Сподівання на завтра: Україна скористалася можливістю кліматичного саміту COP29 для отримання підтримки в процесі відновлення.

Незважаючи на війну, Україна підтверджує свою прихильність до екологічних зобов'язань.

Україна перетворила кліматичний саміт СОР29 на платформу для посилення глобальної підтримки. Презентуючи докази екологічних злочинів, скоєних Росією, та демонструючи свої "зелені" технології, українська делегація досягла угод щодо конкретної допомоги, яка охоплює відновлення електрогенерації і реалізацію проектів з водопостачання для прифронтових районів.

"Ідея нашого осередку на Кліматичному саміті ООН у Баку викликала значний інтерес. Ми провели понад 30 інтерв'ю з міжнародними медіа, організували більше 30 двосторонніх зустрічей з нашими країнами-партнерами та міжнародними організаціями, реалізували понад 50 заходів у павільйоні, залучили більше 1000 учасників і прийняли понад 7000 відвідувачів. Це все стало можливим завдяки зусиллям нашої великої та злагодженої команди", -- зазначила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук у своєму пості на Фейсбук після завершення COP29.

Конференція ООН з питань зміни клімату (COP) є найзначнішою та найвпливовішою міжнародною подією у галузі клімату, що щороку об'єднує світових лідерів, впливових учасників екологічної, енергетичної та фінансової сфер, а також представників великих компаній і науковців. Цього року Baku приймав конференцію з 11 по 22 листопада, де зібралися делегати з 196 країн. Україна вчетверте представила свій павільйон – особливий простір, де відбулося близько 50 тематичних заходів за участю як українських, так і міжнародних експертів.

Основним і знаковим рішенням, ухваленим на COP29, стало встановлення нової мети в галузі кліматичної політики: збільшення фінансування, яке розвинені країни надають країнам, що розвиваються, для протидії змінам клімату та переходу до чистих джерел енергії, з 100 мільярдів доларів до 300 мільярдів доларів на рік. Розвинені країни зобов'язалися надавати 100 мільярдів щорічно ще в 2009 році, проте на практиці цей рівень підтримки вдалося досягти лише у 2022 році.

Угоди були укладені після майже двотижневих напружених переговорів. Багато країн, що розвиваються, виступили з вимогою збільшити фінансування не втричі, а в 13 разів — до 1,3 трлн доларів. Вони також наполягали на наданні грантів замість кредитів, оскільки побоювалися зростання боргового навантаження. Свою позицію вони обґрунтовували тим, що відповідальність за зміни клімату в першу чергу лежить на розвинених країнах. У результаті представники деяких малозабезпечених держав навіть залишили засідання.

300 млрд доларів на рік до 2035 -- компромісне рішення. "Велика сімка" закликала збільшити кліматичну ціль до 500 мільярдів доларів. Але розвинуті країни відкинули вищі цифри як нереалістичні.

Для України участь у конференції виявилася шансом не лише для отримання нових фінансових можливостей, але й для акцентування уваги на екологічних наслідках російської агресії. Українська делегація провела більше 30 двосторонніх переговорів з партнерами та міжнародними організаціями, досягнувши значних угод. Крім того, українські компанії, що займаються зеленими технологіями, змогли відкрити нові горизонти для розвитку.

Більш детальну інформацію ми надамо в заключному матеріалі, який підсумує серію статей, підготовлених LIGA.net у співпраці з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Раніше ми обговорили значення COP29 у Баку для України, ознайомили з українським павільйоном, висвітлили ключові події, що відбувалися на конференції протягом перших десяти днів, а також досягнення нашої екологічної дипломатії.

Вплив збройного конфлікту на екологічну ситуацію в Україні вражає своїми масштабами. Як повідомила міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України Світлана Гринчук на COP29, за три роки повномасштабного вторгнення завдана екологічна шкода оцінюється приблизно у 71 мільярд доларів.

"За час повномасштабного вторгнення РФ вчинила проти довкілля понад 6500 злочинів. Понад 6 млн українців довелося шукати тимчасовий захист у різних країнах Європи".

