Податкова служба почала активно контролювати звичайних українців: як фінансові установи, онлайн-платформи та навіть сусіди повідомляють про доходи громадян.

Що можна відсудити у податківців

Звичайні громадяни та малі підприємці, які реєструються як фізичні особи-підприємці, опинилися під пильним наглядом податкових органів. Не можна стверджувати, що фіскальні служби раніше не звертали на них уваги. Вони, безумовно, спостерігали, проте не мали доступу до такого великого обсягу даних і детальної інформації, як зараз. Ніколи раніше не було настільки жорсткого податкового контролю, як на сьогодні. Це підтверджують не лише дані з Державної податкової служби, а й фахівці з податкового права, які відзначають зростання кількості перевірок, донарахувань податків і накладення штрафів на звичайних українців і ФОПів. Видання "Телеграф" розпитало юристів про те, звідки податківці отримують чутливу інформацію про громадян, на яких порушеннях зосереджуються і які кроки можуть вжити громадяни для захисту своїх прав.

Перш за все, варто підкреслити, що редакція "Телеграфу" не заохочує населення ухилятися від сплати податків. Саме податки є основним джерелом наповнення державного бюджету, який забезпечує, зокрема, обороноздатність країни та економічну стабільність. Однак ми виступаємо за справедливе і рівноправне застосування податкового законодавства для всіх категорій населення – від високопосадовців і заможних людей до звичайних громадян. Крім того, ми підтримуємо підвищення рівня фінансової та фіскальної грамотності. Часто звичайні громадяни не знають, у яких ситуаціях вони зобов'язані сплачувати ті чи інші податки.

Часто саме через недостатнє усвідомлення своїх податкових прав і обов'язків виникають порушення, які тепер під пильним контролем фіскальних органів. І це не випадково. Податкова служба отримала значно більше можливостей для збору даних про доходи громадян.

Щодо фізичних осіб, експерти, опитані "Телеграфом", визначили наступні джерела інформації для Державної податкової служби:

Зростання частоти перевірок для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців обумовлене, в першу чергу, розширенням можливостей для податкового контролю, поверненням до системного ризикоорієнтованого підходу в нагляді, а також значним обсягом даних, які Державна податкова служба отримує з різних джерел, таких як банківські, реєстраційні, митні, кадрові та цифрові. Крім того, інформація надходить з інших країн завдяки обміну податковими даними. Щодо поштових операторів, були випадки, коли вони надавали дані про регулярну діяльність фізичних осіб, — поділився в інтерв'ю "Телеграфу" керуючий партнер юридичної компанії Winner, адвокат Ігор Ясько.

Він підкреслив необхідність приведення офіційних зарплат у відповідність до фінансових можливостей населення.

"Основним фактором для фізичних осіб є контроль за неформальними прибутками, доходами з цифрових платформ, регулярними надходженнями на рахунки без їх декларування, а також за невідповідністю між способом життя та задекларованими доходами," -- зазначив Ясько.

Декілька джерел інформації стали для наших податківців абсолютно новими. Зокрема, дані, отримані від іноземних податкових органів, стали доступними Україні після приєднання в серпні 2022 року до Багатосторонньої угоди відповідно до міжнародних стандартів CRS (Common Reporting Standard). Перші фактичні дані були отримані у вересні 2024 року. Таким чином, наші податківці змогли дізнатися про доходи українців за кордоном, їхнє майно та рахунки в інших країнах, включаючи інформацію про суми коштів.

Зокрема, банки надають такі дані: ім'я, адресу, податковий номер, а також дату і місце народження власника рахунку. Крім того, вони повідомляють номер рахунку та реквізити фінансової установи, залишок на рахунку або його вартість на кінець звітного року (чи на дату закриття), а також доходи, пов'язані з рахунком, які включають відсотки, дивіденди, інші фінансові надходження та прибуток від продажу активів. В результаті, всі рахунки українських резидентів, які відкриті в країнах-учасниках угоди CRS, тепер повністю відображаються в базах даних податкової служби України. Таким чином, платники податків, які ухиляються від декларування доходів, отриманих за межами країни, можуть стати об'єктом податкової перевірки, -- пояснив "Телеграфу" Андрій Тімонов, керівник податкової практики в Riyako&Partners.

