Метою Транспортного співтовариства є досягнення повної інтеграції транспортних ринків, що забезпечить однакові умови функціонування транспорту як в країнах Європейського Союзу, так і в країнах-кандидатах, - зазначив директор Постійного секретаріату.

Ексклюзивне інтерв'ю директора Постійного секретаріату Транспортного співтовариства Матея Законьшека агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Ірина Сомер

В Україні інформація про діяльність Транспортного співтовариства (ТС) та його існування відома лише вузькому колу фахівців. Однак ТС відіграє ключову роль як інструмент Європейського Союзу у сфері мобільності та інтеграції транспортних ринків держав-кандидатів. Це стосується впровадження законодавчих норм і стандартів, що регулюють автомобільний, залізничний, внутрішній водний та морський транспорт, а також діяльність аеропортів (при цьому авіація не включається).

ТС було створено у жовтні 2017 року країнами Європейського Союзу та шістьма державами Західних Балкан. П'ять з цих країн - Албанія, Боснія і Герцеґовина, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія - є кандидатами на вступ до ЄС, тоді як шостою країною є Косово, чия незалежність не визнається рядом країн, зокрема Сербією, Боснією і Герцеґовиною та Україною, і яке не має статусу кандидата. У 2022 році до цієї групи приєдналися три інші країни-кандидати - Україна, Молдова та Грузія, отримавши статус спостерігачів.

Транспортна система (ТС) активно займається поступовим розширенням основної транспортної мережі Європейського Союзу, відомої як TEN-T (Транс-Європейська транспортна мережа), на Західні Балкани. З липня 2022 року до цього проекту також приєдналися Україна та Молдова. TEN-T складається з трьох основних етапів: перший — це базова мережа, що охоплює ключові маршрути між великими містами та транспортними вузлами і повинна бути завершена до 2030 року; другий — розширена базова мережа, яка планується до завершення в 2040 році; третій — комплексна мережа, що з'єднає всі регіони ЄС з базовою мережею і має бути реалізована до 2050 року.

Для функціонування ТС у Белграді був створений Постійний секретаріат, першим директором якого був обраний представник Словенії Матей Законьшек (Matej Zakonjšek). Це - перше інтерв'ю Законьшека українським ЗМІ.

Чи не вважаєте ви, що діяльність ТС може в певній мірі повторювати завдання Європейської комісії? Адже саме Єврокомісія відповідає за інтеграцію України до Європейського Союзу та реалізацію основних законодавчих актів, зокрема, в галузі транспорту?

Наша діяльність абсолютно не повторює ініціативи Європейської комісії. Хоча ми поділяємо спільні принципи та цілі, зокрема інтеграцію транспортних ринків Західних Балкан, а також України, Молдови та Грузії в Європейський Союз, наша підтримка є доповненням до зусиль, які вживає ЄС.

Саме тому нашими ключовими партнерами виступають, з одного боку, міністерства та державні органи в різних регіонах, а з іншого боку, з боку Європейського Союзу — Європейська Комісія, зокрема, Генеральний директорат з питань транспорту та мобільності (DG MOVE) та Генеральний директорат, що займається питаннями розширення та східного сусідства (DG ENEST).

Наша діяльність полягає в регулярному забезпеченні підтримки та технічної допомоги, що сприяє повній інтеграції всіх транспортних мереж Західних Балкан, України та Молдови до Європейського Союзу. Ми прагнемо до впровадження єдиних стандартів, а проєкти, які з'єднують регіон, також встановлюють зв'язок з ЄС.

ТС спочатку було засновано для країн Балканського регіону. Яка ж причина запросити Україну, Молдову та Грузію стати спостерігачами в цьому об'єднанні?

Якщо ви ознайомитесь з картою, стане зрозуміло, що для створення повноцінних та максимально ефективних транспортних мереж у Європі необхідно включити до них весь регіон, а також Західні Балкани, Україну та Молдову. Це є критично важливим не лише для цих країн, але й для самого Європейського Союзу.

Тому що, наприклад, якщо ви хочете поїхати з Греції, скажімо, до Словенії, найкоротший шлях лежить через Західні Балкани. Якщо ви хочете мати найкоротше сухопутне сполучення, наприклад, між Азією чи Близьким Сходом, яке проходить через Суецький канал і далі до ЄС. Багато з цих найкоротших, найефективніших сполучень проходять через Західні Балкани, або ж через Україну, Молдову. Саме тому це не лише в інтересах регіональних сторін, але й в рівних інтересах ЄС.