"В результаті цього виникло ще 3,3 мільйона тонн викидів CO₂. Загальна кількість викидів парникових газів, пов'язаних з війною, досягла 180 мільйонів тонн", -- зазначила Світлана Гринчук. Для порівняння: щоб поглинути 180 мільйонів тонн CO₂, потрібно висадити 2,3 мільярда дерев, які зростали б протягом десятиріччя.

Тридцять три місяці конфлікту: послання Світлани Гринчук

Упродовж майже трьох років війни, через бойові дії та лісові пожежі, здатність українських лісів поглинати парникові гази зменшилася на 1,7 мільйона тонн. Внаслідок конфлікту вже було знищено 3 мільйони гектарів лісових масивів. Крім того, площа України, забруднена вибухонебезпечними предметами, становить 139 000 квадратних кілометрів, що вдвічі перевищує територію Азербайджану.

Навіть у спокійному європейському місті повітря може бути забруднене залишками вибуху російської ракети. Речовини, що утворюються внаслідок ракетних атак Росії, вже досягли Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Сербії, Хорватії та Польщі, -- зазначила керівниця Міністерства екології.

На СОР29 Україна висловила свій протест проти дій Росії, яка включила анексовані українські території у свій звіт про викиди парникових газів. Таким чином, країна-агресор намагається використовувати міжнародні платформи для легітимації своєї окупації. Україна заявила, що буде блокувати розгляд будь-яких документів в рамках РКЗК ООН, які базуються на російських даних з окупованих регіонів.

Спільно з міжнародними партнерами Україна розробляє механізми, які зроблять агресію та екологічні збитки неприйнятними і підлягаючими суворому покаранню. Це стало основою для восьмого пункту Формули миру президента Володимира Зеленського, що стосується екологічної безпеки. На презентації та обговоренні цієї формули в українському павільйоні були присутні посли та представники урядів таких країн, як США, Швеція, Естонія, Хорватія, Румунія, Польща, Фінляндія, Литва та Німеччина, а також представники міжнародних організацій. До учасників заходу звернулися онлайн керівник Офісу президента України Андрій Єрмак та радник Олександр Бевз.

На реалізацію восьмого пункту Формули миру вже відгукнулися більше 60 країн та міжнародних організацій. Цей пункт об'єднує партнерів для вирішення питань, пов'язаних із впливом війни на навколишнє середовище. Україна готова до співпраці у фіксації екологічних збитків, розробці загальних методів оцінки впливу та формуванні всесвітніх принципів екологічного та стійкого відновлення.

Власне, за допомогою однієї з таких методик і був оцінений у 180 млн тонн загальний обсяг викидів парникових газів, спричинених війною. Спосіб оцінки запропонував Леннард де Клерк -- відомий нідерландський бізнесмен та науковець, який вивчає вплив воєнних конфліктів на клімат.

Двосторонні переговори на COP29 призвели до значних домовленостей для України. Зокрема, Європейський Союз надасть Україні підтримку в відновленні 2 ГВт електрогенерації для зимового періоду, що складає 12% від сезонних потреб країни. Цю інформацію озвучила комісар ЄС з питань енергетики Кадрі Сімсон. Вона також підкреслила, що від початку повномасштабної агресії Росії Україна втратила 9 ГВт генераційних потужностей. Для порівняння, ці 9 ГВт відповідають річному споживанню електроенергії таких невеликих європейських держав, як Словенія чи Латвія.

Для підтримки України ЄС також збільшив пропускну здатність електромереж, які з'єднують Україну та ЄС, з 1.7 ГВт до 2.1 ГВт. Крім того, в рамках Ukraine Facility - ініціативи ЄС з підтримки України на 50 мільярдів євро - 12 мільярдів призначені саме на фінансування відновлення, реконструкції та кліматичних дій.

