Удар по дата-центрах "Яндекса": Москва на шляху до "суверенного інтернету" або до катастрофи?

Недавні удари по дата-центрах "Яндекса" в Росії призвели до серйозних ускладнень у так званому "Рунеті". Ці операції, проведені за допомогою українських безпілотників, вразили важливі інфраструктурні об'єкти, що може мати тривалі наслідки для роботи інтернет-сервісів у країні.

Атака на три дата-центри "Яндекса" спричинила серйозні збої в роботі ряду популярних сервісів, серед яких "Яндекс.Диск" та "Яндекс.Пей" (подібний до Apple Pay і Google Pay). З Росії надходять численні повідомлення про проблеми користувачів, які не можуть отримати доступ до різних послуг, включаючи голосового асистента "Алісу" та системи "розумного дому". Експерти вважають, що відновлення зруйнованих інфраструктур може зайняти від кількох місяців до півроку, однак точні терміни залишаються невизначеними через брак комплектуючих на міжнародному ринку.

Уразливість "незалежного інтернету"

Проблеми, спричинені атаками, оголили вразливість російської політики "суверенного інтернету", яка передбачає зберігання та обробку всіх даних на території РФ. На відміну від України, яка має резервні копії в Європі, Росія централізувала свої дані, що робить її інфраструктуру більш вразливою до точкових ударів. Навіть ті сервіси, що намагалися зберігати дані за кордоном, діяли поза законом, що створювало додаткові ризики.

Втрата доступу до великих дата-центрів, де розміщувалися не лише сервіси для кінцевих користувачів, але й хмарні рішення для тисяч корпоративних клієнтів, а також три суперкомп'ютери "Яндекса", ставить під сумнів здатність РФ підтримувати свою цифрову інфраструктуру. Дефіцит пам'яті та чіпів, що спостерігається у світі, ускладнює заміну пошкодженого обладнання. Вартість серверів та комплектуючих значно зросла, що робить процес відновлення ще більш затратним та тривалим.

Вплив на російську економіку та її споживачів

Удари по дата-центрах "Яндекса" можуть мати далекосяжні наслідки для російського бізнесу. "Яндекс.Хмара", яка обслуговує 64 000 клієнтів, включаючи значну частину топ-500 компаній РФ, надавала не лише простір для зберігання даних, а й обчислювальні потужності для розробки ШІ-сервісів та інших складних завдань. Тепер ці клієнти стикаються з проблемами відновлення доступу до своїх даних та сервісів.

Окрім "Яндекса", ця проблема стосується й інших великих учасників ринку, таких як "ВКонтакте", "Однокласники" та Mail.ru, які також мають свою залежність від подібної інфраструктури. Хоча ці компанії володіють власними потужностями, їхня загальна вартість знижується, а потреба в сторонніх дата-центрах залишається актуальною. Російська влада намагається підтримати будівництво нових дата-центрів шляхом надання пільгових кредитів, але цей процес вимагає значних зусиль і часу.

Експерти порівнюють ситуацію з ударами по інфраструктурі з блокуванням шляхів до Аушвіца. Вони вважають, що удари по дата-центрах є атакою на свободу слова в Росії, оскільки ускладнюють контроль над інформаційним простором. Хоча повне знищення інтернету малоймовірне завдяки його розподіленій структурі, збої в роботі ключових сервісів та втрата даних можуть стати серйозною проблемою для мільйонів користувачів і компаній.

Перешкоди на шляху відновлення інфраструктурних об'єктів.

* Дефіцит комплектуючих: Глобальний дефіцит чіпів та пам'яті значно ускладнює заміну обладнання.

* Санкції: Обмеження на ввезення технологій ускладнюють отримання нового устаткування.

* Людські ресурси: Брак висококваліфікованих інженерів, значна частина з яких покинула Росію або зайнята в конкурентних фірмах.

* Час на реалізацію проекту: Створення нових дата-центрів потребує років, а не днів чи місяців.

* Енергетична безпека: Необхідність стабільного електропостачання, що може бути проблемою, особливо взимку.

Існує думка, що для подолання труднощів з електропостачанням та забезпеченням безпеки вигідно розміщувати дата-центри поруч з атомними електростанціями. Проте навіть у такому випадку створення надійної інфраструктури вимагатиме багато років. У порівнянні з розвиненими країнами, де функціонує тисячі хостинг-провайдерів, в Росії їхня кількість значно обмежена, що підкреслює масштабність існуючих проблем.

Зростає ймовірність посилення контролю над інтернетом у Російській Федерації. Крім прямих блокувань, відзначається впровадження "білих списків" ресурсів, доступ до яких дозволяється, що є свідченням переходу до моделі інтернету, схожої на північнокорейську. Раніше обхід цих обмежень за допомогою VPN ставав можливим завдяки серверам "Яндекса", але тепер цей шлях може стати значно складнішим.