"Ми маємо не лише розробляти продукти в Україні, але й будувати довіру до них, - зазначив засновник EFI Group."

Унікальне інтерв'ю з Ігорем Ліскою, засновником інвестиційної компанії EFI Group, для агентства "Інтерфакс-Україна". У розмові він розкриває деталі створення експортоорієнтованих виробництв, які варіюються від високопротеїнових кормових добавок до преміальної косметики на основі меду. Також обговорюється будівництво заводу флоат-скла, реставрація палацу Жевуських-Лянцкоронських та перспективи участі в індустріальних парках, а також можливості релокації виробництв за межами країни.

Текст: Оксана Гришина

Нещодавно відбулося оголошення про старт будівництва заводу "Фіднова Центр" (торгова марка Feednova) на Черкащині, який спеціалізуватиметься на виробництві високопротеїнових кормових добавок та тваринних жирів. На першому етапі проекту планується інвестиція в розмірі 14,4 мільйона євро від нідерландської компанії Mada Participations B.V., а загальний обсяг інвестицій перевищить 20 мільйонів євро. Як довго триває пошук іноземних партнерів?

- Інвесторів ми знайшли ще 4-5 років тому. Розвиток цього проєкту фінансуємо за рахунок обігових коштів, прибутку, а тепер за рахунок, зокрема, й кредитної лінії розпочнемо будівництво нового заводу.

У загальному, наші проєкти продовжують привертати увагу інвесторів, які регулярно вкладають кошти, навіть у теперішній час, адже ми демонструємо позитивні результати. Наприклад, завод "Фіднова" у Львівській області був зведений під час пандемії COVID-19 і офіційно розпочав свою роботу 23 червня 2021 року. Незважаючи на війну, ми продовжували розвиватися, впроваджуючи нові виробничі лінії, і наразі вже будуємо наш другий завод.

Ми активно розвиваємося під час війни. Обсяги, які виготовила "Фіднова" за ці три роки в євро зросли удвічі, тому інвестори нам довіряються і продовжують нас підтримувати. Зараз ми розглядаємо також нових інвесторів, які теж хочуть зайти в цей проєкт.

- Серед майбутніх партнерів знову нідерландці?

Нідерландські інвестори активно вкладають кошти, і існують фонди, які також виявляють бажання приєднатися до цього проєкту.

Ми займаємося численними проєктами, проте, говорячи конкретно про "Фіднову", ми впевнені в своєму плані вчасно завершити будівництво заводу. У нас є надійна база постачальників сировини, а також підписані угоди з партнерами з Нідерландів і Данії на постачання обладнання для виробництва. Відкриття підприємства намічено на серпень 2026 року.

Чи забезпечили ви цю інвестицію захистом від ризиків, пов’язаних з війною?

Наразі ми ще не прийняли рішення, але оцінюємо можливість використання цього інструменту. На початкових етапах проекту ми зосередимося на бетону, а вже на початку літа, коли обладнання буде доставлене, розглянемо варіанти страхування.

- "Фіднова Центр", згідно з укладеним договором, отримає державну компенсацію вартості збудованих об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури у 172,1 млн грн. Створюючи цю інфраструктуру, ви одразу орієнтуєтесь на "зелені" стандарти?

- Так, у нас там точно будуть комплексні "зелені" рішення: і сонячна енергетика, і сторедж. На "Фіднові" (Львівська область) вже 0,65 МВт побудували, зараз ще 0,65 побудуємо.

Як довго зможуть забезпечувати ці 1,3 МВт?

- Літній період забезпечує покриття приблизно на 40%, а взимку цей показник знижується. Тим не менш, ми плануємо встановити систему зберігання енергії, оскільки, по-перше, нам необхідно реагувати на пікові навантаження, а по-друге, у нас є дороге обладнання, і ми повинні бути впевнені, що воно не вийде з ладу в критичних ситуаціях.

На 2026 рік заплановано початок будівництва NovaSklo. Чому підготовчий етап триває так довго? Чи виникли якісь труднощі?

Цей проєкт є значним та складним: він реалізується з нуля на території площею 43 гектари, з потужністю 25 МВт електрики, високонапірним газом, залізничними шляхами та розв'язками. Ми співпрацюємо з дуже досвідченими міжнародними партнерами, але формування команди українських фахівців залишається для нас справжнім викликом. На даний момент ми активно збираємо команду інженерів і технологів з усього світу.

