Євроінтеграція не зводиться лише до підняття прапора Європейського Союзу на міській ратуші. Вона полягає в тому, щоб у містах влада не лише ділилася досягненнями, а й відкрито обговорювала існуючі виклики, працюючи над створенням комфортного середовища для своїх жителів.
Ми часто вважаємо, що процес євроінтеграції відбувається лише в елітних офісах Києва чи Брюсселя. Але насправді він проявляється у вашому смартфоні, коли ви шукаєте дані про укриття або звіт щодо використання гуманітарної допомоги.
На рівні місцевих громад приймається 70% рішень, які реалізують європейські норми. Але чи готові наші міста пройти цей випробування?
Останній рік програма "Прозорі міста" досліджувала, наскільки муніципалітети відповідають європейським підходам управління. Висновок виявився протверезним: ми все ще на етапі фрагментарних рішень, а не системи.
Вивчивши основні три сфери муніципального управління, ми виявили ряд спільних викликів, що проявляються в численних українських містах та регіонах.
На даний момент місцеві органи влади не відповідають європейським стандартам прозорості.
І причина цього -- не лише у безпековому контексті.
Великі і менші обласні центри, міста на фронті і в тилу, громади з стабільним політичним керівництвом та без нього — всі вони виявляють здатність до стійкості, забезпечують базову відкритість, підтримують функціонування сервісів і навіть впроваджують нові цифрові ініціативи. В кінцевому рахунку, результати залежать не лише від наявних ресурсів чи обставин, а й від управлінських пріоритетів та цінностей.
Протягом попереднього року команда "Прозорих міст" в рамках Європейського індексу міст провела аналіз готовності українських муніципалітетів до інтеграції з ЄС. Дослідження охоплювало такі аспекти, як рівень відкритості, взаємодія з громадськістю та розвиток електронних послуг.
Ми вивчали не тільки офіційне публікування документів та інформації, а й справжній досвід користувачів. Це стосується того, чи здатна особа швидко відшукати необхідні дані, зрозуміти механізми роботи міської ради, отримати послугу, скористатися сервісами, вплинути на прийняття рішень або отримати підтримку в екстрених ситуаціях.
Міста можуть пропонувати численні електронні послуги, чат-боти, карти, інформаційні панелі та мобільні додатки, проте не забезпечити громадянам зручний доступ до цієї екосистеми.
Саме з цієї причини в наших дослідженнях ми аналізуємо концепцію "єдиної точки доступу" – створення зручних, регулярно оновлюваних тематичних веб-сторінок, що містять повну інформацію та актуальні посилання. Це відповідає європейському підходу до орієнтованості на користувача, де сервіси повинні формуватися з урахуванням потреб користувачів.
Насправді, ситуація з веб-сайтами міських рад зазвичай є зовсім іншою: інформація розподілена між новинами, документами, різними розділами та старими сторінками, а функція пошуку не завжди дозволяє швидко знайти необхідні відомості.
Восени ми перевірили 11 великих міст за дев'ятьма темами -- від регламенту ради і доступу до засідань до гуманітарної допомоги, "єВідновлення", інформації для ВПО, захисників і захисниць.
Принцип "єдиної точки входу" був реалізований виключно в Києві.
Львів вже близький до цього показника: для всіх тем, окрім гуманітарної допомоги, створено окремі сторінки.
Схожу ситуацію ми фіксували і на більшій вибірці міст. Лише 18 із 50 міст мають окремий розділ або сайт, де зібрані коректні посилання щонайменше на сім актуальних електронних сервісів.
Актуальні комплексні мобільні застосунки, які оновлювалися у 2025 році і можуть надати доступ до всіх електронних міських сервісів, мають лише 6 із 50 найбільших міст -- Київ, Харків, Одеса, Дніпро, Кривий Ріг та Кременчук.
Причини цієї фрагментарності різні: зміщення пріоритетів на безпеку, нестабільність політичного середовища, відтік кадрів, а також паралельна реалізація проєктів з різними донорами без єдиної "парасольки".
