Роял-флеш та ще 100 днів: Сполучені Штати продовжують переговори і можуть запропонувати Україні військову техніку.

В ефірі Fox Business один із посадовців провів паралель між нещодавно підписаною угодою та конфліктом, що виник в Овальному кабінеті наприкінці лютого під час візиту Зеленського до США. Він нагадав, що тоді Трамп зазначив українському президенту: "У вас немає переваг". Тепер, за словами Бессента, існує можливість "використати ці переваги (угоду про надра) і піти показати їх російському керівництву". Однак не зовсім зрозуміло, що саме має на увазі міністр фінансів США, і яким чином ця угода може вплинути на позицію Путіна, щоб він, наприклад, погодився на припинення вогню на всіх фронтах, на чому вже протягом майже двох місяців наполягають Київ і Вашингтон.

Проте, щойно перша віцепрем'єрка-міністерка економіки Юлія Свириденко підписала у Вашингтоні угоду про надра, як ЗМІ, посилаючись на документальні реєстри Конгресу США, повідомили, що адміністрація Трампа проінформувала Конгрес про наміри схвалити експорт товарів військового призначення Україні через механізм Direct Commercial Sales (DCS) -- прямого комерційного продажу -- мінімум на $50 млн.

Отже, чи свідчить це про те, що адміністрація Трампа змінила свою позицію щодо постачання зброї Україні, і яке значення має підписана угода про надра? Чи усвідомили в Білому домі, що Путін маніпулює ними? Дізнайтеся більше в статті на ТСН.ua.

Угода щодо надр між Україною та США мала бути підписана під час скандально відомого візиту Володимира Зеленського до Вашингтона в кінці лютого, що завершився гучним конфліктом. Тоді президента України звинуватили в невдячності. Враховуючи можливість, що за президенства Трампа Україна може залишитися без безкоштовної зброї, Зеленський під час зустрічі з кандидатом у президенти Трампом у Нью-Йорку в кінці вересня 2024 року представив йому концепцію угоди щодо надр.

Нагадуємо, що ініціатива про спільний захист, інвестиції та експлуатацію критичних мінералів, які є в Україні, таких як літій, титан, уран, графіт та інші, була включена до плану перемоги, представленого президентом Зеленським США та ЄС. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який має близькі стосунки з Трампом і є одним з ініціаторів ідеї угоди щодо надр, неодноразово підкреслював, що Трамп виявляє значний інтерес до доступу Америки до українських ресурсів. У зв'язку з цим, він вважає, що для США важливо підтримувати Україну, аби ці цінні метали не потрапили до рук російських сил.

Однак після прибуття Скота Бессента до Києва в середині лютого, ще до візиту президента Зеленського до Вашингтона, який викликав резонанс, стало очевидно, що адміністрація Трампа по-своєму трактувала доступ до українських природних ресурсів. Протягом цих трьох місяців команда українського уряду наполегливо працювала над тим, щоб угода (яка неодноразово змінювала свою назву) була не лише збалансованою, а й відповідала нашим національним інтересам, забезпечуючи збереження українського суверенітету, гарантованого Конституцією України, над нашими корисними копалинами.

Раніше ТСН.ua повідомляв, що попередні варіанти угод містили зобов'язання для України повернути Сполученим Штатам безповоротну військову та фінансову допомогу, надану в часи адміністрації Байдена. Спочатку в документах йшлося про суму в 500 мільярдів доларів. Пізніше, Дональд Трамп, погрожуючи Зеленському "серйозними наслідками" за відмову підписати угоду, неодноразово стверджував (і продовжує це робити), що США надали Україні 350 мільярдів доларів. Проте, згідно з оцінками Кільського інституту, ця цифра насправді становить 123 мільярди доларів. Крім того, США прагнули контролювати не лише розвідку, видобуток усіх видів корисних копалин та доходи, але й українську інфраструктуру, пов'язану з природними ресурсами, таку як дороги, залізниці, трубопроводи, порти, нафтопереробні заводи тощо.

Не зважаючи на інші пропозиції Сполучених Штатів, які не лише суперечили нашому євроінтеграційному шляху, а й натякали на те, що Україна нібито програла війну США і тепер повинна виплачувати репарації, 30 квітня Київ і Вашингтон нарешті уклали збалансовану угоду — Створення американсько-українського інвестиційного фонду відновлення. Хоча Трамп пізніше заявив, що США отримають значно більше, ніж "$350 млрд, які Байден надав Україні у вигляді готівки та військової техніки", жоден з пунктів підписаного документа не передбачає повернення раніше наданої безповоротної допомоги з боку США.