Як тільки ми побачили, що це працює дуже добре на Західних Балканах, зокрема після російської агресії в Україні, стало зрозуміло, що один зі способів, яким ми можемо надати додаткову підтримку, полягає в тому, щоб ми також намагалися працювати над сполученням, бо це справді основа всього. Ми бачимо, що хороші сполучення є важливим засобом для того, щоб суспільство функціонувало як єдине ціле.

Мова йде не лише про здійснення базових прав, але й про такі звичні аспекти, як освіта в школах, відвідування медичних закладів, спілкування з друзями, ведення підприємницької діяльності тощо. Без надійних і позитивних зв'язків жодна з цих речей не може бути реалізована, адже це є однією з ключових умов для функціонування сучасного суспільства.

У цьому і є суть нашої діяльності — розвивати транспортну інфраструктуру, враховуючи її значення для всього, що відбувається в Європейському Союзі та за його межами. Наша амбіція полягає не лише у сприянні наближенню цих країн до європейського ринку, але й у їхній повній інтеграції.

Отже, ми обговорюємо аналогічні системи та стандарти, як і в Європейському Союзі. Це є нашою основною метою. Для її досягнення необхідно, з одного боку, впровадити законодавчі зміни та реформи у всіх сферах транспорту, а з іншого — реалізувати проєкти, які зв'язуватимуть ЄС із державами-кандидатами. Це те, до чого ми прагнемо.

Безумовно, в рамках кластерів розширення можна виділити два спеціалізовані розділи, присвячені транспортним аспектам. Перший з них - розділ 14, що стосується транспортної політики, а другий - розділ 21, який охоплює мережі TEN-T. Проте, говорячи про договір щодо ТС, що лежить в основі діяльності Товариства, важливо зазначити, що його мета полягає в досягненні повної інтеграції транспортних ринків. Це означає, що не повинно бути жодних відмінностей у організації та функціонуванні транспорту як в межах Союзу, так і в країнах-кандидатах.

Законодавство Європейського Союзу в транспортній сфері складає приблизно 25% всього законодавства ЄС. Водночас, у звіті про виконання Україною Плану дій ТС зазначається, що повне впровадження законодавства дорівнює нулю, а часткове впровадження демонструє дуже низькі результати. Як можна узгодити ці два аспекти щодо прогресу України на шляху до європейської інтеграції — 25% законодавства, яке необхідно реалізувати, та його відсутність у звіті про виконання?

Процес, насправді, є надзвичайно складним і масштабним. Обсяг законодавчих актів, які потрібно не лише транспонувати, а й імплементувати, є вкрай великим. Саме з цієї причини велика частина європейського законодавства відноситься до сфери транспорту, що становить серйозний виклик для всіх учасників. Це перший аспект.

Пункт другий. Коли йдеться про Україну, зрозуміло, що воєнні умови - це додатковий елемент, який не допомагає і не сприяє швидшому розвиткові подій. Тож цілком зрозуміло, що деякі речі потребуватимуть більше часу, а деякі також потребуватимуть зміни умов на місцях. Тож саме тут ми демонструємо багато розуміння.

По-третє, коли мова йде про оцінку того, на якому етапі перебуває Україна в процесі впровадження європейського законодавства, варто зазначити, що на політичному рівні співпраця відзначається справді позитивними результатами. Щодо технічної складової, ми фіксуємо вагомий прогрес у різних сферах транспорту. Наприклад, існує дуже ефективна взаємодія з колегами з внутрішнього водного транспорту та з питань водних шляхів тощо.

Водночас, розміри українських залізничних систем величезні, і це, звичайно, створює великі труднощі, як, з одного боку, коли йдеться про законодавство та реформи, так і з іншого - про їх впровадження на місцях. Одна з речей, яку ми бачимо, як на Західних Балканах, так і в Україні та Молдові, - це виклик адміністративній спроможності для фактичного впровадження всіх реформ.

Саме тому значна частина наших проектів орієнтована на технічну підтримку. З одного боку, ми проводимо дослідження, які можемо запропонувати, а з іншого – активно обмінюємося передовим досвідом з країнами-членами Європейського Союзу. Це постійний процес, і я впевнений, що він триватиме ще деякий час. Саме на цьому ми плануємо зосередитися найближчим часом.

