Українські виробники сиру опинилися перед серйозними викликами: їхня продукція поступається місцем більш дешевому імпорту. Якою є реальна ситуація з "сирною" кризою, які несподівані переваги вона приносить споживачам, і чи зможе український продукт зберегти свої позиції на полицях магазинів, - розбиралося УНІАН.
Кінець старого та старт нового року ознаменувалися цілою низкою криз, серед яких відзначається і "сирна", яка, хоча й залишилася непоміченою багатьма, проте вплине на більшість українських споживачів. Споживання сиру в Україні зростає протягом років, але українські виробники стикаються з численними труднощами, які призводять до зростання залежності вітчизняного ринку від імпортних дешевих товарів.
Проте, зростання конкуренції з боку дешевших, але часто більш якісних сирів приносить несподівані "переваги" — розширення асортименту вітчизняних виробів та необхідність у глобальній експансії. Хоча українці споживають менше вітчизняних сирів, світова спільнота, навпаки, все більше зацікавлена в їх покупці.
Імпортери "вкрали" Різдво у сироварів
У грудні 2025 року продажі сирів українського виробництва виявилися меншими за очікування, програючи конкуренцію дешевому імпорту. А новорічні свята - це завжди пік продажів сиру.
Основною причиною ситуації є ціновий аспект. З початку вересня вартість українських сирів перевищила ціни на європейські аналоги. У передсвятковий період сири вітчизняного виробництва, зокрема типу "голландський", продавалися на 11-20% дорожче, ніж імпортні сири масового сегмента — наприклад, гауда та едам з Польщі, Німеччини та інших європейських країн. В таких умовах споживачі все частіше надавали перевагу більш дешевим імпортним продуктам, що негативно впливало на продажі українських виробників, - зазначає Максим Гопка, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), в коментарі для УНІАН.
Українські виробники, з його слів, намагалися частково вирівняти ситуацію за рахунок акційних та промо-пропозицій у торговельних мережах. Однак така тактика не дала очікуваного ефекту в обсягах продажів і призвела до зниження маржі (грубо кажучи, прибутків сироварів), що додатково погіршило фінансові показники галузі наприкінці року.
Насправді, це лише підтвердило попередні прогнози фахівців. Зокрема, Олена Жупінас, заступниця генерального директора Асоціації виробників молока, зазначила в інтерв'ю УНІАН, що як внутрішні, так і європейські, а також глобальні тенденції чинять тиск на українську молочну та сирну індустрію загалом.
Спершу українські виробники молока вичерпали свою квоту на експорт молочних продуктів до Європи, яка була відновлена лише 29 жовтня. У той же час, на фоні торгових конфліктів, ініційованих Дональдом Трампом, та інших проблем, почали знижуватися світові ціни на молочні вироби та інші товари, які торгуються на біржах. Вашингтон також запровадив мита на європейський сир. У відповідь на митні заходи ЄС проти Китаю, європейські сири зазнали додаткових митних зборів з боку китайської сторони.
А оскільки ЄС є одним з найбільших експортерів сирів, то там накопичилося багато "зайвого" продукту, який вони готові були відпускати навіть за нижчою ціною туди, де його були готові купувати. До України зокрема, яка свій ринок від імпорту не захищає.
"У цій ситуації, коли імпорт переважає, наша молочна промисловість не зможе витримати тиск і зникне, внаслідок чого ми опинимося в повній залежності від імпортних постачань," - з болем зазначила Олена Жупінас.
Проте, чи дійсно ситуація така серйозна? Адже ми вже не раз чули подібні заяви в минулому. Наприклад, у 2023 році в Україні виникла криза з дефіцитом молока. Проте цей виклик було подолано, і зараз ціни на молоко поступово знижуються. А це є ключовою сировиною для виробництва сиру.
З яких місць планувався напад на українські сири.
Інші фахівці мають менш песимістичний погляд, хоча також зазначають про "значний тиск" імпортних товарів та загальні умови.
Обговорювати можливу "сирну кризу" у 2026 році наразі є дещо передчасно, проте сектор залишиться під значним тиском. Основні чинники, що впливають на ситуацію, включають витрати на виробництво, купівельну спроможність населення та подальшу конкуренцію з недорогим імпортом з Європейського Союзу, - зазначає Максим Гопка з УКАБ. - Однак, беручи до уваги останні місячні тенденції, ціни на молочну сировину продовжують знижуватися, що може призвести до зниження витрат на виробництво сирів. Проте цей позитивний ефект частково нівелюється іншими факторами.
Проте вплив імпорту на внутрішній ринок дійсно зростає. Особливо це стало помітно напередодні нового року, коли в Україні спостерігалося більш ніж двократне збільшення попиту на імпортні товари.
За результатами 2025 року загальний імпорт сирів в Україну зріс на 10,5%. У передноворічний період темпи імпорту були ще вищими — обсяги постачання сирів з-за кордону збільшилися на 25,5%. Це свідчить про активне заміщення вітчизняних продуктів імпортними в піковий сезон споживання. Основна конкурентна перевага імпортних сирів полягає в ціні, яка в багатьох випадках є нижчою за українську продукцію, навіть з урахуванням витрат на логістику, — зазначає Максим Гопка в інтерв’ю для УНІАН.