Це все й багато іншого українські податківці почали шерстити ще й активніше. Бо закінчилися відстрочки й мораторії, що запроваджувалися на початку повномасштабного вторгнення.

"Додатковим фактором стало відновлення податкових перевірок після воєнних обмежень. Починаючи з 2025 року більшість видів податкових перевірок було фактично повернуто до довоєнного режиму, що автоматично призвело до збільшення кількості контрольних заходів, у тому числі щодо ФОПів та фізичних осіб", -- підтвердив "Телеграфу" адвокат, керівник практики супроводу бізнесу Gracers Анатолій Сівоздрав.

Основним порушенням податкового законодавства, яке зазвичай виявляється нашими фіскальними органами, є нелегальна підприємницька діяльність. До цієї категорії може належати, наприклад, регулярна торгівля на ринку без належної реєстрації фізичної особи-підприємця (ФОП) чи юридичної особи. Це може бути зафіксовано відповідними актами на місці або за даними рахунків незареєстрованого підприємця, коли на особистий рахунок фізичної особи (не на рахунок ФОП) надходять численні невеликі перекази від інших громадян. Багато хто звертав увагу на торговців, які працюють без касових апаратів, але з картками, на яких вказані номери їх рахунків, і чув про можливість здійснити оплату на картку, коли немає готівки.

Такі самі оплати з порушеннями чинного законодавства можуть надходити на рахунки фізосіб, що ведуть бізнес через цифрові платформи. Чи просто мають час від часу різноманітні підробітки/халтурки, як репетитори, перукарі, таксисти, швачки тощо.

Головними порушеннями податкового законодавства, які вчиняють фізичні особи-резиденти, є ведення підприємницької діяльності без належної реєстрації як суб'єкта господарювання, а також ненадання (або несвоєчасне надання) податкової декларації чи подання недостовірної інформації. Розмір донарахувань залежить від обсягу доходу і може досягати кількох мільйонів гривень, як це спостерігається у випадках платників податку, які отримували доходи від платформи OnlyFans, — зазначив Андрій Тімонов.

Коли мова йде про цифрові платформи, податкові юристи часто згадують популярні компанії, такі як Airbnb, Booking, Uber, Bolt, Glovo, Etsy, Upwork, Patreon та OnlyFans.

"Це ресурси, які дозволяють українським резидентам заробляти, і для яких планується або вже впроваджується обмін інформацією", – зазначив Ігор Ясько.

Все це відбувається ще до ухвалення спеціального закону, що регулює доходи з цифрових платформ, який є умовою МВФ і наразі активно обговорюється. Навіть без нього податкова служба має можливість виявляти податкові порушення.

Анатолій Сівоздрав навів приклад платформи OnlyFans, яка, за його інформацією, передавала податкові дані про українських користувачів до Державної податкової служби України через британський податковий орган. Цей обмін інформацією відбувається регулярно, один раз на рік.

Зазвичай через 6-9 місяців після отримання відповідної податкової інформації територіальний орган Державної податкової служби надсилає запит до особи для верифікації джерела її фінансових коштів. Після отримання такого запиту, орган проводитиме податкову перевірку протягом 2-3 місяців. В результаті, протягом наступних 1-2 місяців особі будуть надіслані податкові повідомлення-рішення. У 2026 році загальні податкові донарахування становитимуть 23% від виявленого доходу (18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору). У випадку платформи OnlyFans, суми, що підлягають оподаткуванню, можуть бути досить високими, оскільки податкова служба може нараховувати зобов'язання на всі валютні надходження за декілька років. В залежності від популярності автора та обсягу фінансових операцій по картках, донарахування можуть коливатися від сотень тисяч до мільйонів гривень, — зазначив Анатолій Сівоздрав.