Ми використовуємо передове обладнання з Німеччини та Італії, а його монтаж і налаштування в умовах війни стає справжнім викликом. Саме тому ми ретельно аналізуємо всі потенційні ризики та шукаємо ефективні рішення.

- На якому етапі сьогодні цей проєкт?

- На етапі проєктування. Ми купили землю у Київській області, вже підписуємо контракти з постачальниками обладнання і проговорюємо фінансування. Там теж досі складна схема залучення коштів, адже ми прагнемо співпрацювати з надійними міжнародними партнерами, світовими фінансовими інституціями, інвесторами, фондами, синдикатом українських банків.

- А яка структура інвестування?

Приблизно 30% коштів надходять з акціонерного капіталу, тоді як решта 70% забезпечується за рахунок консорціуму фінансових партнерів та кредитних ресурсів.

З яких джерел ви маєте намір отримувати сировину?

Основною сировиною для виробництва скла слугуватимуть скляні піски, які ми будемо закуповувати в Україні. У нашій країні є чимало родовищ з високоякісною сировиною. Крім того, ми маємо укладені угоди на постачання з двома альтернативними джерелами на початковому етапі. Що стосується інших компонентів шихти, зокрема соди, плануємо їх імпорт. Ми також успішно пройшли конкурс і отримали спеціальний дозвіл на видобуток сировини. Мова йде про родовище пісків у Харківській області, яке наразі перебуває на етапі аналізу. Ми складаємо звіт про запаси відповідно до стандартів JORC (Joint Ore Reserves Committee), які регламентують міжнародні вимоги до звітності про мінеральні ресурси. У рамках досліджень ми оцінюємо не лише якість, а й кількість та вартість пісків. На основі цих даних буде підготовлений документ, який дозволить нам визначити обсяги та вартість запасів для включення їх до балансу підприємства.

- Як плануєте доставляти сировину?

Завдяки залізничному сполученню, ми маємо безпосередній контакт з нашим постачальником, який розташований у Чернігівській області, всього за 150 км від нашого виробничого підприємства. Найважливішими аспектами для нас є якість продукції та безпека виробничих процесів.

- Коли очікуєте отримати оцінку потужностей харківського родовища?

Сподіваюся, що ми зможемо завершити всі справи до кінця року.

Чи маєте намір розширити асортимент "Форест технолоджі"?

- У нас були великі плани щодо розвитку цього напрямку, але зараз все гальмується через недосконалу реформу ДП "Ліси України". По суті, ми не можемо купити потрібний для розвитку обсяг вітчизняної деревини необхідної якості. Ми купуємо на аукціоні, де ціна вища ніж в Німеччині. Це дивна, досі непрозора система, тому що я як виробник не можу купити ліс за нормальною ціною. Водночас мені пропонують його за кеш і значно дешевше. Тому цей проєкт у підвішеному стані. У нас є плани, є розуміння ринку, є замовлення. На сайті зараз розміщено декілька позицій, хоча у нас їх величезний набір. Ми виконуємо окремі точкові замовлення, поки системно не вирішена ситуація з сировиною.

- Хто є вашим головним клієнтом серед українських виробників? Чи висувають вони вимоги щодо наявності сертифіката FSC?

- В Україні сертифікація за міжнародним стандартом FSC (Forest Stewardship Council, підтверджує законність походження сировини для виробництва та її екологічність - ІФ-У) відстежується на всіх рівнях. Продукція "Форест Технолоджі" її пройшла. Для експорту це є гарантією того, що ми як переробник не використовуємо деревину, заготовлену незаконно або з порушеннями прав людини, сировину з лісів, які знаходяться під загрозою зникнення, або тих, які перетворюються на плантації, а також генетично модифіковану деревину. Усі ланцюжки постачання деревини на підприємство відстежуються та є сертифікованими. Хтось із клієнтів вимагає таку сертифікацію, хтось ні. Але в цілому сертифікація є частиною системної експортоорієнтованої історії. Ми проходимо її на всіх наших виробництвах.

В Україні існує безліч виробничих підприємств, що протягом усього року споживають паливні гранули. Деякі з них відправляють свою продукцію на експорт, використовуючи наші піддони. Також є споживачі, які займаються обробкою висушеної деревини, серед яких будівельники та виробники меблів. Для всіх цих груп важливим аспектом є наявність сертифікації продукції.

