Дрони, що працюють на оптоволоконних технологіях, зенітні безпілотники, автоматизовані платформи та лазерні системи озброєння стали важливими союзниками Збройних Сил України у боротьбі проти агресії з боку Росії. Журнал "Фокус" підсумовує результати трирічної "роботизованої війни".
24 лютого 2025 року розпочнеться четвертий рік масштабного конфлікту в Україні, який неодноразово змінював світові уявлення про війну та сприяв розробці нових військових технологій. Фокус зосередився на тому, як ці інновації можуть вплинути на ситуацію в найближчому майбутньому.
У 2024 році новітні військові технології знову змінили хід війни в Україні. Дрони-камікадзе типу FPV (вид з першої особи) часто піддаються впливу засобів радіоелектронної боротьби, що використовуються обома сторонами для захисту стратегічних об'єктів. Однак, коли дані передаються через оптоволокно, безпілотники стають практично невразливими до перешкод. Головною складністю залишається забезпечення рівномірної розмотки кабелю, запобігання його обриву та недопущення завад для польоту дрону до цілі. Інженери знайшли рішення цієї проблеми, розробивши спеціалізовані котушки. Сьогодні оптоволоконні дрони можуть долати відстані в середньому від 4 до 8 км, хоча деякі модифікації котушок дозволяють досягати навіть 11 км.
Від дронів на оптоволокні складно захиститися, детектори і перехоплювачі відео не допомагають, адже безпілотники не випромінюють жодних сигналів. Технологія, напевно, продовжить розвиватися у 2025 році, розробники намагатимуться зробити БПЛА витривалішими і далекобійнішими. Одночасно з цим військові шукатимуть засоби захисту. Командир 414 окремої бригади ударних безпілотних авіаційних систем "Птахи Мадяра" Роберт Бровді повідомив, що українці знайшли комплексне розв'язання проблеми: спершу спеціальні радари фіксують наближення відносно повільних коптерів, після чого до нього спрямовують дрон-перехоплювач, який за командою оператора вибухає поруч і знищує загрозу.
На даний момент, за нашими відомостями, не існує більш ефективного методу протидії такій зброї. Однак у 2025 році українські або російські експерти можуть відкрити нові підходи, а розробники безпілотників активно впроваджуватимуть заходи для їх нейтралізації. Таким чином, виникне ще одна гілка "дронової війни".
Лейтенант Збройних Сил України з позивним "Алекс" вважає, що дрони, які використовують оптоволоконні технології, не здатні повністю замінити бездротові FPV з аналоговим радіозв'язком. Хоча вони демонструють кращу ефективність, їхня вартість значно вища, тоді як одноразова техніка повинна залишатися доступною за ціною.
"Це, по суті, снайперська гвинтівка, призначена для досягнення абсолютного результату. Вона здатна вражати виключно ті цілі, які виправдовують витрати на дорогі дрони. Проте, завдання полювання на піхоту не є її призначенням; необхідно розвивати всі елементи системи в комплексі," - підкреслив військовий у своєму дописі.
Українські інженери активно розробляють роботизовані системи, призначені для заміни людських ресурсів на полі бою та зменшення втрат серед особового складу. У 2024 році технологічний прогрес тільки починав набирати обертів, поширюючись серед військових сил обох сторін конфлікту. На березень 2024 року на державній платформі Brave1 в Україні було зареєстровано близько 140 різних наземних роботизованих комплексів. Ці машини здатні виконувати різноманітні завдання: від закладення мін на маршрутах противника до підриву разом із ворожими об'єктами, евакуації поранених з поля бою, доставки боєприпасів, а також придушення ворожих безпілотників за допомогою систем радіоелектронної боротьби, або ж ведення вогню з різних видів озброєння, таких як кулемети та гранатомети.
У жовтні 2024 року Тарас Остапчук, розробник дронів серії Ratel, відзначив, що за останні шість місяців кількість наземних дронів на фронті суттєво зросла. Збройні сили України використовували ці технології навіть у Курській області Російської Федерації. Тим часом, російська сторона також досягла значних успіхів у цій сфері, продемонструвавши чимало цікавих прототипів, які, можливо, вже перейшли у серійне виробництво.
"На мою думку, можна очікувати на появу більш технологічно розвинутих роботів, які зможуть покращити комунікацію, продовжити тривалість роботи, забезпечити уніфікацію та рухатися в бік штучного інтелекту," – резюмував Тарас Остапчук.