Фінляндія оголосила про старт нових ініціатив підтримки України. Як зазначила радниця міністра охорони довкілля Фінляндії Сайя Вуола, країна розпочинає два міжнародні проєкти, спрямовані на оцінку збитків, завданих водним ресурсам та біорізноманіттю в Україні.

Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P) має намір сприяти впровадженню проектів, що забезпечують водопостачання для прифронтових регіонів України. "Ми висловлюємо щиру подяку за 250 мільйонів євро, які об'єднані у фонді E5P, особливо в цей важкий воєнний період", - підкреслила Світлана Гринчук. Вона зазначила, що Україні вкрай необхідна підтримка в модернізації муніципальної інфраструктури, зокрема в таких напрямках, як термомодернізація громадських будівель, оновлення системи центрального опалення, управління відходами, очищення води та впровадження екологічно чистого громадського транспорту.

Серед вдалих прикладів співпраці можна виділити станцію з переробки відходів руйнувань, що почала функціонувати в Бучі у квітні 2024 року завдяки підтримці ПРООН. Ця станція не лише сприяє очищенню території від завалів, але й забезпечує можливість повторного використання матеріалів для проведення відновлювальних робіт.

На полях COP29 Україна суттєво розширила коло міжнародних партнерів. Зокрема, було підписано Меморандум про співробітництво між Міндовкіллям України та Міністерством екології та природних ресурсів Азербайджану. Країни домовилися поглиблювати співпрацю у розвитку екологічних технологій, управлінні відходами, збереженні біорізноманіття, відновленні забруднених територій та запобіганні промисловому забрудненню.

Україна також приєдналася до Глобальної Платформи Кліматичного Клубу, про яку було оголошено під час COP29. Ця ініціатива слугує механізмом для підтримки країн, спрямованим на пришвидшення процесу декарбонізації в промислових секторах з високими викидами та стимулювання розвитку промисловості з нульовими та низькими викидами в країнах, що розвиваються. Платформа з'єднує ті країни, що потребують допомоги, з міжнародними інвесторами, забезпечуючи їм доступ до сучасних технологій.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук провела понад 30 зустрічей з представниками різних країн, серед яких США, Литва, Австрія, Румунія, Японія, Нідерланди та Італія. У ході переговорів з Італією було досягнуто угод щодо розвитку технічної та фінансової співпраці у сфері водозабезпечення для регіонів України, що знаходяться поблизу фронту. З Японією обговорено потенційні напрямки для реалізації конкретних проєктів в рамках Механізму спільного кредитування (JCM).

"Усі мої співрозмовники одностайно підтвердили свою підтримку Україні та висловили готовність розширити цю підтримку. Кожна з цих зустрічей слугує чудовою можливістю для зміцнення наших відносин з партнерами та переведення обговорення в практичну сферу на рівні міністерств," - зазначила Світлана Гринчук.

Український павільйон на COP29 став справжнім центром тяжіння для учасників конференції. Цього його концепція була побудована на ідеї спільних зусиль, що проростають у великі зміни. Основний матеріал оздоблення павільйону -- український екологічний папір з живим насінням різнотрав'я. На ньому відома художниця Олександра Жумайлова прямо на місці за чотири доби створила зображення площею понад 120 кв. м. Вона намалювала нашу бронетехніку, волонтерку, що рятує тварин, сцени ремонту пошкодженого обстрілами шпиталю і багато українських соняхів.

Для створення спільної композиції було використано 50 аркушів еко-паперу, на яких коротко представлені 50 екологічних ініціатив, реалізованих державою, бізнесом та громадськістю України. Всі ініціативи об'єднані під загальним слоганом "Я підтримую екологічні ініціативи". Серед них можна знайти технології цифрового землеробства, інновації у сфері відновлювальної енергетики, рішення для розмінування, стартапи, які виготовляють папір з опалого листя, системи для уловлювання вуглекислого газу, екологічні альтернативи пінопласту, мобільні заводи-принтери та інші українські розробки, які вже успішно використовуються в США, Великій Британії та Японії. Поруч із описом кожної ініціативи була вказана контактна інформація та QR-код, що веде на веб-сайт відповідного проекту.