У ТС відсутня технічна інформація з України щодо виконання Плану дій по багатьом параметрам. Цитую: "Україна не включена до оцінки прогресу, оскільки не було отримано жодних даних". Як ви, власне, оцінюєте таку ситуацію? Можливо, Україна таки щось робить, і потім надасть відповідну інформацію?

Ми, безумовно, спостерігаємо за численними подіями, що відбуваються навколо. Це результат злиття місцевих ситуацій та отриманих даних, і так далі.

Проте ви не отримали жодних відомостей.

Ситуація в Україні зараз настільки специфічна, що я також дуже добре розумію, чому це так у багатьох аспектах. Воєнна ситуація також не дозволяє багато чому відбуватися, тому ми віримо і сподіваємося, що коли ситуація нормалізується, ця динаміка зміниться.

Водночас, ми проводимо багато тренінгів, багато проєктів з розбудови потенціалу, тощо, і ми вже дуже вдячні, що так багато українських колег змогли долучитися до тренінгів, які ми організували по всьому ЄС, а також тут, наприклад, у Белграді. Тож, скажімо так, я був би більш розуміючим у цьому відношенні.

Чи могли б ви поділитися прикладами проєктів ТС, що наразі реалізуються в Україні?

У нас є декілька спеціалізованих проєктів, над якими ми зараз працюємо. Хоча це може бути трохи технічно, але все ж, просто згадаю: у сфері автомобільного транспорту ми надаємо технічну допомогу щодо затвердження відповідних імплементаційних актів, яких буде 11, тобто ми допомагаємо з 11 правовими актами, які потім будуть готові до впровадження або транспозиції, а потім до практичного впровадження. Це буде для автомобільного транспорту.

У галузі водного морського перевезення ми пропонуємо технічну підтримку, зокрема в питаннях відповідності законодавству ЄС у сфері морського транспорту. Наразі ми працюємо над підготовкою 13 нормативно-правових актів.

Усе це буде підготовлено до травня для українських органів влади з метою подальшої інтеграції в національні правові норми. Після цього надзвичайно важливо, щоб реалізація відбулася на місцевому рівні.

Якщо розглянути питання щодо ТЕN-Т та виконання ключових вимог до 2030 року, якою є ймовірність того, що Україна зможе їх досягти?

ТЕN-Т складається з трьох ключових компонентів. Перший компонент - це карти, які показують як базову, так і комплексну мережі. Другий компонент - це стандарти, а третій - це терміни: 2030, 2040 та 2050 роки. 2030 рік визначений для базової мережі, 2040 рік - для так званої розширеної базової мережі, а 2050 рік - для комплексної мережі. Це є частиною загального процесу.

Чому я вважаю це процесом? Тому що в Україні вже сьогодні реалізуються проєкти, що стосуються залізничного транспорту. Наприклад, триває модернізація залізничної та дорожньої інфраструктури, оновлюються деякі мости та системи. Це свідчить про те, що процес активний. Модернізація залізничних колій продовжується, а також ведеться робота над різними аспектами законодавства, що стосується морського транспорту та автомобільних доріг. Хоча ще зарано говорити про конкретні зміни на місцях, я можу впевнено зазначити, що загальна тенденція руху є позитивною.

Яким буде ваше головне послання українській владі та українському народу?

Головне послання полягає в тому, що транспорт і транспортна інфраструктура, як ми бачимо, є засобом для всього іншого. І саме тому зосередження уваги на вчасному виконанні та використання всієї можливої допомоги від ТС, від Європейської Комісії, від міжнародних фінансових установ, тощо - це шлях до фактичного переходу до системи, яка підключена до мереж, що з'єднують усі види транспорту в сучасну систему, що служить як людям, так і бізнесу. І я думаю, що мати фокус, мати чіткий перелік пріоритетів, знати, що станеться і коли - це найважливіше. Це те, про що ми щодня говоримо з нашими колегами.

І ще одне послання полягає в тому, що ми тут, щоб запропонувати будь-яку можливу підтримку, аби допомогти українському уряду, а отже, і українському народу, втілити це в реальність.

Які вигоди матиме український народ від цієї роботи?

Ви можете бачити, що перевагами будуть, перш за все, сучасна транспортна мережа. І коли я кажу сучасна, я маю на увазі сучасну, яка відповідає найкращим європейським стандартам. Це мережа, яка підтримується законодавством про реформи та процесами, що підтримують ці проєкти та системи. А це означає безпечніші та швидші дороги, сучасні залізниці, підключення до мереж Європейського Союзу, менше часу очікування на кордонах, безпечніший та кліматично ефективніший транспорт, як для доріг, так і для залізниці та водного транспорту.

