Недавнє зниження курсу гривні, яке досягло рівня 42 гривні за долар і спричинило занепокоєння серед населення, сталося "без видимих причин".
Таку позицію озвучив у своїх соціальних мережах Сергій Фурса, український фінансовий експерт та інвестиційний банкір.
Експерт вказав на те, що хвилювання серед населення переважно виникло через інформацію, яка стверджувала, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) нібито вимагає від Національного банку України (НБУ) провести девальвацію гривні. Девальвація означає зниження вартості національної валюти в порівнянні з іноземними валютами або міжнародними розрахунковими одиницями. Іншими словами, це ситуація, коли ваші гроші втрачають свою купівельну спроможність.
"Міжнародний валютний фонд справді підтримує ідею девальвації гривні, і це не є чимось новим. Протягом понад року Фонд у спілкуванні з українцями підкреслює, що його турбує надто стабільний курс. Такі ситуації зазвичай призводять до негативних наслідків," – зазначив Сергій Фурса.
За словами Сергія Фурси, Фонд і Міністерство фінансів України бачать у девальвації інструмент для полегшення фінансування дефіциту бюджету, оскільки міжнародна допомога конвертувалася б у більшу кількість гривень.
Незважаючи на бажання МВФ, НБУ продовжує утримувати курс, керуючись іншими пріоритетами, а саме контролем над інфляцією -- тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці.
"Сергій Фурса зазначив, що Національний банк несе відповідальність за інфляційні процеси. Він також підкреслив, що подальша девальвація спричинить додатковий тиск на ціни."
Фурса також додав, що для бізнесу важливіше співвідношення гривні до євро. Оскільки Європа є основним торговельним партнером, і гривня і так поступово девальвує відносно європейської валюти, падаючи слідом за доларом.
Експерт підкреслює, що одним із додаткових аргументів на користь девальвації є досягнення рекордного рівня торговельного дефіциту. Проте він зазначає, що нинішнє зниження курсу гривні не сприятиме його скороченню.
"Що дійсно допомогло б притримати імпорт, так це податки. Дуже дивно, коли у нас досі діють пільгові умови на імпорт електроавтомобілів. Під час війни", -- вважає Фурса.
На його думку, логічним кроком було б введення збільшеного оподаткування на непродуктивний імпорт, але такі заходи є політично непопулярними.
"Дуже дивно, коли у нас досі діють пільгові умови на імпорт електроавтомобілів. Під час війни. Так само під час війни ми дозволяємо собі не оподатковувати посилки від китайців, підтримуючи таким чином китайського виробника, який в свою чергу підтримує воєнну машину Росії. Під час війни на виживання не тільки пільги є недоречними", -- зазначив Фурса.
Експерт підкреслює, що, незважаючи на тиск і вимоги Міжнародного валютного фонду, остаточне рішення щодо валютної політики залишається в компетенції Національного банку.
"Нацбанк ухвалить рішення, і МВФ не буде чинити на нього тиск під час війни. Більш того, незалежність регулятора є надзвичайно важливою не лише для України, а й для самого МВФ. У своїй останній заяві Нацбанк чітко зазначив, що продовжить дотримуватися попередньої політики щодо валютного курсу," – підкреслив Сергій Фурса.
Він зазначив, що основний прогноз про зростання резервів НБУ в найближчому майбутньому, зокрема завдяки передбачуваному кредиту на репарації, свідчить про те, що регулятор матиме достатньо ресурсів для підтримки курсу.
Нагадаємо, що на цьому тижні депутати Верховної Ради затвердили проект бюджету на 2026 рік, хоча поки лише в першому читанні. Наразі дефіцит державного бюджету становить 2 трильйони гривень. Законотворці та представники уряду сподіваються на підтримку міжнародних партнерів. Оскільки всі наявні ресурси йдуть на потреби війни, фінансування соціальних програм цілковито залежить від зовнішньої допомоги.
Національний банк України оголосив офіційний курс валют на вівторок, 27 жовтня. У порівнянні з попереднім днем, ціна долара США зросла на 8 копійок, досягнувши 42,07 гривні.
#Бізнес #Україна #Європа #Міністерство фінансів (Україна) #Українці #Народний депутат України #Комунікація #Податок #Українська гривня #Інфляція #Бюджет #Євро #Соціальна мережа #Національний банк України #Міжнародний валютний фонд #Китай #Валюта #Імпорт #Дефіцитні видатки #Кредит #Експерт #Девальвація #Купівельна спроможність #Одиниця виміру
