Згідно з інформацією ЗМІ, в секторі роздрібної торгівлі близько 1,5 трильйона гривень перебуває в "сірій зоні".

Рівень тіньової економіки в українському роздрібному секторі досягнув небезпечної позначки: за різними даними, близько 45% усієї роздрібної торгівлі може функціонувати поза межами податкової системи.

Цю інформацію наводить дослідження, проведене виданням Delo. Журналісти видання оцінили бюджетні втрати та масштаби тіньових схем у цій сфері, спираючись на аналіз даних про ритейл з доступних джерел та оцінок експертів галузі.

Згідно з оцінками фахівців, загальний обсяг роздрібної торгівлі в Україні перевищує 2 трлн грн на рік. При цьому, частка десяти найбільших мереж — серед яких "АТБ", "Сільпо", "Аврора", "Фора", Rozetka, Novus, Metro, "Руш" (EVA), "Омега" (Varus) і "Фудком" ("Велика кишеня") — становить лише 529,2 млрд грн, що трохи перевищує чверть цього показника. Це свідчить про значну присутність малих і середніх підприємств у ритейлі, частина з яких функціонує в тіні, як зазначає видання.

Згідно з прогнозами аналітиків NAI Ukraine, у 2024 році тіньовий сегмент ринку зазнав зростання. Якщо до початку повномасштабної війни рівень тінізації в рітейлі становив близько 30%, то вже до 2025 року ця цифра може перевищити 45%.

"Наслідки очевидні: майже трильйон гривень обороту проходить повз систему оподаткування, що призводить до значних втрат бюджету - як через пряме ухилення, так і через використання сірого інструментарію мінімізації податків", - наголошує видання.

Згідно з оцінками дослідників, у сфері роздрібної торгівлі найбільш розповсюдженими тіньовими методами продовжують залишатися:

Неофіційна зайнятість - виплати "в конвертах" дають змогу зменшувати витрати на заробітну плату та уникати сплати єдиного соціального внеску.

* торгівля без РРО/ПРРО, коли ритейлер має можливість працювати так, щоб готівка оминула офіційну касу;

* формальне дроблення торгівців різного масштабу на ФОПів, котрі зловживають перевагами нижчих ставок оподаткування для його оптимізації;

"Сірий" імпорт, контрабанда та контрафакт, зокрема, стосуються підакцизних товарів та категорій продукції з високим попитом, таких як побутова хімія, алкогольні напої, тютюнові вироби тощо.

Тінізація у сфері роздрібного ритейлу не тільки є моральною проблемою, але й суттєвим економічним викликом. Експерти оцінюють, що щорічні втрати від недоотриманих податків на зарплати, виплачені "у конвертах", сягають десятків мільярдів гривень. Окрім цього, бюджет зазнає збитків через несплачені ПДВ, єдиний податок, митні збори та акцизи. Ці фінансові ресурси могли б бути використані для підтримки армії, поліпшення інфраструктури чи реалізації соціальних програм, - зазначає Delo.

Дослідники вказують, що в умовах змінюваного ринку легально працюючі бізнеси все частіше стикаються з проблемами цінового демпінгу та витіснення з місцевих ринків через спотворення конкуренції, спричинене ухиленням від сплати податків. Згідно з інформацією GT Partners Ukraine, 82% продуктових ритейлерів в Україні є місцевими підприємствами, і серед них спостерігається найбільша кількість порушень.

Водночас останні приклади детінізації інших ринків (АЗС, телеком чи тютюнова та горілчана галузі) демонструють ефективність системного підходу. Там після очищення від подібних схем податкові надходження зростають у рази. Так, сплата податків автозаправними станціями (АЗС) у 2024 році зросла з 4,7 до 9,8 млрд грн.

Аналітики переконані: встановлення однакових правил гри в ритейлі - це не лише питання справедливості, але й потенційне джерело стабільного наповнення бюджету. Ініціативи можуть охопити як законодавчі зміни щодо обмеження застосування ФОПів для ухилення від податків, так і галузеве саморегулювання за прикладом банківського сектору.

"Україна не може далі толерувати "сіру" економіку, коли йдеться про трильйони... В умовах, коли частина бізнесу працює за правилами, а інша їх ігнорує, не може бути здорової конкуренції. У таких умовах виграють не ефективні "білі" підприємства, а "чорні" та "сірі" гравці. Держава ж зазнає втрат", - наголошується у дослідженні.