18 лютого в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) пройшов перший етап переговорів між делегаціями Дональда Трампа та Владіміра Путіна стосовно відновлення відносин і формування переговорних груп щодо війни в Україні.
Одним з представників РФ на зустрічі, де сторони "домовились домовлятися" і готувати зустріч лідерів, був 49-річний Кирило Дмитрієв - уродженець Києва, випускник Стенфордського й Гарвардського університетів, голова Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) та близький соратник російського диктатора.
Агентство Bloomberg характеризує його, помічника Путіна Юрія Ушакова та керівника Служби зовнішньої розвідки Росії Сергія Наришкіна, як "важковаговиків". Водночас, саме Дмитрієву відводиться важлива роль у неформальних зв'язках з командою Трампа.
Як Дмитрієв пройшов шлях від фізико-математичної школи до дипломів найпрестижніших університетів світу, "даху" ФСБ, статусу "рєшали" Кремля і посланця Путіна? Як у цьому допомогла дружба з донькою російського правителя і чому йому не вдалося вивести вакцину "Спутник V" на світовий рівень?
Кирило Дмитрієв з’явився на світ у 1975 році в родині українського біолога. Він здобував освіту в спеціалізованій фізико-математичній школі та мріяв про навчання в США. У ранніх 1990-х роках Кирило познайомився з американською сім'єю, яка відвідала Київ у рамках програми "народної дипломатії". Вони дали йому корисні поради щодо того, які кроки слід вжити іноземцю, щоб стати студентом у Сполучених Штатах.
Дмитрієв розпочав свій навчальний шлях у Foothill College в Каліфорнії, а через два роки продовжив освіту в Стенфордському університеті. У 1996 році він завершив навчання з відзнакою, здобувши ступінь бакалавра в галузі економіки.
"У Штатах у мене не було жодних родичів, і я став одним із небагатьох іноземних студентів, які здобули повну стипендію на весь період навчання", - ділився пізніше Дмитрієв, коли вже очолював Російський фонд прямих інвестицій.
Отримавши визнану освіту, майбутній представник Путіна розпочав свою кар'єру в Нью-Йорку в банку Goldman Sachs, а згодом перейшов до консалтингової фірми McKinsey, яка покрила витрати на його навчання в Гарвардській бізнес-школі. У результаті він здобув ступінь MBA з відзнакою.
В одному з інтерв'ю він розповідав, що після закінчення навчання йому пропонували продовжити роботу в McKinsey або в Goldman Sachs. Однак уродженець Києва вирішив будувати кар'єру в Росії.
У 2000 році 25-річний Дмитрієв переїхав до Москви і став заступником гендиректора в IT-компанії IBS. Тоді ж про нього вперше написали російські ЗМІ.
В інтерв'ю газеті "Коммерсантъ" засновник IBS Анатолій Карачинський стверджував, що росіянам-емігрантам час повертатися додому, що уряд "нарешті намагається говорити з бізнесом", що "настав час ставати багатою країною", і що для цього "потрібна допомога найкращих емігрантів", згадавши саме Дмитрієва.
Після переїзду до Москви Дмитрієв влаштувався в двокімнатній квартирі та придбав вживаний Land Rover. Хоча він мав український паспорт, автомобіль був зареєстрований на російське офіцерське посвідчення №АМ1198939, видане в 2000 році.
Через два роки "офіцер" Дмитрієв став директором з інвестицій у компанії Delta Private Equity - підрозділі створеного за Білла Клінтона фонду "Росія - США". Останній згодом перетворили на Американо-російський фонд з економічного і правового розвитку, а у 2015 році в РФ його визнали "небажаною організацією".
У Delta Private Equity він перебував до 2007 року, де був залучений до здійснення великих угод, зокрема, продажу телеканалу ТВ-3 холдингу "Профмедіа" за 530 мільйонів доларів.
У 2007 році Дмитрієв повернувся в Україну, де став на чолі інвестиційного фонду Icon Private Equity, заснованого Віктором Пінчуком, з капіталом приблизно в один мільярд доларів. Фонд також активно інвестував у Росії, здійснюючи ряд значних угод, серед яких були продаж Delta Bank компанії General Electric, Delta Credit - Société Générale, а також акцій "СТС медіа" - Fidelity Investments.
