Саміт "Карпатської вісімки" в Україні, вересень 2026 року. Джерело зображення: Офіс президента України.
"Проблеми безпеки вже безпосередньо торкаються країн НАТО."
Україна запустила новий регіональний формат під назвою "Карпатська вісімка", в який увійшли Україна та сім європейських країн Карпатського регіону. Президент України Володимир Зеленський оголосив про це в перший день саміту, підкресливши, що ця подія вперше проходить на українських територіях Карпат. Як ви вважаєте, наскільки доцільним є створення такого форуму і чи має він потенціал для розвитку в майбутньому? Хто з іноземних лідерів відвідав цей захід, і яку форму має "Карпатська вісімка" на сьогоднішній день?
Існує різний рівень організації державної влади в різних країнах, і серед найбільш помітних фігур, на мою думку, виділяються президент Румунії та прем'єр-міністр Польщі. Інші держави також були представлені досить гідно. Я задумався: окрім Карпатського регіону, за якими критеріями можна згрупувати ці країни? Можна згадати, що або вони є членами Європейського Союзу, або прагнуть до цього, як, наприклад, Україна. З іншого боку, спільною рисою, що об’єднує Румунію та Польщу, є те, що обидві країни стикаються з загрозами, пов’язаними з російськими гібридними агресіями. Останнім часом Польща і Румунія періодично зазнають випадків, коли об'єкти російського походження проникають у їхній повітряний простір. Країнам доводиться їх знищувати, і це створює серйозні виклики. Всі ці події безпосередньо пов'язані з російською агресією проти України. Тому вважаю, що це могло б стати основною темою для об'єднання, для діалогу і досягнення конкретних угод.
На наших очах відбувається розмивання європейської системи безпеки. Наразі прем'єр-міністр Польщі Туск зазначає, що найближчим часом можливі прояви гібридної агресії проти Польщі. Зовсім недавно було важко уявити, що країни НАТО можуть зіштовхнутися з безпековими викликами безпосередньо. Проте це вже наша реальність. Я вважаю, що ці питання обговорювалися. Йдеться про те, як вони могли б підтримати Україну, стримуючи російського агресора від своїх кордонів. Очевидно, тут має бути чітка мотивація. Висловлення польського уряду свідчать про те, що вони також розглядають ці аспекти. Але залишилося дочекатися конкретних дій.
"Спочатку забезпечимо безпеку, а лише потім розглянемо інші питання."
Варто зазначити, що під час установчого саміту президент Зеленський акцентував увагу на таких ключових пріоритетах, як безпека, енергетика, логістика, транскордонна економічна співпраця та підтримка місцевих громад. Який з цих аспектів може забезпечити Україні найбільш оперативні результати? Чи все ж таки безпека є найголовнішим?
Мабуть, так, тому що це питання, яке зараз найбільше всіх турбує. Зрештою, більша частина держав входить до Європейського Союзу. Зараз в Україні треба буде вирішувати питання щодо євроінтеграції. Відповідно, для євроінтеграції потрібна згода усіх членів Європейського Союзу. Як показує практика, найбільші проблеми в України можуть бути зі східноєвропейськими державами через людські обставини. Тут нам доведеться шукати шляхи переконання цих країн. Наразі позиція уряду Польщі, яку озвучили і прем'єр-міністр, і міністр закордонних справ, полягає в тому, що Польща не буде блокувати євроінтеграцію України. Але там теж будуть вибори, як вони завершаться -- незрозуміло. Очевидно, що треба шукати шляхи, як забезпечити надійну співпрацю з східноєвропейськими державами, щоб вони принаймні не блокували необхідні для України кроки з боку Європейського Союзу.
Все ж таки про гроші теж йшлося, й Україна пропонує партнерам інвестувати понад 10 мільярдів у понад 90 проєктів. Але чи будуть тут результати?
Сьогодні важко робити прогнози, оскільки ми опинилися на черговому етапі зростання напруженості в умовах війни. Ескалація конфлікту не зменшується, а навпаки, наростає. Щодня відбуваються обстріли, причому останнім часом Росія націлюється переважно на підприємства, промислові об'єкти, економічні структури та склади. У таких обставинах серйозно обговорювати питання інвестицій стає дуже складно.
Тут питання в тому, як стримати агресію і яким чином забезпечити в подальшому проєкти, пов'язані із відновленням української економіки. Усі прекрасно розуміють, що відновлення України після війни -- це буде загальноєвропейський проєкт, нікуди вони від цього проєкту не дінуться. Їм доведеться у все вкладатися, інвестувати, і це навіть може бути потенційно достатньо вигідно. Але для цього спочатку треба забезпечити безпекові умови.
Шість місяців тому міністр фінансів США висловив думку, що надійною гарантією безпеки є американський бізнес. Проте, як виявилося, саме цей бізнес стає мішенню для Росії на українських територіях. Отже, реалії сучасного світу виявляються значно складнішими, ніж це могло здаватися раніше. Логіка в даному випадку проста: спершу необхідно забезпечити безпеку, а вже потім вирішувати інші питання. Всі ці питання будуть обговорюватися в рамках загальноєвропейських ініціатив з відновлення. Європа зацікавлена у цьому процесі, і сусіди України також хочуть взяти участь у різний спосіб, що є цілком зрозумілим. Але на даний момент ситуація ускладнюється, оскільки існує ризик, що нинішня ескалація з боку Росії може перерости в глобальний військовий конфлікт на всьому континенті. В таких умовах важко думати про інвестиції, адже ми спостерігаємо, як дестабілізація в світовій ситуації негативно впливає навіть на ті економічні центри, які нещодавно були стабільними.
