Діяльність Європи в контексті підтримки України.
30 березня NBC News оприлюднило інформацію про те, що президент США Дональд Трамп "обурений" і "надзвичайно розгніваний" на російського лідера Володимира Путіна. Це пов'язано з його висловлюваннями про нібито нелегітимність Володимира Зеленського, а також із ситуацією щодо можливого припинення вогню в Україні. Трамп поділився цими думками під час телефонної розмови з ведучою телеканалу Крістен Велкер. Він також зазначив, що готовий вжити заходів, зокрема впровадити мита на нафтопродукти з Росії.
1 квітня Fox News повідомило, що Дональд Трамп висловив своє невдоволення стосовно дій Володимира Путіна. Президент США вважає, що Росія затримує переговори про досягнення повного припинення вогню. Згідно з інформацією, наданою джерелами каналу, під час обговорення умов перемир'я розглядається "додатковий план дій". Зокрема, обговорюється можливість введення суворих санкцій.
Експерти Fox News зазначили, що наразі рівень дотримання санкцій є вкрай низьким, оцінюючи його приблизно на "3 бали з 10". Серед можливих заходів тиску вони виокремили необхідність зупинити діяльність "тіньового флоту" Росії, який займається перевезенням нафти через Балтійське море.
Водночас, речниця Білого дому Керолайн Левітт заявила, що Трамп висловив своє невдоволення висловлюваннями лідерів "по обидва боки цього конфлікту", маючи на увазі й президента України Володимира Зеленського.
Державний секретар США Марко Рубіо 28 березня повідомив, що не може визначити, скільки часу знадобиться для досягнення миру, оскільки "це не в наших (США, - ред.) руках".
"Перед нами стоїть значний обсяг роботи з усіма сторонами, зокрема з російською, з якою ми не мали діалогу протягом багатьох років", - зазначив Рубіо. Однак вже 4 квітня держсекретар підкреслив, що США не мають наміру чекати тривалий час на реальні дії з боку РФ для завершення конфлікту. "Ми зможемо оцінити готовність Росії до миру упродовж кількох тижнів, а не місяців", - додав Рубіо.
Марко Рубіо (фото: Getty Images)
Спеціальний представник президента США по Україні Кіт Келлог 2 квітня висловив думку, що Київ і Москва знаходяться на межі досягнення повного припинення вогню. Він підкреслив важливість розробки договірних умов, які охоплюють позиції обох країн, з подальшим їх узгодженням. Келлог також зазначив, що для цього необхідно, щоб кожна зі сторін була готова йти на компроміси.
"Я щиро вважаю, що ми наближаємося до досягнення угоди про припинення вогню, але для цього обидві сторони мусять погодитися на компроміс. Жодна з них не отримає все, що бажає", - зазначив Келлог у розмові з Fox Business.
1 квітня Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ Росії, висловив думку, що Росія не приймає пропозиції Трампа щодо завершення військового конфлікту з Україною, оскільки вони, на його переконання, не вирішують "питання" агресора. Він зазначив, що американська сторона "лише намагається" розробити план, який дозволив би спочатку досягти припинення вогню.
"Потім (США хочуть - ред.) перейти до якихось інших моделей і схем, у яких, наскільки можна судити, на сьогодні немає місця головній нашій вимозі, а саме вирішенню проблем, пов'язаних із першопричинами цього конфлікту", - сказав чиновник країни-агресора.
Разом з тим, Росія продовжує щоденні обстріли території України - енергетичних об'єктів, а також цивільної інфраструктури, поряд з ударами по житлових будинках. Україна надає США повну інформацію про порушення Росією часткового припинення вогню, заявив Володимир Зеленський 1 квітня. Він зазначив, що наразі дуже важливим є моніторинг виконання тих чи інших домовленостей про припинення вогню в Україні. І поки моніторингової місії в країні не має, Київ сам передає докази порушення РФ режиму тиші.
