Розгляд справи відбудеться вже цього місяця
Марина Порошенко, дружина п'ятого президента України Петра Порошенка, ініціювала судовий позов до Крижопільського районного суду Вінницької області з метою врегулювання питання розподілу майна. Слухання справи заплановане на 29 квітня цього року.
Цю інформацію було отримано з судових документів. Справа має майновий характер, а сума позову становить 17 102 703 811,40 гривень.
Оскільки ця сума перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, ця справа підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
"Телеграф" звернувся до українського політолога Володимира Фесенка за коментарем з цього приводу. Він назвав кілька версій ситуації.
— Першою версією, яка приходить на думку, є юридичний захід, спрямований на зменшення наслідків санкцій. Для того щоб уникнути серйозних проблем у бізнесі та певних аспектах політичної діяльності, слід формально розділити активи, щоб хоча б частину з них вивести з-під дії санкцій. Однак можливо, що зміни відбулися й у особистих взаєминах. Зазвичай активи ділять у випадку розлучення, але, наскільки мені відомо, такого ще не сталося. Тож наразі я схиляюся до першої версії, — коментує Фесенко.
Нагадаємо, що в 2022 році Порошенко передав корпорацію Roshen та інші значні підприємства на ім'я свого старшого сина Олексія. Це рішення дозволило уникнути арешту майна Олексія Петровича, який був накладений на активи Петра Олексійовича в січні 2022 року.
Щодо підприємницької діяльності та власності, народний депутат не має права займатися бізнесом. Тому формально управління бізнесом було передано синові. Я чув, що люди, які опинилися під санкціями, стикаються з блокуванням своїх карток, що створює для них чимало труднощів у повсякденному житті. Це також може бути одним з факторів, що впливають на ситуацію, -- зазначає Фесенко.
Окрім цього, фахівець зазначає, що в даному випадку існує безліч аспектів, які стосуються способів проведення різних фінансових операцій.
Отже, я вважаю, що існувало чимало можливостей для дій, пов'язаних із рахунками Порошенка, навіть у його ролі народного депутата. Щоб зменшити негативні наслідки, на мою думку, в родині прийняли рішення, що частина бізнесу і фінансової діяльності буде вестися через Марину, зазначає співрозмовник.
"Телеграф" обговорив можливі причини цієї ситуації з політологом Андрієм Миселюком, який є директором експертно-аналітичного центру "Діалог".
Цей крок Марини Порошенко є очікуваним та правомірним. Очікуваним, оскільки восени 2023 року вона вже спростовувала інформацію про арешт майна свого чоловіка, який був накладений у рамках "вугільної" справи. У цій справі Петру Порошенку висунули звинувачення за серйозними статтями, такими як "Державна зрада" та "Сприяння у створенні терористичної організації".
У своїй скарзі на арешт майна Петра Порошенка в контексті "вугільної" справи Марина Порошенко підкреслила, що активи, на які накладено арешт рішенням слідчого судді, є спільною власністю, оскільки були придбані під час їхнього шлюбу з Петром Порошенком. "Таким чином, апелянт також має права на це майно, яке стало об'єктом оскаржуваного рішення", -- зазначає Миселюк.
За його словами, дружина екс-президента звернулася до Верховного суду з цією справою. Відомо, що зимою поточного року було оголошено про запланований розгляд її апеляції на 10 червня 2025 року.
У цьому актуальному запиті на розподіл активів з Петром Порошенком застосовується аналогічна логіка: все заблоковане майно, яке стосується санкційної особи – Петра Порошенка – не є виключно його власністю, оскільки належить і його дружині. Отже, Марина Порошенко має підстави претендувати на значну частку цих активів.
Санкції були введені через ймовірну змову з Медведчуком, який, виконуючи обов'язки президента, дав можливість "Центренерго" закуповувати вугілля у "лднр". Це призвело до тривалої енергетичної залежності України від Російської Федерації. Крім того, причинами санкцій стало залучення Порошенка до формування Партії регіонів та його діяльність в уряді Януковича.
У своїй ролі міністра закордонних справ він активно займався підготовкою Харківських угод. Крім того, він був власником фабрики "Рошен" у Липецьку та "Севморзаводу" в Криму. П'ятий президент України нібито проявляв інтерес до розміщення Чорноморського флоту на території Криму та налагодження співпраці з російською владою.
Зимою цього року Порошенко зазначив в інтерв'ю "Українській правді", що заблоковані картки викликають у нього певні труднощі. Він навів у приклад навіть прості та дрібні покупки.
Петро Порошенко стверджував, що санкції були введені з метою превенції і не мають юридичних підстав. Він також зазначив, що документи, зокрема рішення Ради національної безпеки і оборони та президентський указ, буцімто були підроблені.
Нагадаємо, що раніше видання "Телеграф" повідомляло про те, як президент України Володимир Зеленський висловив свої думки щодо санкцій, накладених на Петра Порошенка, і озвучив умову, за якої ці санкції можуть бути скасовані.
#Бізнес #Президент (державна посада) #Росія #Україна #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Володимир Зеленський #Президент України #Крим #Українська гривня #Енергетична галузь #Телеграф #Вугілля #Вінницька область #Тероризм #Політолог #Рада національної безпеки і оборони України #Суддя #Українська правда #Верховний Суд (Україна) #Арештуйте. #Партія регіонів #Віктор Медведчук #Рошен #Петро Порошенко #Прожитковий мінімум #Харківський пакт #Слідчий #Зрада. #Марина Порошенко #Петро І #Центренерго #Другий уряд Януковича #Липецьк
