Шведська компанія H&M зіткнулася з серйозними викликами у своїх зусиллях створити прибуткову модель бізнесу на основі перепродажу вживаного одягу через значні операційні витрати та невеликі обсяги продажів.
Великий склад на півночі Стокгольма переповнений сукнями, штанами, сумками та взуттям, які більше не потрібні їхнім власникам. Щороку через цей та ще три аналогічні логістичні центри в Європі проходить понад 20 мільйонів вживаних речей. Однак, щоб перетворити чужий гардероб на прибутковий бізнес, потрібні значні зусилля, про що йдеться у статті Bloomberg Businessweek.
Кожен товар необхідно вручну приймати, перевіряти на наявність дефектів, фотографувати, створювати опис, заносити у базу даних, розміщувати на полиці, а після покупки — знаходити та відправляти покупцеві. Для товарів, вартість яких часто не перевищує $5, така логістика стає фінансовим викликом.
Складом управляє компанія Sellpy, 82% акцій якої належать піонеру швидкої моди Hennes & Mauritz AB (H&M). На відміну від платформ Depop та Vinted, Sellpy повністю бере на себе всі етапи процесу: клієнту потрібно лише упаковати непотрібні речі в пакет, вартість якого становить близько €3 для покриття витрат на доставку, а далі сервіс виконує всю роботу. Як зазначає генеральний директор Sellpy Мікаель Арнер, основна мета бізнесу — забезпечити максимальну зручність для клієнтів, а не для компанії.
Ідея заснування компанії прийшла до Арнера після його повернення до Швеції з США, коли він натрапив на свою дитячу кімнату, переповнену старими речами в батьківському домі. Він спробував продати їх, але швидко втратив інтерес, зрозумівши, що багато людей готові віддати частину вартості своїх речей, щоб уникнути складнощів з логістикою. У 2014 році разом з двома друзями він створив компанію Sellpy. Проте, через 12 років діяльності та з командою з 2,7 тисячі співробітників, компанія досі не змогла досягти прибутковості. Sellpy стягує з продавців €1,20 за товар та до 60% від фінальної вартості покупки, але навіть це не покриває витрат. Виявилося, що продавати мільйони нових недорогих футболок з азійських фабрик значно простіше, ніж працювати з унікальним вживаним одягом, де кожна річ вимагає індивідуального підходу.
Штучний інтелект проти фізичних обмежень
Великі надії Арнер покладає на штучний інтелект. Алгоритми Sellpy вже витягують з фотографій деталі про бренд, розмір, матеріал і колір, складаючи описи та формуючи стартові ціни. При таких низьких чеках кожна секунда на рахунку, зазначає керівник стартапу.
Проте автоматизація стикається з фізичними обмеженнями. Людині все ще необхідно відкривати упаковки, перевіряти кишені, оглядати матеріал на предмет дірок чи плям, а також готувати речі до фотографування. Штучний інтелект не здатен самостійно складати сорочку та упакувати її в коробку, однак компанія Sellpy вимушена виконувати ці завдання, щоб підтримувати свій бізнес-модель.
Основна складність полягає в тому, що на платформі Vinted товар залишається у власника до моменту продажу, що фактично не обтяжує платформу жодними витратами. У той же час, у Sellpy товар вже пройшов обробку, був сфотографований і займає важливий простір на складі, навіть якщо його ніхто не придбає.
Весь ринок страждає від подібних складських та логістичних проблем. Парижський розкішний онлайн-майданчик Vestiaire Collective планує отримати перший прибуток лише на 15-му році свого існування, тоді як американська публічна компанія ThredUp, яка працює за аналогічною моделлю повного циклу, жодного разу не була прибутковою за всі свої 17 років. Професорка Стокгольмської школи економіки Сара Розенгрен зазначає, що модель P2P вимагає значно менших вкладень і має нижчі ризики, оскільки продавці виконують більшу частину роботи самостійно. Водночас вона підкреслює, що сервіс повного циклу від Sellpy може отримати істотну перевагу, якщо зможе залучити тих, хто занадто зайнятий для самостійного розміщення оголошень, що надасть компанії величезний асортимент товарів.
Навіщо H&M та іншим ритейлерам збитковий ресейл
Незважаючи на складну економіку, генеральний директор H&M Даніель Ервер вважає цей бізнес стратегічно необхідним. Хоча на Sellpy припадає менше 1% виторгу групи, напрямок дає гіганту моди розуміння трансформації споживчої поведінки, адже купівля б/в речей стає природною частиною шопінгу.
У подібну гру з різним ступенем ентузіазму включаються й інші гравці ринку. Європейські регулятори активно тиснуть на бренди, змушуючи їх переходити до повторного використання одягу. Наразі Zara розбудовує власну P2P-платформу для перепродажу, Zalando співпрацює з майданчиком Vestiaire Collective, а Marks & Spencer запустив спільний проєкт із eBay.
Одним із додаткових факторів, що стимулюють ринок, є швидке зростання самого сегмента. За інформацією аналітиків RBC Capital Markets, глобальний ринок вживаного одягу розвивається вдвічі швидше, ніж ринок нової моди, і вже досяг позначки у $290 млрд, що складає приблизно 10% від загальних світових продажів одягу. Молоді споживачі все частіше розглядають свій новий гардероб з огляду на потенційну вартість перепродажу. Проте, як зазначають експерти RBC, у цьому є серйозний ризик для ритейлерів: зростаюча популярність секонд-хенду може поступово витісняти продажі нових колекцій.
#Інвестиції #Європа #Товари #Економіка #Бренд #Євро #Одяг #Логістика #Прибуток (економіка) #Генеральний директор #Автоматизація #Швеція #Взуття #Концепція #Публічна компанія #Мода #Алгоритм #EBay #Штучний інтелект #Бізнес #Справа #Сорочка #Америка #Чек #Стартап #Marks & Spencer #Королівський банк Канади #H&M #Bloomberg Businessweek #Стокгольм #Zara (торговельна мережа) #Zalando #RBC Capital Markets