В свою чергу, в Росії стверджують, що Путін погодився з ініціативою Трампа і, після бесіди, що відбулася 18 березня, нібито видав наказ військовим призупинити напади на енергетичну інфраструктуру на 30 днів. Москва, в цинічному стилі, звинувачує Київ у невиконанні угод. 1 квітня міністр закордонних справ Росії Лавров висловив обурення щодо України перед Сполученими Штатами, ООН та ОБСЄ, вказуючи на так зване "порушення Україною угоди про заборону атак на енергетичні об'єкти".
"Протягом тривалого часу енергетичні об'єкти піддаються атакам, з можливими перервами на один чи два дні. Ми надали цей список помічникові президента США Майку Волцу. Також я надіслав його державному секретарю США Марко Рубіо, а також нашим представникам в ООН та ОБСЄ," - повідомив Лавров.
На цьому тлі українське військове командування спостерігає за підготовкою російської армії до активізації боїв на кількох напрямках. Як повідомив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса, Росія нарощує тиск на фронті на тлі консультацій щодо припинення вогню.
3 квітня Сполучені Штати зустріли Кирила Дмитрієва, голову Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) та переговірника президента Путіна. Це був перший візит до Америки високопрофільного російського державного діяча з моменту початку масштабного вторгнення в Україну, що змусило США скасувати санкції проти Дмитрієва.
Після завершення переговорів у Вашингтоні Дмитрієв повідомив, що команда Трампа досягла "значного прогресу у спілкуванні з Росією", проте для розв'язання всіх суперечок знадобиться провести ще кілька зустрічей між США та Росією.
У зверненні Дмитрієва зазначається, що Сполучені Штати та Російська Федерація вели переговори про можливу співпрацю в Арктичному регіоні та в сфері рідкоземельних металів. Згідно з інформацією, американські компанії нібито готові зайняти ті ніші, які залишили європейські підприємства, що вирішили покинути російський ринок.
Кирило Дмитрієв (фото: Getty Images)
Крім того, представник президента Путіна порушив тему безпекових гарантій для України. Він зазначив, що, незважаючи на атаки на російську енергетичну інфраструктуру, Кремль може бути відкритим до обговорення питання безпеки для Києва. Водночас він підкреслив, що Росія виступає проти членства України в НАТО. Така позиція представника Путіна дещо відрізняється від звичних висловлювань російських офіційних осіб, оскільки раніше Москва категорично заперечувала можливість надання будь-яких гарантій безпеки для України.
За даними Bloomberg, тепер у США чекають звіту Дмитрієва главі Кремля, перш ніж робити подальші кроки щодо врегулювання війни в Україні.
31 березня Дональд Трамп заявив, що Володимир Зеленський нібито хоче відмовитися від угоди щодо корисних копалин. "Якщо він це зробить, у нього виникнуть проблеми, великі, великі проблеми", - сказав Трамп журналістам на борту літака Air Force One.
Проте, згідно з інформацією РБК-Україна, переговори щодо угоди все ще продовжуються. Зокрема, Україна та Сполучені Штати організували технічну онлайн-конференцію, присвячену угоді про рідкісноземельні ресурси.
"Фактично почали (обговорення угоди, - ред.), зараз напрацюють наше перше бачення, потім далі будуть говорити з американцями", - повідомило поінформоване джерело РБК-Україна.
Голова МЗС України Андрій Сибіга 1 квітня уточнив: "Міністерство закордонних справ 28 березня дипломатичними каналами отримало новий текст так званої угоди щодо мінеральних ресурсів від американської сторони. Як відомо, українська сторона була готова підписати раніше напрацьовану рамкову угоду. Зараз ми отримали пропозицію на розвиток і відповідно новий текст угоди", - розповів Сибіга.
Він зазначив, що в Україні існує власне законодавство, яке регулює обробку подібних документів. Отже, було ініційовано виконання внутрішніх державних процедур. За інформацією Сибіги, угода зі Сполученими Штатами повинна бути узгоджена з курсом України на євроінтеграцію. Це є однією з ключових позицій нашої держави.