Якщо компромат на простих людей часто-густо сам тече в руки наших податкових органів, як, наприклад, у випадку надходження даних від іноземних фіскалів/цифрових платформ, то у випадку з фізособами-підприємцями ситуація дещо складніша.

Анатолій Сівоздрав пояснив збільшення податкових перевірок ФОПів кількома причинами:

"Найбільші донарахування податків у ФОПів зазвичай виникають у справах про масштабні схеми мінімізації податків, дроблення бізнесу, псевдоФОП-структури або віднесення операцій до неправильної податкової моделі. У нашій практиці є кейси з донарахуваннями на десятки мільйонів гривень. Штрафи тут залежать від складу порушення: іноді це фіксований фінсанкційний блок, а іноді відсоток від заниженого зобов'язання плюс пеня", -- розповів Ігор Ясько.

В окремий розділ проблем автор виділив досить поширені ситуації, коли фізична особа-підприємець фактично виконує функції найманого працівника в організації. Замість того, щоб оформити співробітника у штатному режимі, компанія укладає з ним договір про співпрацю, як з підприємцем. Досить тривалий час такі випадки залишалися без покарання, але останнім часом податкові служби почали більш уважно ставитися до подібних ситуацій. Особливо це стосується тих випадків, коли у ФОПа є лише один замовник, а не кілька з відповідними угодами та оплатами. Це створює умови для формування значно більших бізнес-структур — від мереж кав'ярень до виробничих підприємств.

Зазвичай такі випадки підпадають в категорію дроблення бізнесу, що останнім часом виявляють дедалі частіше. За таке порушення підприємця можуть одразу позбавити статусу ФОП, що вважається державною пільгою: бо ж людина сплачує податки не за базовою ставкою 23% (18% податок на доходи фізосіб + 5% воєнного збору) й іншого за ведення бізнесу, а лише 6% (5% єдиного податку + 1% воєнного збору) і єдиний соцвнесок, приміром, у випадку з III групою оподаткування. Коли підприємця називають порушником податкового законодавства, то він більше не гідний пільги. Тож і всі податки зі штрафами можуть перерахувати по базовій моделі.

Тоді наслідки стають значно серйознішими: у випадку перевищення встановленого ліміту або недотримання умов роботи фізичної особи-підприємця, його автоматично переводять на загальну систему оподаткування "заднім числом". Це призводить до донарахування податку на доходи фізичних осіб (18%), податку на додану вартість (20%) та єдиного соціального внеску (22%) на весь доход, отриманий з моменту порушення. Крім цього, за кожного неоформленого працівника накладається штраф, що коливається від 10 до 30 мінімальних зарплат. В результаті, загальні суми донарахувань часто становлять мільйони гривень, адже податкове навантаження на загальній системі значно перевищує ставки єдиного податку", -- зазначив Анатолій Сівоздрав.

Ще одна вічна проблема підприємців -- це каса, яку ще називають РРО (реєстратор розрахункових операцій) чи ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій), який може міститися навіть в мобільному телефоні.

"Найпоширеніші кейси для підприємців -- це торгівля без використання РРО/ПРРО (особливо в інтернет-магазинах) та свідоме перевищення лімітів доходу для перебування на спрощеній системі оподаткування. Серед найбільших штрафів за непроведення розрахункових операцій через касу або неведення обліку товарних запасів, були випадки на 135 тисяч гривень і більше", -- зазначив Сівоздрав.

Підвищений інтерес до фізичних осіб-підприємців помітний і в Податковій службі. У цій установі проводять як заплановані, так і позапланові перевірки, що свідчить про наявність позитивної динаміки.

Володимир Кизима, директор департаменту фізичних осіб ДПСУ, у спеціальному коментарі для "Телеграфу" поділився інформацією про заплановані перевірки, які були призупинені з 2021 року до 1 серпня 2023 року.

Кількість позапланових перевірок ФОПів значно зросла, незважаючи на те, що вони відбувалися "хвилями", спочатку зменшуючись на початку повномасштабного вторгнення, а потім знову зростаючи торік.