Ще один насторожуючий момент – це спосіб, яким мери звітують перед населенням. Відповідно до законодавства, керівник громади зобов'язаний двічі на рік зустрічатися з мешканцями, дивитися їм в очі та відверто інформувати про виконані роботи.
У реальності ця норма часто перетворюється на формальність -- сухі слайди, зведені в одне суцільне полотно, звіти від підрозділів міської ради, пафосні відеоролики або заздалегідь підготовлені зручні ефіри.
Наш аналіз 100 найбільших міст виявив шокуючі результати: кожен п'ятий міський голова не виконав свого обов'язку звітувати перед громадою за 2024 рік. У багатьох містах звітування зводилося лише до публікації текстових матеріалів на офіційних сайтах, без проведення відкритих зустрічей та можливості для мешканців ставити запитання.
Повноцінний діалог із громадою відбувся менш ніж у чверті випадків.
Навіть законодавчі вимоги не завжди виступають основним аргументом у наших обговореннях із міськими радами.
Серед двадцяти обласних центрів тільки у Львові та Хмельницькому виявили мужність провести відкриті зустрічі, де презентували звіт про виконання бюджету за минулий рік та роз'яснили, на що були витрачені податки громади у 2025 році.
Вивчаючи різні населені пункти, ми виявили, що деякі сфери, які стали особливо важливими після початку повномасштабного вторгнення, все ще зазнають значних труднощів, незважаючи на те що до п’ятого року великого конфлікту їх вже слід було б оптимізувати.
Мова йде про надання гуманітарної підтримки, виплати за знищене або пошкоджене майно, а також про ресурси та інформацію для внутрішньо переміщених осіб, захисників і захисниць. Також включені соціальні послуги, актуальні відомості про укриття, медичні послуги та споживання енергії.
Тут міста виявляють найменш організовані та систематизовані методи.
Це особливо чітко ілюструється через приклад гуманітарної допомоги.
Тільки три з п'ятдесяти найбільших міст – Миколаїв, Чернівці та Шостка – надають повну інформацію про надходження та їх розподіл. Водночас у двадцяти містах із цього списку не опубліковано жодної з запитуваних категорій даних: відсутні як тематичні розділи, так і звіти, принципи розподілу та списки отримувачів.
Однак ця проблема цілком вирішувана. Наприклад, міста Миколаїв, Чернівці та Шостка створили спеціалізовані тематичні веб-сторінки, на яких зібрана важлива інформація про гуманітарну допомогу, правила її отримання, визначені пріоритетні групи та звіти.
Навіть під час війни міста здатні налагодити чітку та організовану комунікацію, якщо вважатимуть це управлінським пріоритетом.
У всіх наших дослідженнях видно спільну закономірність: міська влада, яка мислить стратегічно і має базові політики, програми та зрозумілу логіку розвитку, має більше шансів пережити кризи (у нас їх зараз не бракує), побудувати нову екосистему і підтримувати вже створені рішення.
Якщо ж ініціативи сприймаються як окремі проєкти, інколи навіть як "послуга" міжнародним партнерам, то система швидко втрачає цілісність і тяглість, і дратує як містян, так і самих службовців.
У одному з обласних центрів, завдяки допомозі міжнародних партнерів, розробили додаток, покликаний об'єднати електронні послуги міста. Проте, через неможливість інтеграції з місцевою системою управління, проект зупинив свою діяльність після кількох років підтримки з боку розробників.
Один з локальних Порталів відкритих даних, розроблений за допомогою міжнародних партнерів, з часом втрачає свою ефективність через відсутність належного управління. Останні статистичні дані, представлені на цьому порталі, мають дату 2023 року. Хоча ресурс формально функціонує, він не виконує своїх функцій як джерело актуальної інформації для громадськості, підприємств та науковців.
Внаслідок цього міста збирають інструменти, проте не формують єдину систему.
