Цього тижня в польських ЗМІ активно обговорювали ідею проведення маршу незалежності Польщі у Львові, російські напади в районі кордону та погрози Москви на адресу Варшави.
Одночасно на себе звернуло увагу перше велике інтерв'ю дружини президента Марти Навроцької, в якому вона, зокрема, обговорила проблему цькування українських дітей у польських навчальних закладах.
Делегація депутатів польського Сейму виступила з ініціативою звернутися до уряду з проханням сприяти в організації маршу на честь незалежності Польщі, який відбудеться у Львові 11 листопада.
Цього дня Польща щороку відзначає День незалежності. Як вважають автори звернення, "це свято для всіх поляків, у тому числі тих, хто проживає за кордоном, зокрема численної польської громади Львова".
Лист до премʼєра Дональда Туска підписав 21 депутат від правих партій.
Серед них консервативна "Право і Справедливість", ультраправі "Конфедерація" та "Конфедерація польської корони", а також об'єднання "Розвиток Плюс", яке нещодавно відкололося від ПіС.
Деякі українські ЗМІ писали, що ініціативу також підписали лідер "ПіС" Ярослав Качинський та Гжегож Браун із "Конфедерації польської корони". Проте на сайті Сейму, де зареєстроване звернення, серед підписантів їх немає.
Документ був зареєстрований 28 серпня, невдовзі після святкування Дня незалежності України, яке викликало обурення у деяких польських політиків у Варшаві.
Серед учасників був і суперечливий депутат від Партії правої і справедливої Даріуш Матецький, який виступив ініціатором цього маршу.
Депутати висловили думку, що уряд повинен надати підтримку в організації та фінансуванні маршу, звернувшись за дозволом до української влади. Вони зазначили, що в Польщі державні органи також беруть участь у фінансуванні українських заходів, що відбуваються 24 серпня.
Деякі польські політики назвали цю ідею "божевіллям".
Депутат від "Громадянської коаліції" Павел Коваль висловив думку, що "справжній патріот Польщі не має наміру загострювати міжнародні відносини і не підтримує ідеї зміни кордонів", повідомляє портал Onet.
Державні органи України наразі не висловилися офіційно щодо цієї ініціативи.
BBC News Україна надіслала запит до міської ради Львова з проханням дати коментар щодо поточної ситуації. На момент виходу статті відповідь від місцевої адміністрації ще не надійшла.
Тим часом львівська громадська організація "Пам'ять і справедливість" закликала уряд Польщі відкинути ініціативу.
Організація, яка обʼєднує нащадків українських жертв польських репресій, заявила, що такі заходи можуть загострити українсько-польські відносини та зіграти на руку Росії.
"Це політична провокація, яка не має нічого спільного з добросусідством. Українці також мають історичну пам'ять. Але ми не пропонуємо проводити українські політичні марші польськими містами", - йдеться в заяві активістів.
Пропозиція польських парламентарів знову активізує гостру дискусію щодо історичної пам'яті між Україною та Польщею. Це питання особливо болісне для Львова, враховуючи його спільну українсько-польську історію.
У місті не раз відбувалися українські патріотичні події, на які поляки реагували досить емоційно.
Один з останніх - марш вишиванок з нагоди річниці створення 14-ї гренадерської дивізії "Галичина", який відбувся 2 травня.
Польський Інститут національної памʼяті тоді заявив, що ця подія "непокоїть", зауваживши, що "Галичина" була частиною німецької структури СС, відповідальної за злочини під час Другої світової.
Атаки російських безпілотників поблизу кордону з Польщею стали однією з ключових тем, що обговорювалися в польських ЗМІ протягом тижня.
Атака, що сталася 13 вересня поблизу контрольно-пропускного пункту в Ягодині на Волині, викликала широкий резонанс.
Один з безпілотників вразив територію неподалік автозаправної станції, розташованої менш ніж за кілометр від польського кордону. Крім того, зафіксовано влучання у залізничну станцію "Ягодин", де проходить оформлення потягів до Варшави. Ще один удар завдав шкоди локомотиву поїзда сполученням Київ-Варшава, що знаходився приблизно за два кілометри від межі з Польщею.
17 вересня Росія знову здійснила напад на кордон між Україною та Польщею в Волинській області, використавши безпілотник.
