Кореспондентка LIGA.net з особливими повноваженнями
Україна за крок від втрати майже $30 мільярдів від міжнародних партнерів. 13 жовтня депутати мають зібратися під куполом Верховної Ради, щоб проголосувати за пакет законопроєктів, ухвалення яких вимагає Євросоюз в обмін на фінансову допомогу.
Депутатський корпус досі не демонструє належної готовності вжити необхідні заходи для розблокування фінансових траншів, які є критично важливими для забезпечення фінансування оборонного бюджету та підтримки соціальної сфери в зимовий період. Чому ухвалення цих рішень викликає такі труднощі, хто заважає прогресу та які втрати від цього можуть понести українці — у матеріалі LIGA.net.
На кону стоять фінансові ресурси. Які реформи очікують від України міжнародні партнери? Європейський Союз пов’язує подальшу фінансову підтримку України з успіхами у проведенні реформ. Київ має просунутися у впровадженні законодавства, спрямованого на боротьбу з тіньовою економікою, підвищення податкових надходжень і гармонізацію українського законодавства з нормами ЄС. Після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що безумовна фінансова підтримка України більше не буде. Європа продовжить підтримувати Україну, але обсяги бюджетної допомоги залежатимуть від прогресу у реформах. "Збільшення оборонної підтримки вже на шляху. І в міру того, як реформи рухаються у Верховній Раді, зростатиме і бюджетна підтримка", - написала вона в соцмережі X. Уряд обіцяє до 15 жовтня виконати свої зобов'язання, але це забезпечить лише частину фінансування. Для отримання решти необхідні закони, які має ухвалити Верховна Рада. "Треба прийняти все - і постанови, і закони", - зазначив прем'єр-міністр Сергій Корецький. Депутати мають зібратися для голосування 13 жовтня. Прем'єр висловив бажання, щоб 12 жовтня також був сесійним днем, адже кожен закон має мати конкретні терміни ухвалення й підписання. Всі дедлайни вже доведені до відома депутатів, адже ситуація стає критичною. Проте парламент має свою точку зору. "Навіщо ще більше їх посилювати?" – запитують депутати, гальмуючи певні законопроєкти, зокрема ті, які, за словами першого заступника голови податкового комітету Ярослава Железняка, пов’язані з антикорупційними заходами. Проєкти, що передбачають перезавантаження Державного бюро розслідувань і посилення Національного антикорупційного бюро, викликають опір. Депутатка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк додає, що проблемними є також податкові законопроєкти і закон щодо системи електронних платежів. Посилення антикорупційних органів навряд чи знайде підтримку, підтверджує вона. За її словами, депутати можуть погодитися на інші питання, наприклад, щодо посилок у другому читанні. Більшість законопроєктів, на її думку, є збалансованими. Проте питання оподаткування посилок і цифрових платформ потребує детального пояснення для громадян. Чи знайдуться голоси у залі – це питання залишається відкритим. Железняк вважає, що голоси є, але "потрібна політична воля". Депутат від "Слуги народу" Микита Потураєв переконаний, що "голосів повинно вистачити на все". Якщо не вистачить, він пропонує публічно називати депутатів, які ставлять під загрозу країну. Ще один депутат з монобільшості, Олександр Мережко, сподівається, що голоси за важливі законопроєкти знайдуться, але не виключає, що деякі з них можуть не бути підтримані Радою. "Стопроцентної гарантії немає. Партнери повинні враховувати, що Росія посилює обстріли, а зима буде важкою. Україні потрібно ухвалити необхідні закони, але партнери також мають зважати на наші обставини", - зазначив він. Проте, всередині фракції "Слуга народу" ведеться злагоджена робота. Депутати збираються перед пленарними засіданнями, і перелік законопроєктів, які потрібно голосувати, давно погоджений. Однак, навіть за таких умов, президенту доводиться публічно запитувати, що ще потрібно зробити, аби депутати нарешті проголосували. Параліч у залі засідань зумовлений не лише політичними суперечностями, але й безпековими міркуваннями. Деякі депутатки, які мають дітей, відмовляються заходити до залу під час повітряної тривоги, що ускладнює роботу. Керівництво Верховної Ради пропонувало ухвалити постанову про голосування в укритті під час "жовтої" тривоги, але ця ідея була розкритикувана через ризик маніпуляцій. Крім безпеки, депутати враховують власні політичні та фінансові інтереси. Деякі з них систематично блокують євроінтеграційні законопроєкти, намагаючись виторгувати вигоди для себе. В ситуації, коли депутати можуть залишитися без зарплат, це може стати вагомим важелем впливу. Співрозмовники в "Слузі народу" зазначають, що на стабільну підтримку з боку колишньої ОПЗЖ покладатися не варто, адже вони не дотримуються домовленостей. Також є системний спротив з боку "Батьківщини", яка намагається розхитати парламентські рішення. Депутат Сергій Власенко з "Батьківщини" підкреслює, що фракція готова розглядати законопроєкти, але не буде голосувати за рішення, які можуть стати проблемою в майбутньому. Він вважає, що Україні намагаються нав’язати умови, які не працюють в жодній країні ЄС. Разом з тим, Власенко вважає, що важливо вести серйозні переговори з партнерами, щоб знайти компроміси. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, в умовах війни впровадження нових податків може бути недоцільним, адже потрібно підтримувати легальний бізнес. Сигнали з Брюсселя свідчать про те, що угодити партнерам щодо неприйнятих рішень буде складно. Європейці не готові закривати очі на невиконання зобов’язань, адже це великі кошти, і їм потрібно звітувати перед своїми виборцями. Затримка фінансування може мати критичні наслідки для України, адже це вплине на соціальні видатки, оборонні заходи та відновлення інфраструктури.
#Парламент #Прем'єр-міністр #Росія #Україна #Європейський Союз #Європа #Володимир Зеленський #Українці #Дефіцит #Економіка #Київ #Бюджет #Одеса #Європейська комісія #Озброєння #Брюссель #Корупція #Долар #Верховна Рада #Закон України #Національний банк України #Державне бюро розслідувань #Ярослав Мудрий #Національне антикорупційне бюро України #Клініка #Європейська народна партія #Бізнес #Сергій Власенко #Чому #«Слуга народу» (політична партія) #Кредит (значення) #«Голос» (українська політична партія) #Спеціалізована антикорупційна прокуратура #Опозиційна платформа — «За життя» #Член парламенту #Президент (урядова посада) #Мережко Олександр Олександрович
