Країна потребує додаткових ресурсів деревини: які угоди уклали ДП "Ліси України" та деревообробні підприємства?

В Житомирі відбувся форум "Українські лісові ресурси 2025"

Лісівники та деревообробники України уклали угоду про спільну діяльність для покращення умов заготівлі деревини та стабілізації біржових цін на продукцію лісового господарства. Це стало одним з ключових досягнень форуму "Українські лісові ресурси 2025", який відбувся 12 березня в Житомирі.

Останні декілька років попит на деревину в Україні був досить низьким. Переробники жалілись на втрату можливості експортувати на азійські ринки через морські порти, впав внутрішній попит з боку промисловості та будівельної сфери. Учасники ринку викупали на основних торгах у середньому близько 60% виставленої продукції. Лісовим господарствам часто доводилось проводити додаткові торги та знижувати ціни через голландські аукціони. Середні ціни на деревину лишалися практично незмінними - 1,7 -- 1,8 тис. грн за знеособлений куб. Для порівняння: у Польщі це 2,8 тис. грн, у Німеччини -- майже 5 тис. грн.

Цілком зрозуміло, чому лісівники не стали збільшувати обсяги заготівлі, які з початку війни у ДП "Ліси України" залишаються на рівні 12–12,5 млн куб. м (в цілому по всіх лісгоспах - близько 15 млн куб. м). Причина очевидна: кругла деревина швидко втрачає свої якості. Переробники часто відмовляються приймати залишки з минулого року, вимагаючи лише свіжозаготовану деревину, що зберегла свої характеристики. Таким чином, накопичувати запаси не має жодного сенсу.

На початку 2025 року спостерігалося різке зростання попиту в деревообробній галузі, що, в свою чергу, вплинуло на біржові ціни, які почали помітно підвищуватися. У період торгів першого кварталу переробники відразу викупили понад 90% доступних пропозицій. Ціни на кругляк хвойних порід зросли на 30%. Підприємці пояснюють це різними факторами: деякі з них не очікували стабілізації в енергетичному секторі і не встигли створити запаси. Інші вирішили застрахуватися та перечекати можливу девальвацію гривні. Додатково, у деяких компаній з'явилися нові можливості для експорту до європейських країн та Туреччини.

Як можна стабілізувати ціни? Раніше, до впровадження реформ, ситуація була набагато простішою: відсутність біржових торгів дозволяла покупцям безпосередньо укладати угоди з директорами лісгоспів, а масштаби нелегальних рубок були вражаючими.

Тіньовий ринок у промислових обсягах давно зник, тому можливість придбати незаконні, але дешеві ресурси також зникла. Весь асортимент продукції ДП "Ліси України" виставляється на відкриті аукціони. Таким чином, існує два шляхи: або ж обмежити конкуренцію, що суперечить принципам відкритого ринку, або ж розширити пропозицію.

На форумі генеральний директор ДП "Ліси України" Юрій Болоховець оголосив про наміри компанії підвищити щорічні обсяги заготівлі приблизно на 30%. Це призведе до збільшення постачання лісопродукції з 12,6 млн кубометрів (згідно з прогнозами на 2024 рік) до близько 18–19 млн кубометрів.

Однак виконати цю обіцянку буде вкрай складно. Війна завдала серйозного удару по лісовій індустрії України. Як зазначає голова Держлісагентства Віктор Смаль, значна частина лісових ресурсів - приблизно 1 мільйон гектарів - знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Хоча мільйон гектарів було деокуповано, ці лісові площі залишаються недоступними для господарської діяльності через загрозу мінування. Крім того, існує критичний дефіцит робочої сили: мобілізовані працівники не повертаються, а нових спеціалістів знайти практично неможливо. Лісові господарства також передали понад тисячу одиниць техніки Збройним силам України.

Якби не реформа лісового господарства, проведена у 2022 році, сьогодні більшість лісгоспів були б банкрутами, які б не мали можливості ані захищати ліси від пожеж, ані проводити лісовідновлення. Натомість завдяки реформі ДП "Ліси України" другий рік поспіль має рекордний прибуток, який дає можливість збільшувати зарплати, купувати нову техніку, будувати лісові дороги, ефективно боротись з незаконними рубками. Зокрема, запрацювала система власної корпоративної безпеки ДП "Ліси України" -- кожне лісове господарство перевіряється по декілька разів на рік, що практично не залишає можливостей приховати порушення.

В Україні завершено процес міжнародної сертифікації лісів. На сьогоднішній день рівень сертифікації вітчизняного лісового господарства є одним із найвищих серед країн Європи. Прибутковість українського лісового сектора зросла з 1,5% до 10%. Це означає, що завдяки впровадженим реформам була закладена основа для збільшення обсягів виробництва навіть у умовах війни. Однак, як зазначив Юрій Болоховець, не все залежить від зусиль лісівників.

