Олег Пендзин: Я не вважаю, що Україна зможе приєднатися до Європейського Союзу до 2030 року.

Протягом останніх десяти років Україна працює над узгодженням своїх законів з європейськими стандартами. Проте для Європейського Союзу ми в першу чергу представляємо інтерес як новий ринок, а не як постачальники товарів.

У коментарі для Еспресо керівник Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин відповів на запитання про відкриття 2 і 3 переговорних кластерів 13 жовтня. Один з кластерів передбачає доступ до європейського ринку за єдиними правилами, а інший спрямований на формування конкурентоспроможної економіки, яка буде здатна ефективно функціонувати на цьому ринку.

З економічної точки зору, мушу зізнатися, що я є переконаним євроскептиком. Європейські партнери не виявляють зацікавленості в українських товарах, за винятком інновацій у військово-промисловій сфері, які вони без труднощів отримують у нас. Варто зазначити, що п’ятий кластер досі не відкрито. Для його запуску вимагатимуть повної заборони на присутність українського аграрного сектору на європейських ринках. Така ж ситуація і в металургії — нам не дозволяють туди входити, - підкреслює Олег Пендзин.

П'ятий кластер охоплює тему "Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості". У той же час другий кластер, що відкривається, називається "Внутрішній ринок" і передбачає гармонізацію правил торгівлі, конкуренції, стандартів якості продукції та захисту прав споживачів. Третій кластер, під назвою "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання", акцентує увагу на модернізації економіки України, розвитку підприємництва, цифрових технологій та інновацій, а також вдосконаленні трудової і соціальної політики для забезпечення сталого і інклюзивного економічного прогресу.

Ознайомтеся також: Історичний момент для України: які наслідки має запуск переговорного кластеру щодо європейської інтеграції.

"Насправді, сьогодні ми для Європи представляємо інтерес лише як щит або як додатковий ринок для продукції Європейського Союзу. Це все. Можливо, ще в якійсь мірі як елемент робочої сили. Не варто очікувати чогось принципового. Ви ж знаєте, яку позицію займають європейські аграрії щодо української аграрної продукції — вони категорично відмовляються", - зазначає він.

Експерт підкреслює, що створення переговорних кластерів не гарантує їхнє безумовне закриття. Проте не слід вважати, що українські виробники тільки зараз повинні будуть адаптуватися до європейських стандартів і суттєво трансформувати свої методи виробництва та системи безпеки продукції.

"Ми займаємося гармонізацією стандартів останні 10 років. Відкриття кластерів не означає, що нам потрібно буде радикально змінювати підхід до стандартизації. Просто треба розуміти сенс гармонізації. Ви гармонізуєте стандарти тоді, коли реально маєте надію зайти на європейський преміальний ринок. До речі, це стосується в першу чергу аграрки, тому що в них достатньо жорсткі вимоги щодо екологічності, вимоги щодо зелених стандартів, - каже він. - Я не думаю, що Україна до 2030 року вступить в Європейський Союз, тому все це - на рівні гарних кроків щодо України там".

Які кластерні переговори щодо вступу до ЄС вже розпочалися?

Процес переговорів щодо інтеграції країни в Європейський Союз складається з 33 тематичних глав, які об'єднані в шість основних кластерів:

* Fundamentals ("Основи");

* Internal Market ("Внутрішній ринок");

* Competitive Edge and Inclusive Development ("Конкурентна перевага та інклюзивний розвиток");

* Eco-Friendly Initiative and Sustainable Connectivity ("Екологічна ініціатива та стійке з'єднання");

* Assets, Farming, and Unity Policy ("Ресурси, землеробство та політика єдності");

* External Relations ("Зовнішні відносини").

15 червня 2026 року в Люксембурзі, під час другої Міжурядової конференції Україна - ЄС, відбулося офіційне відкриття переговорів за першим кластером. Через місяць, 14 липня 2026 року, у Брюсселі стартували офіційні перемовини про приєднання до Європейського Союзу в рамках шостого кластера, що охоплює "Зовнішні відносини".

Відкриття другого та третього кластерів суттєво залежало від позиції Угорщини. Щоб уникнути блокування урядом Петера Мадяра подальших етапів щодо інтеграції України до Європейського Союзу, український парламент 12 жовтня прийняв закон, що регулює навчання мовами національних меншин та корінних народів України, що було вимогою угорської сторони.