Протягом року великої війни в Україні продажі книг значно знизилися, фактично досягнувши нульового рівня, але з часом почали повільно відновлюватися. Відзначимо, що російська література зникла з ринку, що дало змогу українським виданням зайняти провідні позиції на полицях магазинів. Яка ситуація на книжковому ринку наприкінці третього року війни – розглядають журналісти РБК-Україна Катерина Гончарова та Юлія Гаюк.
Через початок широкомасштабної війни хтось із книголюбів у 2022 році зовсім перестав читати. Для інших книга, навпаки, стала терапією і куточком, куди можна на якийсь час сховатися від страшних новин.
Вже сьогодні багато видавців відзначають, що продажі книг відновилися до рівнів, які були до війни, а українці знову купують книги імпульсивно. Проте варто зазначити, що ціни помітно підскочили: новинка у привабливій твердій обкладинці обійдеться не менше ніж 400-600 гривень.
Чи збільшилася кількість читачів серед українців, які зміни відбулися на книжковому ринку під час війни, і як відбувається відновлення інтересу до літератури - дізнайтеся в нашій статті.
Зміст:
В умовах війни багато людей відзначають, що їм важко зосередитися на читанні, як це було раніше. Водночас деякі знаходять у книгах втечу від реальності та використовують їх для емоційного розвантаження.
"Читання для багатьох стало своєрідною формою терапії. Дехто обирає легкі та заспокійливі твори, які допомагають відволіктися, тоді як інші прагнуть досліджувати історичні події та досвід війн у період конфлікту," - ділиться думками виконавча директорка видавництва "Наш Формат" Анастасія Нікітіна в інтерв'ю для РБК-Україна.
В Україні спостерігається зростання читацького інтересу, оскільки російські книжки зникли з полиць. Це призвело до високого попиту на українські переклади як класичних творів світової літератури, так і сучасних бестселерів. Про це повідомляє директор видавництва "Книголав" Дмитро Осколков в інтерв'ю для РБК-Україна.
"Зріс попит на книги про пізнання своєї ідентичності та проживання схожих подій, фінал яких вже відомий. Тому українці стали частіше купувати літературу про Другу світову війну", - впевнений співрозмовник.
Втім, за даними Українського інституту книги, частка "нечитачів" уже кілька років тримається на рівні 30-34%. У 2024 році 30% українців (16-59 років) відповіли, що ніколи не читають друкованих книг, порівняно з 33% у 2020-му.
"Існують також ті, хто стверджує, що читає кілька разів на рік. Але, на мою думку, це досить обережна відповідь тих, хто, можливо, соромиться визнати, що насправді не читає. Якщо врахувати цю категорію, то можна припустити, що половина дорослих українців ніколи не тримала в руках книжки", - зазначає Юрій Марченко, начальник відділу стратегічної роботи та аналітики Українського інституту книги, в інтерв'ю РБК-Україна.
Зображення: Яка частка українців насолоджується читанням книг у вільний час (інфографіка підготовлена РБК-Україна спільно з Українським інститутом книги)
На його думку, якщо провести порівняння з європейськими країнами, то ми займаємо позицію приблизно посередині.
"Наші показники читання відстають від тих, що спостерігаються в Скандинавії, проте перевершують ситуацію в Греції та Португалії. Також ми маємо кращі результати, ніж у сусідніх Румунії та Словаччині. Найближче до нас у цьому аспекті поляки," - зазначає експерт.
2022 рік видавці зустріли з позитивними очікуваннями. Тоді їм дуже допомогла "ковідна тисяча". Це стало сильною фінансовою подушкою і допомогло протриматися кілька місяців, кажуть в опитаних РБК-Україна видавництвах.
"Перед початком вторгнення ми мали програму 'єПідтримка'. З одного боку, видавці збільшили свої виробничі можливості, а з іншого — імпортували велику кількість російських книг, які також продавали в рамках 'єПідтримки'. Цих книг вистачило майже на рік, і вони мали значний вплив на наш ринок," — зазначає генеральний директор видавництва 'Фоліо' Олександр Красовицький.