Як зазначив голова Держлісагентства Віктор Смаль, однією з основних проблем є нерегульованість питання, що стосується використання лісових угідь. Йдеться про сотні тисяч гектарів лісів, які наразі позбавлені офіційного власника.

В Україні існує 400 тисяч гектарів лісових угідь, які ще не були передані в користування. Це зрілі, добре сформовані насадження, готові до ведення господарства. На думку Віктора Смаля, їх слід передати державним лісокористувачам.

Іншою суттєвою проблемою, на яку вказує голова ДП "Ліси України" Юрій Болоховець, є надмірна бюрократія в процесах отримання дозволів у сфері лісозаготівлі, зокрема, застаріла процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД). Болоховець підкреслює, що ОВД має своє виправдання лише в ситуаціях, коли відбувається зміна призначення земель, наприклад, коли лісова територія передається під будівництво нової дороги. Саме так функціонує ОВД у країнах Європейського Союзу. В Україні ж ця процедура застосовується навіть у випадках, коли потрібно знищити горільник і висадити новий ліс, що призводить до втрати мільйонів кубометрів деревини щорічно, яка могла б бути реалізована на ринку.

"Щороку Україна втрачає мільйони кубометрів деревини через недосконалість нормативної бази! Причинами цього є забюрократизована система затвердження матеріалів лісовпорядкування, надмірні вимоги до проходження екологічної оцінки та інші фактори. Ми закликаємо бізнес та органи місцевого самоврядування зайняти проактивну позицію та активно долучитися до обговорення питань, які стримують розвиток лісового господарства," -- підкреслює керівник ДП "Ліси України".

Представники деревообробної галузі, які взяли участь у форумі, поділилися своїми думками, зазначивши, що не стикаються із труднощами щодо доступу до торгів, а також не мають зауважень до прозорості аукціонів. Виконання контрактів з боку ДП "Ліси України" становить майже 95%, що свідчить про ефективність роботи системи. Однак представники бізнесу акцентували увагу на низці питань, пов'язаних із встановленням початкової аукціонної ціни та необхідністю впровадження довгострокових контрактів.

Юрій Болоховець зазначив, що ДП "Ліси України" відкрите до співпраці з бізнесом щодо довгострокових угод. Від минулого року компанія впровадила піврічні контракти, і з другого півріччя їх частка зросте до 30%. Перші довгострокові річні контракти з фіксованою ціною з'являться у 2026 році.

Щодо питання формування стартової ціни на деревину під час аукціону, то воно викликало чи не найбільш жваву дискусію серед учасників форуму. На думку голови Комітету деревообробної та меблевої галузі EBA Богдан Цуприка, стартові ціни на квартальних торгах мають базуватись на виробничій собівартості, а не на середньозважених цінах за минулі періоди. Проте представники біржі, з якими ми спілкувались, вважають, що механізм голландських аукціонів дає можливість рухати ціни як вверх, так і вниз. Тож логічно, якщо торги стартують від ціни, вже сформованої ринком, а подальший ціновий тренд визначається попитом з боку учасників торгів. Поставити крапку в дискусії має закон "Про ринок деревини", який має бути розглянутий парламентом найближчим часом.

Як зазначив у своєму коментарі для "Телеграфу" Олексій Петрашко, заступник директора асоціації "Біржові та електронні майданчики", одним із важливих факторів, який у майбутньому позитивно вплине на ціни на лісопродукцію в Україні, стане обов'язковий продаж деревини на товарних біржах. Це стосуватиметься деревини, що заготовлюється підприємствами, які не підпорядковуються Держлісагентству, зокрема комунальними лісгоспами, військовими лісгоспами, національними парками та іншими подібними структурами.

"Загалом йдеться про 20-25% від загального обсягу лісопродукції. Наразі ця продукція є недостатньо представлена на організованому ринку товарів. Однак законопроєкт "Про ринок деревини", який парламент планує розглянути у другому читанні, створить рівні умови для державної лісозаготівлі, яка вже зараз прозоро та публічно реалізує цей ресурс, а також для всіх інших учасників ринку. Таким чином, на легальний ринок надійде приблизно 20-25% додаткового ресурсу. На мою думку, це ще більше сприятиме балансуванню попиту та пропозиції," - зазначає Петрашко.

Результатом форуму стала домовленість між лісівниками та бізнесом про активне включення ринку в обговорення нормативних змін, які мають зняти обмеження для збільшення заготівлі деревини. Бізнес-асоціації та підприємці мають зайняти проактивну позицію, зазначив Юрій Болоховець.