У 2010 році Дмитрієв був включений до списку молодих глобальних лідерів Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Наступного року він повернувся до Росії, де став керівником новоствореного Російського фонду прямих інвестицій.
Згодом, ставши частиною найближчого оточення Путіна, Дмитрієв висловлював свою думку про Україну таким чином: "В Україні відбулися так звані демократичні зміни, що стали наслідком Помаранчевої революції, які призвели до значного зростання корупції — втричі чи вчетверо. Це породило жорстку боротьбу між демократичними кланами, які спочатку об’єдналися, але, дійшовши до влади, почали знищувати один одного, що зрештою призвело до їхньої поразки. Ідея демократії в Україні зазнала серйозного дискредитації, і це сталося значною мірою через Помаранчеву революцію."
Як російські, так і британські ЗМІ в один голос заявляють: зоряна кар'єра Дмитрієва у Росії почалася після того, як він познайомився та одружився з Наталією Поповою, яка є близькою подругою та бізнес-партнеркою доньки Путіна, Катерини Тихонової.
"Колись Попова тулилася з батьками в підмосковному Дєдовську (місто за 40 км від Москви), працювала позаштатним журналістом у "Комсомольській правді", клерком в Імпексбанку і раділа Mitsubishi Carisma, придбаній у кредит. Але після знайомства з путінською донькою її життя пішло різко вгору", - писав The Insider.
Вони здобували освіту в Московському державному університеті (МДУ). Наразі Попова обіймає посаду заступниці доньки Путіна у фонді "Иннопрактика". Як стверджує вона, саме Тихонова "запросила її на роботу". Дмитрієв є членом опікунської ради цього фонду.
Завдяки дружбі дружини з Тихоновою, Дмитрієв став "впливовою постаттю" в Кремлі. Ще до весільної церемонії Попова представила нареченого дочці Путіна та її чоловіку на той час Кирилу Шамалову, які, в свою чергу, познайомили його з Сергієм Івановим, тодішнім керівником Адміністрації президента Медведєва. Іванов узяв Дмитрієва під своє "крише".
Російський уряд тоді проголосив курс на модернізацію економіки, поліпшення інвестиційного клімату та створення інституту інвестиційних уповноважених. Ельвіра Набіулліна, яка тоді очолювала Міністерство економічного розвитку РФ, шукала людину, яка б очолила державний інвестфонд з іноземною участю.
"Я помітив, що він вміє спілкуватися, володіє чудовою англійською, має розширену мережу контактів і професійно розбирається в інвестиційному секторі," - ділився спогадами Володимир Дмитрієв, колишній голова ВЭБ.РФ та один із засновників фонду.
Пінчук також висловив позитивну рекомендацію щодо Дмитрієва. Його співбесіда в Кремлі завершилася успіхом, і в 2011 році він став керівником Російського фонду прямих інвестицій, який мав статутний капітал у 10 мільярдів доларів.
"Президент Медведєв та прем'єр Путін висловили свою підтримку ініціативі та поставили ціль розробити модель, що відображала б результати відкритого спілкування з провідними світовими інвесторами та отримувала їх схвалення," - зазначив Дмитрієв з гордістю.
У Кремлі його охрестили "хлопцем з Гарварду", відзначаючи його відмінні навички спілкування: "Було очевидно, що він здатен знайти спільну мову з будь-ким".
Постепенно маловідомий фонд, про який інформація надходила або з коментарів Дмитрієва, або через журналістські розслідування, став ключовим для Кремля у залученні інвестицій до Росії та покращенні відносин з країнами "глобального Півдня", зокрема, з Китаєм, Об'єднаними Арабськими Еміратами та Саудівською Аравією.
Отже, 650 мільйонів доларів інвестицій у капітал "Московської біржі" надійшли від компаній з Китаю та США. Після цього було створено спільний російсько-китайський інвестиційний фонд. Крім того, Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ) почав співпрацювати з суверенним фондом Кувейту, який вніс більше 1 мільярда доларів у інфраструктурні проєкти в Росії. У 2023 році Дмитрієв запевнив, що фонд та Саудівська Аравія інвестують у російську економіку понад 1 трильйон рублів.
