В Україні все частіше звучать заяви про можливу парламентську кризу. Спочатку про це говорили в кулуарах, потім окремі депутати висловлювали своє "втомлене" ставлення до роботи в законодавчому органі, який, за їхніми словами, функціонує вже майже сім років замість запланованих п'яти. Згодом цю тему підняв і президент. Цього тижня у Верховній Раді завершується пленарний квартал, і, за деякими прогнозами, багато важливих рішень можуть залишитися без ухвалення через брак голосів.
Еспресо поцікавився в представників різних фракцій, чи існує, на їхню думку парламентська криза, чому вона виникла, до чого може призвести і як можна виправити ситуацію.
Народний депутат від фракції "Голос" Роман Лозинський вважає, право на втому і відпочинок мають лише Сили безпеки і оборони. Всім іншим, а тим паче депутатам вживати формулювання на кшталт "втомився" чи "не розраховував стільки працювати у Раді", повинно бути соромно.
"Це - негідні слова, які не варто повторювати нікому. Ніхто не має права в тилу так висловлюватися, коли в країні триває повномасштабна війна.
Проте, безумовно, існує певна проблема. У діяльності Верховної Ради є свої виклики, помилки, які негативно впливають на процес ухвалення законів. Однак цю ситуацію часто перебільшують, акцентуючи увагу на реальних недоліках парламенту і створюючи враження, що Верховна Рада вже повністю "зламалася" і її неможливо відновити. Я впевнений, що її відновлення можливе. Більше того, у нас немає іншого виходу. У нас є Конституція, яка забороняє проведення виборів під час воєнного стану, - зазначає Лозинський.
Він наголошує, що саме тому й передбачені вибори кожні п'ять років. Однак зараз, з точки зору безпеки, депутата вважає проведення голосування нереальним.
"Важливо розуміти, єдині, хто виграють від роздмухування теми недієздатності парламенту - це наші вороги. Адже саме парламент є єдиним органом, відповідальним за ухвалення критично важливих рішень для країни.
Якщо парламент виявиться бездіяльним, то постраждає не лише політична еліта, а передусім Україна. Саме Верховна Рада приймає важливі рішення, що стосуються продовження воєнного стану, мобілізації, ратифікації міжнародних угод (включаючи угоди про військову підтримку), соціальних виплат для військовослужбовців і ветеранів, а також формування бюджету та фінансування оборони. Всі ці питання є винятковою компетенцією парламенту. Тому необхідно «закотити рукави» і активно працювати, - підкреслив Роман Лозинський.
Депутат висловив думку, що монобільшості слід припинити діяти в манері монополіста, приймаючи всі рішення в Офісі Президента — від порядку денного до кадрових змін. Необхідно відновити відкритий діалог з іншими політичними фракціями, що створить більше можливостей для ухвалення ефективних рішень.
Ще один ключовий аспект полягає в тому, що президент не підписав більше ніж півсотні законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою. Ці закони не були ніколи ветовані, проте й не отримали чинності. Це також вказує на наявність серйозних проблем. Парламент не здатен ефективно функціонувати, якщо порядок денний визначається за його межами.
До того ж уряд активно витрачає кошти через різні "є-програми", а потім пропонує парламенту підвищувати податки, що може вдарити по малому бізнесу, не вирішивши системних проблем. Якщо змінити ці підходи, це стане хорошим початком "ремонту" парламенту", - наголосив парламентар.
Лозинський стверджує, що депутати монобільшості несуть відповідальність за те, що парламент втратив свою суб'єктність. Вони, зокрема, звикли бездумно натискати кнопки, виконуючи вказівки "згори" протягом тривалого часу.
"Я ціную тих колег, які дійсно докладають зусиль на міжнародній арені та в межах країни. Однак, на жаль, їх не так багато. Більшість обрала комфортну позицію, підтримуючи все без критичного аналізу. І тепер, коли ситуація загострилася, звучать заклики до бойкотів і вимоги, щоб з ними рахувалися. Але так не працює. Потрібно займати певну позицію та нести відповідальність. У рамках демократичної системи має існувати баланс стримувань і противаг", - резюмував він.
Народний депутат від "Батьківщини" Михайло Цимбалюк висловив думку, що нинішній склад парламенту залишається абсолютно функціональним.
"На засіданнях стабільно можна спостерігати майже 300 депутатів. Проте, виникає питання: чому монобільшість не здатна отримати необхідні голоси для підтримки своїх законопроєктів? Це вже їхня внутрішня проблема. Слід чесно визнати, що де-юре монобільшість все ще існує, однак на практиці її функціонування фактично зупинилося. Це добре видно за результатами голосувань. Якщо раніше їм вдавалося зібрати близько 170 голосів, то зараз ця цифра коливається між 120 і 130," - підкреслив Цимбалюк.
Депутат висловив думку, що члени монобільшості мають визнати свої помилки, принести вибачення суспільству та ініціювати відкритий діалог з лідерами фракцій і груп для створення широкої коаліції.
"На нашу думку, це потрібно було зробити ще на початку повномасштабного вторгнення. Тоді була політична воля, багато рішень у сфері безпеки та оборони ухвалювалися швидко і без зайвих дискусій. А те, що відбувається зараз, безумовно, дискредитує парламент як законодавчий орган. Не можна дестабілізувати законодавчий орган, який є легітимним і має працювати", - переконаний парламентар і наголошує, що його фракція готова до співпраці.