Запитання, яке повинні розглянути місцеві управлінці, полягає не в тому, чи прагнуть громади інтегруватися до Європейського Союзу, а в оцінці готовності міста до цього процесу вже сьогодні. Наступні роки стануть вирішальними для здійснення цієї підготовки.
Наше дослідження виявило, що основні труднощі не пов'язані з недостатком технологічних засобів чи ресурсів, а скоріше з недоліком системного підходу до взаємодії з громадянами, а також до структурування інформації та послуг.
Європейський підхід до врядування базується на принципах good governance (доброго врядування).
Мова йде про основні принципи створення відкритої, дієвої та підзвітної адміністрації, яка зосереджена на потребах громадян.
Ці засади включають не лише чесність виборчого процесу та верховенство закону, але й такі елементи, як прозорість, підзвітність, етичні норми та сталий розвиток, що мають на меті формування інституцій, які викликають довіру у громадян.
Тобто містам потрібно почати з фундаменту: переглянути архітектуру офіційних сайтів, створити окремі тематичні сторінки за ключовими темами, вибудувати повний цикл публікації інформації про роботу ради, наповнити єдині тематичні сторінки, окремо посилити цифрові рішення для соціальної сфери та вразливих груп та нарешті зробити пошук на сайтах інструментом доступу, а не декоративною функцією.
Для належного діалогу місцева влада так чи інакше зобов'язана іти і говорити зі своїми платниками податків, жителями громади -- звітувати, пояснювати, будувати сталі дорослі і відповідальні взаємини.
Тому принципи комунікації прості. Йдіть туди, де ваша аудиторія.
Якщо ви дійсно хочете донести інформацію та бути підзвітним своїй громаді, то варто слідувати за своєю цільовою аудиторією туди, де вона, а не очікувати, що містяни будуть зранку і до світанку моніторити сайти міської ради та підпорядкованих підрозділів.
Створення власних соціальних мереж, використання ефективних інструментів для залучення громадськості, співпраця з місцевими медіа та активна взаємодія з населенням — це складний, але вкрай важливий процес, який потребує постійних зусиль. Результатом такої роботи може стати підвищена видимість діяльності міської ради, визнання її представників та створення більш гармонійної суспільної атмосфери.
Ми підготували нові рекомендації та інструменти для самооцінки. Вони надають можливість владі оцінити свою діяльність з перспективи мешканців. Це має велике значення, оскільки зміни в цій області не залежать від великих фінансових вкладів, а починаються з усвідомлення існуючих проблем і готовності змінити свої методи роботи.
Врешті-решт, євроінтеграція не обмежується лише підняттям прапора ЄС на муніципальній будівлі.
Це про міста, де влада говорить не лише про свої успіхи, а й про проблеми, та починає створювати зручний простір для людей.
Справжня готовність міста до прозорості відповідно до європейських стандартів полягає в тому, що мешканець може легко знайти необхідну інформацію, отримати підтримку або перевірити витрати громади всього за кілька кліків на своєму смартфоні.
Саме завдяки відкритим цифровим рішенням та відвертому спілкуванню формується довіра, яка є критично важливою для успішного функціонування будь-якої громади. Це особливо актуально в умовах війни.
Цей матеріал створено за сприяння Програми MATRA Посольства Королівства Нідерландів в Україні та з фінансовою підтримкою Швеції в рамках програми зміцнення інституцій Transparency International Ukraine.
#Європейський Союз #Європа #Комунікація #Крим #Дебати #Київ #Бюджет #Львів #Одеса #Брюссель #Дніпро #Законодавство #Гуманітарна допомога #Екосистема #Діалог #Харків #Нідерланди #Прикладне програмне забезпечення #Місцеве самоврядування #Сигнал #Швеція #Європейська інтеграція #Смартфон #Миколаїв #Міський голова #Чернівці #Кременчук #Хмельницький #Пафос #Чому #Старший #Задній (військовий) #Фундамент (будівництво) #Шостка #Центр місцевого самоврядування #«Трансперренсі Інтернешнл»