Угода про надра, підписана у Вашингтоні, ще чекає на ратифікацію Верховної Ради України. Проте, чи буде аналогічна ратифікація в Конгресі США, наразі залишається невідомим, оскільки чинна американська адміністрація не дає чітких відповідей. Серед недоліків цієї угоди - відсутність гарантій безпеки. Представники команди Трампа зазначають, що США будуть зацікавлені у захисті своїх бізнес-інтересів та інвестицій в українські ресурси. Однак, навіть до 2014 року та перед лютневими подіями 2022 року, в Україні вже діяли численні іноземні компанії та було багато інвестицій, але це не змогло стримати агресію з боку Путіна. Крім того, як зауважують західні аналітики, до 40% родовищ корисних копалин розташовані на територіях, тимчасово окупованих Росією.

Хоча держсекретар США Марко Рубіо підкреслює, що підписана угода щодо надр є "важливим кроком до завершення війни", все ще залишається незрозумілим, яким чином вона допоможе Україні стримувати подальшу агресію з боку Путіна. Проте, безсумнівно, ключовим аспектом для нас є можливість отримання американської зброї. Згідно зі словами заступника міністра економіки України Тараса Качки, при наданні нової допомоги, США отримають більшу частку від майбутніх прибутків інвестиційного фонду. Це означає, що їхня частка зросте на суму, яку вони виділять на допомогу. Важливо зазначити, що до американського внеску в цей фонд відновлення буде зараховуватися лише майбутня військова допомога Україні.

"Угода носить фінансовий характер. Американські партнери будуть інвестувати в ті компанії, які видобуватимуть корисні копалини в тому обсязі і місцях, які визначить уряд України, і отримувати вигоду у фінансовому форматі. Ми будемо раді, якщо американський народ, допомагаючи захищатися від ворога, зможе заробити. А український народ зможе мати оборону і інвестиції в українську оборону та відбудову. Саме така модель передбачається, і для нас це найбільш взаємовигідний варіант", -- додав Тарас Качка.

На початку цього тексту ТСН.ua вже зазначив: одразу після підписання угоди у Вашингтоні в реєстрі Конгресу США з'явилася інформація про можливість постачання Україні зброї за механізмом DCS — прямими угодами між виробниками та замовниками. Наразі йдеться про суму в $50 млн, але потенційно це може бути значно більше. Все залежить від політичної волі адміністрації Трампа, яка на даний момент не готова відмовитися від своєї ролі "посередника" у відносинах між Україною та Росією. Експерти вважають, що укладення угоди щодо надр дозволило Україні, принаймні на дипломатичному рівні, залучити США до переговорів про припинення вогню та можливе замороження конфлікту.

У четвер, 1 травня, в ефірі Fox News, віцепрезидент США Джей Ді Венс, якого аж ніяк не можна зарахувати до симпатиків України, заявив, що найближчим часом війна не закінчиться, додавши, що між Україною та Росією "дуже велика прірва", тому адміністрація Трампа працюватиме ще 100 днів, щоб "спробувати зблизити ці сторони". Водночас, за словами речниці Держдепу Теммі Брюс, США більше не планують виконувати роль посередника у врегулюванні війни.

"Ми більше не плануємо подорожувати світом для проведення зустрічей. Час настав для України та Росії висловити свої конкретні пропозиції щодо мирного врегулювання конфлікту. Трамп продовжує відстоювати дипломатичний шлях у вирішенні ситуації, але його адміністрація вирішила змінити стратегію та зосередитися на інших глобальних викликах," – зазначила Теммі Брюс.

Не секрет, що адміністрація Трампа прагнула укласти угоду з Кремлем про встановлення режиму припинення вогню в Україні, навіть якщо це вимагало б значних поступок. Протягом перших ста днів свого другого президентського терміну Трамп сподівався, що простий дзвінок до Путіна з вимогою про зупинку вогню принесе бажаний результат. Він був переконаний, що російський лідер виконає його прохання. Проте, навіть численні візити спеціального посланця Трампа, Стіва Віткоффа, який зайняв прорашистську позицію і використовував послуги кремлівського перекладача, не принесли успіху в переговорах з Путіним.

Наразі невідомо, чи планують США посилювати тиск на Росію. Наприклад, Ліндсі Грем нещодавно зазначив, що більше ніж 70 його колег у Сенаті готові підтримати законопроєкт, який запровадить "знищувальні" санкції проти Росії, а також величезні мита до 500% на товари з тих країн, які надають допомогу Москві, зокрема купуючи її нафту. Однак, навряд чи цей законопроєкт зможе пройти обидві палати Конгресу без політичної волі адміністрації Трампа. Поки що залишається незрозумілим, який саме курс щодо України та Росії обере команда Трампа. За словами голови дипломатії ЄС Каї Каллас, Європейський Союз розробляє "план Б", якщо США вирішать вийти з переговорного процесу. Схоже, настав час його реалізувати.