Міністр фінансів США Скотт Бессент 3 квітня анонсував візит у США переговорної команди з України. Він додав, що українська сторона найняла адвоката і що угода "готова з нашого боку (з боку США, - ред)".
Європейські країни, що входять до "коаліції рішучих" продовжують напрацьовувати варіанти розміщення контингенту в Україні. З цією метою 4 квітня до Києва прибула делегація військових з Великої Британії та Франції. Мета візиту - вивчити технічну сторону питання, а також обговорити подальшу підтримку України. Тим часом, стало відомо, що Європу на потенційних мирних переговорах може представляти французький президент Емманюель Макрон.
Тема допомоги Україні обговорювалась і під час засідання Ради Україна-НАТО у Брюсселі 3-4 квітня.
Проте тривала підтримка України може бути під загрозою через торговельну війну, ініційовану США проти багатьох країн світу. 2 квітня президент Трамп підписав указ, що передбачає впровадження нових торгових тарифів. Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з фінансових, податкових та митних питань, підкреслив, що це матиме значний вплив на економічні та торговельні зв'язки України з партнерами.
"Партнери України почнуть уповільнювати свої темпи. Це призведе до зменшення фінансових надходжень, що, в свою чергу, обмежать їхні можливості для надання нам підтримки. Водночас уряди країн-партнерів будуть змушені запроваджувати протекціоністські заходи, не обмежуючись тільки американськими товарами. Такі протекціоністські дії вже можуть суттєво негативно вплинути на нас," - зазначив він.
Одночасно триває процес відсторонення США від надання допомоги Україні. 11 квітня у Брюсселі відбудеться зустріч представників 50 країн, метою якої є координація військової підтримки для України в рамках формату "Рамштайн". Вперше коаліція збереться без участі міністра оборони США Піта Гегсета, який присутній на попередній зустрічі "Рамштайн" у лютому. Цікаво, що він став першим міністром оборони США за всю історію цієї коаліції, який не очолював її.
Піт Гегсет (зображення: Getty Images)
Загалом, спроби Трампа переконати Путіна знайти конструктивні рішення для завершення війни поки що не можна визнати успішними. Незважаючи на численні дипломатичні зустрічі між США та Росією, президент США не наважується здійснювати значний тиск на Кремль.
Водночас, Україна у відносинах зі США продовжує балансувати. З одного боку, Київ і Вашингтон мають спільну позицію щодо переговорів. З іншого, Штати намагаються навязати невигідну для України угоду про корисні копалини. І поки неясно, чи вдасться щодо неї знайти компроміс.
На цьому фоні активність європейських країн має значення, проте залишається на другому плані. У Брюсселі та інших європейських столицях продовжують спостерігати за наслідками дипломатичних зусиль Трампа, і саме на основі цих результатів будуть ухвалюватися подальші рішення щодо підтримки України.
#Сполучені Штати #Президент (державна посада) #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Дональд Трамп #Росія #Україна #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Організація Об'єднаних Націй #Європейський Союз #Європа #Москва #Володимир Зеленський #НАТО #Компроміс #Енергетична галузь #Київ #Інфраструктура #Чиновник #Міністр закордонних справ (Україна) #Брюссель #Північна та Південна Америка #Вашингтон, округ Колумбія #Імператорська російська армія #Сполучене Королівство #Франція #Московський Кремль #Американці #Bloomberg L.P. #Фокс Ньюс #Марко Рубіо #Нафта #РБК-Україна #Мито (податок) #Міністерство закордонних справ (Україна) #Державний секретар Сполучених Штатів Америки #Міністерство закордонних справ #Диктатор. #Getty Images #Організація з безпеки і співробітництва в Європі #Еммануель Макрон #Балтійське море #Міністр оборони США #Протекціонізм #Російська інтервенція до Криму (2014)
