
У зовнішній політиці Дональда Трампа багато хто вбачає суперечливі моменти, але недавні події можуть свідчити про певну сталість. Минулого тижня він запровадив значне підвищення мит на імпорт, що, за інформацією The Guardian, "спричинило глобальний хаос". Однак експерти підкреслюють, що ці дії не є випадковими чи імпульсивними — скоріше, вони відображають характерний стиль управління, який Трамп неодноразово демонстрував протягом свого політичного життя.
Цю інформацію подає журналіст журналу Salon Ендрю О'Хехір.
Одним із несподіваних елементів став розворот у риториці щодо Росії. Після тривалого періоду демонстративної близькості до Володимира Путіна, Трамп нині демонструє жорсткішу позицію щодо Кремля -- зокрема, у контексті війни в Україні. Така зміна зблизила його з ліберально-демократичною елітою США, хоча спостерігачі зазначають: цей поворот є радше ситуативним, ніж стратегічним.
У той же час Трамп жорстко розкритикував дії бразильської влади щодо колишнього президента Жаїра Болсонару, намагаючись ввести проти країни санкційні мита. Цей вибір цілей тиску підкреслює особистісний підхід Трампа до ухвалення рішень — його політична діяльність часто базується не на стабільності, а на відданості або сварках з окремими лідерами.
Аналітики вказують на те, що для Дональда Трампа його позиції не суперечать одна одній. Нещодавно він вважав Путіна своїм союзником, але з часом усвідомив, що його обманули. Це розчарування в Росії може викликати напругу серед прихильників руху MAGA, де досі існує певна прихильність до Кремля. Проте наразі неясно, яким чином ця зміна вплине на електоральну базу Трампа.
Попри риторику про "хаос", деякі аналітики вбачають у підході Трампа своєрідну, хоча й авторитарну логіку. Його бачення влади має глибоко персоналізований характер, де політична сила виходить від "великої людини" -- лідера, який реалізує свою волю через лояльне оточення. Такий підхід тяжіє до моделей централізованої влади, які мають риси фашизму, монархізму або навіть квазірелігійного культу.
Для багатьох прихильників Трампа така модель влади сприймається не лише як дієва, а й емоційно приваблива. Їх зацікавлює можливість взяти участь у процесі "помсти" — за уявлені зради чи приниження з боку світових еліт. У цьому світлі відкриті демонстрації сили, зневага до загальноприйнятих норм і агресивне лідерство розглядаються не як загроза демократії, а скоріше як вияв справедливості та "чесної гри".
Підхід Дональда Трампа до міжнародних відносин відзначається глибокою персоналізацією та ускладнює традиційні методи аналізу. Його система управління створює замкнуте коло переконань, де концепція демократії вважається змовою еліт, а складні виклики замінюються простими, іноді наївними, вчинками однопартійного лідерства. У такій ситуації складні питання — від зміни клімату до расової справедливості — втрачають свою значимість або ігноруються.
Ця логіка також поширюється на міжнародні відносини. Трамп заявив, що швидко вирішить конфлікти в Україні та Газі, але його обіцянки так і не були втілені в життя, а винуватцем загострення ситуації він вважає Джо Байдена. Що стосується Гази, то гуманітарна криза дійсно має безліч причин, але зовнішньополітичні прорахунки Трампа залишаються поза увагою системного аналізу.
Нова тарифна політика, оголошена ним, викликала здивування навіть серед його союзників. У четвер він представив тривалій перелік мит, які не підлягають жодній економічній логіці. Тарифи були накладені на імпорт з Індії, Тайваню, Південної Африки, Канади, Бразилії та навіть Швейцарії — без чіткого пояснення причин. Наприклад, для Швейцарії встановлено митний тариф у 39%, що значно перевищує ставки для інших європейських країн. Економісти застерігають, що такі мита можуть завдати серйозного удару, перш за все, по американським споживачам.
Аналітики порівнюють ці кроки з логікою мафіозних угод: тарифи слугують радше емоційним покаранням або бонусом за лояльність, ніж частиною стратегічного плану. Вони виступають не як частина чіткої торгової політики, а як елементи політичного шоу, в якому зовнішня політика -- це серія символічних актів, а не зважених рішень.
Розуміння Трампом міжнародних відносин є виключно транзакційним. Усі ці мита -- не результат економічного аналізу, а демонстрація контролю. Частково за ними може стояти Пітер Наварро, радник з торгівлі, але логіка залишається незмінною: політика базується на особистих уподобаннях, образах або бажанні справити враження.
Незважаючи на свою очевидну простоту та яскраву демонстрацію, зовнішньополітична стратегія Дональда Трампа може зіткнутися з реальними викликами в тих сферах, де її стійкість є найменшою — зокрема, в міжнародній торгівлі. Наслідки його агресивного підходу до переговорів із іншими державами та їхніми лідерами вже призводять до зростання цін, зниження рівня зайнятості та дестабілізації фінансових ринків. І це лише початок: економічні експерти попереджають, що втрати для споживачів і бізнесу в США можуть бути значно серйознішими, ніж підвищення вартості товарів на Amazon чи в супермаркетах.
На тлі цієї нестабільності зовнішньополітична лінія Джо Байдена сприймається як менш ефектна, але передбачувана. Попри критику за підтримку Ізраїлю після атаки ХАМАС 7 жовтня 2023 року та загальне розчарування відсутністю прогресу в побудові "порядку, заснованого на правилах", підхід адміністрації Байдена залишався вписаним у знайому логіку міжнародної політики. Для союзників це означало бодай мінімальну стабільність, попри суперечливість рішень.
Проте, виборці Трампа, які підтримували зниження цін на енергію та продукти харчування, також виявилися прихильниками більш глибоких змін – переходу від ліберально-демократичного режиму до персоналістської форми правління. Багато з них інстинктивно усвідомлювали: система функціонує несправедливо. Однак запропоноване "лікування" – політика, що ґрунтується на особистих образах, силових маневрах та торгових загрозах – може виявитися більш небезпечним, ніж та "хвороба", яку вона прагне вилікувати.
Нагадаємо, що 2 квітня президент США оголосив у Трояндовому саду Білого дому про довгоочікуваний пакет мит на імпорт, в рамках ініціативи "Америка понад усе". Це рішення передбачає введення мінімального мита в 10% на практично всі товари, які імпортуються зі всіх країн світу до Сполучених Штатів.
#Сполучені Штати #Президент (державна посада) #Кремль (фортифікаційна споруда) #Джо Байден #Володимир Путін #Дональд Трамп #Росія #Європа #Товари #Клімат #Північна та Південна Америка #Демократія #Логіка #Справедливість (чеснота) #Журналіст #Бразилія #Швейцарія #Зовнішня політика #Ізраїль #Індія #Імпорт #Риторика #Канада #Тайвань #Мито (податок) #Південна Африка #Модель #Гардіан #Amazon (компанія) #Політика #Еліта #Лідерство #ХАМАС #Місто Газа #Авторитаризм #Сектор Газа #Фашизм #Жаїр Болсонаро #Монархізм