Згідно з його спостереженнями, сьогодні український книжковий ринок зазнав зниження приблизно на 30% у загальному обсязі. Крім того, велика кількість українців нині знаходиться за межами країни, що призводить до їх відсторонення від участі в українському книжковому сегменті.
З моменту початку повномасштабного вторгнення Росії продаж книг фактично призупинився. Анастасія Нікітіна пригадує, що в той час ніхто не усвідомлював, наскільки важливими можуть стати книги для людей. Проте вже в березні 2022 року видавництва почали повернення до активної роботи. Як зазначає Нікітіна, це стало "своєрідним сигналом про повернення до мирного життя" для клієнтів.
Випуск книг зазнав драматичного зниження. Наприклад, у 2019 році було видано 24 416 найменувань, тоді як у 2022 році ця цифра скоротилася до 9 691. Найвищий тираж спостерігався в доковідному 2019 році, становивши 61,2 мільйона примірників, тоді як у 2022 році він знизився до 9,7 мільйона.
Втім, до цієї статистики входять і підручники та різні посібники, які до ринку не мають стосунку, тому ці цифри треба сприймати обережно, зауважує Юрій Марченко.
Він зазначає, що катастрофічний спад у 2022 році був зумовлений відсутністю фінансування з боку держави для друку підручників, які у 2021 році складали 65% від загального тиражу. За словами Марченка, у 2023 році фінансові результати видавництв покращилися, але головним чином завдяки підвищенню цін на книжкову продукцію.
Фото: У 2022 році відбулося катастрофічне падіння об'ємів друку нових примітників книг (Getty Images)
"Безумовно, у 2022 році ситуація з доходами була складною. У 2023-му видавництва змогли не лише відновити свої позиції, але й перевищити результати 2021 року. Водночас обсяги друку склали лише 55% від показників 2021 року. Проте, якщо кількість виданих книг зменшилася, а фінансові надходження зросли, це свідчить про те, що ціни на книги підвищилися," - зазначає він.
Видавництво КСД у 2022 році представило лише 20 нових книг, в той час як раніше щороку випускали близько 300 новинок. Про це повідомила комерційна директорка компанії Лариса Гужвинська в інтерв'ю для РБК-Україна. Проте 2023 рік став для них періодом трансформацій: кількість книгарень у мережі зросла до 61.
"Ми вважаємо, що чим більше людей матимуть доступ до книжок, тим більше зростатиме зацікавленість у читанні. Книгарні в цьому контексті - не просто точка продажу, а й важливий інструмент залучення нової аудиторії", - говорить Гужвинська.
В Україні література з країни-агресора почала втрачати свої позиції ще до початку масштабної війни. У 2017 році було введено обмеження на імпорт книжок з Росії. Згідно з постановою Кабінету Міністрів, для ввезення видавничої продукції з Російської Федерації та тимчасово окупованих територій необхідно було отримати відповідний дозвіл від Державного комітету телебачення і радіомовлення.
У червні 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про заборону ввезення й розповсюдження російських книжок - через рік після того, як його ухвалив парламент. Після цього на ринку відбулася фактично повна відмова від видання, друку та продажу російських і російськомовних книг.
Тетяна Гонченко, творець книжкового телеграм-каналу "Непозбувний книгочитун", у коментарі для РБК-Україна зазначає: "Протягом багатьох років Росія заполоняла наш книжковий ринок своїми виданнями. В умовах такої жорсткої конкуренції україномовні книги не мали шансів на виживання, тому залишалися в тіні, зберігаючись на нижніх полицях".
"Тепер росіянам заблокували можливість підривати наш ринок, а українці, які читали російською, перейшли на україномовні книжки, і це спричинило "бум" українських видавництв", - зауважує блогерка.
За її словами, українські книжкові блоги та медіа пережили стрімкий розвиток, оскільки виникла різниця між ринками.
"Блогери з України, які всього три роки тому могли зібрати лише 5-7 тисяч підписників, тепер здобувають десятки тисяч, і це лише перші кроки", - підкреслює вона.
