В новій версії Інфляційного звіту Національного банку представлено обережний, хоча й не безнадійний прогноз.

Міжнародна допомога виявиться достатньою для забезпечення безвуглецевого фінансування бюджетного дефіциту.

Національний банк презентував нову версію Інфляційного звіту, в якій досліджуються ризики, здатні вплинути на макроекономічні прогнози.

У 2024 році інфляція досягла рівня 12%, а ціновий тиск продовжує відчуватися й на початку 2025 року. У грудні 2024 року річна інфляція прискорилася до 12%, що перевищило попередні прогнози Національного банку України (згідно з Інфляційним звітом за жовтень 2024 року). За оцінками НБУ, тенденція до зростання інфляції спостерігалася й у січні.

Високі темпи зростання споживчих цін у значній мірі були обумовлені тимчасовими факторами, переважно пов'язаними з наслідками поганих врожаїв минулого року. Однак, водночас, спостерігалося посилення основного цінового тиску. Це підтверджується подальшим прискоренням базової інфляції, яка в грудні досягла 10.7% у річному вимірі, зокрема через різке зростання цін на послуги, що становили 12.5% у річному обчисленні. Такі цінові зміни були зумовлені зростанням витрат підприємств на сировину, матеріали та електричну енергію, а також підвищенням зарплат на фоні триваючого дефіциту робочої сили.

Водночас, протягом останніх місяців певний рівень зростання цін стримувався завдяки зміцненню гривні щодо євро, що є важливим фактором для імпорту в Україні.

На думку НБУ, відновлення економічної ситуації продовжиться, проте його темпи будуть стриманими внаслідок наслідків війни.

"В Україні продовжують існувати військові загрози на фоні глобальної геополітичної напруги. Однак існує ймовірність, що міжнародні зусилля, націлені на укладення справедливого та стійкого миру для країни, можуть бути реалізовані в найближчому майбутньому", - йдеться в документі, опублікованому на сайті Національного банку України.

Завдяки потужній міжнародній допомозі та високій здатності бізнесу й громадян адаптуватися до воєнних умов, економіка України продовжує свій шлях відновлення.

Однак, за оцінками НБУ, у 2024 році реальний ВВП України зріс на 3.4%, що менше за жовтневий прогноз НБУ. Темпи економічного зростання сповільнилися й порівняно з 2023 роком. Це пояснюється не лише гіршими врожаями та дещо слабшим, ніж очікувалося, зовнішнім попитом, а й реалізацією ризиків збільшення інтенсивності бойових дій, посиленням повітряних атак рф та пов'язаним із цим дефіцитом електроенергії.

Підтримка високого рівня безпекових загроз також гальмувала повернення мігрантів і призводила до тривалого дефіциту робочої сили.

Враховуючи ризики безпеки та складну ситуацію на ринку праці, Національний банк України знизив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту на 2025 рік до 3,6%. Проте базова версія прогнозу НБУ, як і раніше, передбачає поступове відновлення економіки до звичних умов функціонування. У 2026-2027 роках очікується помірне прискорення економічного зростання до приблизно 4%. З одного боку, наслідки війни, які вплинули на дефіцит робочої сили та брак виробничого капіталу, продовжать стримувати економічний розвиток. З іншого боку, відновлення буде підтримано інвестиціями в енергетичні та виробничі потужності, збереженням помірної фіскальної політики та зростанням приватного споживання на фоні підвищення доходів населення.

Міжнародна допомога виявиться достатньою для безвуглецевого фінансування бюджетного дефіциту та забезпечення стабільності на валютному ринку.

У 2024 році Україна отримала приблизно 42 мільярди доларів США від своїх міжнародних партнерів у вигляді кредитів і грантів. Ці фінансові ресурси дозволили уряду країни покрити суттєвий бюджетний дефіцит, який склав близько 24% ВВП, без урахування грантів у доходах. Водночас Національний банк України зміг зміцнити стабільність валютного ринку та збільшити міжнародні резерви до рекордних 43,8 мільярда доларів США наприкінці 2024 року.

Очікується, що у 2025 році Україна отримає 38.4 млрд дол. США зовнішнього фінансування. Ураховуючи заходи уряду з нарощування власних надходжень і залучення на внутрішньому борговому ринку, цих коштів має вистачити для повного покриття запланованого дефіциту бюджету на цей рік (близько 19% ВВП без урахування грантів у доходах) без звернення до емісійних джерел. Зі свого боку НБУ зможе компенсувати структурний дефіцит валюти в приватному секторі та згладжувати надмірні курсові коливання. Це дасть змогу підтримувати стійкість валютного ринку, що сприятиме досягненню інфляційної цілі 5% на горизонті політики, говориться у документі НБУ.

Для підтримання стійкості валютного ринку, збереження контрольованості очікувань та поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики НБУ підвищив облікову ставку до 14.5%.

Новий макропрогноз Національного банку України передбачає можливе подальше підвищення облікової ставки з метою контролю інфляційних процесів. У разі, якщо залишаться ознаки стійкого інфляційного тиску та загроза дестабілізації інфляційних очікувань, НБУ, ймовірно, посилить свою процентну політику на найближчих засіданнях Правління, що займається монетарною політикою.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Російська агресія зумовлює ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій.

Основні загрози, викликані агресивними діями Росії, як вже зазначалося в ZN.UA, залишаються такими ж.

- появи нових бюджетних вимог, зокрема для забезпечення оборонної спроможності;

- можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск;

- подальше руйнування інфраструктури, особливо в енергетичному секторі, що призведе до зменшення економічної активності та чинитиме тиск на ціни з боку пропозиції;

- поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Існують також ризики, що можуть призвести до зменшення регулярності міжнародної допомоги та менш оптимістичних, ніж наразі прогнозується, зовнішньоекономічних умов. Це може бути зумовлено посиленням геополітичної поляризації між державами та відповідною фрагментацією глобальної торгівлі.

Весь текст Інфляційного звіту, супроводжений викладками та інфографічними матеріалами, доступний на веб-сайті НБУ за зазначеним посиланням.

Попередні дані свідчать, що в 2024 році реальні доходи населення в більшості економічних секторів перевищили показники, які були до початку повномасштабного вторгнення. Цю інформацію підтверджує аналіз Національного банку, що базується на тенденціях і оцінках Державної служби статистики. Прогнозується, що зайнятість і заробітні плати продовжать зростати, хоча темпи цього зростання знизяться до 3-4% у період з 2025 по 2027 роки.

Офіційне безробіття зменшиться до близько 10-11% у 2025-2027 роках, однак залишатиметься вищим, ніж до повномасштабного вторгнення через кваліфікаційні та регіональні диспропорції на ринку праці.