Олександр Гладун зазначає, що війна є одним із факторів, що впливають на процес старіння української нації.
Як і інші нації в Європі, українці старіють, проте рівень постаріння української нації зріс ще й через війну, зокрема через загибелі захисників і міграцію. Про це доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун розповів в інтерв'ю виданню РБК-Україна.
На його думку, зростання рівня старіння населення викликане смертями на фронті серед осіб до 60 років, оскільки пенсіонерів не призивають до служби в армії, а також впливом міграційних процесів.
"Згідно з аналізом Євростату щодо статево-вікової структури вимушених мігрантів, 94% складають діти та особи працездатного віку, тоді як лише 6% – це люди віком 65 років і більше", - підкреслив Гладун.
Він зазначив, що Україна у рейтингу постаріння населення займає позиції в нижній частині третього десятка серед інших держав, "тому ситуація не є такою вже й критичною".
Щодо наслідків старіння населення, то воно викликає економічні труднощі, оскільки існує недолік працездатної сили для внесків у пенсійний фонд.
"Наш пенсійний фонд вже отримує фінансування з держбюджету, і ці кошти могли б бути спрямовані на інші важливі програми."
Крім того, старіння населення створює додатковий тягар для медичної системи, оскільки літні люди частіше страждають на різні захворювання. У разі виникнення інвалідності державі доведеться витрачати більше фінансових ресурсів на їхнє утримання, зазначає Гладун.
"Крім того, бізнес повинен адаптуватися до умов і забезпечувати робочі місця для людей з урахуванням фізичного стану осіб старшого віку, а не обмежуватися тільки молодими кадрами," - зазначив експерт.
Як повідомляв раніше УНІАН, за умови настання миру в Україну повернуться близько 30% біженців, переважно це будуть пенсіонери й безробітні, вважає макроекономіст, експерт у сфері міграційної політики Андрій Гайдуцький. На його думку, економічних підстав для масового повернення людей немає, адже "доходи в Україні не наближаються до доходів у країнах перебування українців".
Як заявляв проректор Європейського університету Сергій Ягодзінський, підлітки 15-17 років, які виїхали з батьками за кордон, вже не повернуться в Україну, оскільки вони легко адаптуються до іншого життя. Те саме, за його словами, стосується і трохи старших людей, яким 20-21 рік. Сьогодні держава повинна зробити все можливе, щоб зберегти демографію, вважає Ягодзінський.
Також повідомляється, що українські біженці можуть залишитися в Європі на постійній основі. Як зазначає The Economist, в Польщі зростає кількість людей, які шукають інформацію про отримання дозволу на постійне проживання або польського громадянства. Попит на курси польської мови значно зріс. За даними нещодавнього дослідження українського Центру економічної стратегії, всього 43% українських біженців по всьому світу мають намір повернутися додому, тоді як два роки тому це число становило 74%.
#Бізнес #Україна #Європа #Українці #Демографія #Держава (політичний устрій) #Економіка #Безробіття #Біженець #Бюджет #Українське незалежне інформаційне агентство #Стратегія #Польська мова #Міграція населення #Якість життя #Польський народ #Громадянство #РБК-Україна #Доктор наук #Національна академія наук України #Нація #The Economist #Євростат
