрощені процедури для реєстрації бізнесу для біженців, що сприяє підвищенню підприємницької активності. Це не лише можливість для самозабезпечення, але й шлях до створення нових робочих місць.
Початковий гуманітарний імпульс з часом трансформується у вимогу стабільних рішень. Інтеграція не є разовою ініціативою, а є тривалою стратегією для гармонійного співіснування.
Європі слід спрямувати інвестиції у:
системне вивчення мови;
програми для професійного перенавчання
підтримка працевлаштування жінок;
просування міжкультурної комунікації.
Крім того, українці збагачують культурний простір країн Європи -- відкривають школи, організовують фестивалі, створюють освітні ініціативи. Це формує нову якість європейського простору -- різноманітного, відкритого, динамічного.
Інтеграція мільйонів українців – це складний, проте надзвичайно перспективний виклик. Це відмінна можливість для Європи: заповнити демографічні прогалини, оновити робочі ринки, зміцнити солідарність між країнами та стимулювати підприємницьку активність.
Українські біженці — це не лише ті, хто потребує підтримки. Вони є лікарями, вчителями, водіями, менеджерами, матерями, волонтерами та підприємцями.
Головне -- не втратити цей людський і соціальний потенціал. Адже інтеграція -- це завжди двосторонній процес, який, за належної підтримки, може стати прикладом спільного успіху та нової сильної Європи.
#Росія #Підприємництво #Європейський Союз #Європа #Українці #Лікар #Чеська Республіка #Демографія #Мотивація #Податок #Німеччина #Біженець #Знання #Друга світова війна #Сміливіше. #Європейська комісія #Ринок праці #Стратегія #Логістика #Ставок #Австрія #Харчова промисловість #Інформаційні технології #Курортне містечко #Управління Верховного комісара ООН у справах біженців #Інститут #Соціальне страхування
