Росія запроваджує нову модель військового обліку — безперервну мобілізацію. Закон, підписаний Путіним, про цілорічний призов та залучення резервістів вказує на готовність Кремля до тривалої війни. Фокус зібрав коментарі експертів, які пояснюють, як ці зміни можуть вплинути на хід конфлікту та чому Україна досі не має чітко визначеного мобілізаційного плану.
Володимир Путін підписав закон про цілорічний призов до армії РФ та залучення резервістів до охорони стратегічних об'єктів.
Згідно з новим законодавством, з 1 січня 2026 року призов на строкову службу буде здійснюватися без традиційного розподілу на весняні та осінні кампанії. Автори законопроєкту, голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов та його перший заступник Андрій Красов, обґрунтували ці зміни потребою в "систематизації діяльності військових комісаріатів" та можливістю "планомірно формувати контингенти військовослужбовців".
Попри цілорічний період набору, відправлення призовників до місць проходження служби залишиться сезонним: з 1 квітня до 15 липня та з 1 жовтня до 31 грудня. Для окремих категорій громадян передбачено індивідуальні строки відправлення. Повістки тепер можуть розміщуватися в державному електронному реєстрі військового обліку, а термін явки до військкомату не перевищуватиме 30 днів від моменту публікації. Військові комісаріати отримають право видавати цифрові виписки з реєстру, включно з довідками в електронному форматі.
Паралельно Путін підписав закон, що дає змогу залучати резервістів до охорони стратегічних об'єктів, зокрема військових та енергетичних.
Ці зміни вписуються в тенденцію поступового розширення повноважень військових комісаріатів, започатковану після оголошення часткової мобілізації у 2022 році -- вперше з часів Другої світової війни. Відтоді Кремль переводить військовий облік в електронну форму, що спрощує розсилання повісток онлайн та контроль за виїздом чоловіків призовного віку за кордон. Експерти пов'язують новації з потребою в поповненні особового складу ЗС РФ на тлі тривалої війни проти України.
Як Україна реагуватиме на ворожий мобілізаційний план?
На думку військового експерта Олега Жданова, відсутність ротації на фронті не викликана браком особового складу, адже в рядах Сил оборони України на даний момент налічується близько мільйона військовослужбовців, з яких приблизно 300 тисяч знаходяться безпосередньо на передовій. Питання організації ротацій залежить виключно від управлінських навичок головнокомандувача Збройних сил України. Навіть при такій чисельності командири мають можливість забезпечити планову заміну своїх підрозділів.
Експерт наголошує, що реальна потреба в особовому складі визначається винятково обстановкою на полі бою.
На жаль, на даний момент немає жодних оприлюднених стратегічних планів щодо ведення бойових дій або оборони держави. Важливо, аби такі документи розроблялися не Міністерством оборони, а урядом під керівництвом прем'єр-міністра. Оборонний план повинен передбачати мобілізаційні заходи, перехід економіки на військові рейки, а також чітке визначення кількості спеціалістів, яких потрібно резервувати для забезпечення функціонування оборонно-промислового комплексу, -- зазначає Жданов в інтерв'ю для Фокусу.
Експерт зазначає, що держава наразі живе одним днем, без системного бачення оборони країни. Яскравим прикладом є рішення дозволити виїзд за кордон молоді віком 18-22 роки, яке спровокувало гостру нестачу робочих рук на підприємствах. Виробники першими забили на сполох, адже відтік кадрів паралізує виробництво. Це свідчить про те, що політичне керівництво не має уяви про реальні потреби як військово-промислового комплексу, так і бізнесу загалом.
"Без розкриття структури оборонних сил важко оцінити, які саме ресурси слід виділити для Збройних сил, а скільки — для економічних потреб. Також це ускладнює формування бюджету на оборону та військово-промисловий сектор. Лише маючи чіткий план, можна визначити, де виготовляти військову техніку, а де — купувати її на світовому ринку", — зазначає Жданов.
Він зазначає, що поки уряд не розробить всебічний план для оборони й переведення економіки на військові основи, обговорення мобілізації чи ротації залишаються безглуздими. Державі необхідна чітка стратегія, а не тимчасові заходи.
Військовий експерт Дмитро Снєгирьов провів аналіз змін у чисельності російських збройних сил, зокрема, поповнення та втрат. Протягом періоду з січня по листопад 2025 року, контракт із армією Російської Федерації підписали 336 тисяч осіб. Водночас, британська розвідка оцінює втрати російських військ за той самий час у 353 тисячі. Це свідчить про те, що темпи загибелі військових перевищують можливості набору нових солдатів, незважаючи на значні фінансові стимули — виплати, які коливаються від 2 до 6 мільйонів рублів залежно від регіону. Програма залучення новобранців націлена переважно на депресивні регіони країни.
Міністерство оборони Російської Федерації планувало, що щомісяця без оголошення мобілізації зможе залучити від 30 до 50 тисяч нових військовослужбовців.