У спеціально створеній зоні віртуальної реальності українського павільйону відвідувачі мали можливість наочно ознайомитися з нашими лісами та полями, які постраждали від дій Росії. Крім того, вони могли пролітати над Каховським водосховищем, яке стало епіцентром найбільшої рукотворної екологічної катастрофи XXI століття, і спостерігати за дивом природного відновлення — молодим вербовим лісом, що виріс на місці, де колись була вода.

Серед відвідувачів павільйону були міністр з питань клімату Великобританії, міністр енергетики США, губернатор штату Вашингтон, міністр довкілля Нової Зеландії, міністр навколишнього середовища Японії, міністр енергетики Молдови, міністр кліматичної політики та зеленого зростання Нідерландів, міністр клімату та енергетики Латвійської Республіки, міністр клімату Естонії, міністр клімату та навколишнього середовища Швеції, міністр клімату, енергетики та комунальних послуг Королівства Данія, а також комісар ЄС з енергетики Кадрі Сімсон та єврокомісар з питань клімату та транспорту Вопке Хукстра.

По завершенню конференції частини стін павільйону, виготовлені з паперових матеріалів із насінням, будуть висаджені в країнах-партнерах України, слугуючи символом спільних зусиль, які проростають у майбутнє. Зокрема, міністр у справах клімату Великобританії Керрі Маккарті зобов'язалася посадити свій фрагмент у Брістолі.

На СОР29 відбулася окрема подія, присвячена презентації товарів та послуг восьми українських компаній, що спеціалізуються на екологічних технологіях. Ці підприємства є отримувачами грантів програми "Кліматичні Інноваційні Ваучери", що реалізується ЄБРР та ЄС. Ця програма є однією з найбільших в Україні схем фінансової підтримки для кліматичних інноваторів та виконується громадською організацією Greencubator з 2017 року.

Презентацію українських еко-стартапів відвідали журналісти, політики й представники міжнародних організацій. Під час заходу відбулася панельна дискусія за участі UNIDO (агенція ООН, яка спрямована на підтримку промислового розвитку в країнах, що розвиваються).

"Ми присутні тут, щоб знову продемонструвати свої наміри світові. Наша мета є спільною і незмінною. Ми не відмовляємося від міжнародних зобов'язань і продовжуємо співпрацювати з цивілізованими країнами в рамках єдиного завдання: подолати кліматичну кризу та досягти кліматичної нейтральності", - заявила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук на COP29, пояснюючи позицію України.

Незважаючи на війну, Україна активно працює над своєю кліматичною політикою. У жовтні 2024 року держава зобов'язалася досягти кліматичної нейтральності до 2050 року.

"Це відповідає термінам, які визначив Євросоюз. Таким чином, ми зміцнюємо свої позиції в напрямку "зеленого" відновлення та фінансування наших ініціатив", - підкреслила Світлана Гринчук.

На конференції українська делегація поділилася результатами досліджень щодо шляхів декарбонізації та досягнення кліматичної нейтральності в українській економіці. Заступниця міністра захисту довкілля Вікторія Киреєва зазначила, що нова стратегія низьковуглецевого розвитку, розрахована до 2050 року, повністю узгоджується з цілями та політикою Європейського Союзу, а також з Паризькою угодою. В останній день конференції COP29 Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, який відновлює функціонування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (МЗВ), яка була призупинена внаслідок повномасштабного вторгнення.

Цей СОР став насиченим і досить складним викликом для всіх країн світу, а для України – особливо. Які ж наслідки матиме це для нашої країни? Ми отримаємо фінансування для реалізації наших кліматичних ініціатив та проєктів. Це також відкриває можливості для залучення додаткових інвестицій відповідно до статті 6, а також для участі у фінансуванні від міжнародних фінансових установ у сферах зеленої енергетики, екологічного відновлення та адаптації до змін клімату, -- зазначила міністерка Світлана Гринчук, підсумовуючи результати міжнародної конференції.