Все це - це майбутнє. І це не лише майбутнє, але й вже частина нинішньої системи, про яку ми говоримо. Є і соціальна складова, як-от права пасажирів, права працівників.

Тож саме тому ми говоримо про дуже складну систему, але водночас у нас є плани дій, ми повинні точно знати, що має відбуватися в різних видах транспорту. У нас є бачення, є підтримка з боку ЄС, коли справа доходить до фінансування, тому я думаю, що все це йде саме в тому напрямку, в якому це має відбуватися. І це обіцянка українському народу щодо того, чого він очікує. Зрештою, те, чого хочуть звичайні громадяни, це як подорожувати з пункту А до пункту Б найзручнішим, найшвидшим, найбезпечнішим та найдоступнішим способом. Ось і все.

Компанії прагнуть дізнатися, який час їм знадобиться для експорту товарів. Адже транспорт – це основа нашого існування, зв'язку та можливостей, що дозволяє виконувати повсякденні завдання, які ми сприймаємо як свої права: відвідувати школу, працювати, повертатися додому, займатися бізнесом тощо. Врешті-решт, саме це визначає суть нашої діяльності.

Незважаючи на жахливі умови, спричинені війною, життя продовжується, і транспорт відіграє ключову роль у цьому процесі. Ми, як транспортна система, зосереджені на підтримці України в тих аспектах, які є важливими для щоденного існування громадян — від переміщення до перевезення вантажів і налагодження сполучень. Наприклад, варто згадати нещодавно відкриту коротку ділянку залізниці, що повністю відповідає стандартам ЄС.

Ви є першим керівником Постійного секретаріату ТС, і ваш термін повноважень завершується в липні. Яке ваше найзначніше досягнення на цій посаді?

Щиро дякую за ваше запитання. У нашій спільній діяльності з колегами з різних міністерств ми спостерігаємо зміни в підходах до оцінки різних проєктів у регіонах. Раніше ми розглядали їх як окремі частини, наприклад, 200 кілометрів тут і 20 кілометрів там, але тепер акцент змістився на їх значення для функціонування європейської мережі, до якої ми належимо. Це зовсім новий спосіб бачення ситуації.

Це означає, що події, які відбуваються не лише у вашого сусіда, але й у сусідніх районах, мають однакове значення для залізничної інфраструктури. Якщо ви прагнете з'єднати своє місце з іншою частиною Європейського Союзу, важливо враховувати ці взаємозв'язки. Сьогодні ми маємо усвідомлення, що вже не можемо зосереджуватися лише на проблемах конкретного регіонального партнера. Зараз ми говоримо про справжнє регіональне усвідомлення. Це і є суть нашої мети: підкреслити, що мережа TEN-T є центральним елементом цього процесу.

Тепер, коли ви розглядаєте карту, ви вже не помічаєте відмінностей між державами-членами ЄС та тими, що до нього не належать. У сфері транспорту ці відмінності практично зникли, що стало значним кроком уперед і потужним стимулом для зміни нашого сприйняття.

Одним із важливих успіхів стало запрошення України та Молдови приєднатися до нашої Спільноти. Хоча географічні фактори різні, виклики залишаються спільними, а логіка інтеграції в транспортні ринки, реалізація однакових реформ та амбіції збігаються: мета полягає в повній інтеграції цих ринків в Європейський Союз та впровадженні єдиних стандартів. Це те, чим я також щиро пишаюся.

Що я вас не запитала, але ви б хотіли сказати?

Під час моїх поїздок до Києва, використовуючи українську залізницю, я зміг спостерігати за неймовірною відданістю працівників, які забезпечують її функціонування. Адже, коли мова заходить про реформи, важливо пам’ятати, що на місцях все залежить від людей. Я не тільки висловлюю свою повагу, а й відчуваю захоплення до тих, хто працює у транспортній сфері під час війни. Коли приїжджаєш і занурюєшся в реальність, це справді вражає: прокидаєшся серед ночі, чуєш тривоги тут і там – усе це залишає глибокий слід у свідомості.

Водночас ви можете спостерігати за незламною волею українців: потяг вирушив і прибув точно за розкладом, квитки були в наявності, система працює. Це свідчить про стійкість громадян, яку варто не тільки цінувати, а й дбайливо підтримувати. Це стане основою для сили України та її народу не лише в найближчому майбутньому, а й на довгі роки вперед.