За даними джерел ВВС News Україна у владі, вибухи лунали за кілька кілометрів від пункту пропуску біля Ягодина.
Польські засоби масової інформації особливо підкреслюють близькість географічного розташування атак.
Прем'єр-міністр Туск, виступаючи після засідання в Урядовому центрі безпеки, відзначив, що ескалація з боку Росії вже стала реальністю. Він також висловив побоювання щодо можливих негативних розвитків подій у найближчі тижні та місяці, які можуть торкнутися й території Польщі.
Під час російських атак на заході України польська армія регулярно піднімає в небо винищувачі.
Проте генерал Роман Полько з Польщі наголосив, що в нинішніх умовах військові сили "мають обмежені можливості". Він вважає, що загрозливі об'єкти для Польщі потрібно нейтралізувати ще над українською територією.
Лише встигли заспокоїти пристрасті навколо вибухів у Ягодині, як польські військові натрапили на безпілотник на березі Балтійського моря неподалік Русинова.
Згідно з попередніми відомостями, це був безпілотник "Гербера", що викликало в медіа побоювання щодо можливого загострення російських активностей в прикордонних районах.
Європейські та польські політики висловлювали думку, що наближення нападів до кордонів НАТО може слугувати інструментом залякування західних держав та способом тиску на них у зв'язку з їхньою підтримкою України.
"Це яскравий сигнал для західних країн. Мета - залякати держави, аби вони утрималися від підтримки України. Нам потрібно вчинити зовсім навпаки," - підкреслила головна дипломатка ЄС Кая Каллас.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив думку, що "Путін підвищує рівень напруженості".
Тим часом у засобах масової інформації почали з'являтися статті, які свідчать про те, що війна дедалі менше сприймається як далека подія. Жителі Холма, Дорогуська та інших містечок Люблінського воєводства діляться своїми переживаннями щодо звуків вибухів та сигналів повітряних тривог.
У одному з матеріалів порталу Onet, мешканець Холма, пан Артур, поділився пригадкою про те, як разом із дружиною чули сирену в ніч з 12 на 13 вересня.
"Я теж був наляканий, хоча свого часу служив в армії... але дружина була в шоці", - поділився чоловік.
Одночасно Сполучені Штати висловили Польщі застереження щодо потенційного зростання російських гібридних атак на її території. У цьому контексті були вказані конкретні цілі для диверсій у Варшаві. Міністерство юстиції США оголосило про викриття мережі, яка планувала здійснення диверсійних актів у Європі, зокрема в Польщі, а також вбивства опозиційних діячів за вказівкою російських спецслужб.
У повідомленні відомства йдеться про те, що ймовірний член мережі, кубинець Оеміс Ромагоса Дурруті, надав своєму спільнику відомості про "можливі цілі для нападів у Варшаві".
Спільне розслідування, проведене Deutsche Welle разом із громадськими мовниками Литви, Чехії та Іспанії, виявило зв'язок цієї мережі з підпалом двох підприємств, що займаються продажем будівельних матеріалів у Польщі, а також з об'єктами в інших європейських країнах.
Американські прокурори пред'явили звинувачення п'яти особам, серед яких колишній полковник російської розвідки Юрій Храмеєв та його син Кирило, якого вважають агентом ФСБ.
Міністерство юстиції Сполучених Штатів повідомило, що ймовірна мережа дедалі частіше намагається атакувати країни, які виступають на підтримку України. Всі п'ятеро підозрюваних залишаються на свободі.
Радник президента Росії Микола Патрушев заявив, що польська державність припинила б існування за "два-три дні", якби Польща вступила у війну з РФ.
Погрози одного з найбільших путінських ідеологів розлетілися по заголовках видань, у тому числі ліберальної Gazeta Wyborcza.
Патрушев прокоментував висловлювання міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, озвучені ним на конференції Yalta European Strategy, що проходила в Києві.
Сікорський заявив: якщо РФ нападе "думаю, ми досить швидко переможемо Росію". Він додав, що НАТО має значну перевагу в повітрі.
Дипломат зазначив загальний військовий потенціал НАТО, а не зосереджувався на можливому двосторонньому конфлікті між Польщею та Росією, як він пояснив пізніше.
Однак Патрушев інтерпретував ці висловлювання як підтвердження військової домінанти Польщі над Росією, наголосивши, що Москва застосує "всі можливі сили та засоби, які має в своєму розпорядженні".