Цього року в Україні спостерігається цікава тенденція щодо читання, стверджують представники Українського інституту книги.
У 2023 році 57% книг, які були прочитані, мали українську мову, тоді як 43% були російськими. Однак у 2024 році ситуація зазнала змін: 76% прочитаних творів виявилися українськими, 21% - російськими, а 3% - англійськими. Це свідчить про позитивну динаміку. Згідно з опитуванням, 53% респондентів вважають українську мову більш зручною для читання, тоді як частка тих, хто віддає перевагу російській, зменшилася з 12% до 8%, - повідомляє Юрій Марченко.
У всіх видавництвах, опитаних РБК-Україна, існує спільна думка: заміна російськомовних творів в домашній бібліотеці на українські книги є важливою ініціативою. Багато з них ще до введення мовних квот вирішили припинити випуск російськомовної продукції.
Зображення: Наразі на ринках книги російською мовою в основному представлені або як залишки старих тиражів, або в формі піратських копій, зазначають фахівці галузі (Катерина Гончарова/РБК-Україна).
"Ми ніколи не продавали російськомовні книги. Це наша "червона лінія". У нас навіть ніколи не було російськомовної версії сайту", - каже Анастасія Нікітіна, "Наш Формат".
У мережі КСД відсутні не лише книги російських авторів, але й твори, написані російською мовою.
"На даний момент у нас немає жодної російської книги, навіть у залишках. Проте проблема "сірого" ринку продовжує існувати: російські книги можна знайти в інтернет-просторі, на вторинному ринку та в окремих торгових точках. Додатково, ми також стикаємося з викликами, пов'язаними з піратством", - повідомили в видавництві.
В бібліотеках ще можна знайти деякі старі запаси книг російською мовою, зазначають видавці. Оновлення бібліотечних фондів має відбуватися за рахунок державного фінансування, але через брак коштів цей процес фактично зупинився.
Варто зазначити, що в Україні книги російською мовою та твори російських авторів не підлягають повній забороні. Існують певні особливості цих обмежень, які стосуються виключно книжкової індустрії.
Заборонено видавати, ввозити та розповсюджувати книги російською мовою, написані громадянами Росії (з 1991 року і дотепер), а також будь-які переклади їхніх творів. У бібліотеках їх можна використовувати лише для ознайомлення чи позики. Якщо автор не є громадянином Росії, можна видавати твори російською мовою лише в оригіналі або в перекладі українською, мовами корінних народів України, офіційними мовами ЄС.
Ввозити та поширювати книги з Росії та Білорусі заборонено. У магазинах більш ніж половина товару повинна бути українською мовою. Видавниці також зобов'язані публікувати не менше 50% своїх видань українською.
"В Україні немає жодних обмежень стосовно мови оригіналу. Держава враховує права автора. Наприклад, видати твори Пушкіна, Толстого, Андрія Платонова чи Сергія Довлатова можна в будь-якому форматі — як в оригіналі, так і в перекладі. Проте, твори Акуніна, як громадянина Росії, не можуть бути видані ані російською, ані українською мовою. В суспільстві вже існує спільна думка: українських книг повинно бути більше", - зазначає Юрій Марченко.
Проте, якщо ознайомитися зі звітами мовного омбудсмена, можна помітити, що періодично вдається виявити порушників як серед книгарень, так і серед видавництв.
"Якщо ви натрапите на книгу російською мовою в якомусь ринку, де зазначено, що вона надрукована в Казахстані або Молдові, це може свідчити про те, що її виготовили в якихось неформальних умовах, наприклад, у гаражі," – уточнює наш співрозмовник.
Зараз особливо активна вікова категорія - це 13-20 років. Цьому сприяють блоги в TikTok про книжки, говорить очільниця відділу маркетингу видавництва "Фабула" Анастасія Сумцова. За її словами, видавці намагаються поповнювати асортимент книгами саме для молоді.