Широке впровадження наземних дронів призвело до того, що на початку лютого 2025 року міністр оборони України Рустем Умеров заявив про створення окремих підрозділів ЗСУ, що спеціалізуються на них. Слід очікувати: найближчими місяцями виробництво, постачання і застосування роботизованих комплексів збільшиться, а інженери пропонуватимуть і впроваджуватимуть нові технології, щоб зробити їх ще ефективнішими.
16 грудня 2024 року, в рамках конференції "Європейська оборонна промисловість: можливості партнерства з українською промисловістю", командувач Сил безпілотних систем (СБС) Вадим Сухаревський оголосив про розробку в Україні лазерної системи "Тризуб", що має потенціал для ураження винищувачів. Він зазначив, що тільки кілька країн у світі володіють подібною технологією. Це заява спровокувала активні обговорення серед фахівців.
В інтерв'ю "Радіо Свобода" Сухаревський додав, що "лазерні технології вже вражають на певній висоті певні об'єкти". За його словами, командування ЗСУ звернулося до розробників системи в пошуках рішення для боротьби з російськими БПЛА, зокрема з "Шахедами".
Джеймс Блек, асистент директора дослідницької групи з оборони та безпеки в RAND Europe, в інтерв'ю для Business Insider висловив припущення, що Україна почала експериментально впроваджувати високоенергетичні лазерні системи в бойових умовах. Він зазначив, що наразі існує ряд причин, які ускладнюють широкомасштабне використання та транспортування лазерної зброї. Крім того, інтеграція лазерних систем із іншими засобами протиповітряної оборони та військовими операціями також є суттєвим викликом.
Але український військовий аеророзвідник Олександр Карпюк у своєму нещодавньому дописі у Facebook висловився оптимістичніше. Він каже, що ще півроку тому дивився відео випробувань "Тризуба", і система вже тоді ефективно збивала Mavic і дрони літакового типу з відстані в кілька кілометрів. Довгий час по тому показники не влаштовували командувача, тому про неї не говорили публічно. Варто очікувати, що найближчим часом технологію застосовуватимуть і вдосконалюватимуть.
"Якщо Сухаревський підняв це питання в інтерв'ю, то це свідчить про те, що кошти вдалося доопрацювати до такого етапу, що їх можна використовувати для тестування в польових умовах," -- зазначає Олександр.
Ця технологія має потенціал суттєво змінити баланс сил на полі бою, якщо Україна зможе повноцінно її освоїти та використати для захисту від дронів і літаків. Витрати на постріл лазером значно менші, ніж на ракету або навіть на снаряд для зенітної гармати, що дозволить суттєво знизити середні витрати на ураження цілей і зберегти обмежені ресурси. Крім того, лазерна зброя не вимагає перезарядки, як це потрібно для зенітно-ракетних систем, що ускладнить росіянам завдання перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
З іншого боку, технологічні рішення не можуть повністю усунути всі виклики, що стоять перед протиповітряною обороною, оскільки вони мають певні обмеження. Одним із основних факторів є погодні умови: дощ чи туман суттєво зменшують продуктивність радіохвиль.
Розвідувальні БПЛА Росії завжди доставляли Україні багато проблем, але особливо актуальними вони стали 2024 року, коли безпілотні літаки "Орлан", Supercam і Zala навчилися долати "завісу" РЄБ працювати в глибокому тилу, наводячи ракети і "Ланцети" на важливі об'єкти. У відповідь на це українські військові навчилися збивати їх так званими "зенітними" дронами. Спочатку це були модернізовані коптери, потім з'явилися і БПЛА літакового типу, сконструйовані для повітряного перехоплення. Це вже масштабне явище на багатьох ділянках фронту, інженери експериментують із технологіями наведення і ураження цілей у повітрі, пробують різні методи.
Потенційною ціллю для дронів-перехоплювачів стали також ударні безпілотники "Шахед" і "Герань". Спеціально для їхнього знищення в Україні розробляють моделі Sting, "Ватра" та інші, але поки що їх масово не застосовують. Український військовий, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко в грудні заявив, що у 2025 році ЗСУ можуть отримати дрони-перехоплювачі для боротьби з "Шахедами".
"Ми майже досягли того моменту, коли "Шахеди" почнуть падати під ударами наших дронів," -- зазначив він.
#Росія #Україна #Безпілотний літальний апарат #Українці #Збройні сили України #Facebook #Інженер #Бойові дії #Піхота #Дрон #Робот. #Зброя #Курська область #Протиповітряна оборона #Сигнал #Агресивна війна #Електронна війна #Військова галузь #Дощ #Лазер #Жива сила (військовий термін) #Вибухова міна #Тризуб #Снайперська гвинтівка #Гранатомет #Кулемет.
