Шринкфляція, разом із зменшенням фізичних розмірів продуктів, при цьому зберігаючи старі ціни, стала основним непомітним способом тиску на фінанси споживачів у роздрібних мережах по всій Європі в останні роки.
Замість того, щоб просто підвищувати ціни, виробники обирають зменшувати вагу та об’єм своїх товарів — від шоколадних батончиків до зубних паст. Поки споживачі продовжують платити звичні суми за зменшену кількість продукції, європейські регулятори намагаються знайти компроміс між захистом прав споживачів і тиском, який чинять витрати на бізнес, повідомляє Euronews. Метод "усадки" товарів став популярним і на українських прилавках.
Психологічна сліпота та судові позови
Згідно з інформацією Євростату, з 2021 по 2025 рік ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в країнах Європейського Союзу зросли в середньому на 33%. Це підштовхує виробників до пошуку нових, неочевидних способів підтримки своєї прибутковості.
Згідно з дослідженням, проведеним Європейською комісією, 74% споживачів помітили, що в супермаркетах товари стали меншими, але їх ціни не знизилися. Часто зменшення обсягу на 5-7% залишається непомітним завдяки використанню увігнутого або піднятого дна упаковки, а також за рахунок візуально більших упаковок. Крім того, компанії часто приховують зменшення ваги під виглядом "нової вдосконаленої формули" або "сучасного дизайну".
Наприклад, у Німеччині один з виробників шоколаду зменшив вагу своїх виробів зі 100 г до 90 г, що призвело до судового позову проти компанії в травні 2026 року. Інша компанія запропонувала батончики вагою 75 г. У Франції, після зменшення обсягу пляшок сиропу з 750 мл до 600 мл, реальне підвищення ціни за літр перевищило 37%.
Основною причиною цього рішення є загальне зростання витрат на виробництво в ланцюгах постачання.
"Деякі виробники розглядають можливість скорочення упаковки та обсягів виробництва для підтримки цін замість того, щоб їх збільшувати", -- сказала генеральна директорка EuroCommerce Крістель Дельберге.
"Якщо витрати на енергію, сировину, виробництво та переробку зростають, підсумкові ціни обов'язково зростуть", -- додала директорка з конкурентоспроможності EuroCommerce Ліна Віттакер.
Штрафи в розмірі до 15 тисяч євро та суперечність у правилах.
Зусилля деяких держав-членів Європейського Союзу щодо контролю шринкфляції на національному рівні зіткнулися з опором з боку Брюсселя.
У березні 2025 року Європейська комісія ініціювала розгляд справи проти Італії через її намір зобов'язати виробників наносити попереджувальні етикетки на товари, які зазнали зменшення обсягу. У Брюсселі вважають, що такі національні норми можуть стати перешкодою для вільної торгівлі в межах Європейського Союзу.
Водночас у Франції з липня 2024 року супермаркети площею понад 400 кв. м зобов'язані попереджати покупців про зменшення товару та вказувати зміну ціни за кілограм чи літр протягом двох місяців під загрозою штрафу до €15 000. Аналогічні обов'язкові повідомлення запровадила Австрія у квітні 2026 року та Румунія.
Юридична спільнота підкреслює, що діюче законодавство Європейського Союзу вже надає можливість притягати до відповідальності недобросовісні марки за введення споживачів в оману.
"Вже існує загальна заборона на оману споживачів. Наприклад, у Німеччині суд Гамбурга визнав, що зменшення об'єму продукту при збереженні тієї ж упаковки без належного інформування є порушенням", -- зауважив старший юрист юридичної фірми CMS Belgium Лоїк де Хультс.
Український вимір
Український ринок роздрібної торгівлі відображає подібні тенденції шринкфляції, реагуючи на ризики девальвації та зростання витрат на виробництво в умовах війни.
Найвиразніше ця тенденція простежується на вітчизняному ринку молочної продукції та хлібобулочних виробів. Стандартні літрові пляшки молока й кефіру майже повністю поступилися місцем упаковкам об'ємом 850, 870 або 900 мл. Аналогічна ситуація спостерігається з вершковим маслом, вага пачки якого зменшилася зі звичних 200 г до 180 г або 160 г, а також із фасованими крупами та твердими сирами.
У хлібопекарній галузі виробники дедалі частіше зменшують вагу стандартного хліба з 650-700 г до 500-550 г, намагаючись утримати прийнятну для покупця ціну на полиці. Для українських споживачів це означає приховане зростання витрат: реальна вартість базового продуктового кошика в перерахунку на кілограм або літр зростає значно швидше, ніж офіційні показники інфляції.
#