У глобальному та українському контекстах фентезі займає провідні позиції, зазначає Тетяна Гонченко. Якщо зосередитися виключно на внутрішньому ринку, то можна спостерігати його різноманітне зростання.
Зображення: В Україні спостерігається зростання інтересу до різноманітних літературних жанрів (Getty Images)
"Потужно розвивається горор-спільнота, яка навіть запровадила власну премію. Активно розвивається галузь мальописів: і українських, і перекладних. Продажі манґи б'ють усі рейтинги. Трилери й детективи традиційно популярні. Навіть поезія стає на часі, хоча вона завжди була нішевою", - наводить приклади блогерка.
Окреме місце серед читачів цього року посів новий жанр - порнофентезі. Саме в такому стилі написаний хіт 2024 року "Четверте крило" Ребекки Яррос.
Згідно з інформацією мережі книгарень "Yakaboo", у 2024 році українські читачі виявили найбільший інтерес до сучасної прози, літератури з теми особистісних змін, дитячих книжок, зокрема казок, а також до міфів, пригодницьких романів, фентезі й наукової фантастики, а також психологічних трилерів.
Олександр Красовицький підкреслює, що залучення українського читача до глобального книжкового ринку є однією з найзначніших позитивних тенденцій сьогодення.
"Коли з'являється новий закордонний бестселер, видавці відразу ж починають активно змагатися за його права, часто ще до того, як книга потрапляє на полиці. Переклади виходять надзвичайно оперативно", - зазначає він.
Під час війни також значно активізувався великий жанр, відомий видавцям як воєнліт або література війни. У цьому напрямі свої твори створюють як військовослужбовці, так і цивільні особи, які діляться своїми переживаннями та досвідом, пов’язаним із конфліктом.
Анастасія Нікітіна з "Нашого Формату" зазначає: "Українці стали значно менш зацікавлені у літературі про 'успішний успіх', натомість спостерігається зростання попиту на книги з психології. Люди прагнуть дізнатися, як справлятися зі стресом та тривожністю. Також стало більше біографій видатних особистостей".
Під час війни книжковий ринок, як і інші галузі, відчуває сильну кризу кадрів. Одна з запитуваних професій - перекладачі. У "Нашому Форматі" кажуть про труднощі з їх пошуком. А вони особливо потрібні, бо понад 90% портфеля видавництва - саме перекладна книга.
"Для досягнення високої якості перекладу необхідні фахівці, які мають глибокі знання в тематиці книги. Якщо перекладач спеціалізується лише на художній літературі, ми не зможемо доручити йому переклад економічного видання. Крім того, нам потрібен науковий редактор, який здійснить перевірку тексту з наукової точки зору. Оскільки такі фахівці зазвичай зайняті, це затягує процес," - зазначає Нікітіна.
У видавництві завжди прагнуть підтримувати високу якість тексту, навіть якщо це означає затримки через зайнятість фахівців. Нерідко книжку не встигають завершити через мобілізацію задіяного спеціаліста, тож потрібно на пів дороги залучати нових фахівців.
Зображення: На сьогодні майже вся індустрія стикається з нестачею кваліфікованих спеціалістів, які беруть участь у видавничій діяльності (Getty Images)
За інформацією Красовицького, щорічно в Україні публікується близько 15 000 нових книжок. При цьому майже половина з них є перекладами.
"Сусідні країни (Польща, Чехія, Угорщина) перекладають приблизно вдвічі більше своєю мовою. Це той орієнтир, до якого нам варто йти", - порівнює видавець.
При виборі іноземних творів для перекладу, видавництва орієнтуються на світові літературні тенденції та прагнуть визначити, які книги можуть привернути увагу читачів. Популярність автора слугує додатковим фактором, що підвищує ймовірність успіху видання.
"Важливий аспект - фінансова сторона. Видавництва оцінюють можливий прибуток від продажу, враховуючи потенційний попит і витрати на переклад", - розповідає Анастасія Сумцова, "Фабула".
Хоча українські видавництва тримаються на рівні світових літературних тенденцій, Тетяна Гонченко звертає увагу на те, що іноді якість перекладів потребує покращення.