Його високо цінять у Кремлі: уже майже 15 років він очолює фонд. Має міцні зв'язки за кордоном: президент Франції Макрон надав йому звання Кавалера ордена почесного легіону, а наслідний принц Саудівської Аравії вручив Орден імені короля Абдель-Азіза другого ступеня, найвищу відзнаку королівства. У 2023 році Дмитрієв супроводжував Путіна під час його візитів до Абу-Дабі та Ер-Ріяда.
Він входить до наглядових рад найбільших російських державних компаній: Газпромбанку, "Ростелекому", "Алроси", "Транснефті" та РЖД.
Дмитрієв не просто товаришував з тодішнім чоловіком Тихонової, а й використовував дружбу для спільних бізнес-інтересів, "зливаючи" дані про майбутні угоди фонду. Так, у 2012 році він передав Шамалову конфіденційну інформацію про плани РФПІ увійти в капітал "Ростелекому".
ЗМІ написали про це в серпні 2013-го, а закрили угоду в жовтні. З липня по жовтень акції "Ростелекому" зросли на 30%. Через три роки фонд та інші інвестори вклали 3,3 млрд дол. у проєкт "Запсибнафтохім" компанії "Сибур" - провідного нафтохімічного комплексу РФ. Шамалову тоді належав 21% "Сибуру".
У 2018 році донька Путіна і Шамалов розлучилися. Її новим обранцем став танцівник Ігор Зеленський. Вона літала до нього в Мюнхен на бізнес-джеті РФПІ.
Один із найпомітніших проєктів фонду під керівництвом Дмитрієва - це російська вакцина від COVID-19 "Спутник V". Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ) виступив стратегічним інвестором у розробці цього препарату, а колишній мешканець Києва активно сприяв його популяризації.
Він досліджував вимоги для подання заявки на Нобелівську премію, прагнучи висунути розробника вакцини з Центру імені Гамалії. Також він виступив за покращення відносин між США та Росією в ім’я спільної боротьби з коронавірусом. За словами колишнього співробітника РФПІ, "Кирило вважав себе месією, і в його очах поширення вакцини по всьому світу було справжнім євангельським та благородним завданням", - повідомляла Meduza.
У Росії сподівалися, що вакцина "Спутник V" стане інструментом "м'якої сили". Дмитрієв регулярно контактував із західними медіа, стверджуючи, що ця вакцина є найнадійнішою та найефективнішою. Він також намагався спростувати інформаційні атаки на "Спутник V", звинувачуючи у цьому світові фармацевтичні корпорації та "антисистемні політичні групи".
Проте вакцина не отримала світового визнання і схвалення Всесвітньої організації охорони здоров'я. Ба більше, ВООЗ знаходила проблеми з перехресним зараженням і стерильністю на заводі з виробництва "Спутник V".
У 2023 році видання The Insider охарактеризувало Дмитрієва як "найвизначнішу особистість на лобістській арені Кремля" і відзначило, що він належить до числа тих, хто має "прямий доступ" до Путіна.
Згідно з інформацією з джерел, сильним покровителем керівника РФПІ виявився генерал-лейтенант ФСБ Андрій Чоботов, який очолює Управління президента з питань боротьби з корупцією. Він має спільне минуле з керівником Апарату президента Івановим. Завдяки таким тісним зв'язкам перед ним відкрилися практично всі можливі двері в Кремлі та в структурах спецслужб.
"Завдяки Кирилу можна знайти рішення для будь-якої ситуації, але потрапити до нього на консультацію вкрай складно, і доводиться звертатися до його дружини або знайомих," - зазначив один з бізнесменів з Москви.
Розрив між донькою Путіна та Шамаловим, а також відставки Іванова та Чоботова, не змінили позицію Дмитрієва. Наразі він взаємодіє через керівника Адміністрації президента Антона Вайно, який організовує для нього особисті зустрічі з диктатором.
"Дмитрієву є про що поговорити з Путіним. Кирило доповідає, як витрачає закачані в РФПІ гроші Фонду національного добробуту. З проблемами до Кирила йдуть великий бізнес, банки, арабські та китайські інвестори. Когось "кинули" або щось у них "віджали". Була історія з арештом американця Майкла Калві. Те, що його відпустили, - багато в чому заслуга Дмитрієва", - писав The Insider.
Проте це не стало на заваді американським властям запровадити санкції проти Дмитрієва та фонду, яким він керує, відразу після початку великої війни. Він також є об'єктом санкцій з боку Канади, Великої Британії, Австралії та ряду інших держав. За інформацією Міністерства фінансів США, Дмитрієв використовував свої зв'язки з університетами та бізнес-середовищем в Америці для просування російських інтересів.
