У Верховній Раді був поданий новий законопроєкт, що має на меті зміцнити заходи щодо застосування української мови. Цей документ пропонує зміни до 22 чинних законів, включаючи запровадження нових вимог, заборон і підвищення штрафів за недотримання мовних норм.
Про це йдеться у тексті законопроєкту.
Документ був зареєстрований 15 липня і наразі знаходиться на етапі розгляду. Після цього законопроєкт повинен пройти через парламентські читання і отримати підпис глави держави, щоб здобути законну силу.
У пояснювальній записці підкреслюється, що цей документ покликаний зміцнити і модернізувати механізми підтримки української мови в статусі державної, гарантувати право громадян на отримання інформації та послуг українською мовою, ліквідувати прогалини в законодавстві та узгодити певні положення з законом про державну мову.
Проект закону передбачає розширення списку посадових осіб і спеціалістів, які зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її у процесі виконання своїх службових функцій. Це, зокрема, стосується депутатів Верховної Ради, керівників державних наукових установ і культурних закладів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, аудиторів та інших професійних груп.
Також документ містить нові вимоги для бізнесу та публічного простору. Пропонується, щоб офіційні документи органів влади відповідали стандартам державної мови, право працівника користуватися українською поширювалося вже на етап працевлаштування, а покупців комп'ютерних програм без українського інтерфейсу попереджали про це до придбання. Крім того, текст іншою мовою на вивісках та інформаційних табличках не зможе бути більшим за текст українською.
Окремі зміни стосуються освіти та культури. Законопроєкт передбачає заборону використання державної мови держави-агресора в освітньому процесі закладів позашкільної освіти, а також заборону публічного виконання, показу та демонстрації творів, фонограм, відеограм і музичних кліпів цією мовою. Водночас приватним закладам загальної середньої освіти пропонують дозволити самостійно визначати мову освітнього процесу, крім державної мови країни, яку Верховна Рада визнала державою-агресором або державою-окупантом.
Документ також закликає надати місцевим радам можливість створювати умови для розвитку та популяризації української мови, в той час як місцеві державні адміністрації мають сприяти розвитку мов корінних народів та національних меншин України.
Окрім того, запропонований законопроєкт містить положення, що посилюють відповідальність за недотримання правил обов'язкового використання державної мови. За перше порушення планується вводити попередження або штраф у розмірі від 6 800 до 17 000 гривень, а у випадку повторного порушення протягом року - штрафи в діапазоні від 20 400 до 25 500 гривень.
Нагадаємо, раніше уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявляла, що нинішні штрафи за порушення мовного законодавства є занадто низькими та не мотивують дотримуватися вимог закону. Вона підтримала ідею збільшити їх у два-три рази, насамперед для тих, хто свідомо й систематично порушує мовні норми.
Також Івановська підкреслила, що з моменту початку великої війни більшість українців, які прагнули перейти на державну мову, вже здійснили цей крок. Вона зазначила, що ті, хто розуміє взаємозв'язок між мовою, ідентичністю та поведінкою, обрали українську для щоденного спілкування.
#Документ #Парламент #Повноваження #Українці #Українська гривня #Українська мова #Законодавство #Передача інформації #Верховна Рада #Проєкт закону #Комп'ютерна програма #Загальна середня освіта в Україні #Державна мова #500 гривень #Пояснювальна записка #Бізнес #Інтерфейс (інформатика) #Президент (урядове звання) #Група меншин
