Стареправо про Якимову як приклад незвичайних смаків Міністерства закордонних справ | Еспресо

Пляжна млість білосніжного піску, абсолютна безтурботність, атмосфера грандіозного латиноамериканського карнавалу. Кокосові пальми, кава з ромом і сигари. Погодьтесь, це - райська насолода. І це - Домініканська Республіка. Невипадкове місце, щоб відкрити... почесне консульство України

Очевидно, що почесному консулу не знадобиться багато часу, щоб адаптуватися до формату "все включено". Міністерство закордонних справ України призначило Вікторію Якимову, яка вже успішно інтегрувалася в життя Домініканської Республіки. У цій важливій ролі вона має, без перебільшення, значну конкурентну перевагу. Адже рідко можна зустріти кандидатку з настільки розвиненим чуттям до культури і винятковим вмінням створювати для співрозмовників атмосферу унікальності.

У соціальних мережах активно обговорювалися питання, пов’язані зі статусом та роллю почесного консула в порівнянні з штатним послом. Тому я вирішила глибше зануритися в нормативні акти та розпорядження Міністерства закордонних справ і виявила, що почесний консул є важливим дипломатичним представником своєї держави, а не просто формальністю.

Почесний консул — це більше, ніж просто службова посада з кабінетами та протокольними заходами; це про налагодження зв'язків, вплив і здатність адекватно реагувати в потрібних ситуаціях. Офіційно його роль полягає в представництві інтересів держави, сприянні економічному та культурному співробітництву, а також у підтримці своїх громадян. Проте на неформальному рівні це справжнє мистецтво спілкування, де важливими є не лише слова, а й імідж.

Почесний консул не отримує зарплати за свою діяльність. Але його статус передбачає низку привілеїв. Наприклад, держава допомагає з приміщенням для роботи, яке позначається гербом і прапором та перебуває під захистом. Також є фінансові пільги: консульство звільнене від більшості податків і зборів, може безмитно ввозити необхідні речі для роботи, а сам консул не платить податки з доходів, отриманих за виконання своїх функцій. Водночас, щоб стати почесним консулом, не обов'язково мати дипломатичну освіту чи досвід роботи в цій сфері.

Існують також особисті гарантії. Хоча абсолютна недоторканність відсутня, держава повинна гарантувати захист та справедливе ставлення. У випадках кримінальних проваджень процеси повинні проходити швидко і з урахуванням поваги до статусу особи.

Ну якщо коротко, роль почесного консула зводиться до налагодження зв'язків і представлення інтересів держави - тобто до комунікації та лобіювання.

Якщо вірити положенню, то такі особи "займають помітне становище в суспільстві держави перебування і мають необхідні особисті якості, бездоганну репутацію, добре знають особливості державного, політичного та суспільного устрою держави перебування, мають вагомий суспільний статус та сталі контакти з представниками урядових, ділових та громадських кіл держави перебування, орієнтуються в законодавстві".

У цьому контексті вибір на користь Вікторії Якимової виглядає абсолютно обґрунтованим. Вона вже успішно вписалася у місцеву реальність і має рідкісний дар створювати атмосферу винятковості. Судячи з її публічних виступів, вона добре усвідомлює, яку цінність має враження як засіб впливу. У світі, де ухвалення рішень часто відбувається не в формальних обговореннях, а в неформальних обстановках, це може стати суттєвою перевагою.

Пані консул, схоже, відзначається впевненістю у своїх діях: розмаїття комунікаційних стратегій, здатність до гнучкого ведення переговорів та чутливе сприйняття людських очікувань здаються їй звичним середовищем. І тут, врешті-решт, рішення на користь пані Якимової викликає цікавість: які ж її особистісні риси та таланти?

Поки я працювала над цим текстом, мені вдалося ознайомитися зі сторінкою цієї особи на Facebook. Проте, на жаль, згодом вона закрила доступ до свого профілю. Але інтернет має свою пам'ять, і деякі важливі моменти з дипломатичних досягнень пані Якимової залишаються доступними. Як почесна консулка, вона, очевидно, має глибоке розуміння щодо розширення інвестиційного співробітництва. Ще в березні 2023 року вона звернулася до Домініканської Республіки з проханням спростити імміграційні процедури для іноземного бізнесу, зокрема українських підприємців.

Сьогодні я хочу поділитися прикладом фабрики, що створюється завдяки ініціативі мого друга з України. Раніше в Домініканській Республіці не існувало подібного виробництва, але тепер, завдяки людині з багатим досвідом і знаннями в цій сфері, ситуація змінилася. Це не лише величезні інвестиції на керівному рівні — це також внутрішній продукт, який здатен підтримати сільське господарство і стати основою для експорту, - зазначила вона у своєму пості.