"Ось кілька свіжих скандалів, пов'язаних із низькою якістю перекладів. Наприклад, у одному з варіантів перекладу від КСД слово "аман" стало наслідком неправильного перекладу "a man". Або випадок з "Замком капелюшника", коли після отриманої критики видавництво вирішило повністю переперекласти книгу і обміняти всі раніше продані екземпляри на нові", - ділиться блогерка.
Вона вважає, що процес помилок є невід'ємною частиною розвитку ринку і має позитивний вплив. Крім того, читачі стають дедалі більш усвідомленими: вони починають звертати увагу на імена перекладачів та формують "чорні списки" видавництв, які випускають неякісні переклади.
У "Книголаві" прагнуть знайти для своїх читачів найзахопливіші видання з різних куточків планети, проте основною перешкодою є брак перекладачів рідкісних мов, таких як мови скандинавських держав.
Олександр Красовицький також піднімає питання щодо проблем у сфері українського перекладу. Він зазначає, що через складність цієї професії нові спеціалісти з'являються не так швидко, як хотілося б.
"В Україні вже давно немає школи українського перекладу. Існувала радянська школа, але вона вже в минулому. Я переконаний, що завдяки розвитку комп'ютерних програм для перекладу та змінам у поколіннях, якість перекладів покращиться завдяки конкуренції," - висловив свою думку він.
У 2023 році ціни на книги піднялися на 30% у порівнянні з 2021 роком, а в 2024 році відбулося ще одне підвищення на 7% у порівнянні з попереднім роком. Учасники дискусії пов'язують це з валютними коливаннями: ринок прав на публікацію зазнав змін, і середня ціна на ці права за останні роки зросла втричі.
Зросли витрати на оплату праці, витрати на доставку та інші складники собівартості, говорить Лариса Гужвинська, КСД.
"Наша основна мета полягає в тому, щоб література стала доступною для всіх. Ми надаємо особливі пропозиції для зареєстрованих користувачів нашої платформи. Прагнемо забезпечити читачів можливістю отримати найкращі книги за справедливими цінами, навіть у найбільш складних обставинах," - зазначає вона.
Юрій Марченко зазначає, що в ряді країн існує встановлена ціна на книги, відома як "цінник на обкладинці".
"Якщо на обкладинці зазначена ціна 19 євро, саме така сума буде в усіх великих та малих книгарнях, а також на онлайн-ресурсах. В Україні часто спостерігається 'ціновий безлад': торгівці та видавці влаштовують вражаючі акції, змагаючись не за якість обслуговування, а за розмір знижок," - коментує наш співрозмовник.
Зображення: Вартість книг у 2024 році істотно підвищилася (Getty Images)
Найбільший вплив на зростання цін на книги має зростання вартості друку (зокрема, через перенавантаження типографій) і зміна курсу валюти, в якій виплачують роялті іноземним авторам, констатують у видавництві "Книголав".
"Також зросли тарифи підрядників, тож книга стала менш доступною за ціною для українців. Але наразі ми не спостерігаємо критичного зниження попиту на книги через їхню вартість", - каже Дмитро Осколков.
Зросли й ціни на логістику: воєнні умови та перебої в постачанні призвели до зростання витрат на транспортування. Вплинуло й скорочення ринку: через бойові дії зменшилась кількість видавництв і книжкових магазинів.
Попри зростання цін українська книга досі залишається однією з найдешевших у світі, а витрати на те, щоб її виробити, тримаються на ринковому рівні.
"Це свідчить про те, що фінансові надходження для видавництв і авторів у нашій країні залишаються на низькому рівні. Лише кілька письменників можуть вважатися професіоналами, які отримують основний дохід виключно з продажу своїх книг, а не з альтернативних джерел. Таким чином, велика частина населення не має активної участі в книжковій індустрії," - зазначає Красовицький з "Фоліо".
На його думку, змінити цю ситуацію можуть публічні бібліотеки. Україна має найбільшу мережу бібліотек в Європі - приблизно 11 тисяч.
