Нафта втрачає в ціні, доходи зменшуються: ідеальні умови для Росії.

При затвердженні бюджету на 2025 рік, російський уряд переглянув прогноз нафтогазових доходів, які виявилися значно нижчими за первісні очікування. У 2026 році існує ризик, що ситуація може повторитися.

Протягом дев'яти місяців 2025 року дохід російського бюджету від нафтогазового сектору зменшився на 20% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, досягнувши 6,6 мільйона рублів, як повідомляє Міністерство фінансів Росії. Головним чинником цього спаду стало зниження світових цін на нафту.

За підсумками року загальний обсяг надходжень від експорту нафти й газу, ймовірно, збігатиметься з планом уряду РФ. Однак йдеться не про початковий план, а про більш скромний, який з'явився цього літа, коли стало зрозуміло, що початковий не може бути виконаний.

Експерти ще рік тому застерігали про необхідність перегляду очікувань російської влади, коли розпочалися обговорення бюджету на 2025 рік. Тоді уряд виходив з надмірно оптимістичних припущень. У 2026 році ситуація може повторитися: прогнози, закладені в бюджет на 2026 рік, знову виглядають занадто позитивно.

Скорочення надходжень від нафтогазової галузі, які становлять близько чверті доходів російського бюджету, посилює тиск на державні фінанси. Навіть за найсприятливішого сценарію нафтогазові доходи в 2025 році все одно виявляться найнижчими з пандемічного 2020-го. За оцінкою економіста Сергія Алексашенка, підсумкова сума може становити близько 8,5 трильйона рублів.

Витрати з 2020 року істотно збільшилися, головним чином через військові дії Росії в Україні. Для забезпечення фінансування у 2026 році уряд знову змушений буде підвищити податкові ставки, незважаючи на нещодавні обіцянки про інакше.

Розмір доходів Росії від нафтогазового сектору визначається трьома основними факторами: обсягом експорту, ціною нафти Urals та курсом рубля. У 2025 році ситуація з експортом була стабільною, проте ціни та валютний курс не виправдали очікувань. У Москві планували, що середня ціна за барель нафти Urals становитиме 69,7 долара, а курс долара до рубля - 96,5. Однак на практиці Urals продається за ціною нижче 60 доларів за барель (у вересні - 56,82 долара), а долар оцінюється приблизно в 80 рублів.

На перший погляд, цінові прогнози, зазначені у бюджетному законопроекті на 2026 рік, виглядають досить реалістично. Російська влада планує отримувати 59 доларів за барель Urals та 92,2 рубля за долар. Проте, ринкові настрої є більш песимістичними.

Протягом останніх кількох місяців прогнози провідних інвестиційних компаній, таких як Citi, Goldman Sachs, JPMorgan та інших, змістилися з діапазону 60-70 доларів за барель Brent на 2026 рік до нового коридору 50-60 доларів. За даними Агентства енергетичної інформації США, середня ціна на Brent у 2026 році може впасти до 51 долара за барель, що є одним з найбільш песимістичних прогнозів.

Відповідно, російська нафта Urals, якщо ці прогнози реалізуються, повинна буде коштувати ще дешевше. За даними Reuters, нині Індія - найбільший імпортер російської нафти - купує її зі знижкою близько 2-3 долари за барель.

Основна причина очікуваного зниження цін - та ж, що і цього року: пропозиція зростає швидше за попит. Цей процес прискорився після того, як вісім держав - учасниць угоди ОПЕК+ почали відмовлятися від добровільного обмеження видобутку.

З квітня по вересень країни ОПЕК+ підвищили видобуток на 2,2 мільйона барелів щодня. На початку вересня було ухвалено рішення поступово вивести на ринок ще 1,65 мільйона барелів на добу. Зокрема, у жовтні планується збільшити видобуток на 137 тисяч барелів щодня. У майбутньому темпи зростання можуть прискоритися.

Згідно з інформацією Bloomberg та Reuters, Саудівська Аравія, для якої збільшення видобутку є досить простим завданням, підтримувала ідею більш активних дій вже з жовтня. У свою чергу, Росія, якій важче підвищити виробництво, виступала за більш обережну стратегію.

Згідно з прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, до кінця 2025 року на ринку виникне надлишок у 1,9 мільйона барелів щодня. У 2026 році цей показник збільшиться до 3,3 мільйона барелів на добу, що складає приблизно три відсотки від загального світового попиту.

Аналітики Citi у своєму останньому прогнозі пишуть, що ціни на нафту поки що утримуються від більш різкого падіння завдяки тому, що деякі країни, насамперед Китай, активно поповнюють запаси. На їхню думку, найбільш ймовірний сценарій - зниження ціни Brent приблизно до 60 доларів за барель до кінця року й утримання на цьому рівні. Якщо не відбудеться нічого несподіваного - наприклад, раптового завершення війни РФ проти України, - різких цінових коливань після цього не буде, вважають аналітики Citi.

Читайте також: Що буде, якщо Індія та Китай відмовляться від російської нафти?

Проте існують і альтернативні погляди. Колумніст Bloomberg Хав'єр Блас підкреслює, що з ростом профіциту, тиск на ціни буде збільшуватися. У минулі часи, коли спостерігалися подібні надлишки, нафта активно надходила до резервуарів. Проте тепер цей процес ускладнюється через високі процентні ставки, що роблять зберігання нафти менш вигідним.

Згідно з оцінками інвестиційного експерта Євгена Когана, російський бюджет втрачає приблизно 160 мільярдів рублів щорічно через падіння цін на нафту до рівня одного долара. Він зауважує, що якщо ціна нафти тривалий час залишатиметься нижче 60 доларів, це може призвести до регулярних фінансових вливань з Фонду національного добробуту.

Окрім зниження цін, на доходи Росії від нафтогазового сектору у 2026 році може суттєво вплинути фактор, який у 2025 році майже не мав значення — обсяги постачань. Сполучені Штати продовжують тиснути на Індію, вимагаючи різкого зменшення імпортних закупівель російської нафти. Останні дані свідчать про те, що Делі поступово піддається цьому тиску. Згідно з інформацією агентства Kpler, у вересні імпорт російської нафти до Індії знизився приблизно на 15 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Поки ринок залишався збалансованим, тобто попит приблизно відповідав пропозиції, відмова від російської нафти з боку великих імпортерів здавалася малоймовірною. Однак в умовах профіциту хоча б часткове скорочення закупівель стає можливим.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, тим часом, змінив фокус своїх зусиль з Індії на Туреччину. Під час зустрічі з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом він підняв питання щодо відмови від імпорту російської нафти. Важливо зазначити, що з жовтня почала діяти нова цінова межа на російську нафту: Європейський Союз та Великобританія знизили її з 60 до 48 доларів за барель. Однак Сполучені Штати не долучилися до цього заходу, і тому його ефективність поки залишається під питанням.

Читайте також: Ердоганове балансування, або Чи зможе Туреччина обійтися без російських енергоносіїв?

Таким чином, рівень невизначеності залишається на високому рівні. Питання лише в тому, наскільки суттєво впадуть доходи Росії від нафти та газу. Про те, що ці доходи можуть несподівано зрости, мова не йде. "Для російських експортних компаній склалася своєрідна ідеальна буря: тиск на зовнішніх ринках поєднується з погіршенням цінової ситуації і стабільним рублем", - зазначає аналітик компанії "Фінам" Микола Дудченко. "Хоча російський бізнес навчився якось справлятися з санкціями, на глобальні ціни він вплинути не здатний".