- Ваш Beehive - зі старту експортоорієнтований бренд. В яких країнах він представлений і де є зростає запит на український мед? В яких мережах ви представлені? Чи були вимоги поставок під private label? Якщо так, то яку частину експортує ви представляєте під власною торговою маркою?

Beehive дійсно є брендом, орієнтованим на експорт. Основними ринками для продажу продукції є країни Європейського Союзу, зокрема Бельгія, Німеччина, Франція та Італія. 98% продажів відбувається під форматом white label — це означає, що продукція виготовляється однією компанією, але реалізується під брендом іншої. Крім того, існує невеликий обсяг продажів під власним брендом у деяких країнах.

Ми присутні в більш ніж 30 країнах. Основна наша діяльність спрямована на співпрацю з кінцевими виробниками в Європейському Союзі, які реалізують наш мед під власними брендами та private label. Коли ми виходили на великі національні роздрібні мережі, такі як Dia, Rewe, Morrisons і Netto, ми пропонували свою продукцію під власною маркою, але наразі вони виявляють більший інтерес до співпраці з private label. Загалом, експорт під власним брендом складає лише близько 1-2% від нашого річного обсягу.

Торік ви представили нову лінію розкішних продуктів на основі меду під брендом Beehive Cosmetics. Де вже можна знайти ці засоби?

Ми вже співпрацюємо з "Брокардом", "Сільпо", Mon Chéri та кількома салонами. Відповідно до наших найближчих планів та стратегії, незабаром ми з'явимося у вигляді острівків у великих торгових центрах. Також розглядаємо можливість відкриття монобрендових магазинів, які плануємо запустити в Києві до Нового року.

В умовах повномасштабної війни український бізнес усвідомив важливість власного розвитку: це не просто тенденція, а життєва потреба. Наша мета полягає не лише в створенні продуктів в Україні, але й у формуванні довіри до них. Beehive Cosmetics народився з цього розуміння. Ідея виготовлення косметики на основі українського меду стала виразом того, що натуральні інгредієнти можуть бути ефективними, а українські продукти — справді преміальними.

Ми дуже довго підбирали ідеальні пропорції, які дозволяють меду "розкритися", але зберегти стабільність формули. Тільки завдяки великій кількості експериментів і наполегливості отримали потрібний результат.

В лінійці бренду зараз представлені також шампуні, маска, кондиціонер, спрей-ботокс. Запустили в продаж лінійку догляду за тілом: гель для душу, вершки для тіла і мило на основі меду.

Чи вже зайняті у сфері B2B, наприклад, співпрацюючи з готелями?

- З готелями пробуємо, але поки це невеликий відсоток. Однак це дуже перспективний напрямок, тож ми підемо і в готелі, і в спа, і в доглядові салони.

- Палац Жевуських-Лянцкоронських - ваш амбітний проєкт відновлення історичної забудови. На якому сценарії розвитку зупинилися наразі: готельна нерухомість, освіта чи щось інше?

Наразі ми перебуваємо на завершальному етапі розробки концепції проєкту. Сподіваюсь, що вже на початку наступного року зможемо представити її разом із архітектурними візуалізаціями. У нашому плані передбачено створення історичного бутикового готелю в самому палаці, який матиме близько 35 номерів, великий зал для подій, ресторани, а також туристичні маршрути з історичним акцентом. Відновлення парку вже розпочалося, і ми прагнемо створити новий туристичний центр, який також виконуватиме функції музею. Крім того, плануємо заснувати академію мистецтв, щоб підкреслити та розвинути мистецький аспект палацу.

- Це будуть літні студії чи повноцінний навчальний заклад?

Ми займаємося створенням нових можливостей для співпраці з акредитованими державними організаціями. Щодо тривалості навчальних програм, це також є суттєвим аспектом, який ми маємо на увазі. Ми досліджуємо сучасні підходи в галузі історії мистецтва, фотографії та гончарства. Як правило, такі курси тривають від одного тижня до місяця, а деякі можуть тривати до пів року або навіть рік.

- А де буде школа - у корпусі поруч з палацом?

Для неї виділили окрему будівлю. Проте в загальному контексті ми плануємо створити масштабну інфраструктуру, яка об’єднає історичні споруди з сучасними ідеями. Ймовірно, з'явиться також невелике містечко, де резиденти зможуть проживати.