Дмитрієв був згаданий у звіті спеціального прокурора США Роберта Мюллера, котрий проводив розслідування щодо втручання Росії у вибори президента США 2016 року, на яких здобув перемогу Трамп.
За словами Мюллера, у січні 2017 року, незадовго до інавгурації 45-го президента США, Дмитрієв на Сейшельських островах зустрівся з Еріком Прінсом, спонсором Трампа і засновником приватної військової компанії Blackwater, аби встановити непублічний зв'язок між адміністрацією Білого дому та Кремлем.
Тоді посланець Путіна зустрівся на форумі в Давосі з радником Трампа, Ентоні Скарамуччі. Пізніше телеканал CNN оголосив, що ця зустріч стала предметом розслідування в американському Сенаті. Проте вже наступного дня новина була знята з ефіру через "невідповідність редакційним стандартам", і троє співробітників каналу вирішили піти з роботи.
У 2020 році The Daily Beast повідомляло, що Дмитрієв протягом понад трьох років підтримував зв'язок із зятем Дональда Трампа, Джаредом Кушнером, та його близьким фінансовим партнером Ріком Герсоном. Вони спільно розробляли "план щодо покращення відносин між США та Росією". Цю місію Дмитрієву доручив сам Путін. У листуванні з американськими колегами голова Російського фонду прямих інвестицій називав російського лідера "босом".
Після того, як Трамп знову зайняв посаду президента, киянин знову став ключовою фігурою у дипломатичних відносинах між США, Росією та Саудівською Аравією, яка 18 лютого приймала делегації для переговорів.
Перший публічний крок Дмитрієва відбувся 11 лютого, коли було здійснено обмін колишнього американського дипломата і педагога Марка Фогеля на росіянина Олександра Винника, який був засуджений у США за відмивання грошей. Згідно з інформацією Reuters, мешканець Києва брав участь у переговорах з американською та саудівською сторонами щодо цього обміну.
Пізніше це підтвердив спецпосланник Трампа Стівен Віткофф: "У Росії є джентльмен на ім'я Кирило, він багато зробив для цього (відновлення діалогу між Москвою і Вашингтоном). Він став важливим містком, який з'єднав дві сторони".
Згодом Путін включив Дмитрієва до команди "важковаговиків" для переговорів щодо війни в Україні разом із своїм помічником Ушаковим та головою Служби зовнішньої розвідки РФ Наришкіним. Ба більше, саме Дмитрієв наразі грає ключову роль неофіційного каналу зв'язку з представниками Білого дому.
Пресслужба голови РФПІ не коментувала його участь у переговорній групі, але невдовзі він у складі делегації РФ прибув до Ер-Ріяда й активно спілкувався з американськими медіа. Дмитрієва не було в залі для перемовин, проте його робота в кулуарах показує його роль в економічному аспекті переговорів.
#Сполучені Штати #Бізнес #Паспорт #Китай (регіон) #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Інвестиції #Дональд Трамп #Росія #Україна #Москва #Володимир Зеленський #Інвестор #Капітал (економіка) #Економіка #Київ #Студент #Північна та Південна Америка #Вашингтон, округ Колумбія #Корупція #Долар #Сполучене Королівство #Каліфорнія #Московський Кремль #Американці #Bloomberg L.P. #Кредит #Корпоративна група #Нью-Йорк #CNN #Диктатор. #Федеральна служба безпеки #Саудівська Аравія #Всесвітній економічний форум #Мюнхен #Ер-Ріяд #Університет #Ленд Ровер #Mitsubishi #Давос #Goldman Sachs #Білл Клінтон #Віктор Пінчук #Delta Air Lines #McKinsey & Company #Московський державний університет імені М. В. Ломоносова #Помаранчева революція #Служба зовнішньої розвідки (Росія) #Комсомольська правда #Набіулліна Ельвіра Сахіпзадовна #Коледж Футхілл #СТС (телеканал) #Fidelity Investments #Сергій Наришкін #General Electric #Сергій Іванов #Société Générale #Стенфордський університет #Московська область #Meduza #Антон Вайно #Адміністрація президента Росії #Абу-Дабі #Кувейт