За результатами документальних перевірок Податкової в 2021-2025 роках пан Кизима виокремив наступні найпоширеніші порушення ФОПів:

Отже, ми спостерігаємо, що найпоширенішими порушеннями є ненадання декларацій або подання їх з некоректними даними. Дехто свідомо ухилявся від сплати податків, розуміючи всі наслідки, адже не бажав виконувати свої фінансові зобов'язання в повному обсязі. Інші ж могли допустити помилки через недостатню кваліфікацію або ж намагання заощадити на послугах професійних бухгалтерів. А є й такі, хто взагалі не вникав у суть справи, не усвідомлюючи своїх обов'язків та можливих наслідків їх невиконання. Проте варто зазначити, що всі ці категорії опиняються в однакових умовах: незнання законодавства не звільняє від юридичної відповідальності.

Володимир Кизима поділився з "Телеграфом" інформацією щодо змін у податкових донарахуваннях для фізичних осіб-підприємців, які були отримані внаслідок регулярних та позапланових перевірок Державної податкової служби.

Це в умовах відсутності планових перевірок у 2021-2022 роках й більшої частини 2023-го, коли були лише позапланові. Бачимо понад двократне зростання донарахувань торік. Й це тільки самі податки.

Штрафи та пені, які в подібних ситуаціях нараховувалися фізичним особам-підприємцям майже автоматично, демонструють подібну тенденцію:

Багатьох вражає те, що останніми роками десь на половину фактично встановленого ДПС податкового боргу нараховуються ще штрафні санкції з пенею.

Зрозуміло, що в такій ситуації доволі активно зростає кількість скарг щодо різноманітних нарахувань податківців, як у досудовому, так і судовому порядку. Що визнають і в самій Податковій службі, і навіть засвідчують перевагу людей (не фіскалів).

Станом на сьогодні спостерігається зростання конфліктів між ДПС та фізичними особами, а також підприємцями, які здебільшого вирішуються в досудовому порядку на користь останніх. У 2025 році було повністю або частково задоволено понад 2 тисячі скарг від фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що на 400 більше, ніж у 2024 році, на 600 більше, ніж у 2023 році, і на 1400 більше, ніж у 2022 році, -- зазначив Володимир Кизима.

Фахівці з права вказують, що звичайні українці найчастіше успішно оскаржують податкові нарахування.

"Останнім часом фізичні особи почали активніше оскаржувати рішення податкових органів, особливо в ситуаціях, що стосуються значних донарахувань, блокувань рахунків, а також у спорах щодо джерел походження коштів чи факту ведення підприємницької діяльності. Вдається відстоювати не лише саме податкове зобов'язання, а й штрафи та пеню — усе залежить від того, в чому полягає слабка ланка позиції Державної податкової служби: у фактах, процедурних аспектах чи юридичній оцінці", — зазначив Ігор Ясько.

Найефективніше вести дискусію, коли виявляються недоліки в діяльності самих фіскальних органів.

Анатолій Сівоздрав зазначив, що в судовій практиці найчастіше оскаржують саме величину податкового зобов'язання. Проте, варто розуміти, що штрафи та пені також можуть бути скасовані. Усе залежить від підстав для донарахування, наявності доказів та можливих процесуальних порушень, допущених податковими органами під час перевірок.

Ігор Ясько переконаний, що оптимальна стратегія полягає в здійсненні атак на трьох різних рівнях:

"ФОПи також стали значно активніше захищатися в судах, і це логічно: для них податковий спір часто означає не лише гроші, а й ризик втрати статусу, репутації та блокування господарської моделі. Найсильніша стратегія для ФОП -- це повний пакет якісних первинних документів, банківська аналітика, логіка бізнес-процесу, коректна податкова кваліфікація та підготовка до спору з фаховими юристами ще до початку самої перевірки або під час перевірки", -- вважає Ясько.

Опитані "Телеграфом" фахівці в галузі податкового права прогнозують, що в цьому році слід очікувати зростання кількості податкових перевірок та нарахувань, що, у свою чергу, призведе до подальшого зростання судових суперечок з Державною податковою службою.