Інші представники російської влади, зокрема речниця Міністерства закордонних справ Марія Захарова, звинуватили Сікорського в "русофобських" поглядах та засудили його пропозицію щодо посилення навчань НАТО в околицях Калінінграда.
17 вересня Сікорський знову висловив свою реакцію на загрозу з боку Патрушева.
Він зауважив, що російські генерали "погрожують нам ядерною війною вже 20 років", а "пропагандисти Кремля роблять це безперервно", цитує його видання Polsatnews.
"Представникам радянської, а тепер російської сторони варто зрозуміти баланс сил. Їм слід усвідомлювати наслідки своїх загроз", - зазначив міністр.
Він зазначив, що ядерна зброя є тією галуззю, в якій Росія має особливу перевагу.
"Проте, як показав досвід України, реалізувати цю перевагу вкрай складно. Якщо б Росія могла завершити цю війну, застосовуючи ядерний шантаж, вона б вже вжила таких заходів", - зазначив Сікорський.
Марта Навроцька вперше дала велике інтерв'ю після обрання її чоловіка на пост президента. У прямому ефірі вона поспілкувалася з відомим польським журналістом Богданом Римановським.
Основну частину бесіди 40-річна перша леді витратила на розповіді про те, як змінилося її життя після того, як вона оселилася в президентському палаці.
Після того, як Кароль Навроцький став президентом, його родина вирушила з Гданська, де проживала в квартирі. Старший син Навроцької залишився у Гданську.
Перша леді відверто зізналася, що їй не вистачає простих радощів, таких як можливість самостійно сходити до магазину за водою або просто сісти за кермо автомобіля та вирушити у своїх справах.
Було видно, що під час бесіди Навроцька відчувала напругу й обережно підбирала слова. Перед такими інтерв'ю адміністрація президента зазвичай проводить ґрунтовну підготовку до всіх можливих запитань та варіантів розвитку розмови.
Одночасно вона підняла два ключові соціальні питання.
Навроцька вказала на ненависть та мову агресії як одну з найбільш серйозних соціальних проблем, поділившись власними переживаннями щодо досвіду своєї родини та доньки.
Журналіст тоді поцікавився у неї щодо агресії стосовно українців, зокрема дітей з України, і чи дійсно ця проблема є актуальною, оскільки деякі польські політики вважають її перебільшеною.
Навроцька підтвердила, хоч і з обережністю.
"Це серйозна проблема, яку необхідно вирішувати, незважаючи на те, кому адресовані слова ненависті – будь то дитина, дорослий чи літня особа, незалежно від їхнього походження – українського, грузинського, американського чи іспанського. Ми повинні активно протистояти цьому, і я вважаю таку поведінку абсолютно неприйнятною. Я завжди будемо засуджувати такі дії, і президент поділяє цю позицію", – підкреслила вона.
Навроцька також прокоментувала питання фінансування штучного запліднення, що стало темою заголовків у польських ЗМІ.
Репродуктивні технології, зокрема екстракорпоральне запліднення (ЕКО), продовжують бути предметом гострих дискусій у право-консервативних колах. Деякі польські політики та виборці висловлюють негативне ставлення до цього методу з причин релігійного та світоглядного характеру.
Зокрема, представник партії ПіС Пшемислав Чарнек висловив думку, що у випадку відновлення влади його партією, він виступатиме за зупинку державного фінансування цієї програми.
Марта Навроцька натомість наголосила, що як мати трьох дітей хотіла б, щоб кожна жінка, яка хоче стати матірʼю, мала таку можливість.
"На мою думку, не варто у когось забирати можливість бути щасливим, якщо жінка не має змоги завагітніти природним чином," - висловила вона.
Навроцька (по народженню Смолень) з'явилася на світ у Гдині, але все своє дитинство та доросле життя провела в Гданську. У ранньому віці вона займалася балетом, а пізніше здобула освіту на факультеті права та адміністрації Гданського університету.
Протягом 18 років вона працювала в митних органах та податковій адміністрації, активно залучаючись до боротьби з нелегальними азартними іграми.
У 2010 році одружилася з Каролем Навроцьким, з яким виховує трьох дітей - сина від попередніх стосунків, якого всиновив Навроцький, і їхніх спільних двох.
#
