Важливість практиків у сфері кібербезпеки: чому реальний досвід переважає теоретичні знання

Цю інформацію наводить "Kreschatic", посилаючись на HackerNoon.

ОрієнтаціяВідповіді венчурних фондівОсвітні заклади та інноваційні проектиЗначення досвіду для еволюції сектора

Кібербезпека зазнає кардинальних змін: нововведення, які раніше виникали в ізольованих наукових лабораторіях, тепер розробляються фахівцями, які мають справу з реальними викликами безпеки. Замість традиційних теоретиків та інженерів, які працювали над технологіями на основі уявних ситуацій, майбутнє цієї галузі буде формуватися практиками: колишніми учасниками кіберінцидентів, командами "червоних" і "синіх", а також аналітиками загроз.

Такий підхід вже активно використовують стартапи та інноваційні фірми, які зосереджуються на практичному досвіді. Наприклад, ізраїльська компанія Talon Cyber Security, що спеціалізується на розробці безпечного браузера для підприємств, успішно залучила $100 мільйонів у рамках фінансування серії А. Засновники цієї фірми — колишні оперативники підрозділу 8200, які створили архітектуру свого продукту, спираючись на реальні ситуації, з якими вони стикалися в своїй практиці, а не на теоретичних дослідженнях чи маркетингових планах.

Реакція венчурних фірм

Зростаючий попит на практичний досвід також відображається в інвестиційних стратегіях венчурних компаній. Наприклад, Ballistic Ventures та NightDragon, що інвестують в стартапи кібербезпеки, акцентують увагу на командах з глибоким досвідом у галузі. Остання стратегія спрямована на підтримку підприємців, які вже працювали у реальних умовах, створюючи стратегії для реагування на інциденти та вдосконалення безпекових інструментів. Це є критично важливим для розвитку інновацій у сфері, де кожен новий продукт або рішення повинні бути перевірені на здатність працювати у складних, непередбачуваних умовах.

Кіберзагрози постійно змінюються, і компанії, що спеціалізуються на створенні нових технологій, повинні адаптуватися до нових викликів, спираючись на фактичний досвід використання своїх продуктів. Без цього навіть найінноваційніші рішення можуть виявитися неготовими до реальних умов експлуатації.

Освітні заклади та підприємства-стартапи

Зміни також стали очевидними в академічному середовищі. Провідні університети, такі як Carnegie Mellon та Purdue, вже не обмежуються лише публікацією наукових статей, а активно підтримують створення стартапів, які використовують отримані знання для вирішення практичних завдань. Це стосується, зокрема, сфер, пов'язаних із захистом критично важливої інфраструктури. Такий підхід значно зменшує відстань між теоретичними дослідженнями та їх практичним застосуванням у кібербезпеці, що дозволяє швидко інтегрувати нові рішення в повсякденне життя.

Сучасні стартапи часто очолюються засновниками, які мають значний досвід у кібербезпеці та стикаються з реальними викликами, такими як хакерські атаки чи використання шкідливих програм-вимагачів. Ці підприємці, замість того щоб звертатися до традиційних теоретичних знань у бізнесі або інженерії, розробляють інноваційні рішення, ґрунтуючись на власному досвіді та актуальних потребах у сфері безпеки.

Важливість досвіду для розвитку галузі

Зростаючий попит на експертів у сфері кібербезпеки загострює проблему нестачі кадрів у цій галузі. За прогнозами, до 2025 року на ринку спостерігатиметься брак понад 3,5 мільйона спеціалістів. Цей дефіцит ускладнює процес підбору персоналу та обмежує можливості для впровадження новітніх рішень. У відсутності достатньої кількості кваліфікованих фахівців навіть найсучасніші технології можуть зазнати невдачі через недоліки в їх використанні.

Щоб подолати існуючий дефіцит і підтримати розвиток технологій, деякі компанії починають вкладати кошти в інноваційні проекти на перетині технологій і людських ресурсів. Наприклад, ініціатива EC-Council з фонду в 100 мільйонів доларів допомагає фінансувати стартапи, засновані на досвіді професіоналів. Це відкриває можливості для створення продуктів, які відповідають реальним потребам і практичним сценаріям.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що штучний інтелект може визначати расову приналежність за результатами серцевих сканувань.