Втім, Тетяна Дядечко, президентка Асоціації виробників сиру України, не згодна, що станом на зараз можна казати про повноцінну "кризу", попри зниження продажів навіть у пік сезону.
"Цьогорічні продажі під час новорічних свят виявилися нижчими, ніж у попередньому році. Представники нашої асоціації також підтверджують це. Я вважаю, що це пов'язано із загальною непростою ситуацією в країні," - зазначила вона в коментарі для УНІАН.
Щодо імпортного аспекту, експертка підкреслює, що найбільша проблема полягає не стільки в легальному ввезенні сирів, скільки в їхній контрабанді.
Основними постачальниками сирів в Україні є Польща, Німеччина та Нідерланди. Хоча офіційний імпорт сирів є досить значним, існує серйозна проблема з контрабандою, адже багато продукції потрапляє на ринок нелегально. Контрабандні сири зазвичай мають дуже низьку ціну. Проте, споживачі рідко замислюються, чому ці товари настільки дешеві, - зазначає представник сироварів. - "Легальний імпорт" не створює таких ризиків, як контрабанда, що є дуже тривожним фактором. Це суттєво знижує ціни на ринку. Люди часто віддають перевагу "польському продукту за 300 гривень" замість українського, хоча для нас 300 гривень на кілограмі — це лише вартість молока для виробництва твердого сиру.
Однак основним чинником, що впливає на внутрішній ринок сиру, є, як не дивно, відключення електроенергії.
Без освітлення та без сиру.
Ситуація з електрикою, безумовно, створює додаткові труднощі. Торгові мережі змушені скорочувати свій графік роботи, а споживачі, готуючись до Нового року, витрачають свої кошти не на традиційні подарунки, а на такі речі, як павербанки або USB-грілки.
Це за умов, що сир досі в Україні сприймається, скоріше, як делікатес - за даними Вікіпедії, споживання в Україні сиру складає близько 3,5 кг на людину на рік, тоді як у Європі це 16-19 кг на споживача.
"Через відсутність електрики людина змушена купувати сир у дуже маленьких порціях, щоб він не встиг зіпсуватися без холодильника. Згідно з нашими дзвінками до клієнтів, багато людей залишило Україну. Складна ситуація спостерігається не лише в Києві, але й на Заході та Сході країни. Львів, Полтава, Харків, Дніпро — усюди криза. Хоча Закарпаття та Волинь, можливо, трохи менше постраждали. Опитування покупців показали, що саме нестача світла та виїзд великої кількості людей за межі країни призвели до зниження загального обсягу продажів сирів," — зазначила пані Дядечко.
Вона вважає, що вирішальним фактором буде тривалість труднощів зі світлом.
"Невизначеність щодо війни на продуктовому ринку загалом та конкретно на ринку сирів зараз найбільше відчувається. Подивимось, як все буде розвиватися далі. Якщо й літо буде без світла, то це ще більше просадить продажі. Особливо кисломолочної продукції. Зараз хоч зима і можна на балкон кудись поставити. А влітку так вже не зробиш", - акцентує експертка.
За словами Максима Гопки, ці проблеми призводять до зростання вартості виробництва.
"Ситуація з енергетичною кризою, зростання витрат на електроенергію та логістику, а також несприятливі погодні умови продовжують тиснути на витрати виробників і штовхають кінцеву ціну продукції догори. У підсумку ціновий баланс у галузі у 2026 році формуватиметься під впливом різноспрямованих тенденцій, - вважає експерт. - За таких умов вирішальним залишатиметься питання конкурентоспроможності українських сирів на внутрішньому ринку".
Він зазначає, що за умови збереження цінового розриву з європейськими товарами, українські виробники продовжать втрачати свою частку на ринку. Проте, стабілізація витрат, перегляд цінової політики та активний розвиток експорту можуть стати вирішальними чинниками для поступового покращення ситуації в сирній промисловості до 2026 року.
Однак вартість не є єдиним критерієм, що визначає наш вибір продуктів харчування. Існують також аспекти, пов'язані з якістю та смаковими характеристиками. Яка ж у нас ситуація в цих аспектах у порівнянні з конкурентами?
Корисні "бонуси" від змагання між конкурентами
За словами Тетяни Дядечко, вибір продуктів стосується не лише вартості, але й індивідуальних смакових уподобань. Багато людей відзначають, що європейські сири їм до вподоби, хоча з точки зору якості вони часто можуть конкурувати з українськими варіантами.