"Держава має зобов’язання створити рівні можливості для всіх читачів. Якщо у людини немає коштів на купівлю книги в магазині, вона повинна мати можливість звернутися до бібліотеки і бути впевненою, що нові видання доступні там одночасно з їх появою в книгарнях," - підкреслює видавець.
Перш ніж перейти до інших аспектів, необхідно розглянути питання оновлення книжкових фондів, оскільки в більшості випадків вони все ще мають радянське походження.
"У світі бібліотеки займають 15-25% від виробництва книжкової продукції. Замовлення бібліотек в Україні - це 1% у найкращі роки. Тобто фактично держава понад 30 років не опікувалась заміною фондів у бібліотеках", - підсумовує Красовицький.
Війна створила атмосферу невизначеності, непередбачуваних ситуацій і, часто, ускладнила можливість довгострокового планування. Видавництва змушені були пристосовуватися до нових умов, переглядати свої процеси та іноді приймати рішення під тиском обставин.
"Це спонукало нас до підвищення гнучкості та швидкості реагування. У цьому році ми відзначаємо 25-річчя нашої компанії. Ми вдосконалили наші процеси, успішно реалізували етап ребрендингу і значно краще зрозуміли потреби наших клієнтів", – зазначає Лариса Гужвинська, КСД.
За її словами, книга залишається одним із найефективніших інструментів, що дозволяє подорожувати в різні світи, знаходити відповіді на важливі запитання та шукати розраду в складні часи. Тому люди звертаються до книжок, і ринок української книги продовжує розвиватися попри всі виклики.
Зображення: Чимало видавців стверджують, що їм вдалося досягти обсягу продажів, як до повномасштабної війни, і вони мають амбітні цілі на 2025 рік (Getty Images)
Вона також сподівається, що стартують та активізуються державні програми для підтримки книгарень, а також з'являться нові системні ініціативи, які сприятимуть розвитку цієї сфери.
"Проте наразі важко визначити їхню реальну ефективність. Згідно з офіційними даними, всього 2% виділених фінансів на "Зимову підтримку" йдуть на придбання книг. Чи зможе це суттєво змінити ситуацію на ринку? Скоріш за все, ні. Однак це все ж таки позитивний крок вперед", - зазначає співрозмовниця.
Попри невизначеність, у "Нашому Форматі" теж сподіваються на можливість подальшого розвитку. Видавництво вже придбало права на нові книги на весь 2025 рік, і зараз активно працює над закупівлею прав на 2026-й.
"Цього року ми намітили реалізувати приблизно 100 проєктів, але значна частина цього залежить від швидкості роботи перекладачів, друкарських підприємств та інших факторів. Для того, щоб сформувати системний бізнес та ефективно конкурувати, необхідно ретельно планувати, дотримуватися термінів і зосереджуватися на сталому розвитку", - підкреслила Нікітіна.
У 2024 році читачі помітили значне підвищення цін на книги, проте, судячи із обсягу продажів, а також численних книжкових заходів і презентацій, зацікавленість до читання залишається на високому рівні. Видавництва мають амбітні плани на 2025 рік, а вихід російської книги з ринку став важливим моментом, який сприяв ще активнішому розвитку україномовної літератури.
#Президент (державна посада) #Росія #Польща #Україна #Європейський Союз #Європа #Угорщина #Володимир Зеленський #Греція #Українці #Чеська Республіка #Держава (політичний устрій) #Російська мова #Українська мова #Уряд України #Роздрібний магазин #Словаччина #Блог #Казахстан #Білорусь #Молдова #Радянський Союз #Польський народ #Ціна #РБК-Україна #Скандинавія #Бібліотека #Португалія #Перекладач #Тираж газети #Жанр #Література #Фантазія #Бестселер #Клуб сімейного дозвілля #Видавництво #Підручник #Фоліо (видавництво) #Nash Format #Піратство #Андрій Платонов #Сергій Довлатов #Олександр Пушкін #Лев Толстой