Коли заплановано початок реставраційних робіт у палаці?

Наразі триває ретельний етап досліджень як в архівах Львова, Кракова та Варшави, так і на місцевості. Протягом останніх двох років ми постійно робимо нові відкриття, спираючись на архівні матеріали, історичні довідки та інші джерела. Виявлено фрески, залишки фундаментів стародавніх будівель, а також підземні ходи. Це тривалий процес, і ми суворо дотримуємося усіх норм. Деякі елементи ми вже почали реставрувати, проте продовжуємо знаходити багато цікавого.

Ви ж усвідомлювали, коли придбали цю нерухомість, що хоч вона і має естетичну привабливість, але вимагатиме чимало зусиль. Скільки ресурсів ви вже інвестували у її відновлення?

Після безлічі інвестицій я вже втратив рахунок. Цей проєкт для мене набагато більше, ніж просто питання фінансів і нерухомості. Щодо реставраційних робіт, я впевнений, що наступного року ми зможемо перейти до запланованих етапів, і результати цих змін стануть помітними. Більше того, для цієї локації ми розробимо незалежну енергосистему потужністю 8 МВт. Ми працюємо над складним комплексним рішенням, яке включатиме в себе газотурбінну установку, накопичувачі енергії і сонячні панелі.

Яка загальна сума інвестицій в енергетичну незалежність була вкладена за останні роки, і які додаткові витрати ви маєте намір здійснити в майбутньому?

Лише в Житомирі вже було інвестовано близько 8 мільйонів євро, і ми плануємо подальші інвестиції на "Фіднові", які перевищать 2 мільйони євро. Кожен з наших проектів має альтернативну систему, адже для багатьох підприємств у сфері аграрної переробки критично важливо підтримувати безперервність роботи. Це стосується, зокрема, таких виробництв, як виготовлення упаковки для яєць, харчових продуктів та кормових добавок, які не можуть бути зупинені або відкладені на невизначений термін.

Чи розвиваєте власні логістичні можливості?

У нас є склади на всіх підприємствах, і ми постійно розширюємо їхні площі. Останній склад, який ми запустили в експлуатацію, знаходиться в Житомирі і був відкритий у 2021 році – це 12 тисяч квадратних метрів, які додалися до вже існуючих 8 тисяч. Рік тому ми також розширили приміщення на "Фіднові" в Львівській області, додавши ще 1 тисячу квадратних метрів.

Чи думали ви про можливість створення резиденції в межах індустріальних парків?

Ми вивчаємо можливості, але наразі не маємо наміру заходити в цю сферу. Деякі підприємства зосереджуються на девелопменті, тоді як нас більше цікавить саме виробництво. Спочатку необхідно налагодити процес виготовлення, а лише потім, якщо виявиться, що існує синергія з іншими проектами, можна розглядати ідею парку. Крім того, частина нашого бізнесу вимагає не сусідства, а, навпаки, наявності санітарної зони.

Проте, чи може, скажімо, NovaSklo створити синергію?

Щодо скла, ми ще розглянемо це питання. Нарешті ми визначилися з ділянкою, яка нам підходить. Зараз займаємось проєктуванням, і коли розпочнемо будівництво, тоді вже будемо думати про те, що може бути доречним поруч.

Чи обдумували ви, як спосіб зменшення ризиків, ідею перенести частину виробничих потужностей до інших держав?

Усе, що можливо виробити в Україні, ми виготовляємо у нас. У випадках, коли логістика є складною та дорогою, ми розглядаємо можливості експансії, зокрема, для упаковки вивчаємо варіанти у Литві чи Італії.

- Більшість ваших інвестиційних проєктів мають експортний вектор. Якщо йти за сегментами, яку частку продукції кожен з них постачає за кордон?

Фактично всі проєкти були орієнтовані на експорт. Наприклад, компанія "Фіднова" реалізує понад 80% своєї продукції за кордоном, "СЕМ Екопак" - більше 60%, а "Beehive" - більше 90%. Такий високий рівень валютних надходжень надає бізнесу можливість отримувати кредити в іноземній валюті за відносно низькими ставками. Це, у свою чергу, прискорює реалізацію інвестиційних проєктів, що має критичне значення для бізнесу та економіки України сьогодні.