Reuters: ОПЕК+ ухвалила рішення про термінове підвищення видобутку нафти, проте ці додаткові барелі не надійдуть на ринок — ось причини цього.

Аналітики охарактеризували це рішення як "академічне", що насправді не вплине на найбільшу нафтову кризу, з якою коли-небудь стикалася історія.

Вісім країн ОПЕК+ на онлайн-засіданні, що відбулося в неділю, ухвалили рішення про збільшення квот на видобуток нафти на 206 тисяч барелів на добу, починаючи з травня 2026 року. Проте аналітики вже охарактеризували це рішення як "теоретичне", оскільки воно, на їхню думку, не матиме суттєвого впливу на ринок пального та не зможе зупинити наслідки найбільшої нафтової кризи в історії, як повідомила агенція Reuters, посилаючись на офіційну заяву організації.

Ормузька протока, яка забезпечує близько 20% світового експорту нафти, залишається фактично закритою з кінця лютого 2026 року внаслідок конфлікту між США та Ізраїлем і Іраном. Цей водний шлях є критично важливим для глобальних нафтових поставок. Через нього нафта з Перської затоки доставляється до танкерів, звідки вона прямує до Азії, Європи та Америки. Закриття протоки можна порівняти з тим, як якщо б одна з найважливіших артерій світової торгівлі була раптово перекрита.

Консалтингова компанія Energy Aspects охарактеризувала підвищення квот як "теоретичне". Адже, поки Ормузька протока залишається закритою, додаткові обсяги просто не можуть потрапити на ринок. Хорхе Леон, колишній представник ОПЕК, який нині керує відділом геополітичного аналізу в Rystad Energy, висловив свою думку про ситуацію: коли Ормузька протока закрита, додаткові барелі від ОПЕК+ "майже не мають сенсу".

На думку аналітиків, закриття протоки стало причиною найбільшого в історії збою у постачанні нафти: з ринку зникло від 12 до 15 мільйонів барелів на день, що складає приблизно 15% глобальної пропозиції.

Для розуміння: рішення ОПЕК+ додати 206 тисяч барелів становить менше 2% від обсягу поставок, що випав.

Нафтові кризи минулого, включно з ембарго 1973 року та війною в Перській затоці 1990-1991 років, вилучали з ринку значно менший відсоток світових поставок. Нинішній дефіцит не має прецедентів.

Під загрозу опинилися провідні нафтодобувні держави, що входять до складу ОПЕК+:

Окрім того, інфраструктура нафтового сектору в Перській затоці зазнала значних руйнувань внаслідок ракетних і дронових атак. Як зазначили кілька офіційних осіб з країн регіону, для відновлення знадобиться кілька місяців, навіть якщо конфлікт припиниться і рух суден відновиться негайно.

Ціна нафти наразі досягла найвищого рівня за останні чотири роки — близько $120 за барель. Це суттєво впливає на вартість пального для транспорту в різних куточках світу, створюючи значний тиск на споживачів та підприємства. Уряди ряду країн вже почали вживати заходів для забезпечення стабільності запасів.

Банк JPMorgan зробив попередження: якщо постачання через Ормузьку протоку не поновляться до середини травня, ціни на нафту можуть перевищити відмітку в $150 за барель. Це буде безпрецедентний історичний максимум.

Іран заявив, що Ірак звільнений від будь-яких обмежень на транзит через Ормузьку протоку. У неділю дані про рух суден підтвердили: один танкер з іракською нафтою дійсно подолав маршрут. Проте, за словами джерела, близького до ситуації, поки незрозуміло, чи підуть цим маршрутом інші судна, з огляду на поточні ризики.

Збільшення квот ОПЕК+ у травні є аналогічним до домовленості, досягнутої 1 березня для квітня, на самому початку кризи в нафтовій промисловості. Це рішення вказує на готовність організації підвищити обсяги постачання, як тільки протока стане доступною. Саме так це розглядають джерела в середині ОПЕК+.

ОПЕК+ включає 22 держави, серед яких є й Іран. Проте в останні роки тільки вісім із цих країн активно беруть участь у щомісячних переговорах щодо видобутку нафти. У неділю також відбулися збори окремого моніторингового комітету організації, відомого як Об'єднаний міністерський моніторинговий комітет (JMMC), який висловив стурбованість через атаки на енергетичну інфраструктуру. Відновлення пошкоджень вимагає значних ресурсів і часу, що може мати тривалі наслідки для обсягів поставок.