І до самого допису прикріплені світлини пані Якимової у всій красі - для підсилення ефекту (чи у когось, може, й афекту). Архів фотографій вже чинної почесної пані-консула містить чимало екстравагантних чи вже, будьмо відвертими, еротичних зображень. Наразі можна сприймати як елемент дипломатичної розкутості та готовності до всеосяжної комунікації. Тому пані Якимова вирішила залишити таке фотопортфоліо у соцмережах.

Проте знімки, відеоматеріали, публікації, заяви та активність - все це раптово перестає сприйматися як особисте життя і стає складовими частинами публічного іміджу. У такому випадку "бездоганна репутація", зафіксована в регламентах, перетворюється з простого формального аспекту на досить серйозний стандарт.

Зрештою, українці почали сумніватися в компетентності пані Якимової на посаді почесного консула. У відповідь на це вона заявила: "Коли я висувала свою кандидатуру на пост Почесного Консула, я не намагалася приховати своє минуле, пов'язане з моделінгом. Сучасна незалежна жінка має право реалізовувати свої амбіції в обраній сфері, а також змінювати напрямок свого розвитку та зростати... мої досягнення і діяльність є і залишаться найкращим свідченням того, що Україна та Домініканська Республіка мають велике значення одна для одної".

Безпомилкова репутація викликає певні сумніви. За місяць до початку широкомасштабного конфлікту Вікторія Якимова в соціальних мережах розмістила знімок у російському кокошнику. Судячи з реакції користувачів, ці фото суттєво зашкодили її "бездоганному іміджу", тому вона вирішила їх видалити. Проте, як відомо, в Інтернеті сліди залишаються, і скріни не зникають.

Під час російської агресії в березні 2022 року вона активно долучалася до групи у Фейсбуці "Русская Община Доминиканы - Russian Community of Dominican Republic", де розмістила оголошення про вакансії від компанії, що спеціалізується на продуктах харчування і шукає IT-спеціалістів. Однак пані Якимова вирішила висловити свою патріотичну позицію, зазначивши: "Люди з будь-якими паспортами, в тому числі й російськими... Якщо ви підтримуєте війну, якщо для вас "не все так однозначно" або Путін є великим стратегом, будь ласка, не пишіть", - підкреслила вона.

У березні 2023 року майбутня українська почесна консулка роздумувала над недоліками закриття офісу Google в Росії.

У Міністерстві закордонних справ існують досить специфічні вимоги до кандидатів у сфері дипломатії. Тут класичний досвід часто відходить на другий план, поступаючись місцем іншим важливим характеристикам - професійним, комунікаційним, соціальним, а іноді навіть моральним. Іноді складається враження, що критерій "бездоганної репутації" втрачає свою значущість. Наприклад, призначення Олесі Ілащук на посаду посла України в Болгарії викликає питання, адже вона не має досвіду в дипломатії чи на державних посадах, натомість володіє знаннями у сексології. Додатково, її сина затримали у Відні за підозрою у вбивстві. Хоча вона, безумовно, не бажає, щоб це згадувалося в контексті її особи, але правді не сховатися.

Також слід згадати про пані Ольгу Селих, яка обіймає посаду посла в Омані. Вона, принаймні, пройшла базовий дипломатичний курс за кілька місяців до свого призначення. Проте, здається, що вона не зовсім звернула увагу на правила дипломатичного дрес-коду. Її вибір одягу під час офіційної зустрічі з представниками Саудівської Аравії та Оману викликав обурення у мережі.

Зізнаюся: я з насмішкою сприйняла відкриття почесного консульства в Домініканській Республіці. А тоді почала досліджувати: цей регіон в Карибському басейні - насправді ласий шматок для України.

З економічної точки зору, ця країна надає зручні умови для реєстрації компаній, отримання другого паспорта через інвестиційні програми та оптимізації податкових витрат. Українські підприємства також імплементують різноманітний асортимент товарів у Домініканську Республіку, серед яких метали, целюлоза, мінеральні пального, фармацевтичні продукти, пластмасові вироби та інше.

Станом на 2024 рік, експорт товарів з України до Домініканської Республіки становить близько 56 мільйонів доларів США, що підтверджує існування товарообігу між цими державами.

Ці обсяги не є винятковими в контексті глобальної торгівлі, проте, врешті-решт, вони приносять певну вигоду.

Міністерству закордонних справ, безперечно, видніше, яку саме роль має виконувати почесний консул у Домініканській Республіці. Тим паче, що цей формат дипломатії не вимагає значних внесків - ні фінансових, ні професійних.

З огляду на особливості даного регіону, Домініканська Республіка може виявитися надзвичайно привітною - особливо для тих, хто несподівано зіткнувся з пильною увагою антикорупційних структур. І в цьому контексті виникає питання: чиї інтереси буде необхідно захищати пані Якимовій?

Чи покращиться, чи навпаки, погіршиться українська репутація під керівництвом почесної консулки в Домініканській Республіці?

Спеціально для Еспресо

Про авторку. Наталя Стареправо — журналістка, що працює в Еспресо.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.