В соціальних мережах пишуть про можливий колапс систем теплопостачання та енергетики прийдешньою зимою. Чи виправдані прогнози?
Зима 2025-2026 року стала справжнім випробуванням для багатьох українців. Незважаючи на три роки, проведені в умовах масштабної війни та енергетичних атак, останній опалювальний сезон виявився значно важчим для комфорту населення, ніж усі попередні.
Це сталося внаслідок скоординованих російських атак на ключові енергетичні споруди, поєднаних з надзвичайно холодними погодними умовами: зима 2026 року виявилася найхолоднішою з 2011 року. Сотні тисяч, а в деякі моменти навіть мільйони людей опинилися без електрики, тепла та води при температурі -20 градусів Цельсія.
Після складного сезону українці побоюються, що прийдешня зима може виявитися ще гіршою, ніж попередня. Безліч повідомлень у Telegram та інших соціальних мережах, часто з проросійських джерел, стверджують, що енергетична інфраструктура не готова до наступного осінньо-зимового періоду. Це може призвести до серйозних проблем для мешканців міст, які можуть зіткнутися з колапсом інфраструктури.
Ці сподівання підживлюють висловлювання українських фахівців та урядовців. У цьому місяці президент Володимир Зеленський у бесіді з SkyNews зазначив, що "ніхто не може навіть уявити, якою буде зимова пора".
ЕП намагалася проаналізувати всі фактори, що можуть вплинути на енергетичну обстановку в наступному опалювальному сезоні.
Три невідомі наступної зими
Успіх проходження опалювального сезону 2026-2027 років, як і всіх попередніх воєнних зим, визначатимуть три ключові чинники: погода, інтенсивність ворожих обстрілів та рівень підготовки. Причому ці чинники працюють не окремо, а підсилюють один одного.
Холодні температури самі по собі не є єдиною причиною для введення відключень електрики, а ракетні обстріли енергетичних об'єктів не завжди призводять до повного блекауту. Критична ситуація виникає, коли аномальні морози поєднуються з серйозними пошкодженнями енергетичної інфраструктури, що спостерігалося з грудня минулого року до березня цього року.
Своєчасно збудовані інженерні укриття допомогли знизити негативні наслідки від атак дронів, які відбувалися минулої зими, зазначили експерти та представники енергетичного сектору в інтерв'ю для ЕП. Водночас вони підкреслили, що обсяг підготовчих робіт не відповідає наявним загрозам. Зокрема, йшлося про використання російських балістичних ракет, захиститися від яких може тільки система протиракетної оборони (ПРО).
Погода
Зимова температура повітря має вагомий вплив на обсяги споживання газу та електроенергії в країні. Енергетики дотримуються правила, згідно з яким кожен градус зниження температури нижче середніх сезонних показників потребує від енергосистеми додаткових 150-200 МВт потужності для забезпечення всіх споживачів.
Якщо зимова середньодобова температура становитиме приблизно 0 градусів за Цельсієм, навантаження на електромережу залишиться відносно невисоким. У такій ситуації споживання електроенергії буде близьким до середніх значень, зафіксованих у попередні роки, а імпорт електрики з країн ЄС здебільшого використовуватиметься для задоволення вечірніх пікових навантажень.
Якщо температура знизиться до -10 градусів, вечірній пік споживання суттєво підвищиться. Це також призведе до зростання добового споживання газу, а темпи відбору з підземних сховищ зростуть.
Найбільш критичний сценарій відбувається, коли морози тримаються на рівні нижче -10 градусів. У такі періоди Україна зазвичай досягає пікових показників споживання електроенергії та газу. Якщо в цей час Росія влаштує серію точкових масованих атак, диспетчери "Укренерго" матимуть вжити заходів, щоб збалансувати енергетичну систему, вдаючись до відключення споживачів.
Служба зміни клімату Коперніка попередньо прогнозує, що цього сезону наприкінці осені та на початку зими у Європі температура повітря буде значно вищою за середню.
Захист від російських ударів
У цьому контексті інтриги майже немає. Росія продовжує завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі практично кожної зими з початку повномасштабної війни. Складно очікувати, що наступна зима стане винятком. Інша важлива тема — це ефективність цих атак і ступінь підготовленості України до них.