Щодо ситуації з мандатами, які залишають "втомлені депутати", Цимбалюк зазначає, що не слід налаштовувати суспільство на паніку через це.
"Якщо хтось не бажає виконувати обов'язки депутата, то найкращим рішенням буде скласти мандат. Робота в парламенті є не лише складною, а й вимагає великої відповідальності. Замість того, щоб просто з'являтися на засідання і натискати кнопки, варто дати шанс іншим депутатам реалізувати свої можливості. Існує чіткий порядок дій: депутат пише заяву, регламентний комітет її розглядає, а потім парламент голосує, принаймні, 226 голосами. Якщо депутат обраний за партійним списком, його місце займає наступний кандидат, яких у списках ще багато. Що стосується мажоритарників, то ситуація інша — їх ніхто не замінює, якщо вони складають мандат. Це, напевно, і викликає занепокоєння у керівництва монобільшості. Якщо кілька мажоритарників піде, більшість ризикує втратити свій статус. Проте парламент залишиться функціональним, поки є як мінімум 226 депутатів, готових ухвалювати рішення. До цієї цифри ще далеко", — зауважив Михайло Цимбалюк.
Він стверджує, що на сьогоднішній день є достатня кількість кваліфікованих депутатів, здатних розробляти та приймати значущі законодавчі акти.
Замість цього ми спостерігаємо, як відповідальність перекладається на інших, і складається відчуття, що деякі прагнуть зробити депутатів "козлами відпущення" у всіх ситуаціях. Це, в свою чергу, негативно впливає на державу в цілому. Особливо це викликає обурення під час війни. Я спілкуюся з військовослужбовцями, і вони дуже це засмучує. І це стосується не лише їх, а й звичайних громадян, які щодня виконують свою роботу.
Наприклад, якщо працівник не з'являється на роботу без вагомих причин, його можуть звільнити. Це викликає логічне запитання: чому народний депутат може пропускати засідання, не виконувати свої обов'язки в комітетах чи округах і залишатися без відповідальності? Очевидно, що необхідно внести зміни до законодавства та регламенту, чітко визначивши, що є прогулом, і відокремити його від виконання депутатських обов'язків, а також запровадити відповідальність. Це зробить систему більш справедливою для всіх, - підсумував Цимбалюк.
Нікита Потураєв, зображення: рубрика
Депутат від фракції "Слуга народу" Микита Потураєв висловив невпевненість щодо джерел, з яких виникають твердження про недієздатність Верховної Ради.
Проблема насправді є набагато більш специфічною. Вона стосується двох ініціатив, пов'язаних із вимогами Міжнародного валютного фонду, які не мають підтримки ані в нашій фракції, ані в опозиції. Саме ці ініціативи зараз затримують діяльність парламенту. Деякі з них, наприклад, продовження військового збору після завершення воєнного стану, мають шанси на ухвалення. Водночас інші пропозиції викликають серйозні заперечення, зокрема, введення ПДВ для певних категорій, таких як фізичні особи-підприємці, а також скасування пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. Ці питання викликають занепокоєння, адже такі рішення суттєво вдарять по фінансовому становищу мільйонів українців. Зараз українці точно не готові витримувати додатковий податковий тягар, - зазначив депутат.
Він переконаний, що прийняття цих рішень може викликати несподівані наслідки, а високі податкові ставки здатні зменшити доходи та призвести до закриття підприємців.
"Особливо варто підкреслити, що в той день, коли один із цих законопроєктів не пройшов, парламент без жодних труднощів підтримав інші рішення. Наша фракція забезпечила 180-185 голосів, що є цілком прийнятним показником. Отже, справа не в загальній нездатності працювати, а в конкретних непопулярних ініціативах," - підкреслив Потураєв.
Представник монобільшості вказує на проблему, пов'язану з неналежною комунікацією з урядом. На його думку, уряд не зміг надати достатньо переконливих економічних обґрунтувань та проігнорував доводи депутатів.
"І це позиція не лише нашої фракції, те саме говорять представники різних політичних сил. Я переконаний, що парламент може працювати нормально. Але для цього потрібен діалог, як між фракціями, так і між парламентом і урядом", - каже депутат.
Потураєв, подібно до Лозинського, акцентує на парадоксальних рішеннях уряду, коли вводяться нові податкові ставки, в той час як витрачаються величезні суми, вимірювані десятками мільярдів гривень, на різноманітні програми. Депутат вважає це ілюзією логіки. Він ставить запитання: якщо грошей не вистачає, то чому їх бездумно витрачають? А якщо фінансування є, то навіщо ж підвищувати податки?
#Парламент #Україна #Опозиція (політика) #Мобілізація #Суспільство #Бюджет #Верховна Рада #Міжнародний валютний фонд #Ратифікація #Конституція #Мандат (політика) #Договір #Михайло Цимбалюк #Бізнес #Чому #Військовий стан #Президент (державна посада) #«Монополія» #Роман Лозинський #Законодавчий орган #«Голос» (політична партія) #Espreso TV #Всеукраїнська спілка «Батьківщина» #«Слуга народу» (політична партія)