"Однак колосальні втрати унеможливлюють компенсацію навіть за рахунок контрактників та спецконтингенту -- ув'язнених, завербованих за указом, що дозволяє укладати контракти безпосередньо в залі суду. Основна причина високих втрат -- тактика масового застосування дронів українськими силами, яка ефективно знищує як бронетехніку, так і живу силу. На тлі цього українська сторона має відпрацьований алгоритм протидії перевазі ворога в живій силі", -- каже Фокусу експерт.
Щомісячна мобілізація, стверджує Снєгирьов, посилаючись на дані нардепа Романа Костенка, в Україні сягає до 30 тисяч осіб -- показник, співмірний з російськими можливостями без оголошення відкритої мобілізації. Експерт наголошує: сучасні війни -- це війни технологій, а не чисельності. Україна має будувати високотехнологічну армію за ізраїльським зразком, де перевага досягається завдяки передовим озброєнням, а не масовим призовом.
Як забезпечити комплектування військових кадрів для Збройних Сил України.
Замість зниження чи підвищення вікового цензу експерт пропонує залучити спецконтингент -- приблизно 300 тисяч ветеранів силових структур, а саме МВС, СБУ, прокуратури, які перебувають на спецобліку. Вийшовши на пенсію в 45 років, вони зберігають фізичну форму та навички поводження зі зброєю. Це дасть змогу поповнити ЗСУ без соціальної напруги та непопулярних заходів.
"В Україні чисельність правоохоронних органів і спецслужб є надзвичайно високою – за кількістю працівників на душу населення країна займає третє або п’яте місце у світі. У контексті війни ці ресурси повинні бути сконцентровані на фронті," – зазначив Снєгирьов.
Відсутність людей у Збройних силах України позначається на обстановці на фронті.
Військовий експерт та ветеран АТО Євген вважає, що ситуація на фронті є критичною через значний брак особового складу. Він зазначає, що Україні загрожує втрата Куп'янська та Покровська саме через нестачу людей — їх кількість у рази менша за необхідну. Зосередження уваги на тих, хто вступив до лав армії у 2022-2023 роках, виявилося неефективним: без регулярного поповнення чисельність військових незабаром може вичерпатися.
"Фронт тримається всупереч військовій арифметиці -- при нинішньому співвідношенні сил він мав би давно посипатися. Поки армія героїчно затуляє проломи, тил провалює свою роботу: не забезпечує ротацію та поповнення. Ситуація нагадує корабель із пробоєм: одну можна закрити спиною, але коли дірки множаться щодня, жоден героїзм не врятує", -- каже Фокусу Дикий.
Він підкреслює, що єдиним рішенням є масова мобілізація. Україна має значний неопрацьований потенціал, але його не використовують через невдалу політику, що триває з 2022 року. Для досягнення ефективності необхідно здійснити два важливі законодавчі кроки.
По-перше, слід встановити максимальний термін служби: загалом п'ять років, але з коефіцієнтом "один день на фронті за три". Це стосується тих, хто брав участь у бойових діях з самого початку, і має велике значення, адже їхнє здоров'я значно знижується. Крім того, відсутність чіткого терміну служби демотивує нових призовників: люди бояться йти на війну "на невизначений термін". Ясно визначений строк служби дає можливість розуміти: відслужив — повернувся до своїх близьких, а новий призовник займе твоє місце.
Наступним етапом є впровадження кримінальної відповідальності за ухилення від військового обліку.
"Зараз це адміністративне правопорушення, яке не відповідає реаліям воєнного часу. Санкція повинна дорівнювати терміну служби – п'яти рокам. Особа опиняється перед вибором: витратити п'ять років на службу у військових рядах і повернутися додому героєм або ж провести цей час, працюючи безкоштовно в колонії. Такий підхід дозволить зробити вибір більш ясним і справедливим," – вважає експерт у військових справах.
Нагадуємо, що в "Резерв+" була введена нова можливість для батьків, які мають дітей з інвалідністю та підпадають під військову мобілізацію: тепер можна отримати відстрочку онлайн. Система проводить автоматичну перевірку інформації в державних реєстрах, а результат відразу відображається в додатку, без необхідності збирати довідки або стояти в чергах.
Також Фокус писав, що адвокатка Марина Бекало зазначила: фіксувати вручення повістки на відео дозволено лише як доказ для суду. Працівники ТЦК не мають права затримувати громадян -- це прерогатива поліції за законною процедурою.
#Прем'єр-міністр #Володимир Путін #Росія #Україна #Мобілізація #Збройні сили України #Військовослужбовці #Держава (політичний устрій) #Економіка #Друга світова війна #Бюджет #Бойові дії #Озброєння #Покровськ, Україна #Міністерство оборони (Україна) #Сполучене Королівство #Військові #Московський Кремль #Фокус (український журнал) #Збройні сили Росії #Військовий комісаріат #Ізраїль #Військово-промисловий комплекс #Державна Дума #Головнокомандувач #Маріуполь #Куп'янськ #Міністерство оборони (Росія) #Дробовик. #Бізнес #Резервіст