Найліпший спосіб захиститися від російських повітряних ударів - це функціонування системи протиповітряної оборони. Проте, літо 2026 року виявило серйозні проблеми з наявністю перехоплювачів, необхідних для знищення балістичних загроз, які ворог активно використовував для атак на українську енергетичну інфраструктуру минулої зими.
Ще у грудні 2025 року Зеленський повідомляв про дефіцит ракет для окремих систем ПРО (мова зокрема про ракети PAC-3 до систем Patriot, які здатні збивати балістичні цілі). Про недостатню кількість цих ракет Зеленський казав у інтервʼю для Sky News 27 липня.
В даний момент Україна інтенсивно працює над укладенням угоди щодо отримання додаткових антибалістичних ракет. Під час зустрічі з Трампом 28 липня президент Зеленський звернувся з проханням надати Україні "в терміновому порядку" 300 ракет до системи Patriot до настання зими.
Підготовчий процес
Попри амбітні заяви уряду про плани ввести понад 10 ГВт нових та відновлених генеруючих потужностей до початку опалювального сезону, ключовим викликом залишається виконання так званих "Планів стійкості".
Саме вони мають забезпечити безперервну роботу систем тепло-, водо- та електропостачання у разі нових російських атак.
Проте, реалізація цих намірів зіткнулася з суттєвими труднощами. Згідно з даними, отриманими від джерел у урядових колах, середній рівень виконання в регіонах наразі не перевищує 50%, хоча варіації можуть бути суттєвими в залежності від конкретної області. Це свідчить про те, що значна частина запланованих заходів, ймовірно, не буде виконана до настання холодів.
Проблема вже потрапила в поле зору на найвищому рівні. Президент Володимир Зеленський відкрито висловив своє незадоволення темпами реалізації Планів стійкості, підкресливши, що прискорення цих процесів є одним із ключових завдань для нового уряду.
Після цього новий прем'єр-міністр Сергій Корецький організував спеціальну нараду, на якій дав вказівку всім відповідальним структурам оперативно здійснити перевірку виконаних завдань, виявити основні недоліки та розробити рішення для їх усунення.
Проте, питання не обмежується лише затримками у виконанні графіків. Як підкреслює Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, багато регіональних Планів стійкості були створені з самого початку без належного технічного обґрунтування.
У багатьох містах досі не сформовано цілісного уявлення про стан своїх систем теплопостачання та ключових елементів, які потребують першочергового резервування. Унаслідок цього деякі громади вирішують інвестувати в придбання когенераційних установок або модульних котелень. Проте без якісного проєктування таке обладнання може виявитися неефективним у разі аварій або відключень.
Насправді, основним викликом на сьогодні є не стільки нестача техніки, скільки рівень підготовки. Лише формальне виконання планів збереження не забезпечує гарантованої можливості міст постійно надавати населенню тепло та електрику в зимовий період.
Ключовим аспектом буде ефективне резервування критично важливих інфраструктур, професійне проектування та реалізація тих проектів, які реально можуть бути введені в експлуатацію до старту опалювального сезону.
Що принесе зимовий сезон?
Якою буде наступна зима, не візьметься прогнозувати жоден експерт або чиновник (крім проросійських Telegram-каналів). Щобільше, сьогодні урядовці та учасники ринку схильні прогнозувати песимістичний сценарій радше, ніж оптимістичний.
Цю логіку можна переформулювати як: "Підготовка людей до найскладніших ситуацій відкриває можливості для позитивніших результатів."
Цим користуються медіаресурси, які інформаційно підтримують ворога і намагаються поширити паніку серед громадян. З аналізу соцмереж, який провела ЕП, слідує, що такі канали прогнозують катастрофу взимку, якщо Україна не поступиться росіянам у перемовинах. Про вимоги останніх відомо.
Виходячи з актуального стану підготовки енергетичної системи, можливо створити три різні сценарії для проходження опалювального сезону. При цьому не беруться до уваги прифронтові регіони, які постійно піддаються ворожим атакам. У цих зонах ситуація, безумовно, залишатиметься важкою.
Оптимістичний сценарій
Він передбачає своєчасне завершення запланованих ремонтів на електростанціях, запуск нових генеруючих потужностей, відсутність масштабних обстрілів та помірний температурний режим. За таких умов країна зможе відносно спокійно пережити зимовий період.