"Якщо порівнюємо сир з сиром, а не з сирним продуктом, то якість відповідна. Хоча за смаковими якостями може бути різниця. Можна за якістю виділити Нідерланди. Цей сир по якості дійсно гарний, але при цьому дешевий. Бо у Голландії вже давно головним продуктом (у експорті, - УНІАН) є не сир, а сироватка. Сформовані кооперативи, які збирають цю сироватку на продаж. Не лише для сирів, але й для виготовлення альбумінових ліків, наприклад, або як добавки для харчування спортсменів, - додає очільниця профільної асоціації. - Таке виробництво сироватки дає можливість виготовляти сир з низькою вартістю. І тому на полицях українських магазинів може лежати, до прикладу, голландський сир дворічної давності, який за ціною буде як український 5 місяців витримки".
Отже, за словами експертки, найбільші труднощі в конкуренції виникають саме з голландськими сирами.
Проте висока конкуренція несе не тільки ризики, але й створює додаткові "вигоди" для споживачів, адже змушує збільшувати асортимент українських сирів та покращувати їх якість. Популярна думка, що який український сир не купиш, він завжди за смаком як "російський", поступово відходить у минуле.
"В Україні вже почали виготовляти сири як з білою, так і з блакитною пліснявою. П’ятнадцять років тому про це не могло бути й мови. Однак, варто зазначити, що ми виросли на цих двох видах сиру – 'російському' та 'голландському'", - згадує Тетяна Дядечко.
Втім, не лише українці розширюють асортимент - європейці також.
"Тепер, коли заходиш у маркет, то можна знайти будь-який сир. Просто будь-який. А не так як було раніше. Наш споживач "виріс" і вимагає більше якісніших продуктів. І всі виробники вимушено конкурують один з одним", - підкреслює вона.
Експертка підкреслює, що найбільшу конкуренцію не відчувають крафтові нішеві сири, а, навпаки, великі промислові виробники, для яких ціна є критично важливим фактором. Внаслідок цього виникає ще одна тенденція, яка змушує українських сироварів реагувати на зростаючу конкуренцію — це активізація експорту українського сиру.
Експансія українського
Тетяна Дядечко зазначає, що українські сири все частіше знаходять свій шлях на міжнародні ринки.
"Чимало людей роблять покупки. Молдова, Казахстан та Німеччина імпортують нашу продукцію з сиру. Навіть Об'єднані Арабські Емірати, хоча й у скромніших кількостях," - зазначає вона.
Аналітик УКАБ Максим Гопка додає більше цифр щодо української сирної експансії.
"У 2025 році експорт українських сирів збільшився на 27% у порівнянні з попереднім роком 2024. Для деяких вітчизняних виробників зовнішні ринки стали альтернативним виходом у ситуації з падінням конкурентоспроможності на внутрішньому ринку. Проте експорт поки що не може повністю покрити зменшення попиту всередині країни, хоча й відіграє важливу роль у підтримці завантаження виробничих потужностей і фінансової стабільності окремих підприємств," - зазначає експерт.
Незважаючи на невтішний настрій через численні існуючі проблеми, українські виробники не збираються легко відмовлятися від свого ринку. Розширення асортименту та конкурентна боротьба за якість і смак – це лише деякі з "аргументів", які використовують українські сировари. Як зазначає Тетяна Дядечко, вони перебувають у режимі очікування, сподіваючись на завершення війни.
"Протягом години військових дій обсяги виробництва сиру суттєво зросли. Виробники прогнозують, що після закінчення війни настане значна інфляція, що сприятиме витісненню імпортних товарів з нашого ринку. І цей тренд вже починає проявлятися", - зазначає вона.
Отже, президентка Асоціації виробників сиру України висловила надію, що всі труднощі, з якими стикається галузь, є лише короткочасними.
Повноцінної "сирної кризи" наразі немає, хоча ситуація далека від ідеальної. Справа у тому, що через розпад світової торгової системи та через внутрішні українські чинники (де головний фактор - російська агресія), конкурентна боротьба на аграрних та продовольчих ринках посилюється.
Виникає ситуація, в якій усі суперечать один одному. Виробників на Землі значно більше, ніж коштів у споживачів, які все більше відчувають наслідки глобальної економічної та політичної нестабільності. Але, незважаючи на це, загострення конкурентної боротьби є поганою новиною тільки для тих, хто не готовий до викликів. Українські сировинники не збираються здаватися.
А збільшення різноманіття та асортименту смаків українських сирів стане приємною "побічкою" цієї боротьби, поступово розвиваючи нашу галузь з рівня "постсовка" з двома сортам сиру до рівня "сирно розвиненої" Європи.
#Китай (регіон) #Дональд Трамп #Росія #Польща #Україна #Європейський Союз #Європа #Українці #Дефіцит #Споживач #Українська гривня #Німеччина #Експорт #Київ #Українська мова #Львів #Українське незалежне інформаційне агентство #Експансія #Дніпро #Вашингтон, округ Колумбія #Конкуренція (компанії) #Казахстан #Логістика #Молоко #Новий рік #Собівартість #Харків #Нідерланди #Молдова #Імпорт #Контрабанда #Криза #Конкуренція (економіка) #Полтава #Сировина #Обов'язок (економіка) #Карпатська Русі #Сир #Сироватка (їжа)