"Україна виступає в ролі одного з лідерів у сфері сучасних військових інновацій."
Як можна втілити понад 10 мільярдів доларів у 90 різних проєктах?
По-перше, Україна зацікавлена у розвитку власного військово-промислового комплексу, зокрема з залученням інших держав. Зрозуміло, що насамперед європейських держав.
Україна достатньо успішно вже давно реалізує так звану данську модель, яка полягає в тому, що, наприклад, європейські країни інвестують в українське ВПК, а потім переходять до спільного виробництва потрібних їм різновидів озброєнь. Таким чином вони себе переозброюють і готуються до відповіді на будь-які сучасні виклики. А Україна отримує конкретні гроші на те, щоб розвивати власне виробництво. От один із відповідних варіантів і конкретних напрямків. Я думаю, ніхто у світі не має особливих сумнівів, що Україна є одним із піонерів сучасних військових технологій. Україна не хотіла цього шляху для себе ніколи, але якщо вже Україну примусили стати на цей шлях, то достатньо дивно було б не скористатися тими нагодами, які в цій ситуації є. Тим більше якщо йдеться про сусідні для України держави, які теж можуть так або інакше зазнавати російсько-агресивного впливу.
По-друге, Україні потрібні гроші. Зараз у нас величезний дефіцит бюджету, Україна шукає відповідні ресурси для їхнього залучення. Насамперед -- зовнішні ресурси. Економіка зазнає постійного тиску, Росія блокує чорноморські порти. Тож ситуація не найсприятливіша з точки зору економіки. Україні потрібні способи, як залучити зовнішнє фінансування у будь-який спосіб. Думаю, що в цій ситуації всі ці моменти можуть бути достатньо взаємовигідні. Тобто в Україні є технології, є відповідні способи, як забезпечити підготовку обороноздатності до сучасних умов. У держав є конкретні запити з цього приводу. Україна уже частково це реалізує через механізми дрон-діл, і думаю, що це буде розвиватися в подальшому так само. Зрозуміло, що такі інвестиційні проєкти, як туризм, наприклад, зараз це не дуже актуальні. А дрони-перехоплювачі, ракети, система ППО -- це дуже актуально. І тут Україні є що запропонувати, але так само і є потреби щось залучити від інших держав.
Петро Олещук. Зображення з публічних джерел.
"Євроінтеграційний курс України стане стратегічним успіхом для країн Східної Європи."
Дональд Туск, прем'єр-міністр Польщі, сказав, що новий формат "Карпатської вісімки" може допомогти Україні на шляху до членства в Європейському Союзі. А чи дійсно може і яким чином?
Вважаю, що це може стати важливим кроком. Залучення інших країн до цього процесу може стати потужним стимулом для їхньої активної участі в євроінтеграції. Якщо ми втілимо спільні проєкти, їх реалізація через механізми Європейського Союзу буде значно простішою. Це стане вагомою причиною для підтримки вступу України до ЄС. Адже, зрозуміло, що кожна країна спочатку буде дбати про власні інтереси. Ми також знаємо, що кампанії проти членства України в Європейському Союзі часто ведуться певними політиками, зокрема з країн Східної Європи, які стверджують: "Неприпустимо приймати Україну, адже це загрожує нашому сільському господарству та створить проблеми в інших секторах економіки". Проте, Україна може запропонувати щось цінне, що буде цікавим для цих країн. Тоді євроінтеграція України може стати для них вигідною стратегією. Головне питання полягає в тому, як організувати цей процес і донести його переваги до партнерів України.
Велика проблема Європейського Союзу, що вони привчили своїх громадян до того, що все сприймається як певні привілеї, а не як те, що ти повинен здобувати на конкурентному ринку. І це дуже серйозно стримує розвиток Європейського Союзу і дає відповідь на питання, чому Європа зараз не має геостратегічних лідерських позицій.
Сербія і Румунія в контексті України
Президент Сербії Александар Вучич також відвідав Україну, і Сербія залишається однією з небагатьох європейських країн, що не підтримали санкції Європейського Союзу проти Росії. Наскільки виправданим було його запрошення?
Це стосується продовження розвитку двосторонніх відносин. Нещодавно відбувся візит президента України до Сербії, під час якого були досягнуті важливі домовленості. Взаємини з Сербією є непростим питанням, оскільки в цій країні існує значна підтримка проросійських настроїв. Проте, Сербія продовжує свій шлях до євроінтеграції, що зближує її з Україною. В рамках Європейського Союзу ведуться дебати про те, що спочатку слід прийняти Сербію, а вже потім Україну. Таким чином, Сербія і Україна часто асоціюються одна з одною в контексті євроінтеграційних прагнень. Вважаю, що між Україною і Сербією існують спільні інтереси, які можуть сприяти успішному просуванню в євроінтеграційних процесах. Замість того, щоб протиставляти одна одну, важливо знайти шляхи для співпраці, щоб уникнути зайвих затримок і пояснити, чому це буде вигідно як для обох країн, так і для всього Європейського Союзу.
Обговорюючи участь іноземних делегацій на саміті, ви також зазначили Нікушора Дана, президента Румунії. Чому ви вирішили виділити його серед перших?
По-перше, Румунія є важливим сусідом для України. По-друге, існує представництво на президентському рівні. По-третє, Карпатський регіон здебільшого охоплює територію Румунії. Крім того, існують загрози, які стосуються Румунії як східного флангу НАТО. Наступним аспектом є останні спільні логістичні проєкти України та Румунії. Це нові транспортні магістралі, які Україна планує використовувати у майбутньому для безпосереднього виходу на південь для перевезення усіх необхідних вантажів. Тож Румунія виступає стратегічним партнером для України, незалежно від обставин.
#