Навіть у разі окремих несистемних ударів енергетики зможуть швидко відновлювати пошкоджені об'єкти. Тоді відключень може не бути взагалі або вони будуть нетривалими.
Основною проблемою залишаються години "пік" вранці та ввечері, які необхідно буде забезпечувати за рахунок імпорту електроенергії. Проте, потреба в значних графіках відключень вдасться зменшити.
Що це означає для людей? Можливі локальні аварійні відключення або нетривалі графіки відключень по декілька годин зранку та ввечері, з теплом та водою проблем не буде. Бізнес працюватиме без суттєвих обмежень.
Основний сценарій
Другий сценарій передбачає, що атаки на енергетичну інфраструктуру триватимуть протягом всієї зимової пори (найімовірніше). Деякі з пошкоджених об'єктів намагатимуться відновити якнайшвидше, проте повністю компенсувати втрати буде вкрай важко.
У періоди сильних холодів до "мінус 10" система працюватиме з великим навантаженням. Щоб уникнути масштабних аварій, диспетчерам доведеться балансувати систему аварійними та погодинними відключеннями.
Що це важить для населення? У години пікового навантаження графіки відключень, включаючи аварійні, можуть тривати від 8 до 14 годин на день, а також будуть введені обмеження для підприємств.
Песимістичний сценарій
Найгірший розвиток подій може статися, якщо з'являться два ключові фактори: низка значних нападів на енергетичні об'єкти та тривалі періоди сильних морозів, які коливатимуться в межах -10 до -15 градусів, з окремими днями, коли температура опуститься до -20 або навіть нижче.
У таких обставинах споживання електричної енергії значно зростає, в той час як можливості виробництва та транспортування електрики суттєво зменшуються. Це призводить до реальної загрози масштабного блекауту та порушення цілісності енергетичної системи.
Навіть максимально доступний імпорт електроенергії та робота розподіленої генерації не зможуть перекрити дефіцит.
Що це означає для людей? В Україні фактично діятимуть не графіки вимкнень, а "графіки включень". Електропостачання буде доступне по 4-8 годин на добу. Бізнес буде вимушений самостійно імпортувати електрику або працювати на генераторах. Ймовірність каскадної аварії є великою.
Чи можливий "апокаліптичний" сценарій, за якого ворог повністю знищить енергосистему та все "згасне в нуль"? Опитані ЕП експерти та учасники ринку вважають такий розвиток подій малоймовірним.
Енергетична інфраструктура України формувалася в епоху Радянського Союзу і виявилася досить надійною, особливо з огляду на те, що в останні роки багато об'єктів отримали охорону першого та другого ступеня - від прямих ударів дронів та уламків ракет.
Щоб втілити сценарій "енергетичної катастрофи", Кремлю потрібно виконати ряд ключових умов: під час найнижчих температур знищити значну частину енергогенерації, включаючи удари по важливим підстанціям атомних електростанцій, а також магістральним підстанціям, а також обмежити чи повністю ліквідувати можливості імпорту електроенергії з Європейського Союзу.
Імовірність такого збігу обставин значно нижча, ніж стверджує російська пропаганда.
Проте найбільшим викликом для України в майбутньому опалювальному сезоні може стати не стільки електрика, скільки теплопостачання. Особливо гостра ця проблема у прифронтових областях, а також у Києві, де значна частина міста залежить від трьох великих ТЕЦ, які ворог вже неодноразово атакував та, з великою ймовірністю, продовжить по них бити й цьогоріч.
Харченко зазначає, що повністю захистити систему теплопостачання перед цією зимою вже не вдасться. Він підкреслює, що навіть при найвищих зусиллях не можливо забезпечити резервні потужності, здатні автоматично взяти на себе все навантаження, якщо всі ТЕЦ вийдуть з ладу.
За словами фахівця, близько 75% житлових будівель у Києві зможуть забезпечити себе альтернативними джерелами тепла у випадку, якщо ТЕЦ постраждають. Проте близько 25% житлових будинків, що становить приблизно 2,5 тисячі багатоповерхівок, не матимуть доступу до резервних систем опалення.
Часто проблема не в недостатній підготовці, а в технічних нюансах самої теплової інфраструктури міста, яку неможливо суттєво перетворити за такий обмежений період.
#
